ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2021 року
м. Київ
справа № 750/6708/17
адміністративне провадження № К/9901/44753/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 06.10.2017 (суддя - Рахманкулова І.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017 (судді - Ісаєнко Ю.А., Земляна Г.В., Сорочко Є.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати незаконною (протиправною) відмову відповідача щодо перерахунку його пенсії з 01.01.2016, виходячи з його грошового забезпечення заступника командира роти стройових підрозділів Національної поліції на підставі довідки УМВС України в Чернігівській області від 10.05.2017 №101/8866, №2503005585;
зобов`язати відповідача перерахувати йому пенсію з 01.01.2016, виходячи з його грошового забезпечення заступника командира роти стройових підрозділів Національної поліції на підставі довідки УМВС України в Чернігівській області від 10.05.2017 №101/8866, №2503005585.
Судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та з 28.12.2013 отримує пенсію по ІІ групі інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до ст. 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Згідно довідки від 10.05.2017 №101/8866, №2503005585, виданої УМВС України в Чернігівській області, відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2015 №988, наказу МВС України від 06.04.2016 №260 розмір грошового забезпечення за нормами чинними на 01.01.2016 за посадою заступник командира роти стройових підрозділів НП, яку позивач обіймав на день звільнення зі служби / прирівняною посадою становить: посадовий оклад (0% підвищення) - 2600 грн, оклад за звання майор поліції - 2000 грн, 40% надбавки за стаж служби в поліції (від ПО + підвищення + ОЗ) - 1840 грн, 0% надбавки за специфічні умови проходження служби, 0% надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, 0% надбавки за шифрувальну роботу, 0% надбавки за почесне звання "заслужений", 0% доплата за науковий ступінь, 0% надбавки за знання іноземної мови, 0% надбавки за звання, 7,86 % премія (від грошового забезпечення) - 506,618 грн, всього 6946,18 грн.
18.05.2017 позивач направив до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області заяву про перерахунок йому пенсії як інваліду ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до ст. 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
26.05.2017 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області надіслало позивачу лист №771/03/М-12, яким повідомлено, що перерахунок та виплату перерахованих пенсій буде проведено після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з цим позовом.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що призначена йому пенсія підлягає перерахунку у зв`язку із зміною розміру грошового забезпечення, однак відповідач безпідставно відмовив в перерахунку пенсії, чим порушив його право на отримання пенсії у визначеному законом розмірі.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 06.10.2017, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017, позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо здійснення перерахунку та виплати позивачу пенсії з 01.01.2016, як пенсіонеру органів внутрішніх справ, згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" від 23.12.2015 №900-VIII, ст.ст. 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" від 11.11.2015 №988, згідно наданої довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01.01.2016 перерахунок та виплату пенсії позивачу, як пенсіонеру органів внутрішніх справ, згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" від 23.12.2015 №900-VIII, ст.ст. 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" від 11.11.2015 №988, згідно наданої довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що збільшення грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988.
При цьому суди виходили з безпідставності посилань відповідача на відсутність фінансування та необхідність виділення додаткових коштів з Державного бюджету України, оскільки реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України").
З ухваленими судовими рішеннями не погодився відповідач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що управління Пенсійного фонду лише здійснює призначення і перерахунок пенсій та не відповідає за фінансування пенсій по Закону №2262-ХІІ, зобов`язання по фінансуванню бере на себе держава. При цьому посилається на те, що управління не відмовляється проводити перерахунок пенсії позивачу, проте зробити такий перерахунок не має можливості, оскільки на даний час зміни до Державного бюджету України не внесені, кошти на вказані цілі не виділені. Управлінням вжито всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання перерахунку пенсії позивача, яке буде здійснено після виділення коштів з Державного бюджету України на вказані цілі.
Крім того, посилається на те, що судами помилково не застосовано шестимісячний строк звернення до суду, передбачений статтями 99, 100 КАС України.
Відзиву на касаційну скаргу відповідача до суду не надходило.