ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2021 року
м. Київ
справа № 340/197/19
адміністративне провадження № К/9901/12618/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.02.2019 (суддя - Петренко О.С.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01.04.2019 (судді - Ясенова Т.І., Головко О.В., Суховаров А.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про зобов`язання вчинити дії,
встановив:
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату йому раніше призначеної пенсії за вислугу років, шляхом застосування коефіцієнта 10.92 до пенсійної виплати 3407,05 грн. в сумі 37204,98 грн., відповідно до поданої заяви, матеріалів пенсійної справи та ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", в редакції Закону України №2663-ІП від 12.07.2001 "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру", ч. 4 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697- VІІ, постанов КМУ №505 від 31.05.2012, №657 від 30.08.2017 у розмірі 80% від суми заробітку, починаючи з 01.10.2017, без обмеження граничного розміру пенсії, з виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.02.2019, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.04.2019, відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за вказаним позовом з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України.
З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився позивач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати, та вирішити питання відкриття провадження у справі.
Касаційна скарга обгрунтована тим, що суди дійшли помилкового висновку щодо наявності підстав для відмови у відкритті провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України, оскільки підстави позову у даній справі є відмінними від підстав позову у справі №811/1909/18.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив у її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є таке, що набрало законної сили рішення суду, а саме рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 у справі №811/1909/18.
З такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Відмова у відкритті провадження у справі у цьому разі можлива за умови, що рішення, яке набрало законної сили, ухвалено за результатами розгляду тотожного позову тому, що поданий до суду, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05.12.2019 по справі №826/3678/16.
Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.04.2018 по справі №11-257заі18 тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не мо