Постанова
Іменем України
26 травня 2021 року
м. Київ
справа № 183/2018/17
провадження № 61-3796св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро",
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Профіль України",
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро", підписану адвокатом Зайцем Павлом Леонідовичем, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 січня 2019 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ПАТ "Банк Кредит Дніпро" звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 і просило:
звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 21 липня 2009 року № 210709-І/1 на земельні ділянки, які в порядку спадкування належать ОСОБА_1, шляхом продажу такого майна з публічних торгів у межах процедури виконавчого провадження з установленням початкової ціни реалізації предмета іпотеки в розмірі 12 969 520 грн без ПДВ;
передати предмет іпотеки в управління ПАТ "Банк Кредит Дніпро" на період до моменту його продажу;
надати ПАТ "Банк Кредит Дніпро" право на укладення відповідно до вимог чинного законодавства всіх необхідних договорів, пов`язаних з експлуатацією, обслуговуванням, охороною, забезпеченням та утриманням у належному стані предмета іпотеки.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 21 липня 2009 року між ПАТ "Банк Кредит Дніпро" та ТОВ "Профіль України" укладений кредитний договір № 210709-КЛН, згідно з умовами якого банк відкрив ТОВ "Профіль України" відновлювальну кредитну лінію в національній валюті України з лімітом кредитування, а ТОВ "Профіль України" зобов`язалося повернути кредити, отримані в межах кредитної лінії, не пізніше 10 червня 2014 року та сплатити проценти за користування кредитами. Банк виконав свої зобов`язання та надав грошові кошти в загальному розмірі 35 000 000 грн.
Того ж дня з метою забезпечення вимог ПАТ "Банк Кредит Дніпро" за кредитним договором, між ОСОБА_5 та банком укладений договір іпотеки № 210709-І/1, за яким забезпечуються всі вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору від 21 липня 2009 року № 210709-КЛН зі всіма змінами та доповненнями до нього. Предметом іпотеки є земельні ділянки загальною площею 57,5151 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.
У порушення умов пункту 1.1 кредитного договору ТОВ "Профіль України"
не виконало свої зобов`язання, внаслідок чого заборгованість за тілом кредиту
та відсотками на 03 квітня 2017 року становить 43 567 123,29 грн і складається з: суми кредиту - 25 000 000 грн, суми відсотків - 18 567 123,29 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, його дружина ОСОБА_1 прийняла все спадкове майно, що залишилося після смерті чоловіка, однак свідоцтво про право на спадщину не отримала. Інші спадкоємці відмовилися від права на прийняття частки у спадщині.
ПАТ "Банк Кредит Дніпро" раніше зверталося в суд із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки до ОСОБА_5, але під час розгляду справи банку стало відомо, що він помер, і провадження в справі було закрито.
Після з`ясування вказаних обставин ПАТ "Банк Кредит Дніпро" звернулося із заявою в порядку статті 1281 ЦК України про пред`явлення вимог до спадкоємців ОСОБА_5 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2018 року позовну заяву ПАТ "Банк Кредит Дніпро" задоволено частково:
- з метою часткового, у сумі 12 969 520 грн погашення заборгованості ТОВ "Профіль України" перед ПАТ "Банк Кредит Дніпро" за кредитним договором № 210709-КЛН від 21 липня 2009 року, яка станом на 03 квітня 2017 року складає загальну суму у розмірі 435 67123,29 грн, в тому числі: заборгованість за наданим кредитом - 25 000 000,00 грн; заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 18 567 123,29 грн звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 210709-І/1 від 21 липня 2009 року на земельні ділянки, а саме:
кадастровий номер 1223285500:01:151:0027, площею 0,7056 га;
кадастровий номер 1223285500:01:151:0084, площею 0,7000 га;
кадастровий номер 1223285500:01:151:1085, площею 2,1000 га;
кадастровий номер 1223285500:01:151:1094, площею 3,5002 га;
кадастровий номер 1223285500:01:151:1090, площею 2,8000 га;
кадастровий номер 1223285500:01:151:1127, площею 4,9000 га;
кадастровий номер 1223285500:01:151:1115, площею 0,7000 га;
кадастровий номер 1223285500:01:151:0122, площею 0,7000 га;
кадастровий номер 1223285500:01:151:0109, площею 0,7000 га;
кадастровий номер 1223285500:01:151:0083, площею 0,7000 га;
кадастровий номер 1223285500:01:151:0078, площею 0,7000 га;
