Постанова
Іменем України
31 травня 2021 року
м. Київ
справа № 686/19440/15-ц
провадження №61-21871св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Ярмолюка О. І., Купельського А. В., Янчук Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що за умовами кредитного договору, укладеного 04 грудня 2007 року між Закритим акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" (далі - ЗАТ КБ "ПриватБанк"), правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", а в подальшому АТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_1, останній отримав кредит у розмірі 20 000 дол. США зі строком повернення кредиту до 22 листопада 2010 року.
Виконання умов кредитного договору забезпечено договором поруки, укладеним 04 грудня 2007 року між банком та ОСОБА_2, відповідно до умов якого боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники.
На переконання позивача, позичальник умови договору виконує неналежним чином, унаслідок чого допустив утворення заборгованості.
Враховуючи викладене, ПАТ КБ "ПриватБанк" просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 48 029,36 дол. США, що еквівалентно 1 060 488,27 грн та 53 024,46 грн.
Короткий зміст рішень судів
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 липня 2016 року у складі судді Козак О. В. позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 48 029,36 дол. США, що еквівалентно
1 192 895,61 грн, із яких: заборгованість за кредитом - 12 337,20 дол. США; процентами - 35 692,16 дол. США, штраф (фіксована частина) - 250 грн, штраф (процентна складова) - 53 024,46 грн. У задоволені решти позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду мотивовано тим, що позичальник допустив утворення заборгованості, тому є підстави для її стягнення в судовому порядку.
У задоволенні позовних вимог до поручителя ОСОБА_2 відмовлено на підставі частини четвертої статті 559 ЦК України.
Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 23 березня 2017 року у складі колегії суддів: Костенка А. М., Грох Л. М., Талалай О. І., апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 липня 2016 року залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог банку до позичальника ОСОБА_1, оскільки останній в повному обсязі не виконував зобов`язань за кредитним договором, а тому повинен сплатити банку заборгованість по кредитному договору та штрафні санкції.
Разом із тим, апеляційний суд указав, що в позові до поручителя відмовлено, і рішення суду в цій частині не оскаржується, тому не переглядалось.
Постановою Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Висоцької В. С., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М., касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 23 березня 2017 року скасовано. Справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанову касаційного суду мотивовано тим, що погоджуючись з рішенням місцевого суду, апеляційний суд не врахував відсутність у ньому розрахунків процентів, період їх нарахування. Доданий до позовної заяви розрахунок заборгованості не містить чіткого посилання на конкретну суму заборгованості по процентам, з урахуванням проплат, здійснених у період
з 22 листопада 2010 року до 22 квітня 2012 року, не з`ясовано, за який саме період боржником сплачено відсотки за користування кредитом.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 12 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 липня 2016 року в частині розміру процентів, штрафу та судових витрат змінено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" 20 226,62 дол. США та 22 580,19 грн заборгованості за кредитним договором.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" 7 038,42 грн судового збору за подання позову.
Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 10 634,82 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 не виконав обов`язку за кредитним договором, а тому з нього на користь АТ КБ "ПриватБанк" слід стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 20 226,62 дол. США та 22 580,19 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2019 року до Верховного Суду, ПАТ КБ "ПриватБанк" просило скасувати постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 листопада 2019 року, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 липня 2016 року залишити в силі, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що при вирішенні спору суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про неможливість нарахування процентів за користування кредитом після закінчення строку дії договору, залишивши поза увагою положення частини першої статті 1048 ЦК України, відповідно до якої у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Пунктом 7.1 кредитного договору визначено, що договір діє до повного виконання обов`язків сторонами.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ КБ "ПриватБанк" на постанову Хмельницького апеляційного суду від 12 листопада 2019 року, витребувано із Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області цивільну справу № 686/19440/15-ц.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до суду не подавали.
Фактичні обставини, встановлені судами
04 грудня 2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитну угоду, за умовами якої банк надає позичальнику кредит в загальній сумі 20 000,00 дол. США з кінцевим терміном повернення кредиту 22 листопада 2010 року та зі сплатою 14 % річних. Видача кредиту буде здійснюватись окремими частинами - траншами після підписання окремих додаткових договорів про видачу траншу. Строк повернення кредиту встановлюється договорами та графіками погашення кредиту і відсотків. Позичальник за умовами договору зобов`язується повернути отриманий кредит, сплатити відсотки і винагороду у строки, встановлені даною угодою і договорами про видачу траншів (пункти 1.1., 1.2, 1.3, 2.2.3).
У пунктах 6.6, 6.8 угоди сторони погодили, що у випадку порушення позичальником строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань, передбачених даною угодою, більш ніж на 120 днів, у зв`язку з чим банк змушений звернутись до суду, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 250,00 грн та 5 % від суми позову. Строк позовної давності з вимогами щодо стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом штрафів за даною угодою встановлюється сторонами тривалістю 5 (п`ять) років.
04 грудня 2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 було укладено договір про видачу траншу, за умовами якого банк зобов`язується надати позичальнику транш у вигляді кредитних коштів згідно умов кредитної угоди від 04 грудня 2007 року в сумі 20 000,00 дол. США. Строки повернення траншу кредиту та відсотків визначаються згідно графіку погашення кредиту і відсотків (Додаток № 1 до даного договору). Транш кредиту і відсотки погашаються шляхом щомісячного внесення ануїтентного платежу в сумі
690 доларів США. За користування кредитними коштами позичальник сплачує відсотки в розмірі 14% річних. При порушенні позичальником якого-небудь зобов`язання по погашенню траншу кредиту позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом в розмірі 48% від суми залишку непогашеної заборгованості (пункти 1.1, 1.2. 1.3, 4.1, 4.3).
04 грудня 2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, за умовами якого остання поручилась перед кредитором за належне виконання ОСОБА_1 зобов`язань, що витікають з кредитного договору від 4 грудня 2007 року. Поручитель і боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Згідно з розрахунком, наданим ПАТ КБ "ПриватБанк" суду першої інстанції, ОСОБА_1 станом на 19 серпня 2015 року має заборгованість за кредитним договором від 04 грудня 2007 року в загальній сумі 48 029,36 дол. США, з яких: 12 337,20 дол. США - заборгованість за кредитом; 35 692,16 дол. США - заборгованість за процентами за користування кредитом, 250,00 грн - штраф (фіксована частина), 53 024,43 грн - штраф (процентна складова) (т. 2, а. с. 8).
Встановлено, що протягом 2011-2012 років ОСОБА_1 вносив на рахунок банку кошти на погашення заборгованості за кредитом. Востаннє ОСОБА_1 погашав заборгованість за кредитним договором 12 квітня 2012 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ") передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.