Постанова
Іменем України
26 травня 2021 року
м. Київ
справа № 539/1118/19
провадження № 61-2763св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - департамент соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації,
третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 09 жовтня 2019 року у складі судді Іващенка Ю. А.
та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 січня 2020 року в складі колегії суддів: Дорош А. І., Лобова О. А., Триголова В. М,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації (далі - департамент) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що вона є особою, яка постраждала
від наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції (далі - Чорнобильська АЕС).
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 25 лютого 2011 року зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Лубенському районі Полтавської області (далі - УПФ у Лубенському районі) провести перерахунок державної пенсії та виплачувати ОСОБА_1 відповідно
до частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсію
в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком з урахуванням частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік, починаючи з 06 квітня 2010 року.
Зобов`язано УПФ у Лубенському районі провести перерахунок щомісячної додаткової пенсії та виплачувати ОСОБА_1 відповідно
до частини першої статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" додаткову пенсію в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про Державний бюджет України на відповідний рік", починаючи з 06 квітня 2010 року.
Однак УПФ України в Лубенському районі відмовляється виконувати рішення суду в добровільному порядку.
Крім того, 20 березня 2008 року їй встановлено II групу інвалідності,
але відповідач незаконно не виплачує в належному розмірі щорічну допомогу
на оздоровлення, яка згідно зі статтею 48 Закону України "Про статус
і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується в таких розмірах: особам з інвалідністю І і II групи - п`ять мінімальних заробітних плат.
Посилаючись на те, що вона неодноразово зверталася до органів державної влади із заявами і скаргами, однак органи влади безпідставно позбавили
її пенсії, встановленої рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 25 лютого 2011 року, вважаючи, що має право на отримання майнової і моральної шкоди, просила стягнути з відповідача майнову шкоду,
а саме: недоотриману пенсію в розмірі 346 332,00 грн (4 123,00 грн (мінімальна заробітна плата в 2019 році) х 12 (місяців) х 7 (років)) та в розмірі 206 150,00 грн (4 123,00 грн х 5 (на оздоровлення) х 10 (років)), всього 552 482,00 грн.
Також просила на відшкодування моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки - негативним впливом іонізуючого випромінювання
під час використання ядерної енергії, стягнути з відповідача на її користь
100 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 09 жовтня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що Департамент не є суб`єктом відповідальності за ядерну шкоду, а в таких правовідносинах, зокрема щодо стягнення щорічної допомоги на оздоровлення, спеціальним законом є Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",
яким визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності
на них, соціального захисту потерпілого населення, який з 06 червня 1996 року містить повне визнання державою відповідальності за шкоду здоров`ю, втрату працездатності, завдану особам, постраждалим від Чорнобильської катастрофи, та зобов`язання держави відшкодувати цю шкоду в повному обсязі.
Позов подано до неналежної особи, а клопотання позивача про визначення належного відповідача також не містить конкретної вимоги, якого саме відповідача слід залучити до участі у справі.
Посилання ОСОБА_1 на те, що Департамент не виплатив щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат відповідно до частини четвертої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а виплатив лише частково в розмірі 120,00 грн, є безпідставним, оскільки нарахування
та виплата щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 120,00 грн належить лише до компетенції управління соціального захисту населення Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області (далі - управління соціального захисту Лубенської РДА); згідно з довідками про нарахування
і виплату щорічної допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на підставі Закону України "Про статус
і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" Управління соціального захисту Лубенської РДА виплачує ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення в сумі 120,00 грн.
Немає підстав і для стягнення з відповідача на користь позивача збитків, завданих ушкодженням її здоров`я внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС,
відповідно до частини четвертої статті 48 Закону України "Про статус
і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як інваліду II групи в сумі 552 482,00 грн, яка складається
з недоплаченої пенсії та допомоги на оздоровлення.
Вимоги про стягнення з Департаменту моральної шкоди є похідними
від позовних вимог про відшкодування майнової шкоди, тому суд також відмовив і в задоволенні цих вимог.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 13 січня 2020 року рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 09 жовтня 2019 року залишено без змін.
Постанова мотивована тим, що, під час перевірки законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції, апеляційний суд не наділений процесуальними повноваженнями залучати до участі у справі співвідповідача чи замінювати первісного відповідача належним відповідачем, оскільки згідно з чинним цивільним процесуальним законодавством ці повноваження належать
до повноважень суду першої інстанції на стадії підготовчого засідання, тому клопотання позивача, викладене в апеляційній скарзі, в разі необхідності замінити неналежного відповідача на належного суд до уваги
не взяв. При цьому апеляційний суд зазначив, що позивач не визначила конкретного відповідача у справі.
