ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2021 року
м. Київ
Справа № 911/3217/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.,
розглянув у письмовому провадженні без повідомлення та виклику сторін
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Разіна Т.І., Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.)
від 19.01.2021
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро"
про заміну сторони правонаступником
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Будконтракт"
про стягнення 6 695 075,33 грн.
1. Узагальнені обставини справи та зміст клопотання про заміну сторони
1.1. У 2015 році ПАТ "Банк "Київська Русь" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до ТОВ "Підприємство "Будконтракт" про стягнення заборгованості.
1.2. На обґрунтування позовних вимог ПАТ "Банк "Київська Русь" зазначило про неналежне виконання ТОВ "Підприємство "Будконтракт" своїх зобов`язань за кредитним договором № 63684-20/12-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 25.09.2012.
1.3. Господарський суд Київської області рішенням від 10.09.2015 стягнув з ТОВ "Підприємство "Будконтракт" на користь ПАТ " Банк "Київська Русь" 3 604 477,00 грн основного боргу, 22 527,99 грн відсотків за користування кредитом, 990 490,53 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту, 6 190,57 грн пені за несвоєчасну сплату відсотків, 604 367,10 грн 30% річних, 1 467 022,14 грн інфляційних втрат, а також стягнув з ТОВ "Підприємство "Будконтракт" в дохід Державного бюджету України 73 080,00 грн витрат по сплаті судового збору.
1.4. 19.10.2015 Господарський суд Київської області на виконання рішення видав накази.
1.5. 04.09.2020 ТОВ "ФК "Кантієро" подало заяву, в якій просило здійснити заміну стягувача ПАТ "Банк "Київська Русь" його правонаступником ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро".
1.6. У заяві ТОВ "ФК "Кантієро" стверджує, що ТОВ "ФК "Ю-Бейс" набуло прав вимоги від ПАТ "Банк "Київська Русь" до ТОВ "Підприємство "Будконтракт" на підставі договору про відступлення прав вимоги від 22.04.2020 № UA-EA-2020-03-12-00000-b/42/1 (надалі - Договір від 22.04.2020), за зобов`язаннями, в тому числі, що виникли із кредитного договору №63684-20/12-1 від 25.09.2012 (надалі - Кредитний договір від 25.09.2021) та договору застави майнових прав № 63774-20/12-6 від 25.09.2012 (надалі - Договір застави майнових прав від 25.09.2012).
1.7. Надалі, 06.05.2020 між ТОВ "ФК "Ю-Бейс" (Кредитор) та ТОВ "ФК "Кантієро" (Новий кредитор) був укладений договір №1 про відступлення права вимоги (Договір № 1 від 06.05.2020), відповідно до якого кредитор відступає Новому кредитору належні Кредитору, а Новий кредитор набуває права вимоги Кредитора до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у Додатку №1 та Додатку № 2 до цього договору, зокрема, до ТОВ "Підприємство "Будконтракт", що виникли із Кредитного договору від 25.09.2021.
2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Господарський суд Київської області ухвалою від 14.09.2020 задовольнив заяву ТОВ "ФК "Кантієро" про заміну сторони виконавчого провадження та здійснив заміну стягувача - ПАТ "Банк "Київська Русь" у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Господарського суду Київської області від 10.05.2015 у справі № 911/3217/15 на його правонаступника - ТОВ "ФК "Кантієро".
2.2. Суд першої інстанції встановив, що:
- 18.03.2020 відбулись відкриті торги (аукціон) з продажу права вимоги, результати за яким оформлено Протоколом електронного аукціону;
- 22.04.2020 між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ТОВ "ФК "Ю-Бейс" (ідентифікаційний код 42901825) було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого до ТОВ "Фінансова компанія "Ю-Бейс", як до нового кредитора, перейшло право вимоги до ТОВ "Підприємство "Будконтракт" за Кредитним договором № від 25.09.2012 та Договором застави від 25.09.2012 з усіма додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповненнями до вказаних договорів;
- сторони підтверджують, що після набуття новим кредитором прав вимоги, новий кредитор має право на власний розсуд відступати (продавати, здійснювати наступне відступлення) такі права вимоги повністю або в частині третім особам (пункт 2 договору). Наявні у банку документи, що підтверджують права вимоги до боржників, а також реєстр прав вимог у електронному вигляді передаються банком новому кредитору за відповідним актом не пізніше 5 днів із дати настання відкладальної обставини (пункт 5 Договору від 22.04.2020);
- 06.05.2020 між ТОВ "ФК "Ю-Бейс" ТОВ "ФК "Кантієро" було укладено договір відступлення права вимоги № 1, відповідно до якого до ТОВ "ФК "Кантієро", як нового кредитора, з моменту укладення цього договору перейшло право вимоги до ТОВ "Підприємство "Будконтракт" за Кредитним договором № від 25.09.2012 та Договором застави від 25.09.2012 з усіма додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповненнями до вказаних договорів;
- додаток № 1 "Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами" до Договору № 1 від 06.05.2020, містить, серед іншого, кредитний договір № 63684-20/12-1 від 25.09.2012, стягнення за яким було предметом спору у даній справі, та договір застави майнових прав № 63774-20/12-6 від 25.09.2012.
