Постанова
Іменем України
18 травня 2021 року
м. Київ
справа № 741/458/17
провадження № 51-2179км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого
Бущенка А.П.,
суддів
Антонюк Н.О., Шевченко Т.В.,
за участю: секретаря судового засідання прокурора
Червінської М.П., Матюшевої О.В.,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника Мацули М.Б. в інтересах засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 3 березня 2020 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_2засудженого за вчинення злочинів, передбачених частиною 1 статті 162, частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 289, частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України (далі - КК),
та
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 289 КК.
Оскаржені судові рішення
1. Бобровицький районний суд Чернігівської області вироком від 12 грудня 2019 року засудив до покарання:
- ОСОБА_1 : за частиною 1 статті 162 КК - у виді обмеження волі на строк 1 рік; за частиною 3 статті 185 КК - у виді позбавлення волі на строк 3 роки; за частиною 2 статті 289 КК - у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна; за частиною 1 статті 309 КК - у виді арешту на строк 6 місяців. На підставі статті 70 КК за сукупністю злочинів призначив остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна;
- ОСОБА_2 : за частиною 2 статті 289 КК - у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна. На підставі статті 71 КК суд частково приєднав невідбуту частину покарання за попереднім вироком та остаточно визначив ОСОБА_2 покарання у виді 6 років 5 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.
2. Цим же вироком суд засудив ОСОБА_3, судові рішення щодо якого в касаційному порядку не оскаржуються.
3. Суд визнав доведеним, що у грудні 2016 року в невстановлені день та час ОСОБА_1 без згоди власниці проник до житлового будинку ОСОБА_4 на АДРЕСА_1, де проживав до 30 грудня 2016 року. У цьому ж будинку ОСОБА_1 зберігав без мети збуту особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, маса якого в перерахунку на висушену речовину становила 33,2159 г та який він попередньо придбав у невстановлений час, у невстановленому місці.
4. 30 грудня 2016 року близько 04:00 ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за попередньою змовою між собою біля господарства на АДРЕСА_1 незаконно заволоділи автомобілем марки АЗЛК-2140 вартістю 10 550,11 грн, який належав ОСОБА_5 .
5. У ніч з 31 грудня 2016 року на 1 січня 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повторно, за попередньою змовою між собою біля господарства на АДРЕСА_1 незаконно заволоділи автомобілем марки "Мазда-323" вартістю 28 488,90 грн, який належав ОСОБА_6 .
6. 1 січня 2017 року в невстановлений час ОСОБА_1 через незамкнені вхідні двері проник у будинок на АДРЕСА_1, звідки таємно викрав майно ОСОБА_7 загальною вартістю 484 грн.
7. Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 3 березня 2020 року змінив вирок місцевого суду: звільнив ОСОБА_1 за частиною 1 статті 162 КК від покарання на підставі пункту 2 частини 1 статті 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, а також зарахував усім засудженим термін попереднього ув`язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Вимоги і доводи касаційної скарги
8. У касаційній скарзі захисник Мацула М.Б., посилаючись на пункти 1, 2 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
9. Захисник стверджує, що під час підготовки до апеляційного розгляду суддя не надіслав копій апеляційних скарг усім учасникам судового провадження, чим порушив їх право на належну підготовку до розгляду, а після завершення розгляду не надіслав засудженим копій повного тексту ухвали, що була проголошена за відсутності учасників провадження.
10. Також він скаржиться на те, що судовий розгляд апеляційний суд провів за відсутності потерпілих, що не були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, а проголошення повного тексту рішення відбувалось за відсутності засуджених, що порушило їх право на захист та доступ до правосуддя.
11. Адвокат вважає, що протоколи за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій (далі - НСРД) та протокол слідчого експерименту за участю ОСОБА_3 є недопустимими доказами. Він зазначає, що НСРД було проведено без дозволу слідчого судді, неуповноваженою на те особою, без вказання технічних засобів, за допомогою яких здійснювалась фіксація слідчої дії. Щодо протоколу слідчого експерименту захисник вказує, що цей доказ є не що інше, як позасудові показання ОСОБА_3, надані під час досудового розслідування, адже жодних випробувань, вимірювань чи іншої інформації, яка не була відома слідству до початку проведення цієї слідчої дії, зміст протоколу не містить.
12. Окрім того, захисник зазначає, що згідно зі змістом статті 49 КК апеляційний суд мав би звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, а не від покарання.
13. Прокурор надіслав заперечення, в якому просить Суд відмовити в задоволенні касаційної скарги сторони захисту.