ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2021 року
м. Київ
справа № 420/4037/20
адміністративне провадження № К/9901/31965/20, К /6601/31432/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
секретаря судового засідання Трубецької М. В.,
позивача ОСОБА_1,
представника позивача Носкіної І.М.,
представників ТОВ "Фінансова компанія "Горизонт" Луговика В.В., Огаркова Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційні скарги Міністерства юстиції України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Горизонт" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року (суддя: Свида Л.І.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року (судді: Вербицька Н.В., Бойко А.В., Кравченко К.В.) у справі за позовом приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Ганни Анатоліївни до Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб - державного підприємства "Національні інформаційні системи", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Горизонт" про визнання протиправним та скасування наказу в частині,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г.А. (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач, Мінюст), третя особа - Державне підприємство "Національні інформаційні системи" про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №1535/5 від 28 квітня 2020 року в частині анулювання доступу приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г.А. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
В обґрунтування позову вказувала на те, що відповідачем порушений порядок розгляду скарги ТОВ "Фінансової компанії "Горизонт" щодо неї, оскільки вона не була повідомлена завчасно та належним способом про розгляд скарги, її не ознайомлено з скаргою на підставі якої винесено спірне рішення. Крім того, на час отримання та розгляду скарги ТОВ "Фінансова компанія "Горизонт" існував спір про той самий предмет в судах, що позбавляло відповідача права розглядати таку скаргу. Також вказувала, що ТОВ "Фінансова компанія "Горизонт" пропущений строк на звернення зі скаргою до Міністерства юстиції України.
Позивач зазначила, що спірним наказом вона позбавлена доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно через скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Горизонт" щодо вчинення реєстраційної дії, якою скасовано право власності ТОВ "Фінансової компанії "Горизонт" на готельно-офісний та торгівельно-розважальний комплекс, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32. Позивач наголошувала, що вона не вчиняла жодних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо майна ТОВ "Фінансова компанія "Горизонт". Про наявність такого запису від її імені дізналася 29 січня 2020 року з позовної заяви ТОВ "Міжнародна компанія з управління нерухомістю", направленої їй, як співвідповідачу у господарській справі №760/30605/19. Також вказувала, що 30 січня 2020 року подала до Приморського ВП у м. Одесі ГУ НП в Одеській області повідомлення про кримінальне правопорушення та після звернення до Одеської місцевої прокуратури 06 травня 2020 року № 3 внесений запис в ЄРДР з цього приводу.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України №1535/5 від 28 квітня 2020 року в частині анулювання доступу приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г.А. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Рішення судів попередніх інстанції мотивовані тим, що ТОВ "Фінансова компанія "ГОРИЗОНТ" пропущений 60-ти денний строк звернення до Міністерства юстиції України з відповідною скаргою, що відповідно до частини 3 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 листопада 2004 року № 1952-IV, пункту 5 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 є підставою для відмови ТОВ "ФК "Горизонт" у задоволенні скарги.
Тобто, скасовуючи спірний наказ в частині анулювання доступу приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г.А. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний адміністративний суд вказували на відсутність законних підстав для розгляду скарги ТОВ "ФК "Горизонт".
Також суди вказали, що всупереч пункту 11 Порядку № 1128 позивача не повідомлено про розгляд скарги ТОВ "ФК "Горизонт" не пізніше ніж за два дні до дня її розгляду.
На переконання судів попередніх інстанцій, оголошення з сайту Міністерства юстиції України, не є доказом, який підтверджує факт ознайомлення позивача з датою засідання, оскільки з оголошення не вбачається, якою датою та в якій годині воно розміщено на сайті, доказів завчасного повідомлення позивача відповідачем не надано та судом не встановлено. При цьому вказували на аналогічну правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі № 822/1874/17.
Тому за висновками судів попередніх інстанцій, несвоєчасне повідомлення приватного нотаріуса про час розгляду скарги ТОВ "ФК "Горизонт" Колегією Мінюста позбавило можливості відповідача прийняти законне та об`єктивне рішення за результатами розгляду такої скарги, оскілки позивач лише в день розгляду скарги направила до Колегії Мінюсту свої пояснення, які так і не були враховані Колегією.
