ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2021 року
м. Київ
Справа № 916/1176/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Банаська О.О., Ткаченко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.;
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2021
та ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.05.2020
у справі № 916/1176/20
за заявою ОСОБА_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Представники сторін в судове засідання не з`явились, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.
За результатами розгляду апеляційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Подана заява мотивована наявністю кредиторської заборгованості, загальний розмір якої складає 166823,80 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.04.2020 заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано заявнику строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність шляхом надання суду доказів:
- припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців;
- ухвалену постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення;
- підтвердження, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності);
- авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.05.2020 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність повернуто заявнику без розгляду.
Місцевий господарський суд, встановив, що заявниця не усунула недоліків, про які зазначено в ухвалі від 30.04.2020 про залишення заяви без руху, не подала до суду заяву про усунення недоліків у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвала прийнята з посиланням на частини четверту, шосту статті 174 ГПК України та частини першу - другу статті 38 КУзПБ.
При цьому суд звернув увагу ОСОБА_1 на те, що у відповідності до частини третьої статті 38 КУзПБ повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2021 ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.05.2020 залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції з посиланням на положення частини четвертої статті 174 ГПК України, погодився з процесуальною дією суду першої інстанції щодо повернення ОСОБА_1 заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без розгляду, у зв`язку з не усуненням недоліків заяви у встановлений судом строк.
За висновком апеляційного суду, Господарський суд Одеської області, повернувши заяву без розгляду, діяв в межах строків, встановлених частиною шостою статті 174 ГПК України.
Поряд з цим, суд апеляційної інстанції звернув увагу ОСОБА_1 на те, що відповідно до частини восьмої статті 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Короткий зміст касаційної скарги
ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2021 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.05.2020, направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Одеської області.
В обґрунтування доводів посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норми матеріального права та порушення норми процесуального права.
ОСОБА_1 вважає, що суд першої інстанції завчасно повернув без розгляду заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, залишивши поза увагою, що ухвала від 30.04.2020 про залишення заяви без руху не була вручена заявнику, чим фактично перешкодив доступу до правосуддя.
Крім того, скаржниця зазначає, що висновок судів попередніх інстанцій відносно ненадання доказів для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не відповідає положенням Кодексу України з процедур банкрутства, яким визначається одну із підстав для проведення процедури визнання особи неплатоспроможною як: розмір прострочених зобов`язань перед кредиторами становить більше 30 розмірів мінімальної заробітної плати. Наявність всіх підстав одночасно КУзПБ не передбачено.
Касаційне провадження
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/1176/20 визначено колегію суддів у складі: Огородніка К.М. - (головуючого), Банаська О.О., Ткаченко Н.Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 04.03.2021.
Ухвалою Верховного Суду від 23.03.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.05.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2021 у справі № 916/1176/20 та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21.04.2021.
Ухвалою Верховного Суду від 21.04.2021 відкладено розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.05.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2021 у справі № 916/1176/20 на 12.05.2021.
12.05.2021 в засідання суду заявниця касаційної скарги ОСОБА_1 не з`явилась, жодних клопотань з цього приводу не подала.
Ухвалою Верховного Суду від 12.05.2021 відкладено розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.05.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2021 у справі № 916/1176/20 на 26.05.2021.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 ГПК України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Статтею 113 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема, у статтях 115, 116 КУзПБ.
Згідно з частиною першою статті 116 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, а саме підстав, визначених у частині другій статті 115 КУзПБ.
Зміст та форма заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство повинні відповідати положенням Кодексу України з процедур банкрутства.
Разом з тим, перелік документів (доказів), які в обов`язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність чітко визначений, зокрема, частиною третьою статті 116 КУзПБ.
Так, відповідно до частини третьої статті 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:
1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім`я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов`язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
8) відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках;
9) копія трудової книжки (за наявності);
10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
В статті 77 ГПК України закріплено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 35 КУзПБ у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п`яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу.
За приписами частини третьої статті 37 КУзПБ господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до частин першої - другої статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, приписами статті 174 ГПК України передбачено механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання, та прийняття її до розгляду судом першої інстанції.
Разом з тим частинами четвертою статті 174 ГПК України визначено негативний наслідок для позивача у разі невиконання вимог суду щодо усунення недоліків позовної заяви, а саме якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Заявником - фізичною особою ОСОБА_1 до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не було додано доказів, що боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців; постанови у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення; обставин, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності) та доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, у зв`язку з чим судом першої інстанції ухвалою від 30.04.2020 залишено заяву без руху із наданням заявнику строку на усунення недоліків.