кадастровий номер 1223285500:01:151:0089, площею 0,7000 га;
кадастровий номер 1223285500:01:151:0014, площею 0,7060 га;
кадастровий номер 1223285500:01:151:1029, площею 5,6462 га;
кадастровий номер 1223285500:01:151:1024, площею 3,5283 га;
кадастровий номер 1223285500:01:151:1026, площею 1,4116 га;
кадастровий номер 1223285500:01:151:1020, площею 2,1000 га;
кадастровий номер 1223285500:01:151:1079, площею 4,9000 га;
кадастровий номер 1223285500:01:151:1002, площею 0,7000 га;
кадастровий номер 1223285500:01:151:1103, площею 0,7000 га;
кадастровий номер 1223285500:01:151:0113, площею 0,7000 га;
кадастровий номер 1223285500:01:151:0108, площею 0,7000 га;
кадастровий номер 1223285500:01:151:0106, площею 0,7000 га;
кадастровий номер 1223285500:01:151:0025, площею 0,7056 га;
кадастровий номер 1223285500:01:151:0114, площею 0,7000 га;
кадастровий номер 1223285500:01:151:0100, площею 0,7000 га;
кадастровий номер 1223285500:01:151:0117, площею 0,7000 га;
кадастровий номер 1223285500:01:151:0116, площею 0,7000 га;
кадастровий номер 1223285500:01:151:0132, площею 0,7000 га;
кадастровий номер 1223285500:01:151:0125, площею 0,7000 га;
кадастровий номер 1223285500:01:151:0036, площею 0,7000 га;
кадастровий номер 1223285500:01:151:1007, площею 0,7000 га;
кадастровий номер 1223285500:01:151:1110, площею 2,1000 га;
кадастровий номер 1223285500:01:151:0046, площею 0,7000 га;
кадастровий номер 1223285500:01:151:1003, площею 0,7000 га;
кадастровий номер 1223285500:01:151:1004, площею 0,7000 га;
кадастровий номер 1223285500:01:151:2009, площею 2,1000 га;
кадастровий номер 1223285500:01:151:1005, площею 0,7000 га;
кадастровий номер 1223285500:01:151:0070, площею 0,7000 га;
кадастровий номер 1223285500:01:151:0102, площею 0,7000 га;
кадастровий номер 1223285500:01:151:1032, площею 1,4116 га;
кадастровий номер 1223285500:01:151:0088, площею 0,7000 га,
шляхом продажу такого майна з публічних торгів у межах процедури виконавчого провадження, із встановленням початкової ціни реалізації предмета іпотеки у розмірі 12 969 520 грн без ПДВ;
- надано ПАТ "Банк Кредит Дніпро" право на укладення у відповідності до вимог чинного законодавства усіх необхідних договорів, у тому числі, але не виключно: договорів найму, оренди, суборенди, договорів, пов`язаних з експлуатацією, обслуговуванням, охороною, забезпеченням та утриманням в належному стані предмету іпотеки, з правом ПАТ "Банк Кредит Дніпро" діяти без довіреності, підписання документів на умовах, які будуть визначені на розсуд ПАТ "Банк Кредит Дніпро", реалізації інших прав, необхідних для управління майном;
- в іншій частині позову відмовлено;
- стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк Кредит Дніпро" витрати по сплаті судового збору в розмірі 194 542,80 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги банку та звертаючи стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції виходив із того, що в ТОВ "Профіль України" виникла заборгованість перед банком за кредитним договором, який був забезпечений договором іпотеки, укладеним з ОСОБА_5, і після смерті його дружина ОСОБА_1 прийняла все спадкове майно, в тому числі земельні ділянки, що були предметом договору іпотеки.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог банку щодо передачі йому предмета іпотеки в управління, суд першої інстанції зробив висновок про те, що цільове призначення спірних земельних ділянок ведення особистого селянського господарства, тобто, ділянки є землями сільськогосподарського призначення, позивач не надав суду доказів на підтвердження того, що він за видом своєї діяльності наділений правом на ведення товарного сільськогосподарського виробництва, також ПАТ "Банк Кредит Дніпро" не входить до кола суб`єктів, визначених статтею 22 ЗК України, яким може бути надана в користування вказана земельна ділянка.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2018 року в частині задоволених позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідача судового збору скасовано та прийнято нове рішення, яким:
- у задоволенні позовних вимог ПАТ "Банк Кредит Дніпро" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на публічних торгах та надання ПАТ "Банк Кредит Дніпро" права на укладення у відповідності до вимог чинного законодавства усіх необхідних договорів відмовлено;
- в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що судовий спосіб захисту порушеного права кредитора в разі відмови спадкоємців від одноразового платежу полягає в пред`явленні до спадкоємців позову про звернення стягнення на майно.
