ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2021 року
м. Київ
Справа № 924/774/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковського О.В. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я.,
за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.
розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства "Російська літакобудівельна корпорація "Міг"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду (головуючий - Тимошенко О.М., судді: Крейбух О.Г., Юрчук М.І.) від 27.11.2020
за позовом Акціонерного товариства "Російська літакобудівельна корпорація "Міг"
до Державного підприємства "Красилівський агрегатний завод"
за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державного концерну "Укроборонпром"
про стягнення безпідставно збережених грошових коштів в сумі 5 304 005 руб 72 коп.
Учасники справи:
представник позивача- Карташова К.І., адвокат,
представник відповідача - Глухов А.В. (в порядку самопредставництва),
представник третьої особи - Божков Т.І., адвокат, Федюшкіна Є.І., адвокат.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. 21.08.2018 Акціонерне товариство "Російська літакобудівельна корпорація "МіГ" (далі - Позивач) звернулось з позовом до Державного підприємства "Красилівський агрегатний завод" (далі - Відповідач) про стягнення 5 304 005,72 російських рублів як безпідставно збережених грошових коштів на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
1.2. Позовна заява мотивована безпідставним утриманням (збереженням) Відповідачем спірної суми коштів, які підлягають поверненню Позивачу, що зумовлено невиконанням Відповідачем зобов`язань за укладеним між сторонами Контрактом № 28-16913949 від 18.12.2013 (далі - Контракт) з поставки Позивачу оплаченої ним на 100 % на спірну суму партії продукції в кількості 24 шт та достроковим припиненням дії Контракту внаслідок тривалих (понад 6 місяців) форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), через які Відповідач не виконував вказані зобов`язання.
1.3. 17.03.2018 Господарський суд Хмельницької області ухвалив залучити до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державний концерн "Укроборонпром" (далі - Третя особа).
1.4. 19.03.2019 Відповідач подав заяву про застосування позовної давності у спірних правовідносинах, зазначивши про її обчислення з 01.07.2015 - дня прострочення Відповідачем виконання зобов`язання за Контрактом, та про її сплив на дату звернення до суду з позовом, у зв`язку з чим просив, за доведеності позовних вимог у цій справі, відмовити у задоволенні позову.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
2.1. Справа переглядалась неодноразово.
20.01.2020 Верховний Суд за результатами розгляду касаційної скарги Позивача постановив: скасувати постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 27.06.2019 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.04.2019, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
2.2. При новому розгляді справи 15.06.2020 Господарський суд Хмельницької області постановив рішення про відмову в задоволенні позову.
2.3. Рішення суду мотивовано відсутністю у Позивача підстав вимагати від Відповідача повернення спірної суми коштів як безпідставно отриманих, оскільки підстава, за яких ці кошти отримані, не відпала з огляду на те, що Контракт не є розірваним (припиненим) у встановленому законом та у передбаченому умовами Контракту порядку.
Про цьому суд, щодо аргументів Відповідача та Третьої особи стосовно підстав для відмови у задоволенні позовних вимог у цій справі, зауважив, що законом не допускається примусове виконання рішення про стягнення заборгованості з Відповідача як з суб`єкта господарювання державного сектору економіки, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави на користь юридичної особи держави агресора та/бо держави окупанта (юридичної особи із іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави агресора та /або держави окупанта).
Через відсутність порушеного права у спірних правовідносинах суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин позовної давності.
3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
3.1. 27.11.2020 Північно-західний апеляційний господарський суд постановив про зміну мотивувальної частини рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.06.2020 з викладенням її в редакції постанови апеляційного суду.
3.2. В рішенні апеляційний суд, погодившись з судом першої інстанції по суті прийнятого рішення, між тим дійшов висновку про наявність у Позивача правових підстав вимагати від Відповідача повернення отриманих за Контрактом коштів як безпідставно отриманих, оскільки розірвання Позивачем Контракту відбулось у встановленому Законом порядку та за передбаченої умовами Контракту підстави.
Водночас апеляційний суд дійшов висновку про незадоволення заяви про застосування позовної давності до спірних правовідносин з огляду на те, що позовна давність не пропущена, оскільки до припинення Контракту 26.10.2015 не могло мати місце безпідставне утримання Відповідачем спірної суми коштів, а Позивач звернувся із відповідними вимогами після припинення Контракту до спливу встановленої Законом трирічної позовної давності - в серпні 2018.
Разом з тим апеляційний суд вказав на пряму законодавчу заборону повертати Відповідачем спірну суму Позивачу як безпідставно набуте майно, оскільки підґрунтями спірних вимог стали договірні правовідносини між сторонами у сфері військово-технічного співробітництва між Державою Україна та Російською Федерацією, дії якої розцінено та визнано збройною агресію та окупацією, з цієї державою Україною припинено будь-яке військово-технічне співробітництво, а до Позивача, що опосередковано належить державному органу Російської Федерації, застосовано санкції в індивідуальному порядку.
