ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2021 року
м. Київ
справа №160/294/19
адміністративне провадження №К/9901/30843/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №160/294/19
за позовом Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№133)"
до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області
про визнання протиправними та скасування постанов
за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.08.2019 (колегія у складі: головуючого судді Чередниченка В.Є., суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.),-
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2019 року Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№133)" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому просило:
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН11967/250/АВ/ТД-ФС/785 від 06.12.2018, якою накладено на Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№133)" штраф у розмірі 15 971 670, 00 грн. (п`ятнадцять мільйонів дев`ятсот сімдесят одна тисяча шістсот сімдесят гривень 00 коп.);
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН11967/250/АВ/МГ-ФС/787 від 06.12.2018, якою накладено на Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№133)" штраф у розмірі 1 675 350, 00 грн. (один мільйон шістсот сімдесят п`ять тисяч триста п`ятдесят гривень 00 коп.);
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН11967/250/АВ/ІП-ФС/784 від 06.12.2018, якою накладено на Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№133)" штраф у розмірі 3 723, 00 грн. (три тисячі сімсот двадцять три гривні 00 коп.);
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН11967/250/АВ/СП-ФС/786 від 06.12.2018, якою накладено на Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№133)" штраф у розмірі 11 169, 00грн.
2. Позов обґрунтовано тим, що порушення, на підставі яких винесені постанови про накладення штрафів, є наслідком ігнорування перевіряючим органом того факту, що засуджені фактично не є працівниками Державного підприємства в розумінні трудового законодавства. Строкові трудові договори укладені між засудженими та Державною установою, отже, відповідальність за порушення, які виявлені інспекторами під час перевірки, не можна покласти на позивача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 позов задоволено частково. Визнано частково протиправною та скасовано частково постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН11967/250/АВ/МГ-ФС/787 від 06.12.2018 в частині накладення на Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№133)" штрафу в розмірі 893 520, 00 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
4. Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що постанова Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН11967/250/АВ/МГ-ФС/787 від 06.12.2018 в частині накладення на Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№133)" штрафу в розмірі 893 520,00 грн. є протиправною, оскільки суму штрафу було розраховано відповідно до абз. 4 ч.2 ст. 265 КЗпП України, а саме, у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, проте судом встановлено, що порушення мінімальних державних гарантій в оплаті праці фактично відбулося лише щодо 21 одного засудженого. Отже, штраф в сумі 781 830, 00 грн. (щодо 21 засудженого) за постановою №ДН11967/250/АВ/МГ-ФС/787 від 06.12.2018 було накладено правомірно, у зв`язку з чим вказана сума повинна бути сплачена позивачем.
Відмовляючи в іншій частині позову, суд першої інстанції вказав, що посилання позивача на окремі процедурні порушення не спростовують встановлених під час перевірки правопорушень і не можуть бути самостійною підставою для скасування оскаржуваних постанов.
5. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.08.2019 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано прийняті Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 06.12.2018 №ДН11967/250/АВ/ТД-ФС/785, №ДН11967/250/АВ/МГ-ФС/787, №ДН11967/250/ АВ/ІП-ФС/784, №ДН11967/250/АВ/СП-ФС/786.
6. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов повністю, апеляційний суд зазначив, що з урахування норм чинного на момент прийняття рішення законодавства та встановлених обставин неповідомлення відповідачем про розгляд справи 06.12.2018 позивача, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку щодо наявності обставин недодержання ГУ Держпраці у Дніпропетровській області "Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення" при розгляді справи за порушеннями трудового законодавства, виявленими при інспекційному відвідуванні позивача. Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що оскаржувані рішення про накладення штрафів прийнято ГУ Держпраці у Дніпропетровській області без урахування права особи на участь у процесі їх прийняття, тому вони є протиправними та підлягають скасуванню, а позов повному задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. У листопаді 2019 року ГУ Держпраці у Дніпропетровській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.08.2019, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
8. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначає про вірне встановлення перевіряючими особами порушень позивачем вимог трудового законодавства та належне направлення на адресу позивача повідомлення про розгляд відносно нього справи щодо цих порушень. Вважає постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН11967/250/АВ/ІП-ФС/784, №ДН11967/250/АВ/ТД-ФС/785, №ДН11967/250/АВ/СП-ФС/786, №ДН11967/250/АВ/МГ-ФС/787 законними та обґрунтованими, складеними на підставі та у відповідності до норм діючого законодавства, а тому, на його думку, відсутні підстави для їх скасування. Наголошує, що суд апеляційної інстанції, при ухваленні рішення, жодним чином не зазначив про виявлені в ході інспекційного відвідування наявні порушення законодавства про працю позивачем, не з`ясував всі обставини, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, не надав їм належну оцінку, не дослідив наявні у справі докази та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
9. 07.11.2019 у автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстрована вказана касаційна скарга.
10. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2019, визначено склад колегії суддів: Головуючий суддя (суддя-доповідач) Стеценко С.Г., судді Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.