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду
від 25 квітня 2018 року в справі № 645/3265/13, отже обраний позивачем спосіб захисту прав не відповідає вимогам частини другої статті 1282 ЦК України, тому позовні вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягають задоволенню.
Із цих же підстав не підлягають задоволенню вимоги позивача про надання ПАТ "Банк Кредит Дніпро" права на укладення договорів, пов`язаних з експлуатацією предмета іпотеки.
Аргументи учасників справи
12 лютого 2019 року адвокат Заєць П. Л., який діє в інтересах позивача, подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 січня 2019 року. Посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржену постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що банк обрав належний спосіб судового захисту, оскільки іпотекодержатель має право звернутися в суд із позовом до спадкоємця іпотекодавця про звернення стягнення на предмет іпотеки, а висновки апеляційного суду в цій частині не ґрунтуються на нормах матеріального права та обставинах справи; такий спосіб захисту відповідає положенням статей 1281, 1282 ЦК України, й оскільки ОСОБА_1 успадкувала земельні ділянки, які є предметом іпотеки, то банк не позбавлений права звернути стягнення на них.
Представник банку також зазначає, що сам по собі факт неотримання свідоцтва про право на спадщину за законом не спростовує те, що ОСОБА_1 є спадкоємцем земельних ділянок після смерті ОСОБА_5 і має відповідати за його зобов`язаннями в межах успадкованого майна.
Аналіз вимог касаційної скарги дає підстави для висновку, що постанова апеляційного суду оскаржується в частині позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки та надання дозволу на укладення відповідних договорів необхідних для управління іпотечним майном, а в іншій частині в касаційному порядку не оскаржується, а тому Верховним Судом не переглядається.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 07 березня 2019 року відкрито касаційне провадження в справі.
Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2021 року справа призначена до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 21 липня 2009 року між ПАТ "Банк Кредит Дніпро" та ТОВ "Профіль України" укладено кредитний договір № 210709-КЛ, згідно з підпунктом 1.1 якого банк на умовах цього договору відкрив ТОВ "Профіль України" відновлювальну кредитну лінію в національній валюті України з лімітом кредитування, а ТОВ "Профіль України" зобов`язався повернути кредити, отримані в межах кредитної лінії, не пізніше 10 червня 2014 року та сплатити проценти за користування кредитами на умовах, передбачених цим договором.
21 липня 2009 року з метою забезпечення вимог ПАТ "Банк Кредит Дніпро"
за Кредитним договором між ОСОБА_5 та банком укладено договір іпотеки № 210709-1/1, до якого внесено зміни шляхом укладання додаткових договорів, договорів про зміну до Іпотечного договору.
Згідно з пунктом 1.1 договору іпотеки (в редакції Договору № 101212) іпотекою за цим договором забезпечуються кожна та всі з вимог іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору № 210709-КЛН від 21 липня 2009 року зі всіма змінами та доповненнями до нього.
Відповідно до пункту 1.3 договору іпотеки, предметом іпотеки є земельні ділянки загальною площею 57,5151 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.