4. Встановлені судами обставини
4.1. 18.12.2013 між відкритим акціонерним товариством Нижньогородський авіабудівельний завод СОКІЛ (з 20.03.2015 - публічне акціонерне товариство НАЗ СОКІЛ, правонаступником якого з 29.04.2016 є Позивач) та Відповідачем укладено Контракт № 28-16913949, який за ознаками товару (предмету контракту) відноситься до військово-технічного співробітництва, та згідно з умовами якого продавець зобов`язався продати товар в кількості, за цінами та в строки, зазначені у додатках, а покупець оплатити і прийняти цей товар (пункт 1.1).
Згідно з пунктом 2.1. Контракту товар, що поставляється за даним Контрактом, повинен бути новим, з нульовим наробітком і датою випуску не раніше 2014 року в експортному виконанні.
Відповідно до пункту 3.1. Контракту товар поставляється продавцем автомобільним або залізничним транспортом на умовах поставки СРТ - місто Н. Новгород (Інкотермс-2010 ).
Товар відвантажується однією партією в строки, зазначені в додатках до договору, протягом 90 днів після отримання продавцем від покупця 50% передоплати за поставлений товар (пункт 3.2).
Відповідно до пункту 3.3 контракту продавець завчасно повідомляє покупця про готовність кожної партії товару до поставки. Ціна на товар за умовами контракту встановлена у доларах США і вказана в додатках до контракту (пункт 4.1). Оплата товару проводиться в російських рублях за еквівалентом доларів США згідно з курсом ЦБ РФ на день оплати (пункт 4.2). Загальна сума контракту визначається вартістю фактично поставленого товару згідно додатків (пункт 4.3).
Розрахунки проводяться шляхом проведення Покупцем попередньої оплати 50% від суми поставки на протязі 10-ти банківських днів після виставлення рахунку (пункт 5.1). Інші 50% оплачуються протягом 10 днів з дати надходження продукції в Нижній Новгород (пункт 5.2 в редакції, викладеній в додатковій угоді № 7).
Відповідно до пункту 8.1 Контракту, всі розбіжності та спори, які можуть виникнути при виконанні такого контракту або у зв`язку із ним, будуть по можливості вирішуватися шляхом переговорів між сторонами, а у випадку неможливості вирішення таким чином, вони вирішуються у господарському суді Хмельницької області у відповідності до законодавства України.
Пунктом 8.2. Контракту передбачено, що сторони домовилися, що до їхніх прав і зобов`язань за даним контрактом застосовується матеріальне та процесуальне право України.
Відповідно до пункту 9.1. Контракту у випадку, якщо одна зі сторін буде не в змозі повністю або частково виконати свої зобов`язання за даним контрактом, в силу: стихійних лих, пожеж, воєнних дій будь-якого характеру, заборони на експорт і імпорт або інших обставин за даним контрактом, терміни поставки будуть продовжені на період, рівний тривалості дії таких обставин. При цьому виконання зобов`язань відкладається відповідно до часу дії таких обставин і їхніх наслідків.
Згідно із пунктом 9.2. Контракту сторона, яка не в змозі виконати свої зобов`язання за даним контрактом, повинна в строк не більше 7 днів проінформувати іншу сторону про початок і передбачуване закінчення дії вищевказаних обставин. Доказом існування таких обставин і їхньої тривалості повинен служити акт, виданий Торгово-Промисловою палатою, відповідної сторони.
Згідно з пунктом 9.3 Контракту, якщо дія форс-мажорних обставин перевищує шість місяців, будь-яка сторона має право відмовитися від виконання своїх зобов`язань за умовами такого контракту. В такому випадку ні одна із сторін не має права вимагати від іншої сторони компенсації спричинених збитків.
Відповідно до пункту 10.1 Контракту анулювання Контракту в односторонньому порядку до закінчення строку дії не допускається, крім випадків, передбачених пунктом 9.3 Контракту.
4.2. Сторони погодили, що Контракт набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2015 (пункт 10.5 в редакції, викладеній в додатковій угоді № 3).
4.3. Сторони неодноразово укладали додаткові угоди до контракту, якими строк поставки переносився.
Додатковою угодою № 9 до Контракту сторони погодили, що товар мав бути поставлений протягом II кварталу 2015 року (граничний строк поставки).
На виконання цих умов контракту листом від 20.06.2014 Відповідач повідомив Позивача про можливість відвантажити продукцію згідно з умовами додаткової угоди № 3 від 29.05.2014, а саме: в 2014 році - 24 штук у липні; 40 штук у вересні; 14 штук в IV кварталі; в 2015 році - 28 штук у квітні; 8 штук в IV кварталі.
4.4. На підставі рахунку № 158 від 17.06.2014 на оплату продукції в кількості 24 штук, 27.06.2014 Позивач здійснив 100% оплату зазначеної продукції, перерахувавши продавцю 5 304 005,72 російських рублів (платіжне доручення № 3050 від 27.06.2014).
4.5. Листом від 07.07.2014 Відповідач повідомив Позивача про готовність продукції в кількості 24 штук до відвантаження.
4.6. Оплачена Позивачем продукція в кількості 24 штук не була поставлена Відповідачем.
4.7. Строк дії контракту було визначено до 31.12.2015 (пункт 10.5 в редакції, викладеній в додатковій угоді № 3).
Листом від 12.06.2015 Відповідач надіслав Позивачеві Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), № 4315, виданий Торгово-промисловою палатою України, відповідно до якого з 27.08.2014 для Відповідача почали діяти форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме обмеження експорту.
4.8. 16.10.2015 Позивач на підставі пункту 9.3 контракту повідомив Відповідача про дострокове припинення дії контракту. Таке повідомлення Відповідач отримав 26.10.2015.
З боку Відповідача відсутні заперечення стосовно обставин отримання повідомлення Позивачем про розірвання Контракту.
4.9. 04.06.2018 Позивач звернувся до Відповідача з письмовим повідомленням про відмову у прийнятті простроченого виконання зобов`язання Відповідача з поставки продукції у кількості 24 штук та просив повернути безпідставно утримуване майно, а саме, передоплату за продукцію у кількості 24 штук у сумі 5 304 005,72 російських рублів. Вказане повідомлення Відповідач отримав 08.06.2018.
4.10. 26.07.2018 Позивач звертався до Відповідача із письмовою претензією щодо повернення безпідставно утримуваного Відповідачем майна, а саме, передоплати, здійсненої Позивачем за продукцію у кількості 24 штук в сумі 5 304 005,72 російських рублів.
4.11. Вимоги Позивача щодо повернення грошових коштів Відповідачем не виконано.
4.12. Відповідно до пункту 1 статуту Державного концерну "Укроборонпром", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 993 від 31.08.2011, концерн є державним господарським об`єднанням.
Згідно з додатком до статуту державного концерну "Укроборонпром" до складу підприємств-учасників концерну входить підприємство Відповідача.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави" від 04.03.2015 № 83 Відповідача віднесено до суб`єктів господарювання державного сектору економіки, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.
4.13. Згідно з Указом Президента України від 14.05.2018 №126/2018 введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 02.05.2018 "Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів" проти Публічного акціонерного товариства "Об`єднана авіабудівельна корпорація" безпосередньо.
Згідно з переліком зареєстрованих осіб у реєстрі цінних паперів власником акцій Позивача є Відкрите акціонерне товариство "Об`єднана авіабудівна корпорація", яка входить до переліку підприємств, до яких застосовано санкції та належить Федеральному агентству з управління федеральним майном російської Федерації.
4.14. До Позивача, яке є окремою юридичною особою, до якої застосовано санкції в індивідуальному порядку, відповідно до пункту 287 додатку № 2 до Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2019 "Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", яке введено в дію Указом Президента України від 19.03.2019 № 82/2019 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 березня 2019 року" тимчасово застосовано такі обмежувальні заходи: 1) блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном; 2) обмеження торговельних операцій; 3) запобігання виведенню капіталів за межі України (строком на 3 роки).
5. Короткий зміст вимог касаційної скарги
5.1. 16.01.2021 Позивач подав касаційну скаргу, у якій просить:
- змінити мотивувальну частину постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.11.2020, виключивши таку підставу для відмови у апеляційній скарзі Позивача, як законодавчо встановлена заборона повернення, в тому числі безпідставно набутого майна, що ґрунтується на відповідних нормативних актах;
- скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.11.2020 в резолютивній частині, ухваливши нове рішення - про задоволення апеляційної скарги.
6. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6.1. Згідно з аргументами касаційної скарги підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі є положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки апеляційний суд порушив та неправильно застосував у спірних правовідносинах норми права:
- статтю 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод (що закріплює принцип мирного володіння майном),
- Закон України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром", безпідставно розширивши зміст його окремих положень у спірних правовідносинах, оскільки нормами цього Закону вирішено питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу України перед державою агресором та/або державою окупантом, та метою яких було невиконання судових рішень судів Російської федерації, ухвалених проти відповідних підприємств української сторони про стягнення заборгованості, однак не припинення та не заборону стягнення сум безпідставно набутого відповідними підприємства майна (коштів);
- Закон України "Про виконавче провадження", неправильно тлумачивши його положення у спірних правовідносинах в контексті заборони на повернення безпідставно набутого майна (спірної суми коштів), оскільки тимчасова заборона на примусове виконання судових рішень на користь окремої категорії стягувачів, між тим не зупиняє дії решти нормативних актів, що регулюють стягнення безпідставно отриманих коштів (про що міститься висновок Верховного Суду в рішенні у справі № 643/2333/15-ц); а тому не забороняє вирішення в судовому порядку спору про стягнення відповідних сум, що призвело до надмірного тягаря для Позивача, який позбавляє як права на отримання оплаченої Позивачем продукції за Контрактом, так і права на повернення відповідних коштів.
6.2. Скаржник вказує на помилкове незастосування апеляційним судом, попри передбачену законом можливість, положень пункту 2 частини шостої статті 238 ГПК України щодо розстрочки та відстрочки виконання рішення з огляду на строковий характер (трирічний строк) санкцій, що стали підставою для нездійснення Відповідачем поставки Позивачу продукції за Контрактом та є перешкодою для примусового виконання судових рішень про стягнення сум.
6.3. Скаржник також зазначив про невизначенність подальших дій Позивача у спірних правовідносинах - у випадку припинення дії застосованих до підприємства Позивача санкцій, що мають тимчасовий характер, зокрема щодо подальшого права Позивача на звернення до Відповідача в судовому порядку з тими самими вимогами за умови визнання судом обґрунтованими позовні вимоги у цій справі, однак з рішенням про відмову у задоволенні цих вимог.
6.4. Позивач вказав на необхідність застосування у спірних правовідносинах аналогії закону (за правилами статті 8 ЦК України), а саме Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", положеннями якого встановлений мораторій для певної категорії осіб на визначений строк (протягом дії цього закону), аналогічно мораторію, застосованому Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2019 "Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" та Законом України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром", однак які не зупиняють дії решти нормативних актів, що регулюють відповідні правовідносини.
7. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
7.1. Аргументи Відповідача та Третьої особи у відзивах на касаційну скаргу, у яких сторони погодились із висновками та мотивами в оскаржуваній постанові апеляційного суду, зводяться до незгоди з аргументами касаційної скарги з мотивів, визначених в оскаржуваній постанові апеляційного суду, із наголошенням вказаними учасниками на правильному застосуванні апеляційним судом до спірних правовідносин положень статті 1215 ЦК України, як правової підстави для відмови у задоволенні позовних вимог, та на порушенні публічного порядку Держави Україна у разі задоволення вимог Позивача у цьому спорі.
8. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
Щодо розірвання договору в односторонньому порядку
8.1. Суди встановили, що спір у справі виник, зокрема стосовно порядку та наслідків розірвання Контракту.
8.2. Підстави, порядок та наслідки припинення зобов`язань/правовідносин (за договором) визначені положеннями ЦК України та Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Відповідно частин першої, другої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 651 цього Кодексу зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічні положення містить частина перша статті 188 ГК України
Частиною третьою статті 651 ЦК України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до частини другої статті 653 цього Кодексу у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.
8.3. В силу наведених положень ЦК України та ГК України узгодження сторонами в договорі права та підстав для односторонньої відмови від договору, дозволяє стороні договору відмовитись від нього, реалізувавши це право з дотриманням узгодженого сторонами в договорі відповідного порядку, внаслідок чого цей договір є розірваним, а відповідні зобов`язання за договором припиняються.
8.4. Враховуючи викладене та встановлені судами обставини, а саме:
- узгодження сторонами в Контракті можливості його анулювання (розірвання) в односторонньому порядку за ініціативою будь-якої сторони у разі, якщо сторона відмовляється від виконання зобов`язань за умовами Контракту з підстав тривалості форс-мажорних обставин більш як шість місяців (пункти 9.3, 10.1 Контракту) (пункт 4.1);
- повідомлення Відповідачем Позивача листом від 07.07.2014 про готовність до відвантаження продукції в кількості 24 штук (4.5);
- непоставлення Відповідачем оплаченої Позивачем продукції в кількості 24 штук (пункт 4.6);
- надіслання Відповідачем Позивачеві листом від 12.06.2015 Сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) № 4315, виданого Торгово-промисловою палатою України, відповідно до якого з 27.08.2014 для Відповідача почали діяти форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме обмеження експорту продукції за Контрактом (пункт 4.7);
- повідомлення Позивачем Відповідача 16.10.2015 на підставі пункту 9.3 Контракту про дострокове припинення його дії та отримання Відповідачем цього повідомлення 26.10.2015, обставини чого Відповідач не заперечує (пункт 4.8);
Суд погоджується з висновками апеляційного суду про дотримання Позивачем у спірних правовідносинах порядку реалізації права на розірвання Контракту в односторонньому порядку та про його розірвання з 26.10.2015.