Апеляційний суд дійшов висновку, що ухвалене у справі рішення суду першої інстанції не позбавляє позивача права звернутися до суду з позовом
до належного відповідача.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги, суд зазначив, що позивач вказує основним предметом позову вимоги про виплату їй належної компенсації
за завдану шкоду здоров`ю, зумовлену негативним впливом іонізуючого випромінювання під час використання ядерної енергії, але, як зазначає позивач, суд першої інстанції цього у позові не побачив. Проте в апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначила інший предмет позову і не навела підстав
для розмежування понять "шкода здоров`ю під час використання ядерної енергії", "шкода у зв`язку з невиконанням ухвалених судових рішень" чи "шкода від дій чи бездіяльності органів державної влади", що унеможливило визначення судом правильного характеру спірних правовідносин та застосовування відповідних норм матеріального права.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені доводи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 06 лютого 2020 року,
ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 09 жовтня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 січня 2020 року скасувати
й ухвалити у справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, вказує, що суди попередніх інстанцій не надали правової оцінки зібраним у справі доказам щодо завдання шкоди її здоров`ю,
що зумовлено негативним впливом іонізуючого випромінювання під час використання ядерної енергії, та не встановили, хто має відповідати за таку шкоду. Суди також не взяли до уваги, що їй завдано і моральної шкоди, яка має бути їй відшкодована, в тому числі, на підставі Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу
до касаційного суду не направили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано її з Лубенського міськрайонного суду Полтавської області.
Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2020 року справу призначено
до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження
без повідомлення учасників справи у складі колегії із п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи згідно з довідкою МСЕК від 20 березня 2008 року.
Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 25 лютого 2011 року, яка набрала законної сили, УПФ в Лубенському районі зобов`язано провести перерахунок державної пенсії та виплачувати ОСОБА_1 відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус
і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсію в розмірі, не нижче 8 мінімальних пенсій за віком
з урахуванням частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік, починаючи з 06 квітня
2010 року.
Також зобов`язано провести перерахунок щомісячної додаткової пенсії
та виплачувати ОСОБА_1 відповідно до частини першої статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" додаткову пенсію в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням частини першої статті 28 Закону України
"Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік, починаючи з 06 квітня
2010 року.
25 лютого 2011 року ОСОБА_1 видано виконавчий лист № 2-а-610/11, боржником у якому вказано Лубенське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (правонаступник -УПФ у Лубенському районі Полтавської області).
Нарахування пенсійних виплат особам, які отримують пенсії відповідно
до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в тому числі й тих, розмір яких було встановлено на виконання судових рішень, здійснюється в розмірах, визначених нормативними актами.
На час розгляду справи розмір пенсійної виплати ОСОБА_1, визначений згідно з Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", становить 2 148,60 грн і складається з основного розміру пенсії, додаткової пенсії як особі з інвалідністю ІІ групи з числа потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи та збереженої об`єднаної доплати до пенсії.
Звернувшись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 просила на підставі статей 1166, 1187 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а також Віденської конвенції про цивільну відповідальність та Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" стягнути на її користь майнову
та моральну шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки - негативним впливом іонізуючого випромінювання під час використання ядерної енергії,
і таку шкоду, на думку позивача, повинна відшкодовувати держава в особі Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації.
Також у позові ОСОБА_1 посилалась на те, що вона безпідставно позбавлена належних їй пенсійних виплат.
Згідно з ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року провадження у справі № 440/131/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерство соціальної політики України, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди закрито.
Так, звертаючись до суду з позовом, відповідачем за яким вона визначила Департамент соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, позивач просила:
1) відшкодувати матеріальну шкоду з урахуванням індексу інфляції, завдану невиконанням органами Пенсійного фонду України Закону України "Про статус
і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що позбавило її права власності на майно - на пенсійне забезпечення і щорічну допомогу на оздоровлення (т. 1 а. с. 5, 6);
2) стягнути одноразову компенсацію за шкоду, завдану внаслідок Чорнобильської катастрофи на підставі пункту 10 Порядку виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та щорічної допомоги на оздоровлення деяким категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 26 жовтня 2016 року № 760 (далі - Порядок) (т. 1 а. с. 7);
3) відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки - негативним впливом іонізуючого випромінювання під час використання ядерної енергії, на підставі Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" (т. 1 а. с. 5);
4) відшкодувати моральну шкоду, завдану у зв`язку з такими діями державних органів, на підстав статей 23, 1167, 1174 ЦК України (т. 1 а. с. 6, 7).