За змістом даного договору іпотекодержатель має право: у випадку виникнення права звернення стягнення (в тому числі достроково) на предмет іпотеки реалізувати його відповідно до чинного законодавства України та цього договору (підпункт 3.1.4); у разі невиконання або неналежного виконання позичальником положень кредитного договору та/або невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем умов цього договору, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами Іпотекодавця (підпункт 3.1.7); звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов`язань, передбачених Кредитним договором, вони не будуть виконані (підпункт 3.1.8.1).
За пунктом 8.5 договору іпотеки він зберігає силу, якщо заставлене майно переходить у власність іншої особи, або якщо іпотекодержатель уступить вимогу, забезпечену іпотекою, іншій особі, або позичальник переведе за згодою іпотекодержателя борг, який виник із забезпеченої іпотекою вимоги, на іншу особу.
ОСОБА_5 як іпотекодавець був власником земельних ділянок на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. Його дружина ОСОБА_1 прийняла все спадкове майно, що залишилося після смерті чоловіка, оскільки інші спадкоємці, а саме за заповітом та законом - ОСОБА_6, за законом - ОСОБА_7, відмовилися від права на прийняття частки в спадщині.
ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на частину майна, належного чоловікові, однак свідоцтво про право на спадщину на майно, що є предметом іпотеки станом на день розгляду справи, не отримала.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 серпня 2016 року провадження в справі за позовом ПАТ "Банк Кредит Дніпро" до ОСОБА_5, третя особа ТОВ "Профіль України" про звернення стягнення на предмет іпотеки закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України, а саме в зв`язку з тим, що в судовому засіданні 28 квітня 2016 року судом отримано відомості про смерть ОСОБА_5,
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 вересня
2016 року ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 серпня 2016 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2016 року провадження у цивільній справі за позовом ПАТ "Банк Кредит Дніпро" до ОСОБА_5, третя особа ТОВ "Профіль України", про звернення стягнення на предмет іпотеки закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України.
15 липня 2016 року та 16 березня 2017 року банк звернувся до нотаріуса за місцем відкриття спадщини із заявою в порядку статті 1281 ЦК України про пред`явлення вимог до спадкоємців померлого ОСОБА_5
20 березня 2017 року нотаріус повідомив позивача про те, що спадкоємців буде повідомлено про подання заяви банку.
У матеріалах справи відсутні відомості щодо виконання спадоємицею ОСОБА_1 вимог ПАТ "Банк Кредит Дніпро" як кредитора.
Банк виконав свої зобов`язання за кредитним договором та надав грошові кошти в загальному розмірі 35 000 000 грн, однак ТОВ "Профіль України" не виконало свої зобов`язання, внаслідок чого заборгованість за тілом кредиту та відсотками станом на 03 квітня 2017 року становить 43 567 123,29 грн, яка складається з: суми кредиту - 25 000 000 грн, суми відсотків - 18 567 123,29 грн.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пунктів 4 і 14 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.
Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Відповідно до статті 1281 ЦК України у редакції, чинній на час прийняття ОСОБА_1 спадщини, спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.
Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
Статтею 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі
№ 522/407/15-ц зроблено висновок, що "приписи статей 1281 і 1282 ЦК України та статті 23 Закону України "Про іпотеку" регламентують особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника, зокрема і в зобов`язаннях, забезпечених іпотекою. У статті 17 Закону України "Про іпотеку" визначено підстави для припинення іпотеки, серед яких немає такої як смерть іпотекодавця, оскільки за змістом частини першої статті 1282 ЦК України та частини першої статті 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності на предмет іпотеки в порядку спадкування іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, який як спадкоємець набуває статус іпотекодавця. Відтак, іпотека у зв`язку з фактом набуття її предмета у власність спадкоємцями боржника-іпотекодавця не припиняється".
У постановах Верховного Суду від 20 серпня 2018 року в справі
№ 127/27589/16-ц (провадження № 61-18818св18) і від 28 листопада 2018 року в справі № 352/1068/15-ц (провадження № 61-13902св18) зазначено, що "оскільки зі смертю позичальника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України".
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року в справі №820/2891/14 зроблено висновок, що "оскільки предметом іпотеки були земельні ділянки з цільовим призначенням "для ведення особистого селянського господарства", тобто землі сільськогосподарського призначення, то враховуючи статтю 15 Закону України "Про іпотеку" суд приходить до висновку, що реалізація переданих в іпотеку земельних ділянок при зверненні стягнення на них має здійснюватися на прилюдних торгах. Покупцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення можуть бути особи, визначені Земельним кодексом України".
Оскільки відповідач не оформила належним чином права на спадкове майно та не отримала свідоцтво, банк не знав про відкриття спадкової справи й про смерть іпотекодавця дізнався в серпні 2016 року, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про те, що банк не пропустив строк на пред`явлення вимог до спадкоємців іпотекодавця, а оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання боржником своїх зобов`язань, то наявні правові підстави для звернення стягнення на належне спадкоємцеві майно, яке є предметом іпотеки, шляхом продажу на прилюдних торгах та надання банку права на укладення необхідних договорів в межах вартості майна, отриманого у спадщину.
Безпідставним є посилання апеляційного суду на постанову Верховного Суду
від 25 квітня 2018 року справа № 645/3265/13-ц (провадження № 61-5552свп18), оскільки в ній міститься висновок про застосування правила статті 1282 ЦК України щодо способу захисту цивільних прав кредитора у тому випадку, якщо на час його звернення до суду з відповідною позовною вимогою майно, яке було передано спадкоємцю в натурі, не збереглося, тобто правовідносини не є подібними з правовіносинами у справі, що переглядається.
Судовий спосіб захисту порушеного права кредитора у разі відмови спадкоємців від одноразового платежу за загальним правилом статті 16 та частини 2 статті 1282 ЦК України може полягати у пред`явленні до спадкоємців позову про звернення стягнення на спадкове майно.
Висновок апеляційного суду про неможливість звернення стягнення на предмет іпотеки, який належить спадкоємцеві іпотекодавця, з тих підстав, що це є неналежним способом захисту прав кредитора, зроблений із неправильним застосуванням норм матеріального права.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) зроблено висновок, що "припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування. Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання".
У справі, що переглядається, суд першої інстанції, встановивши обґрунтованість заявлених позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості в розмірі 43 567 123,29 грн за кредитним договором № 210709-КЛН від 21 липня 2009 року, не звернув увагу на те, що кредитним договором установлено строк кредитування до 10 червня 2014 року, та не перевірив правильність здійсненого банком розрахунку заборгованості боржника, в межах якої позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки, з урахуванням установленого в кредитному договорі строку кредитування.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі № 521/10445/15-ц (провадження № 14-280цс19) зазначено про те, що відповідно до положень статті 575 ЦК України, статей 1, 2 Закону України "Про іпотеку" іпотека є окремим видом застави, яка полягає у забезпеченні виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Згідно з положеннями статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Положенням частини першої статті 39 Закону України "Про іпотеку" (в редакції, чинній на час вирішення справи судами попередніх інстанцій) передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, у тому числі початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Виходячи зі змісту поняття "ціна", як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону України "Про іпотеку", у розумінні норми статті 39 Закону "Про іпотеку" встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону. За змістом частини шостої статті 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. За наведеними вище положеннями законодавства іпотекодержатель (заставодержатель) має право задовольнити всі свої забезпечені заставою чи іпотекою вимоги до боржника за рахунок майнового поручителя у розмірі вартості фактичної реалізації предмета майнової поруки, що здійснюється в порядку, передбаченому законодавством (якщо інше не передбачено договором або законом). Отже, виражений у грошовій формі розмір зобов`язання майнового поручителя визначається виходячи із дійсних на відповідний момент зобов`язань боржника, які існують за основним зобов`язанням (кредитним договором), з урахуванням обсягу забезпечення за умовами забезпечувального договору. Оцінка предмета забезпечення (майна) сторонами на момент укладення договору не впливає на обсяг забезпечених вимог у разі звернення стягнення на предмет забезпечення.
За таких обставин немає підстав для визначення у судовому рішенні початкової ціни реалізації предмета іпотеки, а відповідно до статей 19, 57 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження під час здійснення виконавчого провадження не позбавлені можливості заявляти клопотання про визначення вартості предмета іпотеки.