Постанова
Іменем України
26 травня 2021 року
м. Київ
справа № 640/18236/17
провадження № 61-15570св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Харківська обласна рада,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Харківської обласної ради на постанову Харківського апеляційного суду
від 16 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Яцини В. Б., Бурлаки І. В., Тичкової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Харківської обласної ради про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 03 жовтня 2008 року на підставі контракту, укладеного з Харківською обласною державною адміністрацією, він працював в Комунальному закладі охорони здоров`я "Харківський обласний клінічний онкологічний центр" (далі - КЗОЗ "Харківський обласний клінічний онкологічний центр") на посаді головного лікаря.
Зазначав, що додатковою угодою № 1 контракт продовжено до 07 жовтня 2018 року.
Додатковою угодою від 05 квітня 2016 року № 2 змінено сторону контракту, а саме Харківську обласну державну адміністрацію на Харківську обласну раду.
Розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації
від 04 грудня 2009 року № 399-к його переведено на посаду директора
КЗОЗ "Харківський обласний клінічний онкологічний центр".
Рішенням Харківської обласної ради від 23 червня 2016 року № 238-VII вирішено питання щодо звільнення ОСОБА_1 з посади директора
КЗОЗ "Харківський обласний клінічний онкологічний центр".
Вказував, що на підставі зазначеного рішення видано наказ від 25 липня 2016 року № 125, відповідно до якого його звільнено з посади директора КЗОЗ "Харківський обласний клінічний онкологічний центр" з 22 липня
2016 року з достроковим розірванням контракту за пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України.
Зазначав, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 10 травня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 27 вересня 2017 року, зазначені рішення Харківської обласної ради від 23 червня 2016 року № 238-VII та наказ від 25 липня 2016 року
№ 125 скасовано. Поновлено його на посаді директора КЗОЗ "Харківський обласний клінічний онкологічний центр" з 22 липня 2016 року.
Виконання зазначеного судового рішення в частині поновлення його на посаді директора КЗОЗ "Харківський обласний клінічний онкологічний центр" є неможливим у зв`язку з припиненням закладу. Вважає, що він має бути в судовому порядку визнаний таким, що був звільненим з посади директора КЗОЗ "Харківський обласний клінічний онкологічний центр" за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією закладу, а не за пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України.
Вказував, що розмір його заробітної плати за час вимушеного прогулу
у період з 22 липня 2016 року до 22 серпня 2017 року становить
197 341,20 грн.
Порушення його прав та законних інтересів призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, зважаючи на що йому завдано моральної шкоди, розмір якої він оцінює у 50 000 грн.
Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати його таким, що був звільнений з посади директора
КЗОЗ "Харківський обласний клінічний онкологічний центр" за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією закладу;
- стягнути компенсацію моральної шкоди в розмірі 50 000 грн;
- стягнути з Харківської обласної ради на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 22 липня 2016 року по 22 серпня
2017 року в розмірі 197 341,20 грн.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2018 року у складі судді Попраса В. О. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Харківської обласної ради на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу у період з 22 липня 2016 року до 22 серпня 2017 року у розмірі 197 341,20 грн та моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн,
а всього 202 341,20 грн.
Визнано ОСОБА_1 таким, якого було звільнено з посади директора
КЗОЗ "Харківський обласний клінічний онкологічний центр" за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією закладу.
В іншій частині в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що КЗОЗ "Харківський обласний клінічний онкологічний центр", з яким ОСОБА_1 знаходився
у трудових відносинах, ліквідовано на підставі рішення Харківської обласної ради № 238-VII від 08 вересня 2016 року "Про створення КНП "Обласний центр онкології" та припинення КЗОЗ "Харківський обласний клінічний онкологічний центр"", про що 22 серпня 2017 року внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, без зазначення правонаступників. Ліквідація юридичної особи КЗОЗ "Харківський обласний клінічний онкологічний центр" та відсутність правонаступника унеможливило виконання рішення Київського районного суду м. Харкова від 10 травня 2017 року, яким ОСОБА_1 було поновлено на роботі на посаді директора зазначеного закладу. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань,
а також положень пункту 1.2 статуту КЗОЗ "Харківський обласний клінічний онкологічний центр" (в редакції від 09 вересня 2013 року), єдиним власником (засновником) цієї установи була Харківська обласна рада, яка відповідно до статті 240 КЗпП України є належним відповідачем у справі. Тому суд першої інстанції зробив висновок, що Харківська обласна рада зобов`язана виплатити незаконно звільненому працівнику заробітну плату за час вимушеного прогулу, а також внести зміни щодо звільнення
ОСОБА_1 з посади на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією закладу. Оскільки внаслідок порушення трудових прав позивач більше ніж рік був позбавлений роботи та заробітку, що заподіяло позивачу моральних страждань, він втратив нормальний життєвий зв`язок, що вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя, то суд першої інстанції зробив висновок про стягнення компенсації моральної шкоди в розмірі 5 000,00 грн.
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 04 вересня 2018 року апеляційну скаргу представника Харківської обласної ради Чайчук О. О. задоволено частково.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2018 року
в частині стягнення з Харківської обласної ради на користь ОСОБА_1
на відшкодування моральної шкоди 5 000 грн та судового збору на користь держави в сумі 2 023,41 грн скасовано.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення суми
на відшкодування моральної шкоди відмовлено. Стягнуто з Харківської обласної ради на користь держави судовий збір у розмірі 1 013,41 грн.
В іншій частині рішення Київського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2018 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 липня 2020 року (провадження
№ 61-45383св18) касаційну скаргу Харківської обласної ради, яка підписана представником Чайчук О. О., задоволено частково.
Постанову апеляційного суду Харківської області від 04 вересня 2018 року
у частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до Харківської обласної ради про стягнення 197 341,20 грн скасовано.
Передано справу № 640/18236/17 у частині позовних вимог ОСОБА_1
до Харківської обласної ради про стягнення 197 341,20 грн на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Харківського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року апеляційну скаргу представника Харківської обласної ради Чайчук О. О. залишено без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2018 року
в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Харківської обласної ради про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 22 липня 2016 року по 22 серпня 2017 року у розмірі 197 341,20 грн залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу у період з 22 липня 2016 року до 22 серпня 2017 року у розмірі 197 341,21 грн, дійшов правильного висновку про те, що відсутність правонаступника унеможливило виконання рішення Київського районного суду м. Харкова від 10 травня 2017 року, яким ОСОБА_1 було поновлено на роботі на посаді директора зазначеного закладу, єдиним власником (засновником) цієї установи була Харківська обласна рада, яка
є належним відповідачем, та зобов`язана виплатити незаконно звільненому працівнику заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2020 року до Верховного Суду,
Харківська обласна рада, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 22 липня 2016 року до 22 серпня 2017 року у розмірі 197 341,20 грн скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1
у задоволенні позовних вимог у цій частині.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
У лютому 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2021 року справу призначено
до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що згідно з рішенням Харківської обласної ради від 08 вересня 2016 року № 283-VІІ "Про створення Комунального некомерційного підприємства "Обласний центр онкології" та припинення шляхом ліквідації КЗОЗ "Харківський обласний онкологічний центр", створено ліквідаційну комісію, встановлено строк для пред`явлення вимог кредиторів - два місяці. Позивач у зазначений строк не заявляв своїх вимог щодо виплати йому заробітної плати за час вимушеного прогулу до КЗОЗ "Харківськийобласний онкологічний центр", а також не заявив
їх починаючи з 10 травня (рішення суду першої інстанції у справі
№ 640/11753/16-ц) до 21 серпня 2017 року (до моменту ліквідації
КЗОЗ "Харківський обласний онкологічний центр").
Вважає, що суди попередніх інстанцій помилково дійшли висновку, що власник є стороною вищезазначеного трудового договору та тією особою, що повинна відшкодовувати заробітну плату за час вимушеного прогулу
у заявленому позивачем розмірі.
Під поняттям "власник" у статті 240-1 КЗпП України розуміється насамперед орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації. Такими є органи виконавчої влади (стаття 4 Закону України "Про управління об`єктами державної власності"), виконавчі органи сільських, селищних, міських рад (підпункт 1 пункту "а" статті 29 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні"). До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні повноваження - управління в межах, визначених радою, майном, щоналежить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Отже, визнання власника стороною трудового договору суперечить
статті 96 ЦК України, відповідно до якої учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 756/6746/16-ц (провадження № 61-17594св18).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Зазначає, що саме Харківська обласна рада як орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, є особою, на яку відповідно до статті 240-1 КЗпП України покладається обов`язок виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу у разі ліквідації підприємства у випадку встановлення факту звільнення його без законної підстави або з порушенням встановленого порядку.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
03 жовтня 2008 року між ОСОБА_1 та Харківською обласною державною адміністрацією укладений контракт від 03 жовтня 2008 року, за яким позивача прийнято на посаду головного лікаря КЗОЗ "Харківський обласний клінічний онкологічний центр".
