ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2021 року
м. Київ
справа № 280/614/19
адміністративне провадження № К/9901/36184/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
за участю:
секретаря судового засідання Вітковської К.М.,
представника позивача Петренко М.Г.,
представника відповідача Ванюшанік Г.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року (судді: Олефіренко Н.А., Білак С.В., Шальєва В.А.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання Запоріжресурс" до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання Запоріжресурс" (далі - ТОВ Виробниче об`єднання Запоріжресурс", позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.10.2018 №0016891406, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 151 994 грн.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року позову було задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 31.10.2018 №0016891406 в частині нарахування податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 44900 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року рішення суду першої інстанції було скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ТОВ "Виробниче об`єднання Запоріжресурс" відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що позивачем були неправомірно сформовані податкові вигоди за господарськими операціями з ТОВ "ТОРРІН", оскільки господарські операції між вказаними підприємствами не спрямовані на настання реальних наслідків та мають ознаки фіктивних.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки вважає доводи відповідача безпідставними, а оскаржуване рішення - таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні представник позивача підтримав свої вимоги, а представник відповідача- свої заперечення, з підстав та обґрунтувань, викладених в касаційній скарзі та відзиві на неї, відповідно.
Крім того, представником відповідача було заявлено клопотання про заміну відповідача, - Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.
Перевіривши наведені заявником обставини, колегія суддів встановила наявність підстав для заміни відповідача його правонаступником, виходячи з приписів статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ГУ ДФС у Запорізькій області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "ВО ЗАПОРІЖРЕСУРС" з метою встановлення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ "ТОРРІН" за 2015 рік, за результатами якої складено Акт від 08.10.2018 року №592/08-01-14-06/34748425.
В ході проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 151 994 грн.
На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ГУ ДФС у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення від 31.10.2018 року № 0016891406, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 151 994 грн.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що реальність здійснення господарських операцій ТОВ "Виробниче об`єднання Запоріжресурс" з підприємством - контрагентом ТОВ "Торрін" за договором №Д01.12-14/17 від 01.12.2014 на техобслуговування, діагностику та ремонт механізмів дробарки щекової СМД-741Д та за договором №Т0105.15-03 від 05.01.2015 на техобслуговування, діагностику та ремонт механізмів дробарки валкової (м. Київ) спростовується наданими суду показаннями свідка ОСОБА_1 . В решті суд дійшов висновку, що позивачем підтверджено реальність господарських правовідносин з ТОВ "Торрін" та визнав, що такі господарські операції були пов`язані з господарською діяльністю позивача, спричинили зміни в структурі його активів, підтверджені належним чином оформленими документами первинного бухгалтерського обліку, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
В свою чергу суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі, з огляду на те, що відповідачем не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності позивача з ТОВ "Торрін", а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в первинних бухгалтерських документах за вказаними операціями, є неповними, недостовірними та (або) суперечливими, зауваживши при цьому, що покази свідка ОСОБА_1 мали бути оцінені судом не як обставина, що презюмує "фіктивність" оспорюваних правочинів, а у сукупності з іншими доказами фактичного надання спірних договірних послуг.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
За приписами п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Відповідно до п.135.1 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Відповідно до п. 135.5 ст. 135 ПК України до складу інших доходів, які враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включається собівартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.
Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
За змістом п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно із п. 138.4 ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загально виробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139 ст. Перейти до повного тексту