Вказана ухвала від 30.04.2020 той же день направлена ОСОБА_1 за адресою, вказаною у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність: АДРЕСА_1, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали.
Повертаючи заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції зазначив, що у строк встановлений судом, позивач не надав суду заяву про усунення недоліків позову. Водночас, суд констатував, що направлена ОСОБА_1 ухвала від 30.04.2020 була повернута до суду 13.04.2020 засобами поштового зв`язку з відміткою "за закінчення встановленого строку зберігання", що підтверджується поштовим повідомленням вх. № 20661/20.
Суд апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали місцевого господарського суду від 18.05.2021 погодився з процесуальною дією суду першої інстанції щодо повернення без розгляду заяви фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, у зв`язку з не усуненням недоліків заяви у встановлений судом в ухвалі від 30.04.2020 строк.
Водночас ОСОБА_1 у касаційній скарзі стверджує про те, що ухвалу суду першої інстанції від 30.04.2020 про залишення заяви без руху не була вручена заявнику, а повернулась засобами поштового зв`язку з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання"; місцевий господарський суд, не очікуючи спливу 10 денного строку з моменту повернення поштового відправлення повернув заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без розгляду; 19.05.2020 ОСОБА_1 на адресу суду була направлена заява про усунення недоліків.
Верховний Суд відхиляє зазначені аргументи скаржника, оскільки переглядаючи в апеляційному порядку ухвалу від 18.05.2020 про повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без розгляду апеляційний суд встановив, що ухвала Господарського суду Одеської області від 30.04.2020 про залишення заяви без руху, яка була надіслана ОСОБА_1, повернулась до суду 13.05.2020 з відміткою: "за закінченням встановленого строку зберігання", і лише 18.05.2020 місцевий господарський суд повернув заяву без розгляду.
Відтак, Господарський суд Одеської області діяв в межах строків, встановлених частиною шостою статті 174 ГПК України, в якій закріплено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Верховний Суд зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу, вказану ОСОБА_1 у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку - суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
За відсутності в матеріалах справи підтвердження наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, Верховний Суд вважає, що факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і не звернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19).
Отже, доводи скаржника про те, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, не врахував, що ухвала про залишення заяви без руху не була вручена заявнику, а повернулась засобами поштового зв`язку з відміткою "за закінчення встановленого строку зберігання", у зв`язку з чим строк на усунення недоліків не вважається пропущеним, спростовуються наведеним вище.
Крім того, Верховний Суд звертає увагу на те, що заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність була подана саме фізичною особою ОСОБА_1, яка повідомивши суду, як засіб зв`язку, поштову адресу: АДРЕСА_1, мала вживати заходів, щоб дізнатися про рух справи (яку вона ініціювала), стан надходження поштової кореспонденції тощо.
Статтею 43 ГПК України встановлений обов`язок добросовісного користування учасниками судового процесу процесуальними правами.
Крім того, відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Ухвала Господарського суду Одеської області від 30.04.2020 у справі №916/1176/20 була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 04.05.2020 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/89008228).
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").
Відповідно, ОСОБА_1 не була позбавлена об`єктивної можливості дізнатися про рух поданої нею заяви, зокрема, через відкритий безоплатний цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень, та скористатися наданими процесуальними правами, проте такими можливостями не скористалася, недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у встановлений судом строк не усунула.
У контексті можливості реалізації ОСОБА_1 своїх процесуальних прав Суд звертається до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Богонос проти Росії" від 05.02.2004, за яким саме на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу.
Посилання скаржника на те, що суди не скористалися окрім адреси місцезнаходження іншими засобами зв`язку, вказаними у заяві, наприклад засобами мобільного зв`язку та електронною адресою для листування, Суд відхиляє, оскільки зазначене не відповідає встановленій процесуальним законодавством процедурі повідомлення учасників справи.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає правомірними висновки судів першої та апеляційної інстанції про повернення заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без розгляду на підставі положень частини четвертої статті 174 ГПК України. Доводи касаційної скарги не спростовують законних та обґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій, з огляду на що, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування законних судових рішень.
Доводи касаційної скарги про невідповідність висновків судів попередніх інстанцій стосовно необхідності надання доказів для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність положенням КУзПБ щодо всіх підстав одночасно не гуртуються на законі. Наявність підстав, передбачених статтею 115 КУзПБ для відкриття провадження у справах про неплатоспроможність боржника, має засвідчити перелік документів, наведений в частині третій статті 116 КУзПБ, що має додаватися до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.