2.3. Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що відповідно до Договору № 1 від 06.05.2020 та Договору від 22.04.2020 ТОВ "ФК "Кантієро" є правонаступником позивача (стягувача у виконавчому провадженні), а подана ним заява відповідає положенням статей 512, 514 Цивільного кодексу України, статті 334 Господарського процесуального кодексу України та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження".
2.4. Постановою від 19.01.2021 Північний апеляційний господарський суд скасував ухвалу суду першої інстанції та відмовив у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Кантієро" про заміну сторони виконавчого провадження з підстав недоведеності обставин наявності у ТОВ "ФК Ю-Бейс" станом на 06.05.2020 (дата укладення Договору про відступлення прав вимоги № 1) відповідних прав у спірних правовідносинах, як передумови для їх переходу до заявника (набуття ТОВ "ФК Ю-Бейс" таких прав на законних підставах після їх відступлення 22.04.2020 ПАТ "Банк "Київська Русь" тощо).
2.5. Суд апеляційної інстанції, посилаючись на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17, виходив з того, що для вирішення питання щодо заміни сторони виконавчого провадження необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.
4.1. Окрім того, суд апеляційної інстанції зауважив, що відповідно до висновку об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, що викладений у постанові від 17.01.2020 у справі №916/2286/16, відсутність доказів на підтвердження обставин здійснення повної оплати за договором відступлення права вимоги на час або після його укладення, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання заявником своїх зобов`язань за договором, є самостійною достатньою підставою для відмови у заміні сторони виконавчого провадження правонаступником.
2.6. Відмовляючи у здійсненні заміни сторони (стягувача) у виконавчому провадженні суд апеляційної інстанції виходив з того, що:
- матеріали справи не містять докази передачі від ПАТ "Банк "Київська Русь" до ТОВ "ФК Ю-Бейс" документів, що підтверджують права вимоги до боржників (акт відповідно до пункту 5 Договору від 22.04.2020), а також докази передачі від ТОВ "ФК Ю-Бейс" до ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро" документів, що підтверджують права вимоги до боржників (акт відповідно до пункту 5 Договору № 1 від 06.05.2020);
- відповідно до пункту 16-1 Договору від 22.04.2020 сторони домовились, що договір укладається з відкладальною обставиною, а саме: укладення з Новим кредитором договорів купівлі-продажу (договорів відступлення прав вимоги) щодо усього майна та майнових прав/прав вимоги, які входять до складу пулу відповідно до протоколу електронного аукціону, переможцем якого став Новий кредитор, № UA-EA-2020-03-12-000009-b, сформованого 18.03.2020. До моменту настання відкладальної обставини права належать Банку. Сторони домовились, що у випадку ненастання відкладальної обставини до 24.04.2020 права та обов`язки у Сторін не виникають та права вимоги не переходять;
- ТОВ "ФК "Кантієро" не надало докази настання відкладальної обставини та докази набуття ТОВ "Фінансова компанія Ю-Бейс" всіх прав кредитора за Кредитним договором № від 25.09.2012 та Договором застави від 25.09.2012;
- ТОВ "ФК "Кантієро" не довело належними та допустимими доказами факт отримання ПАТ "Банк "Київська Русь" за Договором від 22.04.2020 в повному обсязі грошових коштів.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та виклад позиції інших учасників справи
3.1. 01.03.2021 ТОВ "ФК "Кантієро" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм статей 512 -517, 526, 656 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та статті 236 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).