Також суди дійшли висновку про недоведеність вини позивача у прийнятті рішення від 01 листопада 2019 року за індексним № 49479924, вчиненого від імені приватного нотаріуса Чередниченко Г.А. щодо скасування права власності ТОВ "ФК "Горизонт" на об`єкт нерухомості посилаючись на звернення позивача до Приморського ВП у м. Одесі ГУ НП в Одеській області про кримінальне правопорушення щодо внесення до Державного реєстру прав рішення від її імені, до Одеської регіональної філії ДП "Національні інформаційні системи" з листом про несанкціонований доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з використанням її електронного цифрового підпису та паролю та на повідомлення про вищенаведені обставини Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України.
Вказували, що спірний наказ не містить жодної мотивації підстав та причин застосування до позивача саме анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційних скарг.
Міністерство юстиції України та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Горизонт" звернулись з касаційними скаргами на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року, просять оскаржувані рішення скасувати та ухвалити постанову про відмову у задоволенні позову, посилаючи на порушення норм матеріального та процесуального права.
Міністерство юстиції України зазначає, що на виконання вимог п.п. 10, 11 Порядку № 1128 позивача повідомило про розгляд скарги, а також сам факт подання усіх необхідних пояснень позивачем до початку розгляду скарги свідчить про відсутність порушених його прав Міністерством юстиції України.
Скаржник звернув увагу, що під час розгляду скарги Колегією здійснено перевірку реєстраційних дій, вчинених позивачем у Державному реєстрі речових прав. Зазначеною перевіркою виявлено грубе порушення вимог законодавства у сфері державної реєстрації, а саме здійснення позивачем незаконної державної реєстрації відповідно до якої скасовано право власності ТОВ "ФК "Горизонт" на готельно-офісний та торгівельно-розважальний комплекс загальною площею 18867 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, буд. 32, внаслідок якої зазначений комплекс перейшов у власність до ТОВ "Міжнародної компанії з управління нерухомістю" без належних на те підстав, визначених чинним законодавством. Тому застосування до позивача обмежувальних заходів є беззаперечно обґрунтованим та необхідним заходом.
ТОВ "Фінансова компанія "Горизонт" у касаційній скарзі вказувала, що вирішуючи справу по суті ані суд першої інстанції, ані суд апеляційної інстанції не прийняли до уваги факт вчинення позивачем протиправних дій, внаслідок яких ТОВ "ФК "ГОРИЗОНТ" було незаконно позбавлене права власності на готельний комплекс. Фактично, як Одеський апеляційний адміністративний суд, так і П`ятий апеляційний адміністративний суд вдались до аналізу дотримання Колегією процедурних моментів, незважаючи на інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказує, що встановленим порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації не передбачена можливість завчасного ознайомлення суб`єкта державної реєстрації із скаргою та доданими до неї документами, оскільки така можливість надається державному реєстратору лише в день розгляду скарги.
Також підприємство вказувало, що помічника нотаріуса повідомлено 23 квітня 2020 року о 12 год. 00 хв. про засідання Колегії, що призначене на 24 квітня 2020 року о 15 год. 00 хв. та беручі до уваги відстань між Києвом та Одесою, ТОВ "ФК "ГОРИЗОНТ" вважало, що позивач мав об`єктивну можливість особисто або через представника прийняти участь в засіданні Колегії та надати письмові пояснення.
Позиція інших учасників справи.
У відзиві на касаційні скарги позивач вказує на правомірність прийняття рішень судами попередніх інстанцій та відсутності підстав для їх скасування.
Рух касаційної скарги
За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: (судді-доповідача) Загороднюка А.Г., (суддів) Єресько Л.О., Соколова В.М.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Горизонт" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2021 року призначено справу до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.
17 лютого 2020 року до Міністерства юстиції України надійшла скарга ТОВ "Фінансова компанія "Горизонт" на рішення державного реєстратора, в якій зазначено, що 01 листопада 2019 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г.А. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер № 49479924 від 01 листопада 2019 року відповідно до якого скасовано право власності ТОВ "Фінансова компанія "Горизонт" на об`єкт нерухомості: готельно-офісний та торгівельно-розважальний комплекс, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32, при тому, що ця компанія жодних договорів купівлі-продажу або будь-яких інших договорів відчуження не укладала та це майно вибуло з власності товариства поза його волею, що суперечить вимогам законодавства. В скарзі зазначено, що така реєстраційна дія вчинена з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та заявник дізнався про порушення своїх прав 14 лютого 2020 року з листа адвоката.
У скарзі ТОВ "Фінансова компанія "Горизонт" просить, в тому числі, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про яке зазначено вище та тимчасово заблокувати доступ приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г.А. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 6 місяців.
