Постанова
Іменем України
31 травня 2021 року
м. Київ
справа № 450/2477/19
провадження № 61-17933св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Зимноводіївська сільська рада Пустомитівського району Львівської області, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Зимноводівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Цимбали Ірини Зіновіївни на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 21 лютого 2020 року у складі судді Данилів Є. О. та постанову Львівського апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Цяцяка Р. П., Крайник Н. П., Шеремети Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати незаконним та скасувати рішення Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області (далі - Лапаївська сільська рада) від 20 вересня 2018 року № 293 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та передачу її у власність ОСОБА_2"; скасувати рішення від 09 жовтня 2018 року про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку (кадастровий номер 4623683700:01:001:1088), прийняте реєстратором Лапаївської сільської ради за індексним номером 43408731; скасувати запис про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку (кадастровий номер: 4623683700:01:001:1081), номер запису про право власності 28292132, вчинену реєстратором Лапаївської сільської ради Шубеляк І. Я.
Пустомитівський районний суд Львівської області протокольною ухвалою від 10 січня 2020 року замінив Лапаївську сільську раду її правонаступником - Зимноводівською сільською радою Пустомитівського району Львівської області (далі - Зимноводівська сільська рада).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалася на те, що 19 червня 2006 року вона звернулася до Лапаївської сільської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо виділення земельних ділянок для індивідуального будівництва. Рішенням Лапаївської сільської ради від 27 червня 2006 року № 051 її було поставлено на облік для отримання земельної ділянки.
29 листопада 2017 року вона повторно подала до Лапаївської сільської ради заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, додатком до якої були додані графічні матеріали бажаного місця розташування земельної ділянки. Однак ця заява не була розглянута відповідно до ЗК України. При цьому Лапаївська сільська рада листом від 20 грудня 2017 року № 455 повідомила її, що її заяву про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо виділення земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку буде розглянуто після затвердження детального плану території.
У подальшому рішенням Лапаївської сільської ради від 26 квітня 2018 року № 256 їй було відмовлено в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в селі Лапаївка Пустомитівського районуЛьвівської області.
Зазначене рішення сільської ради оскаржене у судовому порядку. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року у справі № 1340/4642/18 (яке набрало законної сили) рішення Лапаївської сільської ради від 26 квітня 2018 року № 256 визнано протиправним та скасовано.
Згодом позивачці стало відомо, що Лапаївська сільська рада рішенням від 20 вересня 2018 року № 293 затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0700 га з кадастровим номером 4623683700:01:001:0881 в селі Лапаївка (ділянка № НОМЕР_1 ) та передала спірну земельну ділянку у власність відповідачу ОСОБА_2 .
Вважає, що Лапаївська сільська рада грубо порушила норми ЗК України, оскільки правових підстав для передання спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_2 не було, у зв`язку з цим просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Пустомитівський районний суд Львівської області рішенням від 21 лютого 2020 року в задоволенні позову відмовив.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними, оскільки Лапаївська сільська рада, надаючи дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, затверджуючи його та передаючи у власність ОСОБА_2, діяла в межах повноважень, а ОСОБА_2, у свою чергу, повністю дотримав процедури, передбаченої законодавством України щодо отримання у власність земельної ділянки.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Львівський апеляційний суд постановою від 05 жовтня 2020 року рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 21 лютого 2020 року залишив без змін.
Судове рішення апеляційний суд мотивував тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому апеляційний суд виходив з того, що позивачка, заявляючи позовну вимогу про визнання незаконним та скасування правового акта індивідуальної дії, виданого органом місцевого самоврядування, не зазначила акти (норми) законодавства, яким вони суперечать та/чи які вони порушують, не навела доводів стосовно того, як саме чи яким чином рішення Лапаївської сільської ради від 20 вересня 2018 року № 293 суперечить нормам ЗК України. Також позивачка не заперечувала той факт, що рішення Лапаївської сільської ради від 26 квітня 2018 року № 255, згідно з яким ОСОБА_2 було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, ніким не оспорювалося і є чинним. Водночас позивачка як у позовній заяві, так і в апеляційній скарзі не зазначила актів законодавства, які давали б сільській раді підстави (за наявності чинного рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки) для відмови ОСОБА_2 в задоволенні його заяви про виділення цієї земельної ділянки у власність.
