ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2021 року
м. Київ
справа № 260/916/20
адміністративне провадження № К/9901/28012/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - адвоката Лук`яненка Андрія Олександровича на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.04.2020 (суддя Маєцька Н.Д.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 (колегія суддів: Улицький В.З., Глушко І.В., Шавель Р.М.) у справі №260/916/20 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування акту, протоколу, припису та попередження,
УСТАНОВИВ:
У квітні 2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Закарпатській області, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати акт інспекційного відвідування фізичної, яка використовує найману працю № ЗК/61/214АВ від 12.02.2020;
- визнати протиправним та скасувати протокол про адміністративне правопорушення № ЗК/61/214АВ/П/ПТ від 12.02.2020;
- визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень №ЗК/61/214АВ/П від 12.02.2020;
- визнати протиправним та скасувати попередження № 07-02/1026 від 20.03.2020 за фактичний допуск до роботи без оформлення трудового договору (контракту).
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.04.2020, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020, позовну заяву повернуто позивачу.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, з якою погодився апеляційний суд, повернув позовну заяву на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позовна заява подана представником позивача без підтвердження на це повноважень, так як до позовної заяви додану копію ордеру, посвідчену адвокатом та у ордері не зазначено органу (суду), в якому надається правова допомога.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, представником позивача подано касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що положення частини четвертої статті 59 КАС не вимагає від адвоката як представника обов`язку надавати саме оригінал ордера на підтвердження повноважень. Зазначає, що дійсно в копії ордеру, яка знаходиться в матеріалах справи, адвокатом не зазначено назви органу, у якому надається правова допомога. Вважає, що повернення апеляційної скарги з формальних підстав унеможливило доступ до правосуддя для повного захисту прав та інтересів позивача.
Ухвалою Верховного Суду від 10.12.2021 відкрито касаційне провадження.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини першої статті 57 КАС представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно із частиною четвертою статті 59 КАС повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону № 5076-VI. Згідно з частиною п`ятою вказаної статті відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.
Частиною шостою статті 59 КАС передбачено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
За приписами статті 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката.
Згідно з пунктом 14 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36, ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Закон № 5076-VI не містить вказівки на класифікаційну ознаку документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, зокрема, за стадіями їх створення, а саме: оригінал або копію, тому можна зробити висновок, що повноваження адвоката як представника сторони можуть бути підтверджені як оригіналом ордера або довіреністю (оригіналом) цієї сторони, що посвідчує такі повноваження, або їх копією, засвідченою у визначеному законом порядку, зокрема, особою, яка має повноваження на засвідчення копії.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 20 Закону № 5076-VI адво