24 квітня 2020 року колегію Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції за результатами розгляду скарги складений висновок, яким рекомендовано задовольнити скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Горизонт" в повному обсязі, в тому числі, анулювати доступ приватному нотаріусу Чередниченко Г.А. до Державного реєстру прав.
В обґрунтування висновку зазначено про внесення приватним нотаріусом Чередниченко Г.А. до Державного реєстру прав запису про скасування державної реєстрації права власності ТОВ "Фінансова компанія "Горизонт" без будь-яких документів.
28 квітня 2020 року Міністерством юстиції України на підставі висновку Колегії видано наказ №1535/5, яким, у тому числі анульовано доступ приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г.А. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Не погоджуючись з вказаним наказом в частині анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Релевантні джерела права й акти їх застосування.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про нотаріат" нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), державним реєстратором, зокрема, є нотаріус.
Згідно з статтею 7 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Міністерство юстиції України: 1) забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав; 2) здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав; 3) забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем; 4) організовує роботу, пов`язану із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав; 5) здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до цього Закону та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; 6) забезпечує доступ до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб`єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом; 7) розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; 8) складає протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення; 9) організовує роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів; 91) надає узагальнені роз`яснення щодо застосування законодавства з питань державної реєстрації прав; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частин першої - сьомої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги: 1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора; 2) на дії або бездіяльність суб`єктів державної реєстрації прав.
Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
У разі, якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.
Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.
У разі якщо останній день строку для подання скарг, зазначеного у частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: 1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником; 2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується; 3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника; 4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.
До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.
Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; д) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ", "д" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.
У рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги.
Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.
Рішення, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Для виконання таких рішень повторне подання документів для проведення державної реєстрації прав та сплата адміністративного збору не вимагаються.
Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених підпунктами "г" та "ґ" пункту 2 частини шостої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання. Порядок тимчасового блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав визначається Міністерством юстиції України.
Рішення, передбачене підпунктом "д" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконується у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення, передбачені підпунктами "е" та "є" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України, його територіальними органами невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня їх прийняття.
У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу нотаріуса до Державного реєстру прав, скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб`єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного нотаріуса, акредитованого суб`єкта державної реєстрації прав.
Згідно з частиною восьмою статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: 1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті; 2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується; 3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін; 4) наявна інформація про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав; 5) є рішення цього органу з того самого питання; 6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника; 7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень; 8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги; 9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу; 10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.
За приписами частин дев`ятої та десятої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України. Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.
Пунктом 2 частини другої статті 37-1 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128, затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Порядок №1128).
Відповідно до пункту 2 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128 (далі - Порядок №1128) для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Міністерством юстиції України або відповідним територіальним органом.
За приписами пункту 8 Порядку №1128 під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження.
Відповідно до пункту 11 Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів:
1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);
2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).
Згідно з пунктом 12 Порядку №1128 за результатами розгляду скарги суб`єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суди попередніх інстанцій скасовуючи спірний наказ в частини анулювання позивачу доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановили факт процедурного порушення на стадії повідомлення позивача про розгляд скарги, посилаючись при цьому на постанову Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі № 822/1874/17.
Як свідчать матеріали справи, всупереч пункту 11 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від грудня 2015 року позивача не було повідомлено не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги про час і місце засідання Колегії. Позбавлення його, як державного реєстратора можливості взяти участь у розгляді скарги, яка його стосується безпосередньо, ознайомитися зі скаргою є істотним порушенням процедури розгляду скарги, яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення.
Всупереч пункту 12 Порядку йому не надано копії скарги у сфері державної реєстрації та доданих до неї документів. У матеріалах справи відсутні будь-які докази вручення копії скарги та додатків до неї. Верховним Судом у справі № 826/19452/16 зазначено, що Міністерством юстиції України не дотримано правил Порядку № 1128 щодо дотримання прав та інтересів позивача, як зацікавленої особи в частині надання останньому копії скарги та доданих до неї документів при розгляді скарги. У постанові від 28 березня 2018 року Верховний Суд відхилив посилання скаржників на те, що наявність формальних порушень процедурного характеру не може бути підставою для скасування спірного наказу, адже важливість дотримання і неухильного виконання процедури розгляду скарги безпосередньо пов`язана із забезпеченням права суб`єкта особи, інтересів якої вона стосується, на захист, зокрема надання нею відповідних пояснень з приводу правовідносин, що виникли. Тому, невиконання суб`єктом влади вимог законодавства в цій частині зводить нанівець законність всієї процедури розгляду скарги та, як наслідок, прийнятого за її результатами рішення". Подібних висновків Верховний Суд дійшов також у постанові від 27 лютого 2018 року у справі № 826/4194/16 та у постанові від 09 липня 2019 року по справі 826/3442/17.
