ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2021 року
м. Київ
справа № 1.380.2019.001354
адміністративне провадження № К/9901/34379/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., -
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2019 року (прийняте судом у складі судді Сподарик Н.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Довгої О.І., суддів: Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.) у справі за позовом Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра) до ФОП ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство Центр інженерних та науково технічних послуг "АУМ", про припинення права користування надрами, шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року Держгеонадра звернулася до суду з адміністративним позовом про припинення права користування надрами, шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4946 від 19.03.2009, наданого ФОП ОСОБА_1 .
На обґрунтування позову зазначала, що на порушення вимог, передбачених Угодою про умови користування надрами від 19.03.2009, яка є додатком до спеціального дозволу № 4946 від 19.03.2009, та статті 24 Кодексу України про надра, відповідач на виконання припису № 87-18/02 від 30.03.2018, не надав матеріали на усунення порушень вимог законодавства у сфері надрокористування. Невиконання передбачених спеціальним дозволом та статтею 24 Кодексу України про надра умов користування надрами, є підставою для припинення користування відповідачем надрами в судовому порядку на підставі статті 26 Кодексу України про надра та пункту 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2015.
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2019 року позов задоволено.
Припинено право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №4946 від 19.03.2009 року, наданого ФОП ОСОБА_1 .
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 21 жовтня 2019 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідачем порушено вимоги законодавства у сфері видобування корисних копалин, зокрема й вимог статті 26 Кодексу України про надра, оскільки відповідачем протягом двох років з початку дії дозволу без поважної причини не розпочато користування надрами, що свідчить про недотримання ним мети спеціального дозволу. Станом на момент розгляду справи докази того, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджений, затверджений у встановлено порядку, а земельна ділянка зареєстрована у Державному земельному кадастрі відсутні. При цьому, за приписами частини восьмої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", припис обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Відтак, надрокористувач наділений обов`язком усунути відповідні порушення. Проте відповідач не вчиняв жодних дій, що свідчили б про зацікавленість в захисті своїх прав та інтересів шляхом оскарження зупинення дії дозволу чи шляхом відповідних звернень до Державної служби геології та надр України. Разом з тим, відповідач не надав відповідь на запит позивача щодо згоди/незгоди на припинення права користування надрами, проігнорувавши його, та не надав доказів усунення порушень, вказаних в приписі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10 грудня 2019 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить постановлені у цій справі судові рішення скасувати та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову.
У скарзі зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не застосовано вимоги стаття 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
27.09.2019 (четвер) у позивача виникли визначені законодавством підстави, які дають право на пред`явлення, передбачених статті 26 Кодексу України про надра вимог щодо припинення права ФОП ОСОБА_1 користування надрами на підставі дозволу, оскільки від відповідача у визначені строки не надійшло повідомлення про усунення вищезазначених порушень.
Проте до суду позивач звернувся лише 25.03.2019 після спливу шести місяців.
Зазначає, що не отримував лист Держгеонадр про надання згоди або незгоди на припинення права користування надрами.
Позивачу ще у серпні 2018 року було відомо про незгоду ФОП ОСОБА_1 що припинення його права на користування надрами. Таке заперечення було заявлено під час особистого прийому посадовою особою Держгеонадр наступного тижня після отримання 21.08.2018 листа про зупинення дії дозволу. Посадовій особі було пред`явлено розроблений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі в оренду, а також надано пояснення щодо виконання припису.
Вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
Посилається скаржник і на те, що суди неповно дослідили докази у справі, не дослідили всіх обставин проведеної планової перевірки та її результатів.
У відзивах на касаційну скаргу Держгеонадра та ОСОБА_2 просять залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 грудня 2019 року визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., скаргу передано судді-доповідачу.
Верховний Суд ухвалою від 19 грудня 2019 року відкрив касаційне провадження.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
19.03.2009 фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 видано спеціальний дозвіл на користування надрами № 4946, відповідно до якого надано дозвіл на видобування суглинків, глин мергельних, мергелів, придбаних в якості сировини для виробництва цегли марки " 75" " 100" у Візенбергівському родовищі, а саме північно-західній околиці с. Мервичі, строком на 20 років. До вказаного спеціального дозволу оформлено додаток № 1, за яким з Міністерством охорони навколишнього природного середовища укладено угоду про умови користування надрами від 19.03.2009. Додатком 2 до вказаної угоди складено програму робіт по введенню в експлуатацію Візенбергівського родовища цегельної сировини в Жовківському районі Львівської області.