Додатковою угодою № 1 дію вказаного контракту продовжено до 07 жовтня 2018 року. Додатковою угодою № 2 від 05 квітня 2016 року замінено сторони контракту: Харківську обласну адміністрацію на Харківську обласну раду. Розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації
від 04 грудня 2009 року № 399-к ОСОБА_1 переведено на посаду директора КЗОЗ "Харківський обласний клінічний онкологічний центр".
23 червня 2016 року Харківською обласною радою прийняте рішення
№ 238-VII "Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора
КЗОЗ "Харківський обласний клінічний онкологічний центр". На підставі цього рішення видано наказ від 25 липня 2016 року № 125 "Про звільнення
з посади директора та призначення виконуючого обов`язки", яким
ОСОБА_1 звільнено з посади директора КЗОЗ "Харківський обласний клінічний онкологічний центр" з 22 липня 2016 року з достроковим розірванням контракту від 03 жовтня 2008 року на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 10 травня 2017 року, яке набрало законної сили, у справі № 640/11753/16-ц за позовом
ОСОБА_1 до Харківської обласної ради, КЗОЗ "Харківський обласний клінічний онкологічний центр" про скасування рішення, наказу та поновлення на посаді, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені. Скасовано рішення Харківської обласної ради від 23 червня 2016 року № 238-VII "Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора КЗОЗ "Харківський обласний клінічний онкологічний центр", скасовано наказ КЗОЗ "Харківський обласний клінічний онкологічний центр" від 25 липня 2016 року № 125 про звільнення ОСОБА_1 з посади директора КЗОЗ "Харківський обласний клінічний онкологічний центр" з 22 липня 2016 року з достроковим розірванням контракту від 03 жовтня 2008 року. Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора КЗОЗ "Харківський обласний клінічний онкологічний центр" з 22 липня 2016 року.
У справі № 640/11753/16-ц встановлено, що ОСОБА_1 звільнено
з порушенням вимог чинного законодавства України.
КЗОЗ "Харківський обласний клінічний онкологічний центр" ліквідовано на підставі рішення Харківської обласної ради від 08 вересня 2016 року
№ 283-VII "Про створення КНП "Обласний центр онкології" та припинення КЗОЗ "Харківський обласний клінічний онкологічний центр", про
що 22 серпня 2017 року внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Дані про наявність правонаступників у реєстрі відсутні.
Ліквідація юридичної особи КЗОЗ "Харківський обласний клінічний онкологічний центр" та відсутність правонаступника, до якого перейшли права та обов`язки вказаної юридичної особи, унеможливило виконання вищевказаного рішення Київського районного суду м. Харкова від 10 травня 2017 року в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора
КЗОЗ "Харківський обласний клінічний онкологічний центр" з 22 липня
2016 року.
Відповідно до пункту 1.2 статуту КЗОЗ "Харківський обласний клінічний онкологічний центр" (в редакції від 09 вересня 2013 року), власником (засновником) вказаного закладу була Харківська обласна рада.
КЗОЗ "Харківський обласний клінічний онкологічний центр" заснований на майні, що перебувало у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, а Харківська обласна рада визначена статутом як орган управління майном КЗОЗ "Харківський обласний клінічний онкологічний центр".
Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних
осіб-підприємців та громадських формувань, Харківська обласна рада зазначена єдиним засновником КЗОЗ "Харківський обласний клінічний онкологічний центр".
Відповідно до додатку № 1 до рішення Харківської обласної ради "Про затвердження Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області" та Переліку орендованих цілісних майнових комплексів та структурних підрозділів, майно яких знаходиться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області від 03 квітня
2007 року № 219-V, КЗОЗ "Харківський обласний клінічний онкологічний центр" був включений до переліку суб`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.
Згідно з пунктами 4.2, 4.3 рішення Харківської обласної ради від 08 вересня 2016 року № 283-VII "Про створення КНП "Обласний центр онкології" та припинення КЗОЗ "Харківський обласний клінічний онкологічний центр", голові Харківської обласної ради доручено вчинити організаційно-правові дії щодо вилучення майна з оперативного управління КЗОЗ "Харківський обласний клінічний онкологічний центр" та закріплення за КНП "Обласний центр онкології" на праві оперативного управління об`єкти нерухомого майна, а також проведення забезпечення після державної реєстрації припинення КЗОЗ "Харківський обласний клінічний онкологічний центр" внесення змін до Переліку суб`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, області, затвердженого рішенням Харківської обласної ради від 03 квітня 2007 року № 219-V.