ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2021 року
м. Київ
справа № 420/2134/20
адміністративне провадження № К/9901/32310/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 420/2134/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року (головуючий суддя: Бутенко А. В.), рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року (головуючий суддя: Бутенко А. В.) та дві постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року (колегія у складі: головуючого судді: Бойка А. В., суддів: Єщенка О. В., Федусика А. Г.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФУ в Одеській області), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 27 серпня 2018 року б/н щодо перерахунку пенсії, яке було прийнято на підставі заяви від 20 серпня 2018 року про призначення пенсії по інвалідності відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";
- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області вчинити дії щодо призначення, нарахування та виплати пенсії по інвалідності з 20 серпня 2018 року у розмірі 68 % грошового забезпечення (заробітку);
- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області при призначенні пенсії врахувати розмір грошового забезпечення (заробітку) з останньої посади перед звільненням, а саме: оклад за посадою - 5 500 грн.; оклад за спеціальним званням -1 340 грн.; надбавка за вислугу років (45%) - 3 078 грн.; надбавка за виконання особливо важливих завдань (100%) - 9 918 грн.; премія (25%) - 2 480 грн.; надбавка за службу р умовах режимних обмежень (15%) -1 488 грн.; надбавка за інформаційно-аналітичне забезпечення (50%) - 4 959 грн.; індексація;
-зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити різницю між виплаченою пенсією та такою, що належить виплаті згідно нового розрахунку з моменту нарахування пенсії з 20 серпня 2018 року.
- стягнути з Головного Управління Пенсійного фонду України Одеській області на користь позивача моральну шкоду в розміри 50 000 грн.
2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, що ГУ ПФУ в Одеській області за поданою позивачем заявою від 20 серпня 2018 року про призначення пенсії протиправно та безпідставно здійснило перерахунок пенсії, а не призначення пенсії, що є різними правовими процедурами, та до теперішнього часу пенсію по інвалідності позивачу не призначено. У зв`язку з цим, позивач вважає, що наявні підстави для зобов`язання ГУ ПФУ в Одеській області в судовому порядку вчинити дії щодо призначення, нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 20 серпня 2018 року в розмірі 68% грошового забезпечення (заробітку).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року закрито провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог щодо:
- зобов`язання ГУ ПФУ в Одеській області при призначенні пенсії позивачу врахувати розмір грошового забезпечення (заробітку) з останньої посади перед звільненням, а саме: оклад за посадою - 5 500 грн.; оклад за спеціальним званням - 1 340 грн.; надбавка за вислугу років (45%) - 3 078 грн.; надбавка за виконання особливо важливих завдань (100%) - 9 918 грн.; премія (25%) - 2 480 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) -1 488 грн.; надбавка за інформаційно-аналітичне забезпечення (50%) - 4 959 грн.; індексація;
- зобов`язання ГУ ПФУ в Одеській області виплатити різницю між виплаченою пенсією та такою, що належить виплаті згідно нового розрахунку з моменту нарахування пенсії з 20 серпня 2018 року.
В іншій частині позовних вимог продовжено розгляд справи.
4. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року залишена без змін.
5. Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що з вимогами щодо зобов`язання ГУ ПФУ в Одеській області при призначенні пенсії ОСОБА_1 врахувати розмір грошового забезпечення (заробітку) з останньої посади перед звільненням (оклад за посадою - 5 500 грн.; оклад за спеціальним званням -1 340 грн.; надбавка за вислугу років (45%) - 3 078 грн.; надбавка за виконання особливо важливих завдань (100%) - 9 918 грн.; премія (25%) - 2 480 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) -1 488 грн.; надбавка за інформаційно-аналітичне забезпечення (50%) - 4 959 грн.; індексація) та зобов`язання ГУ ПФУ в Одеській області виплатити різницю між виплаченою пенсією та такою, що належить виплаті згідно нового розрахунку з моменту нарахування пенсії з 20 серпня 2018 року, ОСОБА_1 вже звертався до суду та рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 травня 2019 року по справі № 420/5262/18, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2019 року, в задоволенні позову йому було відмовлено.
При розгляді судової справи № 420/5262/18 судом надавалася правова оцінка діям органу ПФУ щодо нарахування ОСОБА_1 пенсійних виплат з 20 серпня 2018 року.
6. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
7. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року скасовано, прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог.
8. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій посилаються на те, що з 20 серпня 2018 року ОСОБА_1 було переведено на пенсію по інвалідності в розмірі 68 % відповідних сум грошового забезпечення, яке становить 9 918 грн., з урахуванням посадового окладу в розмірі 5 500 грн., окладу за військовим званням - 1340 грн. та надбавки за вислугу років (45%) - 3 078 грн. Отже, відповідачем виконано вимогу позивача про нарахування та виплати пенсії по інвалідності з 20 серпня 2018 року в розмірі 68 % грошового забезпечення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 27 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року та дві постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року, прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити повністю.
10. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Так, судами не враховано, що предметом спору у цій справі є пенсійне забезпечення особи, що проходила службу в Службі безпеці України та була звільнена в запас по хворобі та якій була у 2013 році призначена пенсія за вислугою років, а в подальшому з 20 серпня 2018 року ОСОБА_1 отримано право на пенсію по інвалідності, яка досі не призначена відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Це право настало після того, як з 01 березня 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
11. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 листопада 2020 року визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С. Г., суддів: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В., справу передано головуючому судді.
12. Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2021 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року та дві постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року.
13. Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2021 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і призначено такий в порядку письмового провадження з 03 червня 2021 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 13 вересня 2013 року наказом голови Служби безпеки України № 1060-ОС ОСОБА_1 було звільнено у запас Служби безпеки України з правом носіння військової форми за станом здоров`я на підставі п.п. "а" п.61 та п.п. "б" п. 63 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України.
15. З 24 вересня 2013 року позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
16. Пенсія позивачу була призначена у розмірі 68% від суми грошового забезпечення, з урахуванням наступних складових, зазначених у грошовому атестаті та додатках до нього: посадовий оклад 843 грн., оклад за військове звання 95,83 грн., процентна надбавка за вислугу років (35%) 328, 71 грн., надбавка за виконання особливо важливих завдань (100%) 1267,87 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) 126, 50 грн., надбавки за оперативно-розшукову чи контррозвідувальну діяльність та інформаційне аналітичне забезпечення органів державної влади і оперативно-службової діяльності (50%) 421, 67 грн., премія (25%) 316 грн.
17. У квітні 2018 року на адресу ГУ ПФУ в Одеській області від Управління Служби безпеки України в Одеській області надійшла нова довідка від 10 квітня 2018 року № 61 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1, що враховується для перерахунку пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року, яка містила наступні складові грошового забезпечення: посадовий оклад 5 500 грн., оклад за спеціальним званням - 1 340 грн., надбавка за вислугу років (45%) - 3 078 грн.
18. У зв`язку з цим, 16 квітня 2018 року Головним управлінням ПФУ в Одеській області було перераховано пенсію позивача з врахуванням складових, зазначених у довідці УСБУ в Одеській області з 01 січня 2018 року.
19. 20 серпня 2018 року позивачу було встановлено ІІ групу інвалідності, що підтверджується довідкою МСЕК.
20. 20 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про призначення йому пенсії по інвалідності (ІІ група 60% грошового забезпечення (заробітку).
21. У поданій заяві позивач просив врахувати грошове забезпечення в розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", зокрема: оклад за посадою - 5 500 грн., оклад за спеціальним званням -1 340 грн., надбавка за вислугу років (45%) - 3 078 грн., надбавка за виконання особливо важливих завдань (100%) - 9 918 грн., премія (25%) - 2 480 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) -1 488 грн., матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, допомога на оздоровлення.
22. Листом від 03 вересня 2018 року № 2075/Б-11 ГУ ПФУ в Одеській області повідомило ОСОБА_1 про переведення його з 20 серпня 2018 року з пенсії за вислугу років на пенсію по інвалідності. Також, територіальний орган ПФУ, з посиланням на положення ст. 18, 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зазначив, що при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію по інвалідності враховується грошове забезпечення, з якого було обчислено пенсію на дату подачі відповідної заяви.
23. ОСОБА_1 вважаючи, що пенсійним органом протиправно та необґрунтовано за поданою позивачем заявою від 20 серпня 2018 року не призначено пенсію по інвалідності в розмірі 68 % грошового забезпечення (заробітку), звернувся до суду із цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
На думку позивача, ГУ ПФУ в Одеській області зобов`язане було здійснити саме призначення пенсії по інвалідності з врахуванням розміру грошового забезпечення (заробітку) з останньої посади перед звільненням, в тому числі додаткових видів грошового забезпечення, які позивач отримував перед звільненням.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
25. Щодо відповідності нормам процесуального права ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року за наслідками перегляду цієї ухвали, слід зазначити наступне.
26. Закриваючи провадження в частині позовних вимог у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що ОСОБА_1 вже звертався до суду із аналогічними позовними вимогами до ГУ ПФУ в Одеській області.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 травня 2019 року по справі № 420/5262/18, яке набрало законної сили, у задоволенні позову йому відмовлено. А відтак, за висновками судів, є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
27. З цього приводу колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на таке.
28. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується даними із Єдиного державного реєстру судових рішень України, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 травня 2019 року у справі № 420/5262/18, яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - управління Служби безпеки України в Одеській області про визнання протиправним дій та зобов`язання вчинити певній дії.