Також у порушення абз.2 пункту 12 Порядку № 1128 комісією не прийнято письмові пояснення позивача по суті скарги.
Відповідно до пункту 10 Порядку № 1128 для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.
Згідно з пунктом 11 Порядку № 1128 Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього
Порядку, про час і місце засідання Колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін ʼюсту та додатково одним з таких способів:
1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);
2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).
Наведені норми Порядку не містять альтернативи, а тому відсутність одного з видів повідомлення позивача, є порушенням приписів вищенаведеного Порядку.
В свою чергу, публікації оголошення на сайті відповідача не є належним доказом повідомлення, оскільки там не зазначено конкретної дати її здійснення, у зв`язку з чим неможливо визначити, чи дотримано Мінюстом строки повідомлення сторін, встановлені Порядком розгляду скарг.
Крім того, частиною 2 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Цивільному кодексі України та законах України. Оскільки вказаним законом визначення строку та порядок його перебігу не міститься, то в такому випадку слід керуватися нормами Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини статті 251 ЦК Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
У витягу з журналу телефонограм міститься дата повідомлення позивача про розгляд скарги - 23 квітня 2020 року (а.с.327 т. 1). Враховуючи, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, а закінчується не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги, тобто про розгляд скарги мали повідомити не пізніше 21 квітня 2020 року.
Таким чином, строки повідомлення про розгляд скарги Міністерством юстиції не дотримано, адже журнал свідчить про повідомлення позивача телефонограмою 23 квітня 2020 року, тобто, менше ніж за 2 дні до засідання Колегії, що є порушенням "Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції".
Вищезазначене призвело до позбавлення позивача часу, встановленого Законом, для здійснення заходів, направлених на захист своїх прав. Міністерство юстиції України позбавило її права на можливість особистої участі у засіданні Колегії, права на ознайомлення зі скаргою, подання заперечень на неї і отримання належної правової допомоги.
При цьому критерій урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення випливає з принципу гласності прийняття рішень.
Резолюцією (77) 31 про захист особи відносно актів адміністративних органів, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 28 вересня 1977 року, було визначено п`ять основних принципів, у тому числі серед них й право бути вислуханим. Право бути вислуханим є одним із фундаментальних принципів справедливої процедури й означає забезпечення особі можливості надавати адміністративному органу факти й аргументи у справі. Право бути вислуханим має бути забезпечене насамперед у справах, де передбачається прийняття "несприятливих" адміністративних актів, тобто таких, які негативно впливають на права, свободи та законні інтереси відповідної особи.
Всупереч пункту 8 частини 8 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Мін`юст, задовольняючи скаргу порушив умови подання скарги, а саме, прийняв скаргу до розгляду після закінчення встановленого законом строку для їїʼ подач. У постанові Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 826/9614/17 колегія суддів визнала необгрунтованими доводи, що встановлення дотримання строку звернення зі скаргою є виключними повноваженнями Міністерства юстиції України, оскільки відповідно до пункту 5 Порядку № 1128 перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення, зокрема: чи дотримано вимоги законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги.
У цій постанові зазначено, що недотримання порядку розгляду скарги у вимірі зазначених правовідносин, мети, значення і призначення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, за наслідками якої один із суб`єктів реєстраційних дій втрачає речове право, а інший набуває, не може і не повинно визнаватися формальним порушенням.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 квітня 2019 року у справі № 821/669/17. Також перед тим, як вивчати обставини, викладені у скарзі, Міністерство юстиції повинно перевірити дотримання всіх передумов. У пункті 7 Порядку 1128 ідеться про те, що в разі, коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб`єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову в розгляді скарги без розгляду її по суті у формі наказу.
Правові наслідки подання скарги за межами шістдесятиденного строку визначено у пункті 8 частини 8 статті 37 Закону № 1952-ІУ, відповідно до якого якщо закінчився встановлений законом строк подання скарги, Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги. За таких підстав, установивши, що колегія протиправно розглянула скаргу, яку було подано з порушенням строку, суд визнав наказ Мін`юсту протиправним і скасував його.
Колегією Мін`юсту порушено максимальний 45 денний строк розгляду скарги, передбачений пунктом 4 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25 грудня 2015 року та статтею 20 Закону України "Про звернення громадян". Як вказано у висновку Колегії від 24 квітня 2020 року скаргу подано 17 лютого 2020 року, отже останнім днем розгляду скарги мало бути 02 квітня 2020 року, а не 24 квітня 2020 року. Порушення строку розгляду скарги Колегією також може у сукупності оцінюватися, як підстава для скасування наказів Міністерства юстиції за розглядом скарг у сфері державної реєстрації (постанова Верховного Суду від 12 червня 2019 року № 821/1490/17).
Крім того, згідно висновку експерта № 20-3673 від 27 травня 2020 року комплексної судової експертизи телекомунікаційних систем, обладнання та засобів, комп`ютерної техніки, та програмних продуктів та відповідь Телекомунікаційної компанії "ТЕНЕТ" щодо ІР-адресів в файлах історії роботи Інтернет оглядачів (браузерів) не виявлено свідчень звернення до серверу ДП "Національні інформаційні системи" 24 жовтня 2019 року о 14:29:34, 14:33:46, 01 листопада 2019 року о 14:11:07.
Експертом виявлений завантажений з глобальної мережі (через поштову скриньку позивача) файл, що ідентифікується як шкідливе програмне забезпечення, яке виконує функцію віддаленого доступу та керування моїм комп`ютером.
Експертом встановлено залежність роботи програмного забезпечення від налаштувань віддаленого з`єднання з доменними іменами з ІР-адресів, які не належать повивачу. У поштовій скриньці експертом виявлені файли, що є шкідливим програмним забезпеченням (т.1 а.с. 145- 157).
Тому є вірними висновки суду попередніх інстанції щодо недоведеності вини позивача у прийнятті рішення від 01 листопада 2019 року за індексним № 49479924, вчиненого від імені приватного нотаріуса Чередніченко Г.А., щодо скасування права власності ТОВ "ФК "Горизонт" на об`єкт нерухомості, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32, загальною площею 18667,00 кв. метрів, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 248865580000.
Про наявність вказаного рішення, вчиненого від імені приватного нотаріуса Чередніченко Г.А., остання дізналась 29 січня 2020 року з позовної заяви ТОВ "Міжнародна компанія з управління нерухомістю", яка була направлена їй як співвідповідачу Солом`янським районним судом міста Києва у справі № 760/30605/19.
Дізнавшись про внесення до Державного реєстру прав рішення від її імені, 30 січня 2020 року позивач подала повідомлення про кримінальне правопорушення до Приморського ВП у м. Одесі ГУ НП в Одеській області. Враховуючи не внесення до ЄРДР відомостей за заявою до Приморського ВП, позивачка подала 05 травня 2020 року повідомлення про кримінальне правопорушення до Одеської місцевої прокуратури № 3 та такі відомості були внесені до ЄРДР 06 червня 2020 року (т.1 а.с.17-20).
Крім того, 31 січня 2020 року позивачка звернулася до Одеської регіональної філії ДП "Національні інформаційні системи" з листом про несанкціонований доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з використанням її електронного цифрового підпису та паролю, в якому просила припинити доступ до електронних реєстрів, а 03 лютого 2020 року звернулася до ДП "Національні інформаційні системи" з проханням направити інженера для встановлення програмного забезпечення та налаштування всіх програм на новий комп`ютер, що і було здійснено 04 лютого 2020 року за актом надання послуг (т.1, а.с. 21-23).
04 лютого 2020 року позивачка листом повідомила про вищенаведені обставини Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (т.1 а.с.24).
Відповідно до частини 6 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення, в тому числі, про анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.
Мотивами такого рішення Колегії в частині порушень, допущених позивачем, зазначено: внесення до Державного реєстру прав запису про скасування державної реєстрації права власності ТОВ "Фінансова компанія "Горизонт" без будь-яких документів; очевидний характер порушень та масштабні негативні наслідки.
В той же час, ні висновок Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, ні оскаржуваний наказ Міністерства юстиції не містить мотивів прийняття рішення саме щодо анулювання доступу до Державного реєстру прав, найсуворішого рішення, прийнятого за результатами розгляду скарги, не містить аналізу наявних під час розгляду скарги документів, не містить аналізу пояснень, не містить аналізу звернень ТОВ "Міжнародна компанія з управління нерухомістю" про пропуск скаржником строків звернення, а також наявність спорів в судах, тощо. Позивачу не надано можливості належним чином захистити свої права при розгляді скарги.
Міністерство юстиції України вважає, що воно не наділено повноваженнями встановлювати вину або будь-кого відповідно до висновків експертів та надавати оцінку повідомленню про кримінальне правопорушення, подане до Приморського ВГІ у м. Одесі ГУНП в Одеській області. А оскаржуваний наказ був винесений Міністерством на підставі наявних фактів незаконних реєстраційних дій.
Між тим, вищенаведені доводи і дії Міністерства є такими, що не відповідають нормам діючого законодавства.
Так, відповідно до частини 2 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України.
Тобто, до Міністерства юстиції України оскаржується дія або бездіяльність відповідного державного реєстратора, а не факт незаконної реєстраційної дії, а тому розглядаючи таку скаргу відповідач повинен надавати оцінку безпосередньо діям державного реєстратора, а не факту незаконних реєстраційних дій.
Крім того, відповідно до пункту 9 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду.
Вищенаведені норми права відповідачем були порушені.
Приймаючи найсуворіше рішення про анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав відповідач повинен був мати не спростовуванні докази тому, що саме позивачка вчинила незаконні дії.
Крім того, сам скаржник просив тільки тимчасово заблокувати доступ до реєстру строком на 6 місяців. Проте, відповідач прийняв найсуворіше рішення про анулювання доступу до реєстру, не аргументуючи підстави виходу за межі скарги і не обґрунтовуючи переконливими доказами таке рішення.
Судами встановлено, що позивачка звернулася до правоохоронних органів з приводу несанкціонованого втручання в роботу комп`ютерних мереж і повідомила про це Міністерство юстиції в особі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) листом № 30/01-16 від 03 лютого 2020 року.
Крім того, ТОВ "Фінансова компанія "Горизонт" не дотримано строків на подання скарги до Колегії, а посилання на те, що ТОВ "ФК "Горизонт" дізналося про порушення свої прав та інтересів 14 лютого 2020 року з листа адвоката Новікова О.Є. не відповідають дійсним обставинам справи.
У доданих до відзиву Мін`юсту копіях документів містяться заперечення на скаргу та копії судових рішень, які надавалися Колегії з розгляду скарг Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна компанія з управління нерухомістю", та в яких міститься інформація, що ТОВ ФК "Горизонт" дізналося про порушення своїх прав щонайменше 18 листопада 2019 року.
Так, з ухвали господарського суду Запорізької області від 20 листопада 2019 року у справі № 26/71/19 вбачається, що 18 листопада 2019 року ТОВ "Фінансова компанія "Горизонт" звернулося до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову щодо готельно-офісного та торгівельно-розважального комплексу, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32.
З зазначеної ухвали вбачається проведення реєстраційних дій щодо готельно- офісного та торгівельно-розважального комплексу, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32 державними реєстраторами і приватним виконавцем, які в подальшом були оскарженні ТОВ "Фінансова компанія "Горизонт" до Міністерства юстиції України 17 лютого 2020 року, в тому числі приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г.А.
У подальшому, ТОВ "Фінансова компанія "Горизонт" оскаржила в апеляційному порядку ухвалу господарського суду Запорізької області від 20 листопада 2019 року, і постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29 січня 2020 року у справі № 26/71/19 зазначена ухвала господарського суду Запорізької області була скасована. З даної постанови апеляційного суду вбачається, що апеляційне провадження за скаргою ТОВ "Фінансова компанія "Горізонт" відкрито 09 грудня 2019 року. (том 1, а.с 265-270).
Станом на 18 листопада 2019 року, і станом на 09 грудня 2019 року ТОВ "Фінансова компанія "Горизонт" була обізнана про проведення реєстраційних дій, які оскаржені до Мін`юсту 17 лютого 2020 року після спливу 60-ти денного терміну, передбаченого частиною 3 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Таким чином, викладені обставини свідчать про передчасність винесення спірного наказу Міністерства юстиції України №1535/5 від 28 квітня 2020 року в частині анулювання доступу приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Чередниченко Г.А. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно через порушення процедури його прийняття, адже, всупереч приписам частини 2 статті 2 КАС України позивач була позбавлена права прибути на засідання, ознайомитися зі скаргою та надати письмові пояснення по суті обставин, викладених в ній.
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги на предмет законності судових рішень виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв`язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до переоцінки доказів та встановлення обставин, які належним чином перевірені судами попередніх інстанцій.
Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
Європейський суд з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58) зазначив, що принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що в рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruizv. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).