ПОСТАНОВА
Іменем України
31 травня 2021 року
Київ
справа №440/3010/19
адміністративне провадження №К/9901/2983/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року (суддя: Гіглава О.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року (судді: Бегунц А.О., Резнікова С.С., Старостін В.В.) за позовом Комунального підприємства "Джерело" Новосанжарської селищної ради до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання протиправним та скасування припису,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
08 серпня 2019 року Комунальне підприємство "Джерело" Новосанжарської селищної ради (далі - КП "Джерело", позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування припису від 30 травня 2019 року №016 щодо виконання законних вимог про усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у приписі відповідачем встановлено неправомірне формування КП "Джерело" тарифів на вивезення твердих побутових відходів для населення та на послуги з поводження з побутовими відходами і направильно визначено відсоток планової виробничої собівартості, що включається до структури тарифів, але на переконання позивача, такі висновки контролюючого органу є безпідставними.
Позивач зазначив, що спірні тарифи затверджено рішенням виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради від 16 квітня 2019 року та введено в дію 06 травня 2019 року, з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" від 01 червня 2011 року № 869 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року №291, яка набрала чинності 01 травня 2019 року.
З цих підстав позивач вважає, що ним не було допущено порушень законодавства.
Крім того, позивач вказує, що при проведенні розрахунку спірних тарифів ним було враховано зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 року № 1010 "Про затвердження порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів", внесені постановою Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 року № 318, яка набрала чинності 01 травня 2019 року та в якій не визначено відсотки планової виробничої собівартості, що враховуються при формуванні тарифу на вивезення твердих побутових відходів для населення, і передбачено, що тариф на послуги з поводження з побутовими відходами є сумою тарифів на послуги з вивезення, перероблення та захоронення побутових відходів.
Позивач зазначає, що введення спірних тарифів у дію відбулося 06 травня 2019 року, тобто після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 року № 318.
З цих підстав КП "Джерело" вважає винесений відповідачем припис від 30 травня 2019 року № 016 протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області № 016 від 30 травня 2019 року про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Разом з тим, суди, погоджуючись з висновками контролюючого органу щодо допущення КП "Джерело" вказаних порушень, вказали, що у спірному приписі від 30 травня 2019 року № 016 відповідач зобов`язав позивача в місячний термін провести розрахунки економічно обґрунтованих тарифів на вивезення твердих побутових відходів та надати їх на встановлення до Новосанжарської селищної ради, але згідно зі статтею 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада не уповноважена встановлювати вказані тарифи, а натомість уповноваженим на це органом є виконавчий комітет такої ради.
У зв`язку з цим судами було визнано протиправним оспорюваний позивачем припис та задоволено заявлені ним позовні вимоги.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Скаржник зазначає, що позивачем при розрахунку тарифів на вивезення твердих побутових відходів для населення та на послуги з поводження з побутовими відходами було порушено пункту 8, 15-17 Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 року № 1010 в редакції зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 року № 870, яка була чинною на час здійснення таких розрахунків.
При цьому, скаржник вказує, що такі порушенні підтверджуються матеріалами перевірки, установлені судами першої і апеляційної інстанцій при розгляді цієї справи та, на переконання скаржника, є достатніми підставами для винесення спірного припису.
Разом з тим, з приводу уповноваженого органу, якому, згідно з приписом, позивач зобов`язний надати нові розрахунки тарифів, проведені з дотриманням вимог законодавства, скаржник зазначає, що виконавчий комітет Новосанжарської селищної ради Новосанжарського району Полтавської області є виконавчим органом цієї ради, який їй підконтрольний та підзвітний.
З огляду на це, скаржник вважає, що зобов`язання позивача у приписі подати нові розрахунки до Новосанжарської селищної ради, а не безпосередньо до її виконавчого комітету, не є підставою для визнання такого припису протиправним та/або для його скасування, і що наведені у цьому приписі вимоги до позивача не суперечать Закону України "Про місцеве самоврядування".
Водночас, скаржник зазначає, що фактично Новосанжарська селищна рада є вищестоящою установою та має право напрвити припис на виконання до виконавчого комітету або виконати його самостійно, скасувати протиправне рішення виконавчого комітету та прийняти нове рішення.
Позиція інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Зазначає, що органом, уповноваженим встановлювати тарифи на побутові та комунальні послуги, є виконавчий комітет Новосанжарської селищної ради, а не така рада. Тому, на переконання позивача, суди дійшли правильно висновку щодо протиправності спірного припису як такого, що зобов`язує КП "Джерело" надати нові розрахунки спірних тарифів раді, а не її виконавому комітету.
Крім того, позивач у своєму відзиві зазначає, що в оскаржуваному приписі відповідач, покладаючи на нього вказане зобов`язання, не вимагає звернутися з клопотанням до виконавчого комітету щодо скасування відповідного рішення, яким такі тарифи раніше були встановлені.
Рух касаційної скарги
За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Загороднюк А.Г. (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Соколов В.М.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року відкрито касаційне провадження за скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2021 року справу призначено до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
КП "Джерело" Новосанжарської селищної ради є юридичною особою. Діяльністю підприємства є збирання безпечних відходів, оброблення та видалення безпечних відходів.
До ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області надійшло колективне звернення гр. ОСОБА_1 та інших громадян щодо порушення КП "Джерело" Новосанжарської селищної ради їх законних прав при розрахунку тарифів на вивезення твердих побутових відходів для населення та на послуги з поводження з побутовими відходами.
Листом від 21 травня 2019 року № 3805-05/21235-03 Міністерство економічного розвитку і торгівлі надало погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду щодо КП "Джерело" Новосанжарської селищної ради з питань дотримання останнім вимог порядку формування, встановлення та застосування тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами на підставі колективного звернення фізичних осіб.
24 травня 2019 року ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області видано наказ № 1505-ОД про проведення позапланової перевірки, яким доручено головним спеціалістам відділу контролю за регульованими цінами ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області Тагільцевій Т.І., Климко О.М., Валявській Ю.Г. у період з 28 травня 2019 року по 10 червня 2019 року провести позапланову перевірку КП "Джерело" Новосанжарської селищної ради з питань дотримання вимог законодавства при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами (тарифів на послуги з вивезення твердих побутових відходів та вивезення рідких побутових відходів) в межах компетенції ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області.
24 травня 2019 року начальником ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області оформлено направлення № 018 на проведення вказаної позапланової перевірки.
У період з 28 травня 2019 року по 29 травня 2019 року головними спеціалістами відділу контролю за регульованими цінами ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області Тагільцевою Т.І., Климко О.М., Валявською Ю.Г. проведено позапланову перевірку дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін КП "Джерело" Новосанжарської селищної ради.
За результатами проведення вказаної перевірки контролюючим органом складено акт № 018 дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін КП "Джерело" Новосанжарської селищної ради, примірник якого вручено в.о. начальника підприємства ОСОБА_2, про що свідчить відповідна відмітка на примірнику акту перевірки.
У зазначеному акті перевірки зафіксовано, що рішенням від 16 квітня 2019 року № 62 Новосанжарської селищної ради встановлені тарифи на послуги з вивезення твердих побутових відходів для населення в розмірі 21,25 грн. з одного чоловіка та інших споживачів в розмірі 127,20 грн. за 1 м 3 та вивезення рідких побутових відходів для населення - 100,00 грн. за 1 м3, для бюджетних та інших споживачів - 100,00 грн за 1 м3, але пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 року № 1010 "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів" зі змінами та доповненнями в редакції зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 року № 870 передбачено, що тарифи на послуги визначаються окремо за кожною операцією поводження з побутовими відходами та за видами побутових відходів (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, небезпечні). Тобто, підприємство в розрахунок тарифу з вивезення твердих побутових відходів для населення врахувало витрати з утримання звалища 12,00 грн за 1 куб.м.
Також в акті перевірки встановлено, що пунктом 15 постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 року № 1010 "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів" в редакції зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 року № 870 передбачено, що адміністративні витрати включають до тарифів у розмірі, що не перевищує 15% планової виробничої собівартості, фактично розраховано 27%, аналогічно, пунктом 16 цієї ж постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 року № 1010 у вказаній редакції передбачено, що витрати на збут включаються до тарифів у розмірі, що не перевищує 5% планової виробничої собівартості, але КП "Джерело" фактично розраховано 10,1%.
Не погодившись з такими висновками акта перевірки, позивач подав на нього заперечення, за результатами розгляду яких ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області підтвердило правильність висновків акту та проведення перевірки спеціалістами управління з дотриманням вимог чинного законодавства.
На підставі наведених вище висновків акта перевірки відповідачем в адресу КП "Джерело" складено припис від 30 травня 2019 року №016 про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, яким позивача зобов`язано:
- в місячний термін провести розрахунки економічно обґрунтованих тарифів на вивезення твердих побутових відходів та надати їх на встановлення до Новосанжарської селищної ради;
- в триденний термін з моменту виконання припису повідомити Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про вжиті заходи.
Підприємство не погоджуючись з вказаним приписом, звернулося до суду з цим позовом.
Релевантні джерела права й акти їх застосування.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V).
Відповідно до статті 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.
Частинами сьомою та восьмою статті 7 Закону № 877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Згідно з частинами другою, третьою статті 12 Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 21 червня 2012 року № 5007-VІ державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації). Зміна рівня державних регульованих цін здійснюється в порядку і строки, що визначаються органами, які відповідно до цього Закону здійснюють державне регулювання цін.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року№ 1875-ІV, чинного на час здійснення позивачем розрахунків спірних тарифів у квітні 2019 року (далі - Закон № 1875-ІV) до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
За змістом статті 13 вказаного Закону № 1875-ІV залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:
1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);
2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);
3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);
4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Частиною другою статті 14 Закону № 1875-ІV передбачено, що ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.
Відповідно до статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, послуги з постачання гарячої води, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), транспортні та інші послуги.
Разом з тим, у частинах першій, другій статті 11 Закону № 280/97-ВР визначено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Частиною дев`ятою статті 59 Закону № 280/97-ВР визначено, що рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою.
Згідно зі статтею 31 Закону № 1875-ІV порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг другої групи (пункт 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України.
Органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання).
Механізм формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів (станом на дату проведених позивачем розрахунків тарифу) був визначений Порядком формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 року № 1010 у редакції зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 року № 870.
Згідно з пунктом 8 вказаного Порядку тарифи на послуги визначаються окремо за кожною операцією поводження з побутовими відходами та за видами побутових відходів (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, небезпечні).
Пунктами 11, 15-17 цього Порядку передбачено, що до складу прямих витрат з оплати праці включаються витрати з основної заробітної плати виробничого персоналу, діяльність якого безпосередньо пов`язана з технологічним процесом надання послуг, що визначаються виходячи з чисельності персоналу за штатним розписом, установлених на підприємстві тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для керівників, фахівців, технічних службовців.
До складу адміністративних витрат включаються витрати, пов`язані з обслуговуванням та управлінням підприємством, зокрема з:
- утриманням апарату управління та персоналу, зайнятого обслуговуванням адміністративної інфраструктури. Такі витрати визначаються виходячи з чисельності за штатним розписом і встановлених на підприємстві ставок (окладів) (основна і додаткова заробітна плата, гарантійні та компенсаційні виплати, внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, оплата службових відряджень);
- амортизацією основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів адміністративного призначення;
- утриманням основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів адміністративного призначення;
- оплатою професійних послуг (юридичні, аудиторські), послуг зв`язку, розрахунково-касового обслуговування та інших послуг банків, наданих відповідно до укладених договорів;
- сплатою податків і зборів (обов`язкових платежів), крім тих, що включаються до планованої виробничої собівартості послуг.
До складу адміністративних витрат включаються також інші витрати (використання малоцінних і швидкозношуваних предметів, канцелярські витрати, розв`язання спорів у судах, передплата періодичних професійних видань тощо).
Адміністративні витрати включаються до тарифів у розмірі, що не перевищує 15 відсотків планованої виробничої собівартості. Темпи зростання адміністративних витрат не повинні перевищувати визначеного рівня інфляції.
До складу витрат із збуту послуг включаються:
1) витрати з операційної діяльності, безпосередньо пов`язані з наданням послуг, зокрема з: оплатою праці та сплатою внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, оплати службових відряджень персоналу; оплатою інформаційних послуг; виготовленням розрахункових документів;
2) амортизація та утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів, пов`язаних із збутом послуг.
Витрати із збуту послуг включаються до тарифів у розмірі, що не перевищує 5 відсотків планованої виробничої собівартості послуг.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.