На підставі наказів № 523 "Про затвердження Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України на 2018 рік" від 28.11.2017, № 69 "Про проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України у березні 2018 року" від 22.02.2018 та направлення на проведення перевірки № 31-18/02 від 27.02.2018, керуючись приписами Кодексу України про надра, а також Положенням про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1174 від 30.12.2015, уповноваженими особами Західного міжрегіонального відділу Департаменту Державного геологічного контролю Держгеонадр України проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (металічні руди, неметалічні руди, неметалічні корисні копалини, горючі тверді корисні копалини), про що складено акт № 02-05/06/2018-3/п-20 від 30.03.2018.
У вказаному акті позивач вказує, у тому числі, на неотримання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для потреб пов`язаних з користуванням надрами, невиконання Угоди про умови користування надрами, Програми робіт за переліком, а також на те, що суб`єкт господарської діяльності протягом двох років з початку дії дозволу без поважної причини не розпочав користуватися надрами. Вказане є порушенням ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства: ст. 18 Кодексу України про надра - не отримано документи, що посвідчують право на земельну ділянку для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, а саме: договір оренди земельної ділянки, зайнятої під родовищем, відсутній; ст.ст. 14, 24, 56 Кодексу України про надра - не виконується мета спеціального дозволу на користування надрами № 4946 від 19.03.2009, а саме: видобування суглинків, глин мергельних, мергелів, придатних в якості сировини для виробництва цегли марки "75"-" 100". Станом на 30.03.2018 надрокористувач не розпочав видобування суглинків, глин мергельних, мергелів; ст. 24 Кодексу України про надра, п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України № 615 "Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами" від 30.05.2011 - не виконується Програма робіт, що є додатком 2 до Угоди про умови користування надрами № 4946 від 19.03.2009, за переліком: п.2 Складання проекту на розробку і рекультивацію Візенбергівського родовища і погодження його в установленому порядку (IV кв. 2008); п. 4 Отримання земельного відводу (ІІ кв. 2009); п.5. Складання плану розвитку гірничих робіт (II кв. 2009 - далі щорічно); п.6. Отримання дозволу на початок робіт (III кв. 2009); п. 7. Підготовка до початку видобувних робіт (облаштування території, придбання побутового вагончику та ін.); п.8. Розкривні роботи (III кв. 2008); п.9. Придбання видобувної техніки для кар`єру (2010-2011); п.10. Початок видобування корисної копалини (III кв. 2009); п. 11. Вихід на проектну потужність (II кв. 2011); ст. 26 Кодексу України про надра, п. 23 Постанови Кабінету Міністрів України № 615 "Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами" від 30.05.2011 - суб`єкт господарської діяльності протягом двох років з початку дії дозволу не розпочав користування надрами. Станом на 30.03.2018 надрокористувач не розпочав видобування суглинків, глин мергельних, мергелів; ст. 24 Кодексу України про надра, п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України № 615 "Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами" від 30.05.2011 - у зв`язку з допущенням надрокористувачем порушень, описаних в пунктах 1-4 не виконується Угода про умови користування надрами № 4946 від 19.03.2009, а саме: п. 5 ст. 4 надрокористувач зобов`язаний, у частині: проводити та фінансувати роботи у терміни та в межах, зазначених у Програмі робіт; дотримуватися вимог законодавства України, чинних стандартів, правил, норм виконання робіт, пов`язаних з користуванням надрами; дотримуватися вимог, передбачених Дозволом та цією Угодою.
У графі опис пояснень, зауважень та заперечень вчинено запис: "У зв`язку з незалежними від мене (ФОП ОСОБА_1 ) обставинами (ненадання селищною радою Куликів погодження та надання земельного відводу)".
На підставі акта перевірки від 30.03.2018 Західним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України складено припис № 87-18/02, яким зобов`язано відповідача в строк до 30.04.2018 усунути порушення вимог законодавства у сфері надрокористування та подати в письмовій формі до Західного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України усі матеріали, які підтверджують факт усунення порушень.
03.05.2018 Західний міжрегіональний відділ направив на адресу Департаменту державного геологічного контролю Подання № 186-18/02 на зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 4946 від 19.03.2009, вказавши, що ФОП ОСОБА_1 на виконання припису № 87-18/02 від 30.03.2018 надіслав Західному міжрегіональному відділу лист від 03.05.2018, у якому відсутні матеріали, які підтверджують факт усунення виявлених перевіркою порушень вимог законодавства у сфері надрокористування.
Наказом № 317 від 20.09.2016 Державна служба геології та надр України зупинила дію спеціального дозволу на користування надрами №-5354 від 13.01.2011 та надала ФОП ОСОБА_1 30 календарних днів для усунення порушень. Про вказаний наказ відповідач повідомлений листом Державної служби геології та надр України №18675/13/14-16 від 04.10.2016.