Короткий зміст касаційних скарг та їх узагальнені аргументи
У грудні 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Цимбала І. З. подала до Верховного Суду касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 21 лютого 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Вирішити питання про розподіл судових витрат.
Підставою касаційного оскарження зазначає те, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 761/41071/19; від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15, від 23 жовтня 2019 року у справі № 761/6144/15-ц, від 17 грудня 2018 року у справі № 509/4156/15-а, від 27 березня 2018 року у справі № 463/3375/15-а, від 06 березня 2019 року у справі № 1640/2594/18. Також заявник посилається на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме немає висновку Верховного Суду, яким було б надано оцінку правовідносинам, подібним за фактичними обставинами тим, які мають місце у цій справі.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що під час передання земельної ділянки у власність ОСОБА_2 сільська рада створювала перешкоди позивачці в реалізації права на отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою та в подальшому його виготовлення та затвердження. Тобто грубе порушення Лаптіївською сільською радою норм ЗК України спричинило протиправне прийняття рішення від 20 вересня 2018 року № 293, оскільки правових підстав для передання спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_2 не було.
У січні 2021 року представник ОСОБА_2 - адвокат Якимишин О. З. подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити в її задоволенні, а оскаржувані рішення залишити без змін, посилаючись на те, що ці судові рішення є законними і обґрунтованими, суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дали належну правову оцінку доказам, наданим сторонами, щодо дотримання процедури передання ОСОБА_2 у власність земельної ділянки.
У січні 2021 року Зимноводівська сільська рада також подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила відмовити в її задоволенні, а оскаржувані рішення залишити без змін, посилаючись на те, що ОСОБА_2 повністю виконав вимоги, передбачені законодавством України, щодо передання у власність земельної ділянки.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
11 січня 2021 року справа № 450/2477/19 надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
Суди попередніх інстанцій встановили, що 19 червня 2006 року позивач зверталась до Лапаївської сільської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо виділення земельної ділянки для індивідуального будівництва.
Рішенням Лапаївської сільської ради від 27 червня 2006 року № 051 ОСОБА_1 поставлено на облік для отримання земельної ділянки.
29 листопада 2017 року ОСОБА_1 повторно подала заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. Додатком до заяви були графічні матеріали бажаного місця розташування земельної ділянки, а саме ділянка № НОМЕР_1 на детальному плані території в селі Лаптіївка.
Лапаївська сільська рада листом від 20 грудня 2017 року № 455 повідомила ОСОБА_1 про те, що заяви про надання дозволів на виготовлення проектів землеустрою щодо виділення земельних ділянок для будівництва індивідуальних житлових будинків будуть розглядатись після затвердження детального плану території.
Рішенням Лапаївської сільської ради від 26 квітня 2018 року № 256 ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в селі Лапаївка.
ОСОБА_1 оскаржила рішення Лапаївської сільської ради від 26 квітня 2018 року № 256 у судовому порядку.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року у справі № 1340/4642/18 визнано протиправним та скасовано рішення Лапаївської сільської ради від 26 квітня 2018 року № 256 "Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в селі Лапаївка", зокрема, в частині відмови у наданні дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою. Зазначене рішення набрало законної сили 19 березня 2019 року.
У квітні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Лапаївської сільської ради з клопотанням про надання йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку. Рішенням Лапаївської сільської ради від 26 квітня 2018 року № 255 задоволено клопотання ОСОБА_2 про надання йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою. Після цього ОСОБА_2 виготовив проект землеустрою, який подав на затвердження до Лапаївської сільської ради.
Лапаївська сільська рада рішенням від 20 вересня 2018 року № 293 затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0700 га з кадастровим номером 4623683700:01:001:0881 в селі Лапаївка, ділянка № НОМЕР_1, та передала її у власність ОСОБА_2 .
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09 жовтня 2018 року № 140676318 відділ у Пустомитівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області 06 жовтня 2018 року вніс запис про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на вищевказану земельну ділянку.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Згідно зі статтею 14 Конституції України право власнос