ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2021 року
м. Київ
справа № 750/2941/17
адміністративне провадження №К/9901/39115/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Кравчук В.М., Єзеров А.А.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 17.05.2017 (суддя - Рахманкулова І.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017 (судді - Ключкович В.Ю., Грибан І.О., Кузьмишина О.М.) у справі за його позовом до Чернігівської міської ради про визнання бездіяльності неправомірною, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,
встановив:
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не затвердження в програму енергозбереження Чернігівської міської ради винаходів по Патенту України НОМЕР_2 від 16.07.2001 та Патенту України НОМЕР_1 від 25.06.2009;
- осудити бездіяльність відповідача та зобов`язати його додатково затвердити та включити в програму енергозбереження винаходи по Патентах України НОМЕР_2 від 16.07.2001 та НОМЕР_1 від 25.06.2009;
- стягнути 200 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є винахідником, має власні винаходи, зокрема Декларативний патент України НОМЕР_2 від 16.07.2001 на "ІНФОРМАЦІЯ_2" та Патент України НОМЕР_1 від 25.06.2009 на "ІНФОРМАЦІЯ_1".
Позивач неодноразово звертався до Чернігівської міської ради з приводу впровадження винаходів згідно належних йому Патентів, зокрема, щодо пристрою у камері спалювання котла ОСОБА_1, щодо пресу штемпельного "Могутній гном", щодо впровадження в місті мобільного комплексу по переробці побутових відходів та проведення модернізації застарілих побутових котлів тощо.
На свої звернення позивач отримував відповіді Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міськради (від 16.06.2006 №70-2, від 04.01.2016 №829-2, від 02.02.2016 №44-2, від 13.05.2016 №348-2), за змістом яких, з метою з`ясування доцільності впровадження пристрою позивача, управління зверталося до ДП "Чернігівторф" та неодноразово розглядало на технічній раді прес, розроблений позивачем, однак за наслідками такого розгляду було зроблено висновок про його "непрацеспроможність". А також, що у разі зацікавленості вказаним проектом інвесторів, позивача буде повідомлено.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо незатвердження та невключення в програму енергозбереження Чернігівської міської ради його винаходів, позивач звернувся до суду з цим позовом.
В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що є винахідником та ним неодноразово на адресу відповідача направлялись звернення щодо включення його винаходів до міської програми енергозбереження. Проте, питання щодо включення в міську програму енергозбереження винаходів позивача по Патенту України від 16.07.2001 НОМЕР_2 та Патенту України від 25.06.2009 НОМЕР_1 вирішено не було.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 17.05.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що з боку відповідача відсутня протиправна бездіяльність. При цьому суди дійшли висновку, що включення та затвердження проектів програм належить до повноважень колегіального органу - Чернігівської міської ради, а тому суд не може вирішувати вищевказане питання.
З ухваленими судовими рішеннями не погодився позивач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просив їх скасувати та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що судами попередніх інстанцій неповно встановлено обставини справи, не надано їм належної правової оцінки, що призвело до ухвалення помилкових судових рішень.
Зокрема посилався на те, що в порушення вимог статті 143 Конституції України Чернігівська міськрада не здійснила контроль над Управлінням житлово-комунального господарства, не включила та не затвердила на своїй сесії винаходів по патентам позивача. В свою чергу Управління не підготувало, не схвалило та не подало на затвердження до міської ради його винаходів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.