Наказом "Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів" № 266 від 02.08.2018, у тому числі, відповідно до протоколу № 8/2018 від 31.07.2018 зупинено дію дозволу № 4946 від 19.03.2009. Надрокористувачу ФОП ОСОБА_1 надано 30 днів для усунення порушень.
Про вказане відповідача повідомлено листом № 16166/03/14-18 від 16.08.2018.
14.12.2018 Західний міжрегіональний відділ надіслав Департаменту державного геологічного контролю подання № 934-18/02 на анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4946 від 19.03.2009, вказавши, що станом на 14.12.2018 від ФОП ОСОБА_1 не надходило листів про виконання припису.
04.01.2019 Державна служба геології та надр України звернулась до відповідача з листом № 262/03/14-19, у якому виклала прохання надати у 15-денний строк з моменту отримання листа власну позицію (згоду/не згоду) на припинення права користування надрами згідно спеціального дозволу № 4946 від 19 03.2009. Вказане поштове відправлення (лист № 262/03/14-19 від 04.01.2019) повернулось позивачу із відміткою відділення поштового зв`язку: "За закінченням встановленого строку зберігання".
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
Приписами статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Державна служба геології та надр України є центральним органом виконавчої влади, який наділений функціями для забезпечення реалізації державної політики у сфері надрокористування та діє відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1174 (далі - Положення).
Відповідно до підпунктів 9, 10 пункту 4 Положення Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення.
Крім того, згідно з підпунктом 12 пункту 4 Положення Держгеонадра відповідно до покладених завдань здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням.
Також, згідно з підпунктом 18 пункту 4 Положення Держгеонадра України, у тому числі виконує роботи із стандартизації, метрології, сертифікації у сфері геологічного вивчення, охорони та використання надр.
Регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян, є завданням Кодексу України про надра (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).
Згідно з частиною першою статті 4 Кодексу України про надра, надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради.
Частиною першою статті 11 Кодексу України про надра визначено, що державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, органи влади Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.
Відповідно до вимог абзацу першого статті 13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.
Згідно зі статтею 14 Кодексу України про надра надра надаються у користування для: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.); виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції; задоволення інших потреб.
Згідно зі статтею 19 Кодексу України про надра надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.
Відповідно до статті 24 Кодексу України про надра, користувачі надр зобов`язані використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції, тощо.
Надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України. Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів.
Відповідно до статті 18 Кодексу України про надра місцеві ради при наданні земельної ділянки для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення одночасно надають у користування і надра.
Дозвіл з угодою про умови користування надрами та додатками до неї підлягає опублікуванню на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу не пізніше ніж протягом п`яти робочих днів після їх підписання. Примірні угоди про умови користування надрами затверджуються органом з питань надання дозволу та підлягають публікації на його офіційному веб-сайті.
Користувачі надр відповідно до приписів статті 24 Кодексу України про надра мають право: 1) здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу або угоди про розподіл продукції; 2) розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу; 3) здійснювати на умовах спеціального дозволу консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його частини; 4) на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами; 5) користуватися додатковими правами, передбаченими угодою про розподіл продукції.
Разом із тим, користувачі надр зобов`язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 41) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.
Права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою.
За змістом статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.
Згідно зі статтею 56 Кодексу України про надра основними вимогами в галузі охорони надр є: забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр; додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами; раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів; недопущення шкідливого впливу робіт, пов`язаних з користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи законсервовані, а також підземних споруд; охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших факторів, що впливають на якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку; запобігання необґрунтованій та самовільній забудові площ залягання корисних копалин і додержання встановленого законодавством порядку використання цих площ для інших цілей; запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захороненні шкідливих речовин і відходів виробництва, скиданні стічних вод; додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.
Згідно з пунктом 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615, діючого на час виникнення спірних правовідносин, право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".
Як зазначили суди попередніх інстанцій, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.07.2014 у справі № 813/8643/13-а, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014, позов ФОП ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправними дії Державної служби геології та надр України щодо зупинення дії спеціального дозволу № 4946 від 19.03.2009 на користування надрами, наданого фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 з метою видобування суглинку, глини мергельної, мергелю Візенбергівського родовища Жовківського району Львівської області; скасовано наказ Державної служби геології та надр України № 364 від 15.07.2013 в частині зупинення дії спеціального дозволу № 4946 від 19.03.2009 на користування надрами; скасовано наказ Державної служби геології та надр України № 32 від 03.02.2014 в частині анулювання спеціального дозволу № 4946 від 19.03.2009 на користування надрами.
