Постанова
Іменем України
31 травня 2021 року
м. Київ
справа № 195/416/16-ц
провадження № 61-4475св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,
Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ;
треті особи: ОСОБА_3, приватний нотаріус Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Корнієнко Юрій Валентинович;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2019 року у складі судді Кондус Л. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року у складі колегії суддів:
Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, приватний нотаріус Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Корнієнко Ю. В., про визнання заповіту недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла
його мати - ОСОБА_4, з якою він постійно проживав у належному їй на праві приватної власності домоволодінні по АДРЕСА_1 . За життя матері між
ним та іншими родичами було досягнуто усної домовленості про те, що вищевказане домоволодіння залишиться у спадщину тому із дітей, хто доглядатиме батьків до їх смерті. Він забезпечував матері гідні умови проживання, а також лікування, оскільки мати потребувала постійного догляду. Йому стало відомо, що 18 жовтня 2012 року мати під час своєї хвороби склала заповіт, згідно з яким заповіла все своє майно своїй дочці, а його сестрі - ОСОБА_2, що позбавляє його спадкового майна, яке
є єдиним його місцем проживання. Зазначав, що вказаний заповіт, який посвідчений приватним нотаріусом Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Корнієнком Ю. В., було складено після перебування матері у лікарні, де вона знаходилася з кінця вересня
2012 року по 17 жовтня 2012 року. З лікарні матір забрала ОСОБА_2, яка наступного дня відвезла матір до нотаріуса, де мати підписала заповіт з її слів.
Позивач вважав, що на момент складання заповіту його мати не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними, оскільки перебувала
у хворобливому стані, мала безліч функціональних розладів та порушення фізіологічних процесів в організмі, вона постійно перебувала під впливом дії сильнодіючих медикаментів та препаратів.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати заповіт
ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, який було складено
18 жовтня 2012 року на ім`я ОСОБА_2, недійсним.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області
від 12 вересня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із відсутності належних і допустимих доказів,
які б свідчили про неможливість померлої ОСОБА_4 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на час складення і посвідчення оспореного заповіту. При цьому зазначене підтверджується як висновком комісійної судово-психіатричної експертизи від 16 квітня 2015 року
№ 19, так і висновком посмертної комплексної судово-медичної експертизи
від 01 вересня 2017 року № 478-КЕ/2016/пп, згідно з якими померла
ОСОБА_4 могла розуміти значення своїх дій та керувати ними. Порушень під час проведення експертизи за матеріалами справи не було, а тому заперечення позивача на висновок експертизи безпідставні, про що зазначив допитаний у судовому засіданні в режимі відеоконференції лікар, судово-медичний експерт ОСОБА_5 . Крім того, суд вказав на відсутність обставин, які б свідчили про порушення форми заповіту, передбаченої законом.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області - без змін.
Погоджуючись із висновками районного суду, апеляційну суд також вказав, що оспорений заповіт відповідає вимогам закону щодо його форми
та порядку укладення, оскільки він підписаний особисто заповідачем,
у ньому зазначено місце його складення, дату й місце його посвідчення уповноваженою на те особою, яка перевірила дієздатність заповідача
і з`ясувала її дійсну волю щодо розпорядження майном на випадок її смерті. Доказів того, що заповідач на час підписання заповіту не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, її волевиявлення не було вільним та не відповідало її волі, позивачем суду не надано. При цьому, зазначені доводи позивача були спростовані висновком комісійної судово-психіатричної експертизи від 16 квітня 2015 року № 19, висновком посмертної комплексної судово-медичної експертизи від 01 вересня
2017 року № 478-КЕ/2016/пп, проведеної у справі за ініціативою
ОСОБА_1, а також допитом лікаря, судово-медичного експерта
ОСОБА_5 . Позивач не надав доказів того, що висновки експертиз
є неповними.
Короткий зміст касаційних скарг
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 березня 2021 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року у вищевказаній справі відмовлено з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої
статті 394 ЦПК України. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 лютого 2021 року у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Томаківського районного суду Дніпропетровської області.
У березні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили усіх обставин справи та передчасно дійшли висновку про відсутність підстав для визнання оспореного заповіту недійсним. У справі була проведене лише одна комплексна посмертна судово-медична експертиза, яку було доручено Харківському обласному бюро судово-медичної експертизи на підставі ухвали Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2016 року (висновок експерта № 478-КЕ/2016/пп), проте ця експертиза містила недоліки, оскільки на більшість питань у ній відповідей не надано. Жодних інших експертиз у справі не проводилися, їх оригінал у матеріалах справи відсутній, а тому посилання судів на висновок комісійної судово-психіатричної експертизи комунального закладу "Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня" Дніпропетровської міської ради від 16 квітня 2015 року № 19 є безпідставним, так як цей висновок експертизи не може бути належним та допустимим доказом. Крім того, суди належним чином не дослідили його доводи про те, що ОСОБА_2 особисто домовлялася
з приватним нотаріусом, подавала документи заповідача та була присутня під час складення заповіту померлою ОСОБА_4, що свідчить про порушення складення та посвідчення заповіту. Про зазначене особисто підтвердила ОСОБА_2 у судовому засіданні.
Доводи осіб, яка подали відзиви на касаційну скаргу
У квітні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив приватного нотаріуса Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Корнієнка Ю. В. на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги - безпідставними. Оспорений заповіт вчинено та підписано особисто померлою ОСОБА_4 відповідно до вимог статей 1233, 1247, 1248 ЦК України. Вимоги щодо форми заповіту та його посвідчення нотаріусом було дотримано. Заповідач особисто звернулася
до нотаріуса, зʼявившись до нотаріальної контори, її побажання до змісту заповіту були ясними, чіткими та зрозумілими.
У квітні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_3 на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому зазначено, що вона погоджується із доводами касаційної скарги.
У квітні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу, в якому зазначено, що доводи касаційної скарги
є безпідставними, а суди належним чином дослідили обставини справи.
У матеріалах справи наявні два висновка експертизи, проведені
за клопотаннями позивача, згідно з якими померла ОСОБА_4 могла розуміти значення своїх дій та керувати ними.