ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2021 року
м. Київ
справа № 815/3451/17
адміністративне провадження № К/9901/7437/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року (у складі головуючого судді Потоцької Н.В.)
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2020 року (колегія суддів у складі головуючого судді Стас Л.В., суддів: Турецької І.О., Шеметенко Л.П.)
у справі №815/3451/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Одеській області
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
I. ПРОЦЕДУРА
1. У червні 2017 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - ГУНП в Одеській області), в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Одеській області від 4 травня 2017 року № 1439;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП в Одеській області за від 31 травня 2017 року № 952 о/с "По особовому складу";
- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора-криміналіста сектору криміналістичного забезпечення Малиновського відділу поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській області майора поліції з 2 червня 2017 року;
- стягнути на його користь втрачене грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу з 2 червня 2017 року до дати винесення судового рішення у справі.
2. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року, залишеною без змін постановами Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2018 року та Верховного Суду від 15 квітня 2020 року, в задоволенні позову відмовлено.
3. У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд постанови Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року за нововиявленними обставинами.
4. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2020 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення від 27 листопада 2017 року за нововиявленими обставинами у справі №815/3451/17 за його позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу відмовлено.
5. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким визнати нововиявленими обставинами постанову ГУНП в Одеській області від 15 січня 2020 року за № КП 42017160000000568 про закриття кримінального провадження та скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року у справі №815/3451/17.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій установлено, що предметом спору у справі №815/3451/17 була правомірність звільнення позивача з органів Національної поліції за порушення службової дисципліни.
7. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року встановлено, що ОСОБА_1 допущено порушення службової дисципліни, яке виразились у безпідставному невиході на роботу протягом тривалого часу а саме, у період з 22 листопада 2016 року до 27 листопада 2016 року та з 29 грудня 2016 року по 7 січня 2017 року, тобто, мали місце два епізоди.
8. Під час розгляду справи по суті судами, серед іншого, встановлено, що Довідкою про тимчасову непрацездатність поліцейського за №9341 від 29 грудня 2016 року ОСОБА_1 звільнено від службових обов`язків через тимчасову непрацездатність з 29 грудня 2016 року по 3 січня 2017 року, стати до роботи 8 січня 2017 року.
9. Однак, в ході проведення службового розслідування направлений запит для перевірки достовірності довідки за №9341 від 29 грудня 2016 року на ім`я ОСОБА_1 до ДУ "ТМО МВС України по Одеській області".
10. Відповідно до довідки за №33/36-158 від 23 березня 2017 року, виданої ДУ "ТМО МВС України по Одеській області" в період з 21 по 27 листопада 2016 року та з 29 грудня 2016 року по 7 січня 2017 року поліцейський ОСОБА_1 до вказаної поліклініки не звертався. Відповідно даних журналу прийому хворих дільничним терапевтом ОСОБА_2, журналу реєстрації листків непрацездатності атестованих працівників у термін з 21 по 27 листопада 2016 року та з 29 грудня 2016 року по 7 січня 2017 року поліцейському ОСОБА_1 довідка про тимчасову непрацездатність не видавалась.
11. Водночас судами установлено, що згідно з копією витягу з журналу обліку листків непрацездатності (форми №036/о), відповідно до якого довідка за №9341 видавалась іншій особі лікарем ОСОБА_2 з 2 січня 2017 року по 10 січня 2017 року (діагноз ОРЗ).
12. Першим слідчим відділом управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області розслідувалося кримінальне провадження №42017160000000568 від 3 травня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 358 КК України, стосовно факту подачі колишнім інспектором-криміналістом сектору криміналістичного забезпечення слідчого відділення Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ОСОБА_1 завідомо підробленого документу - довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України №9341.
13. 8 листопада 2019 року Прокуратурою Одеської області винесено постанову про закриття кримінального провадження №42017160000000568 від 3 травня 2017 року за ознаками злочину, передбаченого частиною четвертою статті 358 КК України в частині використання завідомо підробленого документа інспектором сектору криміналістичного забезпечення слідчого відділу Малиновського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_1
14. 15 січня 2020 року Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
15. Наведені обставини, на переконання позивача, є нововиявленими, доводять незаконність його звільнення, що і стало підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з заявою про перегляд постанови Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року за нововиявленними обставинами.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
16. Відмовляючи в задоволенні заяви позивача про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року в справі №815/3451/17, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_1 посилається на обставини, які не є нововиявленими в розумінні КАС України та не впливають на результат розгляду цієї справи.
17. Закриття кримінального провадження №42017160000000568 є новими, але не нововиявленими обставинами, а тому не є підставою для перегляду судового рішення в порядку статті 361 КАС України та не спростовує обставин, установлених у цій справі.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
18. Позивач у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, зазначає, що наведені в заяві обставини є нововиявленими та впливають на результат розгляду цього спору.
19. Стверджує, що фактично при виданні наказів про звільнення відповідач неправомірно, порушивши його права та законні інтереси, звинуватив у нещирості, підробці лікарняного та порушенні дисципліни позивача, що і стало підставою для його звільнення.
20. Процедура скасування остаточного рішення суду у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ який раніше не міг бути доступний, проте міг призвести до іншого результату судового рішення.
21. Однак, зазначає позивач, він від незалежних від нього причин він не мав можливості надати цей доказ, а суд, ухвалюючи остаточне рішення у справі, не міг урахувати ці обставини, які підтверджують неправомірність дій відповідача.
22. Звертає увагу, що для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами важливим є не дата ухвалення іншого судового рішення, а наявність у ньому доведених істотних обставин, що існували на момент звернення до суду з позовом і під час розгляду справи судом, але не могли бути відомі ні особі, яка заявила про це, ні суду, в провадженні якого перебувала справа.
23. Тому вважає, позивач, закриття кримінального провадження №42017160000000568 є нововиявленою обставиною, що є підставою для перегляду постанови Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року в цій справі.
24. У відзиві ГУНП в Одеській області на касаційну скаргу ОСОБА_1 відповідач не погоджується з касаційною скаргою, вважає її необґрунтованою, тому просить залишити її без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.
25. Автор відзиву на касаційну скаргу наголошує, що постанова про закриття кримінального провадження не є нововиявленою обставиною, не спростовує встановлених судами обставин вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а тому не є підставою для перегляду судового рішення у порядку статті 361 КАС України.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
26. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.
27. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеного в частині другій статті 328 КАС України, та посилання позивача на порушення судами норм процесуального права.
28. Стаття 361 КАС України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень.
29. Відповідно до частини другої статті 361 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
30. З аналізу наведеної статті вбачається, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
31. Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.
32. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постанові від 10 березня 2021 року в справі № 826/15267/17.
33. Нововиявленими є обставини, які одночасно відповідають таким характерним ознакам: такі обставини є істотними, тобто можуть вплинути на результат розгляду справи, не були встановлені судами, однак існували на момент прийняття судового рішення, заяву про перегляд якого подано. В той же час такі обставини не були та не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, та суду під час судового процесу.
34. Водночас частина четверта вказаної статті КАС України визначає, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
35. Верховний Суд, зокрема, в своїй постанові від 20 липня 2019 року у справі №855/268/19 дійшов висновку, що не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
36. Не можуть уважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
37. Істотне значення для справи мають обставини, які пов`язані з матеріалами справи, що розглянута судом, впливають на оцінку вже досліджених ним доказів і мають, відповідно, значення для об`єктивного розгляду спору.
38. Під такими обставинами розуміють факти, а не нові докази і тим більше не припущення учасників справи, що не підтверджено відповідними доказами.
39. Необхідно також розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки, як зазначалось, нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному та/або касаційному порядку.
40. Як зазначалось, ОСОБА_1 допущено порушення службової дисципліни, яке виразились у безпідставному невиході на роботу протягом тривалого часу а саме, у період з 22 листопада 2016 року до 27 листопада 2016 року та з 29 грудня 2016 року по 7 січня 2017 року, що в підсумку і стало підставою для його звільнення.
41. В якості нововиявленої обставини для перегляду постанови Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року в справі №815/3451/17 позивачем указано те, що прокуратурою Одеської області відносно нього відкрито кримінальне провадження №420171600000000568 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 358 КК України. Проте 8 листопада 2019 року Прокуратурою Одеської області та 15 січня 2020 року Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області винесено постанови про закриття кримінального провадження №420171600000000568 в частині використання завідомо підробленого документа інспектором сектору криміналістичного забезпечення слідчого відділу Малиновського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_1 Тобто, на думку заявника, підтверджується правомірність відсутності на службі майора поліції ОСОБА_1 у період з 29 грудня 2016 року по 7 січня 2017 року.
42. З цього приводу Верховний Суд уважає за необхідне зауважити, що сам по собі факт закриття кримінального провадження в частині використання завідомо підробленого документа інспектором сектору криміналістичного забезпечення слідчого відділу Малиновського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_1 в зв`язку з відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення, не свідчить, що ця обставина є нововиявленою, а отже, що вона має юридичне значення для вирішення цього спору, тобто спростовує певні факти, покладені в основу мотивувальної частини постанови Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року в цій справі. Це пояснюється тим, що закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 284 КПК України свідчить про відсутність в діяннях особи, зокрема, ОСОБА_1, складу саме кримінального правопорушення, однак ніяким чином не спростовує обставин, установлених службовим розслідуванням відносно ОСОБА_1 та судами попередніх інстанцій в цій справі щодо вчинення останнім дисциплінарного проступку. Йдеться, зокрема, про обставини, зазначені в пунктах 7-11 цієї постанови.
43. До того ж, як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, щодо періоду з 22 листопада 2016 року до 27 листопада 2016 року заявником взагалі не надано доказів існування нововиявлених обставин, які б могли спростувати висновки судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій щодо недотримання позивачем службової дисципліни та, відповідно, складу дисциплінарного проступку, співмірного із обраним видом дисциплінарного стягнення.
44. Таким чином, з огляду на те, що позивачем не наведено обставин, які б могли бути кваліфіковані як нововиявлені відповідно до статті 361 КАС України, не встановлено таких обставин і судами, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов законного та обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року в справі №815/3451/17 за нововиявленими обставинами.
45. В контексті спірних правовідносин варто також зазначити про рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", в пункті 41 якого йдеться про те, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Рябих проти Росії").
46. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може, відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
47. Ураховуючи, що суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відсутність підстав для перегляду постанови Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року за нововиявленими обставинами та відмовив у задоволенні відповідної заяви позивача, у резолютивній частині свого рішення суду першої інстанції слід було залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року в справі №815/3451/17, як це передбачено пунктом 1 частини четвертої статті 368 КАС України.
48. Однак порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення (частина друга статті 351 КАС України).
49. Оскільки таке порушення норм процесуального права судом першої інстанції не призвело до неправильного вирішення справи, то необхідність зміни оскаржуваних судових рішень відсутня.
50. Ураховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій.
51. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
52. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 350, 356 КАС України, Верховний Суд