Постанова
іменем України
25 травня 2021 року
м. Київ
справа № 521/8142/20
провадження № 51-609км21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Огурецького В.П.,
суддів Короля В.В., Лагнюка М.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Батка Є.І.,
прокурора Гошовської Ю.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_1 - адвоката Гержової Г.Г. на ухвалу Одеського апеляційного суду від 6 листопада 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 9 вересня 2020 року, якою відмовлено у виправленні технічної описки в ухвалі слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 28 липня 2020 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 28 липня 2020 року відмовлено в задоволенні скарги адвоката Гержової Г.Г. в інтересах потерпілої ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Жур Л.В. від 31 січня 2019 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за №12013170470006588 від 12 жовтня 2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК.
Ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 9 вересня 2020 року відмовлено в задоволенні заяви представника потерпілої ОСОБА_1 - адвоката Гержової Г.Г. про виправлення технічної описки у вищевказаній ухвалі слідчого судді від 28 липня 2020 року.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 6 листопада 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника потерпілої ОСОБА_1 - адвоката Гержової Г.Г. на ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 9 вересня 2020 року, оскільки вказане судове рішення не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Вимоги касаційних скарг і узгоджені доводи осіб, які їх подали
Представник потерпілої ОСОБА_1 - адвокат Гержова Г.Г. у своїй касаційній скарзі просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного суду від 6 листопада 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Стверджує, що апеляційний суд допустив істотне порушення кримінального процесуального законодавства, яке згідно з ч. 1 ст. 412 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) є підставою для скасування його рішення. Вказує на те, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника потерпілої, допустив порушення прав потерпілої, передбачених ст. 55 і п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК, при цьому безпідставно послався на положення статей 307 і 309 КПК і проігнорував норму ч. 3 ст. 379 КПК, якою прямо передбачено можливість оскарження ухвали суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень. Наголошує на тому, що ухвала слідчого судді є незаконною, оскільки містить неправдиві відомості, які, на її думку, підлягають виправленню в апеляційному порядку.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор Гошовська Ю.М. вважала, що касаційна скарга представника потерпілої ОСОБА_1 - адвоката Гержової Г.Г. підлягає задоволенню, просила скасувати ухвалу Одеського апеляційного суду від 6 листопада 2020 року та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Згідно із ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Частиною 1 ст. 438 КПК передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, крім іншого, істотне порушення кримінального процесуального закону.
За змістомч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
У касаційній скарзі ставиться під сумнів правильність рішення апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника потерпілої на ухвалу слідчого судді, якою було відмовлено у виправленні технічної описки в судовому рішенні, а саме порушується питання про недотримання судом апеляційної інстанції вимог ст. 379 КПК і порушення права потерпілої на справедливий судовий розгляд.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Із приписів ст. 24 КПК випливає, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому КПК, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
За змістом статей 398, 399 КПК суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє передану йому апеляційну скаргу, що надійшла до суду апеляційної інстанції, на її відповідність вимогам ст. 396 цього Кодексу і постановляє одне з таких рішень: ухвалу про відкриття апеляційного провадження; ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху; ухвалу про повернення апеляційної скарги або ухвалу про відмову у відкритті провадження.
Відповідно до вимогч. 4 ст. 399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 цього Кодексу.
Із матеріалів провадження вбачається, що ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 28 липня 2020 року відмовлено в задоволенні скарги адвоката Гержової Г.Г. в інтересах потерпілої ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Жур Л.В. від 31 січня 2019 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12013170470006588 від 12 жовтня 2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК.
Ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 9 вересня 2020 року відмовлено в задоволенні заяви представника потерпілої ОСОБА_1 - адвоката Гержової Г.Г. про виправлення технічної описки у вищевказаному судовому рішенні.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 6 листопада 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника потерпілої ОСОБА_1 - адвоката Гержової Г.Г. на ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 9 вересня 2020 року, оскільки вказане судове рішення не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника потерпілої, суддя апеляційного суду дійшов висновку, що апеляційну скаргу подано усупереч вимогам ст. 392 КПК на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Суд вважає викладені в касаційній скарзі доводи про істотне порушення апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону обґрунтованими з огляду на наступне.
У статті 309 КПК, якою визначаються ухвали слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, відсутня вказівка на можливість оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень, а частиною 3 цієї статті встановлено заборону на оскарження в апеляційному порядку інших (не зазначених у цій статті) ухвал слідчого судді.
Разом із тим відповідно до вимог ч. 3 ст. 379 КПК ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено.
Виходячи із логічного, телеологічного та системного тлумачення положень зазначеної норми, ухвала про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень має особливу правову природу, обумовлену її похідним характером, оскільки вона не вирішує будь-яких питань по суті, окрім як щодо виправлення допущених у судовому рішенні відповідного суду описок і очевидних арифметичних помилок або відмови у внесенні таких виправлень.
Зміст ухвали про внесення виправлень у судове рішення завжди підпорядкований змісту судового рішення, до якого вносяться зміни, а тому оцінка правомірності постановлення такої ухвали з точки зору її змісту у випадку її оскарження в апеляційному чи касаційному порядку має здійснюватися одночасно з оцінкою змісту виправленого судового рішення.
Отже, оскарження ухвали про внесення виправлень у судове рішення має здійснюватися в тому ж порядку, що і судового рішення, про виправлення описки в якому ставилося питання, у тому числі з урахуванням інстанції суду, який прийняв таке рішення. Дотримання відповідного порядку оскарження може бути поєднане з наявністю відповідних обмежень права на оскарження тих чи інших судових рішень, крім випадків, коли суд, постановляючи ухвалу про внесення виправлень у судове рішення, вийшов за межі наданих йому законом повноважень.
За правилами ч. 2 ст. 309 КПК під час досудового розслідування, серед іншого, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
Оскільки ухвала слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 28 липня 2020 року про відмову в задоволенні скарги представника потерпілої ОСОБА_1 - адвоката Гержової Г.Г. на постанову слідчого від 31 січня 2019 року про закриття кримінального провадження підлягає апеляційному оскарженню, то так само й ухвала слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 9 вересня 2020 року про відмову у виправленні технічної описки в ухвалі від 28 липня 2020 року підлягає апеляційному оскарженню.
За таких обставин ухвала судді Одеського апеляційного суду від 6 листопада 2020 року про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою представника потерпілої ОСОБА_1 - адвоката Гержової Г.Г. постановлена без урахування вимог ст. 379 КПК, внаслідок чого було порушено право особи на апеляційне оскарження судового рішення, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
З огляду на викладене касаційна скарга представника потерпілої ОСОБА_1 - адвоката Гержової Г.Г. підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги представника потерпілої до розгляду.
При вирішенні питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду слід врахувати викладене та відповідно до вимог ч. 3 ст. 379 КПК постановити законне, обґрунтоване і вмотивоване судове рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд