Постанова
Іменем України
26 травня 2021 року
м. Київ
справа № 336/1108/20
провадження № 61-19355св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
особа, яка подала скаргу, - ОСОБА_1,
особи, дії яких оскаржуються, - службові особи Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро),
заінтересована особа - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
(м. Дніпро) на постанову Запорізького апеляційного суду від 03 листопада 2020 року в складі колегії суддів: Крилової О. В., Кухаря С. В., Полякова О. З.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя зі скаргою на бездіяльність службових осіб Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
(м. Дніпро) (далі - Шевченківський ВДВС у м. Запоріжжі) під час здійснення виконавчого провадження з виконання рішення суду про визначення способу участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею.
Обґрунтовуючи свою позицію, ОСОБА_1 зазначив, що в провадженні Шевченківського ВДВС у м. Запоріжжі перебуває виконавче провадження
№ 59718764, за яким 06 лютого 2020 року прийнято постанову
про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини першої статті 39 та частини третьої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження".
У цей же день він як стягувач у виконавчому провадженні подав на ім`я начальника ВДВС клопотання про відновлення виконавчого провадження на підставі частини шостої статті 641 Закону України "Про виконавче провадження", у задоволенні якого заступник начальника відділу
Коцинян М. О. йому відмовив.
Посилаючись на статтю 641 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з якою, якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження, заявник просив визнати бездіяльність посадових осіб Шевченківського ВДВС
у м. Запоріжжі неправомірними, зобов`язати посадових осіб Шевченківського ВДВС у м. Запоріжжі відновити виконавче провадження
№ 59718764.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01 червня
2020 року у складі судді Щасливої О. В. скаргу ОСОБА_1 залишено
без задоволення.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки виконавче провадження № 59718764 з виконання рішення суду про визначення часу спілкування
та способів виховання неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, закінчено на підставі постанови заступника начальника Шевченківського ВДВС у м. Запоріжжі Коциняна М. О. від 06 лютого
2020 року у зв`язку з не виконанням боржником рішення суду, яке не може бути виконано без участі боржника, тобто закінчено з мотивів невиконання рішення суду, яке не може бути виконано без участі боржника, і всі заходи забезпечення виконавчого провадження вичерпані, то воно не підлягає відновленню, оскільки відновленню в порядку частини шостої статті 641 Закону України "Про виконавче провадження" підлягає виконавче провадження у таких справах, закінчене у зв`язку з виконанням боржником рішення суду.
Суд вважав, що за цих обставин дії державного виконавця щодо відмови
у відновленні виконавчого провадження з підстав, визначених частиною шостою статті 641 Закону України "Про виконавче провадження", ґрунтуються на законі.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 03 листопада 2020 року ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01 червня
2020 року скасовано і прийнято нову постанову, якою визнано дії Шевченківського ВДВС у м. Запоріжжі неправомірними і такими,
що не відповідають закону, зобов`язано Шевченківський ВДВС
у м. Запоріжжі відновити виконавче провадження № 59718764.
Дійшовши такого висновку, апеляційний суд послався на Конвенцію
про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Апеляційний суд зазначив, що у справах щодо здійснення одним із батьків прав на спілкування стаття 8 Конвенції передбачає батьківське право
на вжиття заходів з метою возз`єднання зі своєю дитиною та обов`язок національних органів влади сприяти такому возз`єднанню настільки, наскільки інтереси дитини передбачають, що має бути зроблено все для збереження особистих стосунків, і, за необхідності, "відновлення" сім`ї; обов`язок держави полягає не у досягненні результату, а у вжитті заходів (рішення у справі "Кацпер Новаковський проти Польщі", заява № 32407/13, пункт 74, від 10 січня 2017 року).
Адекватність вжитих заходів має оцінюватись оперативністю їхнього виконання, оскільки плин часу може мати непоправні наслідки для відносин між дитиною і тим із батьків, хто з нею не проживає; не можна виключати застосування санкцій у разі неправомірної поведінки того з батьків, з яким проживають діти (рішення у справах "Пріцция проти Угорщини", заява
№ 20255/12, пункти 36 та 37, від 11 червня 2013 року; "Феррарі проти Румунії", заява № 1714/10, пункт 49, від 28 квітня 2015 року).
Отже, апеляційний суд виходив з того, що небажання боржника добровільно виконувати судове рішення та відсутність законодавчого врегулювання поновлення виконавчого провадження в цьому випадку є підставою
для захисту прав особи, що подала скаргу.
Апеляційний суд врахував, що незважаючи на значний проміжок часу,
який минув після видачі виконавчого листа, рішення суду залишається
не виконаним, та визнав непереконливими посилання ВДВС на те,
що закінчення виконавчого провадження на підставі невиконання рішення боржником у справі такої категорії виключає відновлення виконавчого провадження за заявою стягувача.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені доводи
У грудні 2020 року Шевченківський ВДВС у м. Запоріжжі подав
до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 03 листопада 2020 року й залишити
в силі ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя
від 01 червня 2020 року.
Мотивуючи касаційну скаргу, Шевченківський ВДВС у м. Запоріжжі зазначає, що в межах виконавчого провадження № 59718764 з виконання рішення суду про визначення часу спілкування та способів виховання неповнолітньої дитини державним виконавцем вжито всіх необхідних заходів з примусового виконання судового рішення, проте боржник
не виконує судове рішення, а без участі боржника його виконати неможливо, і саме це є підставою для закінчення виконавчого провадження з підстав ухилення боржника від виконання.
Стягувач ОСОБА_1 не заперечував правомірність постанови
про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника,
що внормовано частиною третьою статті 63 Закону України "Про виконавче провадження".
ВДВС вважає, що належним способом захисту прав ОСОБА_1 у цьому випадку є оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження, а не визнання дій виконавця неправомірними, а таких вимог заявник
не ставив.
Крім того, вказує, що, задовольняючи скаргу про визнання дій державного виконавця неправомірними, апеляційний суд не вказав, які саме дії державного виконавця є неправомірними.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву
на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 336/1108/20, витребувано її з Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.
Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2021 року справу призначено
до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження
без повідомлення учасників справи в складі колегії з п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд встановив, що в провадженні Шевченківського ВДВС у м. Запоріжжі перебувало виконавче провадження № 59718764 з виконання рішення суду про визначення часу спілкування та способів виховання неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яке закінчено відповідно
до постанови заступника начальника Шевченківського ВДВС у м. Запоріжжі Коциняна М. О. від 06 лютого 2020 року у зв`язку з невиконанням боржником рішення суду, яке не може бути виконано без участі боржника.
У межах виконання зазначеного рішення суду було вжито всіх заходів, передбачених статтями 63 та 641 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: накладено на боржника штрафи в сумі 1 700,00 грн
та 34 000,00 грн; до Шевченківського відділення поліції направлено повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, передбаченого статтею 382 Кримінального кодексу України (далі - КК України); направлено подання до суду про обмеження боржника у праві виїзду за кордон та застосовано тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
За результатами розгляду заяви про відновлення виконавчого провадження на підставі частини шостої статті 641 Закону України "Про виконавче провадження" посадовими особами Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя ОСОБА_1 повідомлено про відсутність підстав для такого відновлення.