3.2. Скаржник стверджує, що:
- передання кредитором своїх прав іншій особі підтверджується Договором № 1 від 06.05.2020 та Договором від 22.04.2020, копії яких наявні в матеріалах справи;
- документи, які засвідчують саме право вимоги (вимогу) не є предметом договору відступлення і не мають ніякого відношення до статусу цесіонарія, тому непередання цих документів цесіонарію означає лише невиконання цедентом додаткового юридичного обов`язку, наявного у нього в силу закону, та не звільняє боржника від виконання своїх обов`язків перед новим кредитором;
- суд апеляційної інстанції помилково посилався на постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.01.2020 у справі № 916/2286/16, оскільки спірні правовідносини не є подібними;
- у пунктах 4 та 14 Договору № 1 від 06.05.2020 сторони погодили, що ціна договору має бути сплачена до 05.05.2021 (а не до моменту кладення договору, як зазначив суд апеляційної інстанції);
- суд апеляційної інстанції зробив помилковий висновок, що у матеріалах справи відсутні докази настання відкладальної обставини відповідно до пункту 16-1 Договору від 22.04.2020. Скаржник наполягає, що відкладальною обставиною є саме укладання Договору № 1 від 06.05.2020;
- висновок суду апеляційної інстанції про відсутність доказів отримання ПАТ "Банк "Київська Русь" грошових коштів за Договором від 22.04.2020 не відповідає матеріалам справи, оскільки 19.01.2021 представник ТОВ "ФК "Кантієро" надавав суду відповідні докази (платіжне доручення від 10.04.2020 на суму 17 100 990,85 грн);
- висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17, не можуть застосовуватися, оскільки у цій справі предметом спору було недійсність кредитних договорів, і Верховний Суд зробив свої висновки, виходячи з інших фактичних обставин справи.
3.3. ТОВ "Підприємство "Будконтракт" не скористалося процесуальним правом подання відзиву на касаційну скаргу.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
4.2. Відповідно до частини першої статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
4.3. У виконавчому провадженні заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі статті 334 ГПК України, а саме: у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
4.4. Також відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
4.5. У постанові від 03.11.2020 у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20) Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, зазначила, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу, з урахуванням підстав, визначених статтею 52 ГПК України. У цьому випадку приписи статті 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 334 ГПК України (пункти 74 та 75 постанови).
4.6. У постанові від 16.02.2021 року у справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20) Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що особа, яка вважає себе правонаступником позивача/стягувача та бажає набути та реалізувати існуючі процесуальні права, притаманні позивачу/стягувачу (на оскарження судового рішення та/або постанови державного виконавця, подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), може заявити про заміну сторони у справі, ініціювавши відкриття відповідної стадії процесу. Саме після відкриття однієї зі стадій господарського процесу і можуть бути досліджені обставини та подані на їх обґрунтування докази щодо правонаступництва у спірних правовідносинах. Якщо після відкриття провадження за скаргою/заявою на судове рішення, поданою особою, яка вважає себе правонаступником позивача у спірних правовідносинах, буде встановлено, що така особа не набула прав та обов`язків правопопередника, суд своєю ухвалою закриває відповідне провадження на підставі визначеної процесуальним законодавством норми. У випадку коли ставиться питання про заміну стягувача у виконавчому провадженні та скасування постанови державного виконавця про закриття виконавчого провадження, встановлення судом обставин відсутності переходу прав від правопопередника до правонаступника буде мати процесуальним наслідком відмову в задоволенні відповідної заяви. Питання процесуального правонаступництва у всіх випадках вирішується судом, який при вирішенні цього питання повинен дослідити по суті обставини правонаступництва та не може обмежитися встановленням формальних умов застосування відповідного припису. Здійснення заміни учасника справи та сторони виконавчого провадження за межами відкритої стадії господарського процесу не є можливою (пункти 6.19-6.22, 6.28).
4.7. У постановах від 11.03.2021 у справі № 910/2954/17; від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13; від 21.08.2020 у справі № 905/2084/14-908/4066/14; від 24.05.2021 у справі № 911/4460/21; від 30.07.2019 у справі № 5/128 Верховний Суд дійшов висновку, що заміна сторони виконавчого провадження (стягувача) неможлива, якщо заява про правонаступництво подана після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом.
4.8. Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що:
- у разі відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою, крім випадків заміни боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження (пункти 74 та 75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20);
- здійснення заміни сторони у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження можливо лише, якщо строк пред`явлення наказу до виконання не сплив, крім випадків одночасного звернення із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання (постанови Верховного Суду від 11.03.2021 у справі № 910/2954/17; від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13; від 21.08.2020 у справі № 905/2084/14-908/4066/14; від 24.05.2021 у справі № 911/4460/21; від 30.07.2019 у справі № 5/128);
- у разі закінчення виконавчого провадження особа може заявити про заміну стягувача у справі, лише ініціювавши відкриття відповідної стадії процесу (скасування постанови державного виконавця про закриття виконавчого провадження), в межах якої будуть досліджені обставини та подані на їх обґрунтування докази щодо правонаступництва у спірних правовідносинах (пункти 6.19, 6.28 постанови від 16.02.2021 року у справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20)).
4.9. У справі, що переглядається, ТОВ "ФК "Кантієро" ставить питання про заміну стягувача у виконавчому провадженні.
4.10. Відповідно до матеріалів справи постановою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 20.11.2015 було відкрито виконавче провадження ВП № 49404873 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 19.10.2015 у справі № 911/3217/15 про стягнення з ТОВ "Підприємство "Будконтракт" на користь ПАТ "Банк "Київська Русь" 3604477,00 грн основного боргу, 22527,99 грн відсотків за користування кредитом, 990490,53 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту, 6190,57 грн пені за несвоєчасну сплату відсотків, 604367,10 грн. 30% річних, 1467022,14 грн інфляційних втрат, загалом на суму 6695075,33 грн.
4.11. Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.07.2017 у справі № 911/3217/15 визнано незаконною постанову Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 27.02.2017 про повернення наказу Господарського суду Київської області від 19.10.2015 у справі № 911/3217/15 стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження"; зобов`язано Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області відновити виконавче провадження № 49404873.
4.12. У матеріалах справи відсутні докази виконання рішення суду, закриття виконавчого провадження чи повторного повернення наказу без виконання. Зважаючи на докази наявності відкритого виконавчого провадження, Верховний Суд вважає, що суд має право вирішувати питання про заміну сторони виконавчого провадження.
4.13. За змістом статті 512 ЦК України підставою для заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої цієї статті).
4.14. Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
4.15. Суд першої інстанції встановив, що відповідно до умов договорів ТОВ "ФК "Кантієро" набуло статусу нового кредитора у кредитному зобов`язанні, і дійшов правильного висновку, що у даному випадку Договори про відступлення відповідно до їх умов є достатньою правовою підставою для заміни сторони у виконавчому провадженні з виконання судового рішення у цій справі згідно зі статтею 15 Закону України "Про виконавче провадження", статті 334 ГПК.
4.16. Суд апеляційної інстанції цей висновок в установленому порядку не спростував, внаслідок порушення норм статей 52, 334 ГПК України та помилкового застосування норм статті 517 Цивільного кодексу України дійшов неправильного висновку про відсутність підстав для здійснення заміни сторони виконавчого провадження.
4.17. Відповідно до приписів статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
4.18. У постанові суд апеляційної інстанції вказав, що матеріали справи не містять докази передачі від ПАТ "Банк "Київська Русь" до ТОВ "ФК Ю-Бейс" документів, що підтверджують права вимоги до боржників (акт відповідно до пункту 5 Договору від 22.04.2020), а також докази передачі від ТОВ "ФК Ю-Бейс" до ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро") документів, що підтверджують права вимоги до боржників (акт відповідно до пункту 5 Договору № 1 від 06.05.2020).
4.19. Колегія суддів вважає, що така обставина не може бути достатньою підставою для відмови у заміні стягувача у виконавчому провадженні.
4.20. У пункті 4.7 постанови від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13 Верховний Суд розглядав це питання і не погодився із тлумаченням статті 517 Цивільного кодексу України судом апеляційної інстанції, який вважав, що укладення договору про відступлення права вимоги не є достатньою підставою для висновку щодо наявності прав нового кредитора у зобов`язанні, якщо відсутні акти про передачу новому кредиторові документів, які засвідчують права, що передаються, та інформації, яка є важливою для їх здійснення. Верховний Суд звертав увагу, що у статті 517 Цивільного кодексу України не визначений виключний перелік цих документів, а тому залежно від особливостей конкретних правовідносин таким документом може бути і сам договір, який підтверджує факт виникнення та існування зобов`язальних відносин.
4.21. У пункті 8.17 постанові від 21.12.2020 у справі № 916/401/17 Верховний Суд зробив висновок, що саме лише невиконання первісним кредитором обов`язку з передачі документів, що підтверджують обов`язки боржника за кредитним договором, не свідчить про відсутність у нового кредитора права вимоги до боржника. Так, здійснення цесії, а отже, і набуття статусу нового кредитора у зобов`язанні, підтверджується саме договором цесії, укладеним між старим та новим кредитором, а не переданням доказів щодо виникнення та розміру зобов`язання.
4.22. Аналогічний висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 24.06.2020 у справі № 913/84314. У цій же постанові суд касаційної інстанції зауважив, що частина 2 статті 517 ЦК України у першу чергу спрямована на захист майнового права боржника, який не зобов`язаний виконувати свого обов`язку до тих пір поки не пересвідчиться, що виконуватиме його належному кредиторові. Проте, у разі якщо відсутні правові підстави вважати нового кредитора неналежним, вказані положення не можуть бути виправданням для невиконання свого обов`язку боржником.
4.23. Колегія суддів вважає, що відповідні висновки Верховного Суду мають враховуватися при розгляді цієї справи і підстави для відступу не вбачає.
4.24. Висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності доказів настання відкладальної обставини відповідно до пункту 16-1 Договору від 22.04.2020 та доказів отримання ПАТ "Банк "Київська Русь" за цим Договором є передчасними, оскільки суд не оцінив та не навів жодних мотивів відхилення платіжного дорученню № 91 від 10.04.2020 на суму 17 100 990,85 грн, копія якого була долучена до відзиву на апеляційну скаргу (а.с. 69 т. 2).
4.25. Верховний Суд вважає помилковим посилання суду апеляційної інстанції на висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, що викладений у постанові від 17.01.2020 у справі №916/2286/16, про те, що виходячи з вимог статті 526 ЦК України щодо належного виконання договірних зобов`язань, відсутність доказів на підтвердження обставин здійснення повної оплати за договором відступлення права вимоги на час або після його укладення, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання заявником своїх зобов`язань за договором, є самостійною достатньою підставою для відмови у заміні сторони виконавчого провадження правонаступником.
4.26. У справі, що розглядалась на об`єднаній палаті Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, сторони у пункті 2.2 Договору відступлення визначили, що новий кредитор набуває права кредитора з моменту здійснення розрахунків за даним договором відповідно до розділу 4 цього Договору, пунктом 4.1.1 якого визначено, що ціна договору в повному обсязі сплачена на момент укладення договору.
4.27. Саме ця обставина й стала підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником у справі №916/2286/16.
4.28. У справі, що переглядається, суд апеляційної інстанції не встановив, що сторони у договорі визначили аналогічні умови, а також належним чином не перевірив подані стороною докази на підтвердження факту здійснення таких розрахунків, що не давало підстав суду для врахування зазначеного висновку у цій справі.
4.29. Верховний Суд вважає також безпідставним посилання суду апеляційної інстанції на постанову Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17, оскільки зазначене судове рішення ухвалене за інших фактичних обставин. Окрім того, в цій постанові Велика Палата Верховного Суду не робила висновок, що "для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника", про що помилково зазначив суд апеляційної інстанції.
4.30. Верховний Суд враховує, що в практиці суду сталою є позиція, що процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Водночас, Верховний Суд у своїх постановах також зауважує, що у кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
4.31. Отже, обсяг цих документів визначається залежно від конкретних обставин справи та, зокрема, умов договору про відступлення прав вимоги, оскільки за загальним правилом до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
4.32. У даному випадку у матеріалах справи наявні докази (зокрема, договори та докази сплати на їх виконання), які, зважаючи на конкретні обставини справи та умови договорів, є достатніми для висновку про наявність правових підстав для заміни учасника судового процесу його правонаступником, що правильно зробив суд першої інстанції. Неподання суду першої інстанції актів-приймання передачі документів (оригінали первинних договорів) на виконання Договорів про відступлення прав вимоги у даному випадку не могла бути підставою для відмови у задоволенні заяви.
4.33. Виходячи з викладеного, постанову Північного апеляційного господарського суду слід скасувати, а ухвалу Господарського суду Київської області залишити в силі.