Постанова суду № 9901/598/19 від 20.05.2021 про повернення заяви позивача щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення (судді Шарапа В. М., Бевзенко В....

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2021 року

м. Київ

Справа № 9901/598/19

Провадження № 11-143заі20

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Золотнікова О. С.,

суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ткача І. В., Штелик С. П.

розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року про повернення заяви позивача щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення (судді Шарапа В. М., Бевзенко В. М., Коваленко Н. В., Стеценко С. Г., Чиркін С. М.) у справі № 9901/598/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про зобов`язання вчинити дії та

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до ВРП, у якому просив зобов`язати відповідача повторно розглянути його запит від 26 листопада 2019 року та надати йому публічну інформацію - електронну копію технічного запису засідання ВРП від 14 листопада 2019 року в частині розгляду питання про тимчасове відсторонення судді Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області ОСОБА_2 від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням його до кримінальної відповідальності.

Позивач також просив допустити до негайного виконання рішення суду в частині зобов`язання відповідача надати запитувану інформацію.

2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що органи державної влади можуть обмежувати доступ до інформації, проте ці повноваження не є абсолютними, зокрема, держава та її органи повинні дотримуватися розумного балансу в питанні конфіденційної чи службової інформації, яка водночас є суспільно значимою. На його переконання, інформація про правосуддя і діяльність суддів має значний суспільний інтерес, оскільки стосується здійснення конституційно важливих функцій. Із цих міркувань позивач вважає, що доступ до інформації, зокрема, про діяльність судів і належне здійснення повноважень суддями не може бути обмежено. До того ж інформація, яку він просив надати, завжди була публічною і будь-яка особа мала можливість ознайомитися з ходом прийняття ВРП рішень при розгляді клопотань про притягнення суддів до кримінальної відповідальності. Позивач наголосив на тому, що з внесенням змін до Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням ВРП від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (далі - Регламент), публічний статус цієї інформації не змінився. Зазначив, що ВРП не посилалася на те, що розгляд клопотання здійснювався в закритому засіданні, запитувана інформація містить таємницю слідства або на існування персональної чи конфіденційної інформації на відповідному технічному записі. На думку позивача, посилання ВРП на пункт 6.7 Регламенту як підставу відмови в наданні йому запитуваної інформації є помилковим, оскільки правило цього пункту стосується процесуальних прав учасників дисциплінарного провадження і не поширюється на правовідносини у сфері публічної інформації, які регулюються нормами Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон № 2939-VI), водночас ВРП не має повноважень приймати акти, які б могли встановлювати правила доступу до публічної інформації інші, ніж цей Закон.

Короткий зміст рішень суду попередньої інстанції

3. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 11 березня 2020 року позов задовольнив: зобов`язав ВРП повторно розглянути запит ОСОБА_1 про надання інформації від 26 листопада 2019 року і надати позивачеві публічну інформацію - електронну копію технічного запису засідання ВРП від 14 листопада 2019 року в частині розгляду питання про тимчасове відсторонення судді Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області ОСОБА_2 від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням його до кримінальної відповідальності. Суд допустив рішення до негайного виконання.

4. Судове рішення мотивовано тим, що незалежно від того, які питання розглядалися на засіданні ВРП, інформація про це засідання є публічною, оскільки стосується діяльності суб`єкта владних повноважень та прийняття ним рішення і її відображено (задокументовано) на відповідних носіях, у тому числі з використанням технічних засобів. За висновком суду, ВРП не мала встановлених законом підстав для відмови позивачеві в наданні копії технічного запису її засідання від 14 листопада 2019 року в обсязі запитуваної ним інформації, а отже, відповідач порушив право ОСОБА_1 на доступ до публічної інформації.

5. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 08 вересня 2020 року повернув ОСОБА_1 його заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, подану в цій справі в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

6. Судове рішення мотивовано тим, що:

- заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення подано заявником з порушенням вимог пункту 3 частини другої статті 383 КАС України, оскільки в цій заяві ВРП замість відповідача зазначено як приватного виконавця;

- строк для подання позивачем заяви в порядку статті 383 КАС України в цій справі почав свій перебіг від дня, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, а саме від дня отримання ОСОБА_1 листа ВРП від 20 березня 2020 року № 13174/0/9-20, а відтак цей строк був пропущений позивачем.

7. За висновком суду першої інстанції, оскільки заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам частин другої та четвертої статті 383 КАС України, то відповідно до абзацу другого частини п`ятої цієї статті вона підлягає поверненню заявнику.

Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог

8. Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначив, що вважає її такою, що суперечить статтям 6 і 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, оскільки позбавляє позивача права на захист від дій ВРП, що спрямовані на невиконання рішення суду.

9. На думку скаржника, суд першої інстанції неправильно витлумачив положення статті 383 КАС України щодо початку перебігу строку звернення до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, що позбавило позивача права на судовий захист, оскільки унеможливило домогтися виконання відповідачем рішення суду від 11 березня 2020 року, яке залишається невиконаним. До того ж ОСОБА_1 зазначив, що в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції помилково вказав на те, що листи ВРП від 20 березня та 18 серпня 2020 року були "ідентичними", оскільки ВРП, відмовляючись від виконання рішення суду, посилалась на різні мотиви, а саме: ненабрання законної сили рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року, помилковість позиції суду в цьому рішенні тощо. Проте суд не мотивував того, що саме він вважав у цих відмовах ідентичним. На переконання скаржника, заяву про встановлення судового контролю він подав 17 серпня 2020 року, а протиправні дії ВРП вчинила 13 серпня 2020 току, тобто позивач дотримався десятиденного строку з дня, коли він дізнався про порушення своїх прав.

10. На підставі викладеного ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та направити справу до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для продовження розгляду заяви.

Рух апеляційної скарги

11. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 23 вересня 2020 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року, а ухвалою від 19 квітня 2021 року призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на підставі пункту 1 частини першої та частини третьої статті 311 КАС України, оскільки у справі відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, а також ураховуючи те, що характер спірних правовідносин не вимагає участі сторін.

Позиція учасників справи щодо апеляційної скарги

12. У відзиві на апеляційну скаргу ВРП зазначила, що наведені в апеляційній скарзі доводи є необґрунтованими.

13. Відповідач указав на те, що суд першої інстанції правильно встановив, що мало місце неодноразове звернення позивача до ВРП із запитами про надання публічної інформації на виконання рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року у справі № 9901/598/19, а також його звернення до суду із аналогічними за своїм змістом заявами про встановлення судового контролю за виконанням указаного рішення. Зокрема, після того як Верховний Суд ухвалою від 31 липня 2020 року повернув позивачу його заяву про встановлення судового контролю в порядку статті 383 КАС України у зв`язку з її невідповідністю вимогам частини четвертої цієї статті, ОСОБА_1 06 серпня 2020 року повторно звернувся до ВРП із запитом, на який ВРП 13 серпня 2020 року надала відповідь за № 30794/0/9-20.

14. На думку відповідача, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки зміст відповідей, наведених у листах ВРП від 20 березня 2020 року № 13174/0/9-20 та від 13 липня 2020 року № 30794/0/9-20 є аналогічним, то немає обґрунтованих підстав стверджувати про те, що внаслідок повторного подання ОСОБА_1 запиту щодо виконання рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 березня 2020 у справі № 9901/598/19 мало місце прийняття відповідачем якихось нових рішень, вчинення ним нових дій чи допущення нової бездіяльності з приводу невиконання вказаного рішення суду. Отже, позивач порушив десятиденний строк звернення із заявою в порядку статті 383 КАС України, оскільки строк для її подачі почав свій перебіг з того часу, коли він дізнався про порушення своїх прав, а саме від дня отримання ним листа ВРП від 20 березня 2020 року № 13174/0/9-20.

15. У зв`язку з викладеним ВРП просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції

16. Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Л. О. від 19 червня 2020 року ВП № 62367652 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 9901/598/19, виданого Верховним Судом 25 березня 2020 року, про зобов`язання ВРП повторно розглянути запит ОСОБА_1 про надання інформації від 26 листопада 2019 року та надати ОСОБА_1 публічну інформацію - електронну копію технічного запису засідання ВРП від 14 листопада 2019 року в частині розгляду питання про тимчасове відсторонення судді Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області ОСОБА_2 від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням його до кримінальної відповідальності (а. с. 56, т. 3).

17. 06 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до ВРП із запитом, у якому просив виконати рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року та надати йому зазначену в судовому рішенні публічну інформацію (а. с. 57, т. 3).

18. ВРП листом від 13 серпня 2020 року № 30794/0/9-20 за підписом начальника управління по роботі зі зверненнями, запитами на інформацію та забезпечення організації особистого прийому громадян ОСОБА_3 повідомила ОСОБА_1, що порушене ним у запиті прохання виконати рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року за своїм змістом не відповідає вимогам предмета Закону № 2939-VI (а. с. 58, т. 3).

19. 17 серпня 2020 року ОСОБА_1 подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду заяву від 17 серпня 2020 року (зареєстровано за вхідним № П/9901/598/19-Д33) в електронній формі про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, у якій просив згідно з частиною шостою статті 383 КАС України постановити ухвалу, якою:

- визнати протиправними дії ВРП у вигляді відмови надати ОСОБА_1 публічну інформацію на виконання рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року у справі № 9901/598/19;

- вказати на такий спосіб вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, як виконання рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року у справі № 9901/598/19 шляхом надання ОСОБА_1 в електронному вигляді публічної інформації, яка витребувана на його користь указаним рішенням Верховного Суду (а. с. 53, 54, т. 3).

20. На обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що після ухвалення Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішення від 11 березня 2020 року він подав на адресу відповідача запит від 06 серпня 2020 року, у якому просив виконати вказане судове рішення, яке було допущене судом до негайного виконання. Проте 14 серпня 2020 року позивач отримав відповідь від ВРП, датовану 13 серпня 2020 року, у якій зазначено про відмову останньої у виконанні запиту, що фактично є невиконанням рішення суду від 11 березня 2020 року.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновку суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

21. Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

22. Відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

23. Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, встановлену законом.

24. Статтею 382 КАС України передбачений судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах, який здійснюється судом шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення.

25. Іншу форму судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачено статтею 383 КАС України, якою врегульовано можливість визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

26. Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

27. Згідно із частинами другою та третьою статті 383 КАС України у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.

28. Частиною четвертою вказаної статті визначено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

29. Отже, зі змісту частин першої та четвертої статті 383 КАС України вбачається, що строк для подання заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку цієї статті починає свій перебіг від дня, коли особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів унаслідок прийняття суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду певних рішень, вчинення ним дій чи допущення бездіяльності, які така особа просить визнати протиправними у відповідній заяві, або ж - про порушення відповідачем її прав, підтверджених рішенням суду, в інший спосіб.

30. Відповідно до частини п`ятої статті 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

31. Як установив суд першої інстанції, позивач неодноразово звертався до ВРП із запитами про надання публічної інформації на виконання рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року, а також до суду із аналогічними за своїм змістом заявами про встановлення судового контролю за виконанням указаного судового рішення.

32. Зокрема, 23 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із заявою від 20 березня 2020 року (зареєстрована за вхідним № П/9901/598/19-Д8) про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, у якій просив згідно з частиною шостою статті 383 КАС України постановити ухвалу, якою:

- вказати на такий спосіб вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, як виконання рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року у справі № 901/598/19 шляхом надання ОСОБА_1 в електронному вигляді публічної інформації, яка витребувана на його користь указаним рішенням суду(а. с. 141, 142, т. 1).

33. До цієї заяви позивач додав лист від 20 березня 2020 року № 13174/0/9-20 за підписом заступника начальника управління по роботі зі зверненнями, запитами на інформацію та забезпечення організації особистого прийому громадян ВРП ОСОБА_4, яким ОСОБА_1 повідомлено про те, що порушене ним у запиті прохання виконати рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року за своїм змістом не відповідає вимогам предмета Закону № 2939-VI (а. с. 144, т. 1).

34. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 02 квітня 2020 року вказану вище заяву повернув заявнику у зв`язку з її невідповідністю вимогам пункту 3 частини другої статті 383 КАС України (а. с. 165-167, т. 1).

35. 06 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із заявою від 04 квітня 2020 року (зареєстрована за вхідним № П/9901/598/19-Д9) про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, у якій просив визнати пропущеними з поважних підстав і поновити процесуальні строки на подачу цієї заяви та згідно з частиною шостою статті 383 КАС України постановити ухвалу, якою:

- вказати на такий спосіб вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, як виконання рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року у справі № 9901/598/19 шляхом надання ОСОБА_1 в електронному вигляді публічної інформації, яка витребувана на його користь рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року у справі № 9901/598/19 (а. с. 168, 169, т. 1).

36. До цієї заяви позивач також додав лист ВРП від 20 березня 2020 року № 13174/0/9-20 (а. с. 170, т. 1).

37. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 31 липня 2020 року таку заяву повернув заявнику у зв`язку з її невідповідністю вимогам частини четвертої статті 383 КАС України (а. с. 28-32, т. 3).

38. Велика Палата Верховного Суду вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що про порушення своїх прав унаслідок допущення ВРП дій у вигляді відмови надати публічну інформацію на виконання рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року позивач дізнався ще з листа ВРП від 20 березня 2020 року № 13174/0/9-20, отримання якого передувало його зверненню до суду із заявами про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 23 березня та 06 квітня 2020 року.

39. Крім цього, суд обґрунтовано зазначив, що, зважаючи на ту обставину, що зміст відповідей, наведених ВРП у листах від 20 березня 2020 року № 13174/0/9-20 та від 13 серпня 2020 року № 30794/0/9-20, є аналогічним, немає обґрунтованих підстав стверджувати, що внаслідок повторного подання ОСОБА_1 запиту щодо виконання рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року мало місце прийняття відповідачем нових рішень, вчинення ним нових дій чи допущення нової бездіяльності з приводу невиконання вказаного рішення суду.

40. Таким чином, з огляду на встановленні в цій справі фактичні обставини, зокрема пропуск позивачем встановленого частиною четвертою статті 383 КАС України процесуального строку для подання заяви в порядку частини першої цієї статті, Велика Палата Верховного Суду вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для повернення ОСОБА_1 вказаної заяви на підставі абзацу другого частини п`ятої статті 383 КАС України.

41. Доводи та міркування, викладені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

................

Перейти до повного тексту