11. Ухвалою Верховного Суду від 11.11.2019 вказану касаційну скаргу залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом надання документа про оплату судового збору.
12. На підставі службової записки судді-доповідача Стеценка С.Г. від 03.12.2019 №3605/5/64-19 щодо настання обставин, які унеможливлюють розгляд судових справ, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Стрелець Т.Г., яка входить до складу постійної колегії суддів, на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду №2046/0/78-19 від 03.12.2019, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2019 визначено склад колегії суддів: Головуючий суддя (суддя-доповідач) Стеценко С.Г., судді Рибачук А.І., Тацій Л.В.
13. Скаржником вимоги ухвали суду від 11.11.2019 про залишення касаційної скарги без руху виконано та усунуто зазначені в ній недоліки, у зв`язку з чим ухвалою Верховного Суду від 04.12.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.08.2019 у справі №160/294/19 за позовом Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№133)" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов.
14. Ухвалою Верховного Суду від 31.05.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 01.06.2021.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до наказу Головного управління від 05.11.2018 № 975-1, на підставі направлення на проведення інспекційного відвідування від 05.11.2018 №397 головними державними інспекторами відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Дніпропетровському регіоні Попко Ганною Анатоліївною та Аладіною Оленою Геннадіївною в період з 05.11.2018 по 16.11.2018 проведено інспекційне відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю у позивача ДП "Підприємство ДКВС України (№133)" з питань оформлення трудових відносин і повноти нарахування та своєчасності виплати заробітної плати засудженим до обмеження волі за 2018 рік.
16. Підставою для проведення інспекційного відвідування позивача ДП "Підприємство ДКВС України (№ 133)" став лист Прокуратури Дніпропетровської області від 10.09.2018 № 114с-1233-18 (вхід. № 12693 від 10.09.2018).
17. Направлення на проведення інспекційного відвідування від 05.11.2018 № 397 отримано уповноваженою особою позивача ДП "Підприємство ДКВС України (№133)" в.о. директора Слюсаренко В. В . 05.11.2018.
18. Вимога про надання/поновлення документів № ДН1967/250/НП від 05.11.2018 отримана уповноваженою особою позивача ДП "Підприємство ДКВС України (№133)" - головним бухгалтером Ізотіною A.B. 05.11.2018 (т.1 а.с.189-190).
19. За результатами інспекційного відвідування складено акт №ДН/1967/250/АВ та виявлено ряд порушень законодавства про працю, а саме:
- перевіркою питання проведення атестації робочих місць засуджених встановлено що у Державній установі "Ігренський виправний центр (№133)" не проведено атестацію робочого місця засуджених які виконують послугу по виготовленню ПЕТ бутилки та розлив хімії в ПЕТ бутилки;
- за період з січня по жовтень 2018 року у Державному підприємстві "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№133)" нарахування та виплату заробітної плати 143 засудженим здійснювалося без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;
- відповідно до табелів обліку робочого часу, в яких відображено відпрацьовані за місяць години та відповідно оплату за них (нарахування заробітної плати), оплата праці здійснювалась пропорційно відпрацьованих годин виходячи із загальної суми заробітку, тобто, без врахування нічних годин. Таким чином, оплата праці за нічні відпрацьовані години нараховувалась без врахування доплати за нічні години (т.1 а.с.71-87).
20. Крім того, до перевірки не надано відомостей нарахування заробітної плати, про що складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування № ДН/1296/250/НП від 16.11.2018 (т.1 а.с.191-192).
21. На підставі акта №ДН1967/250/АВ та акта №ДН/967/250/НП, відповідно до Порядку № 509, Головним управлінням 06.12.2018 року було винесено постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН11967/250/АВ/ІП-ФС/784, №ДН11967/250/АВ/ТД-ФС/785, №ДН11967/250/АВ/СП-ФС/786, №ДН11967/250/АВ/МГ-ФС/787.
22. Вважаючи вказані постанови про накладення штрафу протиправними та такими, що підлягають скасуванню позивач звернувся до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
24. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Статтею 259 Кодексу законів про працю України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
26. Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою КМУ від 11.02.2015 №96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
27. Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017 (надалі - Порядок № 295) визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування). Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці (п. 2 вказаного Порядку).
28. Частиною першою статті 265 Кодексу законів про працю України визначено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
29. Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення визначається Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013 (далі - Порядок №509, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
30. Відповідно до абзацу 1 п. 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи)
31. Абзацом 4 п. 2 Порядку №509 передбачено, що штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.
32. Згідно з п. 3 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа). Відповідно до п. 4 Порядку № 509 справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.
33. Згідно з п. 6 Порядку № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
34. Аналіз вищевказаних норм права дає підстави прийти до висновку, що на державний орган покладено обов`язок повідомляти особу, яка притягується до відповідальності, про час та місце розгляду справи, а також правові наслідки неповідомлення.
35. При цьому, з положення п. 6 Порядку № 509 вбачається, що зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без доказів його отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.
36. Множинність способів повідомлення про час та місце розгляду справи (рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам) дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.
37. Відповідно до п. 9 ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
38. Насамперед, Верховний Суд звертає увагу на те, що штрафи у розмірі 15 971 670, 00 грн.,1 675 350, 00 грн., 3 723, 00 грн. та 11 169, 00 грн., які було застосовано до позивача оскаржуваними постановами про накладення штрафу №ДН11967/250/АВ/ІП-ФС/784, №ДН11967/250/АВ/ТД-ФС/785, №ДН11967/250/АВ/СП-ФС/786, №ДН11967/250/АВ/МГ-ФС/787, є суттєвими.
39. Особі, до якої застосовуються такі суттєві санкції відповідальності, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в засіданні, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.
40. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.06.2019 у справі №813/3415/18.
41. Відповідно до п. 7 Порядку 509 справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
42. Отже, саме на уповноважену посадову особу покладається також обов`язок з`ясувати чи поінформовано особу. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.
43. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Верховного Суду наголошує на тому, що обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п`ять днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
44. Таке тлумачення п. 6 Порядку № 509 відповідає завданням адміністративного судочинства та принципу верховенства права, оскільки має наслідком більш ефективний захист права та інтереси фізичних та юридичних осіб.
45. Згідно з матеріалами справи відповідачем хоча і було направлено 23.11.2018 поштове відправлення на адресу позивача, з метою повідомлення про розгляд справи, що підтверджується квитанцією та списком відправлень № 17346 (т. 1 а.с. 2006), однак згідно з відомостями офіційного сайту ПАТ Укрпошта, наданих відповідачем, це відправлення 24.11.2018 року не було вручено позивачу під час доставки "з інших причин".
46. У зв`язку з вказаним, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про порушення відповідачем процедури розгляду справи про накладення штрафу, оскільки позивача не було повідомлено про здійснення її розгляду 06.12.2018 належним чином, і справа була розглянута та оскаржені постанови винесені без участі представника позивача.
47. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що, з`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, слід також зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в розгляді справи, не можуть бути підставою для скасування рішення про притягнення до відповідальності.
48. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи, яка її стосується. У разі одержання повідомлення до розгляду справи, але у строк, що є меншим за п`ятиденний, особа повинна вживати розумних заходів для реалізації своїх прав на участь у розгляді справи.
49. Відповідно до п. 5 Порядку № 509 у разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів. Якщо особа з`явилася на засідання, взяла у ньому участь і не клопотала про відкладення, то несвоєчасність отримання повідомлення (порушення п`ятиденного строку) не є підставою для визнання постанови протиправною.
50. Як вбачається з матеріалів справи, обставин, які б свідчили про ухилення позивача від отримання повідомлення судом апеляційної інстанції не встановлено.
51. Таким чином, з огляду на недотримання відповідачем порядку накладення штрафів, позивач був позбавлений можливості брати участь в розгляді зазначеної справи, почути свої права та обов`язки, бути вислуханим, надати заперечення, своєчасно здійснити захист своїх порушених прав, пред`явити факти й наводити аргументи та докази, які могли бути враховані ГУ Держпраці у Дніпропетровській області тощо. Участь позивача в розгляді справи про накладення штрафу, подання ним відповідних доказів могло вплинути на прийняття відповідних рішень відповідачем.
52. В свою чергу, вказані порушення процедури притягнення позивача до відповідальності скаржником не спростовані.
53. Зважаючи на наведене, колегія суддів Верховного Суду не надає оцінки іншим доводам відповідача, викладеним у касаційній скарзі, зокрема, щодо суті встановлених перевіряючими особами порушень позивачем вимог трудового законодавства, та вважає, що апеляційний суд також вірно при ухваленні рішення не зазначав про виявлені в ході інспекційного відвідування порушення законодавства про працю, оскільки з урахуванням того, що у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що позивач ухилявся від одержання повідомлення або ж вчиняв інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі у розгляді справи, встановлено, що позивача не було належним чином повідомлено про розгляд справи та він, відповідно, протиправно позбавлений був брати участь у такому розгляді.
54. Таким чином, неналежне повідомлення позивача про проведення відповідачем розгляду справи є самостійною підставою для скасування оспорюваних постанов відповідача про накладення штрафу на позивача.
55. Аналогічного висновку про скасування постанов про накладення штрафу на суб`єктів господарювання/роботодавців у випадку недотримання органом, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю Порядку №509 в частині належного повідомлення уповноваженими посадовими особами суб`єктів господарювання/роботодавців про розгляд справи про накладення штрафу дійшов Верховний Суд у постановах від 12.06.2019 у справі №813/3415/18 та від 15.01.2021 у справі № 1340/3731/18, від 04.03.2021 у справі № 160/8027/18, від 17.03.2021 у справі №160/9340/18.
56. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
57. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.51. Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
58. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
59. Оскільки колегія суддів не встановила порушення судом апеляційної інстанції норм права, то постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.08.2019 слід залишити без змін.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд