ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2021 року
м. Київ
справа № 757/7525/14-к
провадження № 51-422км21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Мазура М. В.,
суддів Стороженка С. О., Чистика А. О.,
за участю:
секретаря судового засідання Миколюка Я. О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Воротинцева Є. В., який діє в інтересах ОСОБА_1, на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 грудня 2020 року.
Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 квітня 2014 року задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України про накладення арешту в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014000000000069 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України (далі - КК), і накладено арешт на грошові кошти та цінні папери, наявні на банківських рахунках № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, відкритих у ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335, які належать підозрюваному ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з указаним рішенням слідчого судді, захисник Воротинцев Є. В. в інтересах ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
Суддя Київського апеляційного суду ухвалою від 16 грудня 2020 року апеляційну скаргу Воротинцева Є. В. разом з усіма доданими до неї матеріалами повернув апелянту.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала, та заперечення інших учасників провадження
У касаційній скарзі захисник Воротинцев Є. В., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Суть доводів захисника, наведених у касаційній скарзі, зводиться до незгоди з рішенням суду апеляційної інстанції, який повернув його апеляційну скаргу на підставі відсутності матеріалів провадження у зв`язку з їх знищенням. При цьому посилається на положеннями ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), в якій не передбачено такої підстави для повернення апеляційної скарги. Захисник вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам законності й постановлена внаслідок істотного порушення норм КПК.
Також, посилаючись на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, захисник зазначає, що таким чином апеляційний суд позбавив сторону захисту права на апеляційне оскарження судового рішення і доступу до правосуддя.
Заперечень на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.
Позиції учасників судового засідання
Учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
За статтею 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 438 КПК визначено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Статтею 399 КПК регламентовано дії судді-доповідача на стадії вирішення питання про прийняття апеляційної скарги судом апеляційної інстанції та зазначено підстави залишення апеляційної скарги без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження.
Зокрема, в ч. 3 вказаної норми процесуального закону зазначено, що апеляційна скарга повертається, якщо:
1. особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк;
2. апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу;
3. апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції;
4. апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Суд апеляційної інстанції, мотивуючи своє рішення про повернення апеляційної скарги захисника Воротинцева Є. В., послався на відсутність (у зв`язку зі знищенням) матеріалів провадження за єдиним унікальним номером судової справи № 757/7525/14-к (в якій вирішувалося вищевказане клопотання слідчого про накладення арешту), що позбавляє можливості вирішити питання щодо призначення справи до апеляційного розгляду, оскільки КПК не передбачена можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності матеріалів провадження.
Разом з тим відповідно до положень ч. 3 ст. 399 КПК відсутність (у зв`язку зі знищенням) матеріалів провадження не є підставою для повернення апеляційної скарги.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції у цьому кримінальному провадженні допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке, однак не можна вважати істотним, зважаючи на таке.
07 червня 2018 року було ухвалено Закон України № 2447-VIII "Про Вищий антикорупційний суд". Цей суд розпочав свою роботу 05 вересня 2019 року.
За статтею 33-1 КПК Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених у примітці ст. 45, КК, статтях 206-2, 209, 211, 366-1 цього Кодексу, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК.
Частинами 2, 3 ст. 33-1 КПК регламентовано, що слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ч. 1 цієї статті. Інші суди, визначені цим Кодексом, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо злочинів, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду (крім випадку, передбаченого абз. 7 ч. 1 ст. 34 цього Кодексу).
Пунктом 20-2 розділу XI "Перехідні положення" КПК у редакції Закону України від 18 вересня 2019 року № 100-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду" (набрав чинності 22 вересня 2019 року) визначено, що підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня набрання чинності Законом № 100-IX, якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
З дня набрання чинності Законом № 100-IX у кримінальних провадженнях, досудове розслідування яких здійснюється Національним антикорупційним бюро України або досудове розслідування яких здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, суди апеляційної інстанції (крім Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду) припиняють приймати до розгляду апеляційні скарги. У разі якщо судовий розгляд у судах першої та апеляційної інстанцій не закінчено до дня набрання чинності вказаним Законом № 100-IX, такі кримінальні провадження передаються до Вищого антикорупційного суду для розгляду в установленому цим Кодексом порядку.
Як видно з матеріалів провадження, постановою Генерального прокурора від 18 листопада 2019 року здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42014000000000069 від 06 березня 2014 року (в межах якого і вирішувалося питання про накладення арешту на грошові кошти та цінні папери, наявні на банківських рахунках № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, відкритих у ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335, які належать підозрюваному ОСОБА_1 ), доручено детективам Національного антикорупційного бюро України.
Отже, оскільки здійснення досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні доручено детективам Національного антикорупційного бюро України, воно віднесено до підсудності Вищого антикорупційного суду, а тому згідно з п. 20-2 розділу XI "Перехідні положення" КПК апеляційний перегляд цієї ухвали слідчого судді віднесений до підсудності Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
За таких обставин Київський апеляційний суд з урахуванням того, що апеляційну скаргу подано на ухвалу суду першої інстанції, яка не підлягає розгляду в цьому суді, повинен був дійти висновку про необхідність її повернення апелянту на підставі п. 3 ч. 3 ст. 399 КПК (апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції).
Разом з тим Верховний Суд зазначає, що, незважаючи на невідповідність мотивів, з яких виходив суд апеляційної інстанції під час повернення апеляційної скарги захисника Воротинцева Є. В., положенням кримінального процесуального законодавства, загальний його висновок щодо необхідності повернення цієї апеляційної скарги є правильним.
Такі висновки Верховного Суду узгоджуються із його позицією, викладеною, зокрема, у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 757/4875/15-к.
Крім того, Верховний Суд звертає також увагу на те, що слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 19 квітня 2021 року частково задовольнив клопотання адвоката Воротинцева Є. В. і скасував арешт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42014000000000069 від 06 березня 2014 року накладений вищевказаною ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 квітня 2014 року.
Таке скасування арешту вказує на те, що наданий час відпав процесуальний привід повторного розгляду апеляційної скарги захисника Воротинцева Є. В.
Враховуючи наведене і керуючись статтями 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга захисника задоволенню не підлягає.