Разом із тим, у 2014 році розпочато виготовлення проекту землеустрою згідно з наказом № ЛВ/4622755600:09:000/00001605 від 12.02.2014 Головного управління Держземагентства у Львівській області щодо надання відповідачу дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки в оренду з цільовим призначенням розробки Візенбергівського родовища.
При обов`язковому погодженні меж земельної ділянки згідно з проектом землеустрою для відведення в оренду з цільовим призначенням розробки Візенбергівського родовища відповідачем одержано листа від 31.08.2015 за № 02-21/720 Куликівської селищної ради щодо непогодження надання дозволу на відведення земельної ділянки для передачі ФОП ОСОБА_1 для розробки Візенбергівського родовища глинистої сировини. Причиною непогодження є протестна акція громади с. Мервичі, що межує з родовищем, при тому, що від крайнього житлового будинку с. Мервичі до межі родовища більше 200 м, хоча санітарні норми передбачають 100 м.
У 2016 році розпочато виготовлення другого проекту землеустрою з відступом меж ділянки від границі с. Мервичі, щоб не здійснювати погодження меж Куликівською селищною радою.
12.02.2018 комісією складено акт щодо вивчення питань функціонування глиняного кар`єру на території с. Мервичі Куликівської селищної ради з пропозиціями щодо подальших дій у ситуації, яка склалася. На момент проведення перевірки проект землеустрою був на стадії завершення, про що відомо було посадовим особам позивача.
З акта перевірки вбачається, що відповідачем порушено вимоги законодавства у сфері видобування корисних копалин, зокрема й вимог статті 26 Кодексу України про надра, оскільки відповідачем протягом двох років з початку дії дозволу без поважної причини не розпочато користування надрами, що свідчить про недотримання ним мети спеціального дозволу.
Як встановили суди, спеціальний дозвіл видано позивачу ще у 2009 році, а станом на момент проведення перевірки - 30.03.2019, такі документи - відсутні. Матеріалами справи підтверджується факт вжиття заходів, спрямованих на одержання права на земельну ділянку починаючи з 2012 року - висновок ДП "Західний експертний технічний центр Держгіпромнагляду України" № 12.В.46.74.010/39, разом з тим, такі дії також вжиті поза відповідним дворічним терміном на початок користування надрами.
Доказів того, що у 2016 році розпочато розробку нового проекту землеустрою, як покликається відповідач, з відступом меж ділянки від границі с. Мервичі, до матеріалів справи не представлено. Більше того, згідно з висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки "Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі в оренду Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 за адресою: Куликівська селищна рада, Жовківського району, Львівської області для розробки Візенбергівського родовища суглинків, мергельних глин, та мергелів КВЦПЗ - 11.01 для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуваннями надрами" такий подано на погодження лише 08.05.2018.
Суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що поважними причинами є ті, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами. Разом із тим, на законодавчому рівні не регламентовано, які причини є поважними, а які ні.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком судів про те, що покликання відповідача на те, що строк, який наданий для усунення недоліків згідно з приписом від 30.05.2019, був недостатнім для усунення порушень, є безпідставними, оскільки відповідачем у жодний спосіб не прореагувано на вказаний припис, не надано жодних підтверджуючих документів щодо обставин, на які він покликається, а також не висловлено жодних прохань чи повідомлень щодо того факту, що вказаний проект перебував на стадії завершення. Станом на момент розгляду справи докази того, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджений, затверджений у встановленому порядку, а земельна ділянка зареєстрована у Державному земельному кадастрі відсутні. При цьому, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, за приписами частини восьмої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" припис обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Відтак, надрокористувач наділений обов`язком усунути відповідні порушення.
Суди встановили, що відповідач не вчиняв жодних дій, що свідчили б про зацікавленість в захисті своїх прав та інтересів шляхом оскарження зупинення дії дозволу чи шляхом відповідних звернень до Державної служби геології та надр України. Разом із тим, відповідач не надав відповідь на запит позивача щодо згоди/незгоди на припинення права користування надрами, проігнорувавши його, та не надав доказів усунення порушень, вказаних в приписі.
Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій належним чином проаналізували норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, ретельно дослідили докази у справі, надали їм належну оцінку та дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для припинення права користування надрами відповідача.
В аспекті наведеного слід зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції чинній до 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У касаційній скарзі не наведено доводів, які б ставили під сумнів правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
З огляду на викладене, керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341- 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -