УХВАЛА
01 червня 2021 року
м. Київ
Провадження № 11-185за21
Суддя Великої Палати Верховного Суду Гриців М.І. перевірив матеріали позовної заяви ОСОБА_1 та
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду як суду першої інстанції із пріоритетною позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Держави України щодо нездійснення перерахунку ОСОБА_1 основної, довічної, страхової-ядерної пенсії, призначеної йому з 04 Березня 1991 року - дня встановлення радіологічної інвалідності за курсом долара США 1986 року, встановленого Держбанком СРСР;
- визнати протиправними дії Держави України щодо позбавлення ОСОБА_1 гарантій на виплату додаткової страхової-ядерної пенсії.
- зобов`язати Державу Україну в особі Верховної Ради України здійснити перерахунок основної та додаткової, довічної, страхової-ядерної пенсії, призначеної ОСОБА_1 з 04 березня 1991 року - дня встановлення радіологічної інвалідності, за курсом долара США 1986 року, встановленого Держбанком СРСР;
- зобов`язати Державу Україну відновити порушене страхове-ядерне право, визначене Законом України №796-12 від 28 лютого 1991 року з дня його порушення та виплатити всі борги у строк до одного місяця;
- стягнути на користь позивача з Державного бюджету України моральну шкоду.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; <…>, 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; <…>.
Всупереч наведеним вимогам, що ставляться до позовної заяви, ОСОБА_1 не зазначає необхідних відомостей про відповідача (відповідачів).
Якщо позивач ОСОБА_1 звертається до Великої Палати Верховного Суду як до суду першої інстанції з означеними позовними вимогами, серед яких є вимоги стосовно захисту соціальних прав останнього, то відповідно до вимог статті 160 КАС України повинен із посиланням на норми процесуального законодавства правильно визначити суд, якому підсудні соціальні спори, а також обґрунтувати звернення до Великої Палати Верховного Суду у формі позовної заяви, яка характерною для звернення до суду першої інстанції, яким Велика Палата Верховного Суду за законом не є.
Згідно з частиною четвертою статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
Відповідно до частини п`ятої статті 266 КАС України Велика Палата Верховного Суду у справах щодо оскарження законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України є судом апеляційної інстанції.
Як убачається зі змісту позовної заяви, відповідачем у справі ОСОБА_1 називає Державу України і її судову владу, тобто тих суб`єктів владних повноважень, на дії, рішення та бездіяльність яких не поширюється юрисдикція Великої Палати Верховного Суду ні як суду першої інстанції (теоретично), ні як суду апеляційної інстанції.
Для дотримання законодавчих процесуальних положень, що регулюють питання підсудності адміністративних спорів, та правила предметної юрисдикції, позивач повинен визначити рішення, дії (бездіяльність) якого саме суб`єкта владних повноважень вважає протиправними.
Описані обставини унеможливлюють прийняття позовної заяви ОСОБА_1 до усунення зазначених недоліків (недоробків).
Положеннями статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали.
Ураховуючи наведене та відповідно до вимог статті 169 КАСУкраїни, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення її недоліків.
Позовна заява буде повернута її автору, якщо він не усуне її недоліки протягом установленого строку (пункт 1 частини четвертої статті 169КАСУкраїни).
Керуючись статтями 160, 169, 248? 266 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Великої Палати Верховного Суду