29. Звертаючись до суду із позовом у справі № 420/5262/18 ОСОБА_1 просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо призначення позивачу з 20 серпня 2018 року пенсії по інвалідності з порушенням вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 в частині неврахування всіх видів грошового забезпечення (заробітку) та її реального розміру згідно діючого законодавства України;
- зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 перерахунок призначення пенсії по інвалідності в належному розмірі з урахуванням всіх видів грошового забезпечення (заробітку) з яких сплачувався єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та з реальним її розміром з 20 серпня 2018 року, враховуючи наступні складові при розрахунку: оклад за посадою - 5 500 грн; оклад за спеціальним званням - 1 340 грн; надбавку за вислугу років (45%) - 3 078 грн.; надбавку за виконання особливо важливих завдань (100%) - 9 918 грн.; премію (25%) - 2 480 грн.; надбавку за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 1 488 грн; індексації в розмірах, визначених Постановою КМУ № 704, без обмеження максимального розміру та з урахуванням вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб";
- зобов`язати відповідача здійснити виплату різниці між фактично виплаченою пенсії по інвалідності та розміром пенсії, що мала бути обчислена, нарахована та призначена з 20.08.2018 року;
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати у встановлений судом термін, з моменту набрання рішенням законної сили, звіт про виконання судового рішення (ст. 382 КАС України).
В обгрунтування позовних вимог у справі № 420/5262/18 позивач зазначив, що у зв`язку із встановленням позивачу другої групи інвалідності, 20.08.2018 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії по інвалідності. Листом від 03.09.2018 року головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило позивача про переведення його з 20.08.2018 року з пенсії за вислугу років на пенсію по інвалідності в розмірі 68% відповідних сум грошового забезпечення, яке становить 9918, 00 грн., з урахуванням: посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років. Разом з тим, на думку ОСОБА_1 при призначені пенсії відповідачем не було враховано додаткових видів забезпечення, а саме надбавки за виконання особливо важливих завдань, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, премії та індексації, з яких йому розраховувалася пенсія за вислугу років у 2013 році при звільненні з органів Служи безпеки України.
30. За таких обставин, предмет і підстави позову в частині позовних вимог у цій справі та у справі № 420/5262/18 є тотожніми.
31. З огляду на викладене, колегія суддів вважає правильним висновки судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для закриття провадження в частині позовних вимог у справі відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України.
32. Отже, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам процесуального права, підстави для скасування чи зміни ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року за наслідками перегляду цієї ухвали, відсутні.
33. Щодо вимог касаційної скарги ОСОБА_1 в частині оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року за наслідком перегляду цього рішення, слід зазначити наступне.
34. Вказані судові рішення прийнятті судами попередніх інстанцій за наслідками розгляду позовних вимог ОСОБА_1 про:
- визнання протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 27 серпня 2018 року б/н щодо перерахунку пенсії, яке було прийнято на підставі заяви від 20 серпня 2018 року про призначення пенсії по інвалідності відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";
- зобов`язання Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області вчинити дії щодо призначення, нарахування та виплати пенсії по інвалідності з 20 серпня 2018 року у розмірі 68 % грошового забезпечення (заробітку);
- стягнення з Головного Управління Пенсійного фонду України Одеській області на користь позивача моральної шкоди в розміри 50 000 грн.
35. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
36. Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
37. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2262-XII).
38. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
39. Згідно зі статтею 1 Закону № 2262-XII особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали інвалідами за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.
40. За прписами ст. 7 Закону № 2262-XII військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.
41. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" регулюються Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).
42. Згідно п. 4 Порядку № 3-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання.
43. Пунктом 14 Порядку №3-1 передбачено, що орган, що призначає пенсії, розглядає питання про призначення пенсії або про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший і поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсії, при поданні заявником всіх необхідних документів.
Заяви осіб про призначення, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі обліку заяв про призначення пенсії згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
44. Положеннями п. 17, 18 Порядку № 3-1 передбачено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії.
Рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії оформляється розпорядженням органу, що призначає пенсії.
45. Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів зазначає, що у випадку набуття особою одночасно права на різні види пенсії в межах Закону №2262 призначається одна пенсія за її вибором. У разі набуття особою після призначення їй пенсії за Законом №2262 іншого виду пенсії, визначеного вказаним Законом, така особа набуває право на переведення з одного виду пенсії на інший. При цьому, таке право реалізується особою поданням відповідної заяви до пенсійного органу. Рішення про переведення з одного виду пенсії на інший оформляється розпорядженням органу, що призначає пенсії.
46. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, при набутті ОСОБА_1 права на отримання пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", останній 20 серпня 2018 року звернувся з відповідною заявою до ГУ ПФУ в Одеській області.
47. За наслідками розгляду поданої позивачем заяви відповідач здійснив переведення ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності, про що свідчить розпорядження ГУ ПФУ в Одеській області від 27 серпня 2018 року.
48. Доводи скаржника про те, що до цього часу відповідачем виплачується йому пенсія за вислугу років спростовуються наявними в матеріалах справи документами.
49. Посилання скаржника на те, що пенсійним органом при розрахунку його пенсії з 20 серпня 2018 року не враховано додаткових видів грошового забезпечення не приймаються до уваги, оскільки правову оцінку таким діям відповідача надано судом при розгляді справи № 420/5262/18. Крім того, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року закрито провадження у цій частині позовних вимог.
50. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
51. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
52. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
53. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
54. У справі "Пономарьов проти України" (заява № 3236/03, Рішення від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини звернув увагу, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.
55. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).
56. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
57. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржуваних судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
58. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -