ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2021 року
м. Київ
справа №820/2965/18
адміністративне провадження №К/9901/60806/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій-15" на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2018 року (колегія суддів: Гуцал М.І., Мельнікова Л.В., Донець Л.О.) у справі № 820/2965/18 за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області до Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій-15" про стягнення заборгованості
УСТАНОВИВ
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України звернулося до суду з вимогами про стягнення з ПАТ "Завод залізобетонних конструкцій - 15" капіталізованих платежів на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області у розмірі 1086155,78 грн.
Рішенням Харківського окружного апеляційного суду від 16.05.2018 у задоволенні позову було відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2018 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2018 скасовано. Прийнято нове судове рішення, яким позов задоволено.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань суб`єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №765 (далі - Порядок №765), оскільки вказаний порядок застосовується у випадку банкрутства суб`єкта господарської діяльності, проте в цій справі ліквідація підприємства здійснюється за рішенням засновників, а не банкрутства. Вказують на помилкове посилання на практику Верховного Суду України та Верховного Суду, скільки останній визначив лише підсудність адміністративним судам вказаних спорів. Решта доводів касаційної скарги зводять на протиправне посягання на майно, що на думку позивача є порушенням Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Ухвалою Верховного Суду від 04.10.2018 відкрито касаційне провадження.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що Харківське міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області здійснює виплати особам, які потерпіли внаслідок нещасного випадку під час роботи на ПАТ "Завод залізобетонних конструкцій - 15":
- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, нещасний випадок 24.09.2002;
- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, нещасний випадок 04.07.1959 ;
- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, нещасний випадок 17.07.1989.
23.11.2017 позивач отримав дані від державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців запису про рішення засновника (учасників) про припинення юридичної особи ПАТ "Завод залізобетонних конструкцій - 15".
14.12.2017 позивачем на адресу відповідача була подана заява про майнові вимоги на суму 1086155,78 грн., які підлягали задоволенню у зв`язку з ліквідацією ПАТ "Завод залізобетонних конструкцій - 15". Розрахунки майнових вимог були здійснені позивачем у відповідності до Порядку №765.
Відповідач листом від 05.02.2018 №8 відмовив позивачу у задоволенні таких вимог, оскільки не є належним суб`єктом відповідальності по капіталізованим платежам.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що посилання позивача на Порядок №765 не знаходить свого законного обґрунтування, оскільки дія порядку поширюється тільки на суб`єктів господарювання - банкрутів, визнаних такими відповідно до норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року №2343-XII. В цій справі ліквідація підприємства здійснюється за рішенням засновників, а не з причини банкрутства.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд вважав правомірним застосування позивачем для розрахунку суми капіталізації платежів Порядок №765 та ліквідацію юридичної особи за рішенням засновників, що як і банкрутство має наслідком втрату такою особою статусу учасника правовідносин, та як наслідок невиконання обов`язків страхувальника у відносинах зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.
Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом № 1105-XIV.
За пунктом 2 частини другої статті 45 Закону № 1105-XIV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) роботодавець як страхувальник зобов`язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.
За приписами статті 46 Закону № 1105-XIV фінансування Фонду здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців та капіталізованих платеж