П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/29/21
Провадження № 11-118заі21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 березня 2021 року (судді Білоус О. В., Блажівська Н. Є., Желтобрюх І. Л., Олендер І. Я., Ханова Р. Ф.) у справі № 9901/29/21 за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України (далі - ВРУ) про визнання бездіяльності протиправною й зобов`язання вчинити певні дії та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до ВРУ, у якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо позбавлення права на додаткову пенсію, щорічну довічну компенсацію за санаторно-курортне лікування, допомогу на оздоровлення; зобов`язати відповідача та Кабінет Міністрів України (далі - КМУ) на законодавчому рівні відновити страхове ядерне право на виплату державної та додаткової пенсій і вказаних виплат.
2. Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 є інвалідом І групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції (далі - ЧАЕС) категорії 1, ветераном праці, якому відповідно до пенсійної справи призначено державну страхову ядерну пенсію з 04 березня 1991 року.
3. У зв`язку з невиконанням Україною, на думку позивача, зобов`язань щодо відшкодування та компенсування страхової - ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров`ю людини, в повному абсолютному гарантованому обсязі, а саме: виплати основної державної пенсії, розрахованої з офіційного базового страхового ядерного середньомісячного заробітку 1986 року - 3652 рублів Союзу Радянських Соціалістичних Республік (далі - СРСР), що дорівнює 5189 дол. США; виплати додаткової пенсії за ядерну шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком щомісячно без будь-яких обмежень; виплати компенсації за невикористане санаторно-курортне лікування; виплати щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п`яти мінімальних заробітних плат, позивач у червні 2020 року звернувся до ВРУ з повідомленням "SOS", у якому просив відновити його право на отримання вказаних виплат.
4. Вважаючи протиправною бездіяльність ВРУ щодо відновлення на законодавчому рівні його страхового ядерного права на виплату державної та додаткової пенсій, компенсації за невикористане санаторно-курортне лікування, а також щорічної допомоги на оздоровлення, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Короткий зміст рішення суду попередньої інстанції
5. Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 12 лютого 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху з підстав її невідповідності вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та запропонував позивачу усунути вказані в цій ухвалі недоліки позовної заяви.
6. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 15 березня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 повернув особі, яка її подала.
7. Судове рішення мотивовано тим, що позивач не усунув недоліків позовної заяви, зокрема не зазначив, у чому саме полягає бездіяльність відповідача з посиланням на відповідне повноваження, визначене Конституцією України.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
8. Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначив, що суд першої інстанції порушив його конституційне право на судовий захист, у зв`язку із чим просить скасувати оскаржувану ухвалу як таку, що порушує гарантії прав людини.
9. Скаржник також просить постановою іменем України направити справу на розгляд Високого Суду Великобританії, Данії, Нідерландів, а також іменем України відновити страхову норму і дію Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-XII) та конституційне право на життя й захист здоров`я.
Позиція інших учасників справи
10. У відзиві на апеляційну скаргу представник ВРУ зазначив, що, звернувшись до суду із цим позовом, ОСОБА_1 лише стверджує про порушення державою Україною його прав на отримання пенсії та відповідних компенсацій, однак не наводить обставини бездіяльності відповідача та не надає відповідні докази, що підтверджують такі обставини з посиланням на приписи закону, які саме повноваження з визначених статтею 85 Конституції України відповідач мав здійснити, але не здійснив.
11. Ураховуючи викладене, представник відповідача вважає правильним висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви ОСОБА_1, що унеможливлює задоволення його апеляційної скарги.
Рух апеляційної скарги
12. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 29 березня 2021 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1, а ухвалою від 12 квітня 2021 року призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на підставі пункту 1 частини першої та частини третьої статті 311 КАС України, а саме з огляду на те, що у справі відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, а також ураховуючи те, що характер спірних правовідносин не вимагає участі сторін.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
13. Відповідно до частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд у такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
14. З матеріалів провадження вбачається, що Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 12 лютого 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху з наданням десятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви.
15. У вказаній ухвалі суд, зокрема, зазначив, що, звертаючись до суду із цим позовом, позивач лише стверджує про порушення державою Україною його прав на отримання пенсії та відповідних компенсацій, однак не наводить обставин бездіяльності відповідача та не надає відповідні докази, що підтверджують такі обставини з посиланням на приписи закону, які саме повноваження з числа визначених статтею 85 Конституції України відповідач мав здійснити, але не здійснив. При цьому позивач не навів жодної норми закону, яка б була порушена відповідачем у спірних правовідносинах.
16. Суд першої інстанції запропонував позивачу зазначити, у чому саме полягає бездіяльність відповідача з посиланням на відповідне повноваження, визначене Конституцією України, та зазначити обсяг його порушених прав.
17. На усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 19 лютого 2021 року надіслав до суду першої інстанції уточнення до позовної заяви, у якому, зокрема, зазначив, що відповідач грубо порушив конституційні гарантії верховенства права, проголошені статями 1, 3, 5, 6, 8, 9, 16, 17, 19, 21, 22, 24, 27, 28, 29, 40, 41, 46, 48, 50, 58, 60, 64, 68, 75, 92, 98, 101, 113, 116, 151-2 Конституції України як Основного Закону найвищої юридичної сили з нормами прямої дії, а також статтю 2, частину четверту статті 7 та статтю 19 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі - Закон № 393/96-ВР). Позивач послався на те, що ВРУ на порушення статті 151-2 Конституції України не застосовує і не виконує рішень Конституційного Суду України, а також не застосовує і не виконує норми Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо страхового ядерного права ОСОБА_1 на отримання відповідних виплат. Позивач також зауважив, що на виконання статей 16, 50 Конституції України Закон № 796-XII визначає основоположні конституційні гарантії з відшкодуванню ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров`ю громадян, постраждалих від аварії на ЧАЕС. При цьому Конституційний Суд України неодноразово звертав увагу ВРУ, Президента України та КМУ на необхідність додержання положень статей 1, 3, 6, 8, 19, 22, 95, 98 Конституції України, статей 4, 27, 28, 38 Бюджетного кодексу України при підготовці, прийнятті та введені в дію закону про Державний бюджет України.
18. Аналізуючи пояснення ОСОБА_1, надані на усунення недоліків позовної заяви, Велика Палата Верховного Суду виходить з таких міркувань.
19. Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
20. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
21. Згідно із частиною четвертою статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності ВРУ, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
22. Форма та зміст позовної заяви закріплені у статті 160 КАС України.
23. Згідно із частиною першою статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
24. На підставі пунктів 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
25. Як зміст позовних вимог розуміють запропоновані позивачем способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини на їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.
26. Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що позивач не навів доводів на обґрунтування протиправної бездіяльності відповідача з посиланням на відповідне повноваження, визначене Конституцією України. Крім цього, позивач не зазначив, які конкретно правовідносини виникли між ним і ВРУ, у межах яких необхідно поновити його порушені права, свободи чи інтереси.
27. Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що абстрактні міркування позивача з посиланням на норми чинного законодавства та Конституції України не є усуненням недоліків позовної заяви, про які йшлося в ухвалі Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 12 лютого 2021 року.
28. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
29. Оскільки ОСОБА_1 у встановлений судом строк не усунув недоліки позовної заяви, на які вказано в ухвалі Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 12 лютого 2021 року, то Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції про повернення ОСОБА_1 його позовної заяви є правильним.
30. Доводи та міркування, викладені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
31. Водночас Велика Палата Верховного Суду звертає увагу позивача на те, що згідно з частиною восьмою статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.