Ухвала
26 травня 2021 року
м. Київ
Справа № 369/13158/17
Провадження № 14-95 зц 21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Пророка В. В.,
суддівАнцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
ознайомилася із заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідне підприємство "Євроекологія" про перегляд постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 квітня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідне підприємство "Євроекологія" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Каплун Юрій Вікторович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Борозенець Юліана Георгіївна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, витребування земельної ділянки та визнання права власності на земельну ділянку та
ВСТАНОВИЛА:
1. У листопаді 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідне підприємство "Євроекологія" (далі - ТОВ "НДП "Євроекологія") звернулося до суду із вказаним позовом, у якому просило:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 26 квітня 2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплун Ю. В. за реєстровим № 3164;
- повернути ТОВ "НДП "Євроекологія" земельну ділянку площею 0,1201 га, цільове призначення - для ведення садівництва, кадастровий номер 3222485200:04:022:0438, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Михайлівка-Рубежівка, садівниче товариство "Михайлівський сад";
- витребувати у ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1201 га, цільове призначення для ведення садівництва, кадастровий номер 3222485200:04:022:0438, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Михайлівка-Рубежівка, Садівниче товариство "Михайлівський сад";
- визнати право власності на земельну ділянку площею 0,1201 га, цільове призначення для ведення садівництва, кадастровий номер 3222485200:04:022:0438, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Михайлівка-Рубежівка, садівниче товариство "Михайлівський сад" за ТОВ "НДП "Євроекологія".
2. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 15 січня 2019 року, позовні вимоги задоволено частково.
3. Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 26 квітня 2017 року, укладений між ТОВ "НДП "Євроекологія" і ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплун Ю. В. за реєстровим № 3164. Витребувано у ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1201 га, цільове призначення для ведення садівництва, кадастровий номер 3222485200:04:022:0438, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Михайлівка-Рубежівка, садівниче товариство "Михайлівський сад" на користь ТОВ "НДП "Євроекологія", та визнано право власності на земельну ділянку площею 0,1201 га, цільове призначення для ведення садівництва, кадастровий номер 3222485200:04:022:0438, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Михайлівка-Рубежівка, садівниче товариство "Михайлівський сад" за ТОВ "НДП "Євроекологія". У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішене питання про розподіл судових витрат.
4. У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 червня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 січня 2019 року в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
5. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 квітня 2021 року касаційна скарга ОСОБА_1 задоволена, скасовані рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 червня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 січня 2019 року та ухвалене нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "НДП "Євроекологія" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Каплун Ю. В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Борозенець Ю. Г., про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, витребування земельної ділянки та визнання права власності на земельну ділянку відмовлено. Вирішене питання про розподіл судових витрат.
6. 26 травня 2021 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява, у якій ТОВ "НДП "Євроекологія" просить скасувати постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 квітня 2021 року та залишити в силі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 червня 2018 року і постанову Київського апеляційного суду від 15 січня 2019 року.
7. Проаналізувавши заяву та додані до неї матеріали, Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.
8. Відповідно до частини другої статті 6 і частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
9. Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. Розгляд цивільних справ у касаційному порядку Верховний Суд здійснює у складі колегій суддів, палати, об`єднаної палати Касаційного цивільного суду чи Великої Палати Верховного Суду у визначених процесуальним законом випадках та порядку.
10. Право касаційного оскарження та судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, визначені у статті 389 ЦПК України.
11. Також вичерпний перелік підстав для передачі цивільної справи, яка розглядається в касаційному порядку, на розгляд Великої Палати Верховного Суду встановлено статтею 403 ЦПК України. Питання про таку передачу згідно зі статтями 403 і 404 цього Кодексу вирішує Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду після відкриття касаційного провадження.
12. Велика Палата Верховного Суду як суд касаційної інстанції відповідно до норм чинного ЦПК України не наділена повноваженнями щодо перегляду рішень Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду, перевірки обґрунтованості та законності рішень суду тієї ж касаційної інстанції, а також правом перегляду за нововиявленими чи виключними обставинами судових рішень касаційної інстанції, які нею не приймалися, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини третьої статті 423 ЦПК України (встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом).
13. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що з моменту набрання чинності ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" цей Кодекс не передбачає інституту перегляду судових рішень після їх перегляду в касаційному порядку, як це було визначено в розділі V глави 3 попередньої редакції ЦПК України.
14. Як зазначив Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), практику якого відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ, право доступу до суду є невід`ємною складовою права на суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства", заява № 4451/70).
15. "Право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети (рішення ЄСПЛ від 16 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі", заява № 28249/95).
16. Правова визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної справи. Жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого й обов`язкового рішення тільки з метою проведення нового слухання та вирішення справи (рішення ЄСПЛ від 9 листопада 2004 року у справі "Світлана Науменко проти України", заява № 41984/98, § 53).
17. Отже враховуючи те, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 квітня 2021 року закінчений розгляд справи № 369/13158/17, а Велика Палата Верховного Суду відповідно до норм чинного ЦПК України не наділена повноваженнями ні здійснювати перегляд таких постанов, ні вирішувати питання про передачу справи їй на розгляд, підстав для прийняття Великою Палатою Верховного Суду до розгляду заяви ТОВ "НДП "Євроекологія" не вбачається.
18. Таким чином, заява ТОВ "НДП "Євроекологія" підлягає поверненню заявнику разом з усіма доданими матеріалами.
Керуючись статтями 6, 19 Конституції України, пунктом 1 статті 6 Конвенції, статтями 44, 388, 389, 394, 403, 404 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду