Постанова
Іменем України
26 травня 2021 року
м. Київ
справа № 182/2741/17
провадження № 61-3758св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
відповідач - Приміська сільська рада Нікопольського району,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпровської області від 30 вересня 2019 року у складі судді Кобеляцької-Шаховал І. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 січня 2020 року у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Барильської А. П., Зубакової В. П.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Менжинської територіальної громади в особі Менжинської сільської ради, яка під час розгляду справи змінила назву на Приміська сільська рада Нікопольського району, про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його рідний брат ОСОБА_3, після смерті якого залишилась спадщина у вигляді домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказане домоволодіння належало померлому на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 04 червня 2004 року.
Згідно зазначеного свідоцтва житловий будинок має загальну площу 83,1 кв.м., житлову площу 63,1 кв.м., опис об`єкта - житловий будинок А; сарай В, літня кухня Б, підвал Дпд, гараж Ж, теплиця Т, вбиральня З, Душ И, спорудження № 1-6.
За життя ОСОБА_3 заповіту не склав. Єдиним спадкоємцем за законом є позивач, інших спадкоємців немає.
У встановлений законом шестимісячний строк ОСОБА_1 звернувся до Першої Нікопольської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті брата, ОСОБА_3 . Однак, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23 вересня 2016 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадковий будинок у зв`язку з тим, що він не надав оригінал документу, що підтверджує право власності спадкодавця на житловий будинок.
Позивач просив визнати за ним право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку А загальною площею 83,1 кв. м., сараю В, літньої кухні Б, підвалу Дпд, гаражу Ж, теплиці Т, вбиральні З, Душу И, спорудження № 1-6 в порядку спадкування за законом після смерті його брата ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Заочним рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку А загальною площею 83,1 кв. м., сараю В, літньої кухні Б, підвалу Дпд, гаражу Ж, теплиці Т, вбиральні З, Душу И, спорудження № 1-6 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2018 року заяву Приміської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області про поновлення строку пред`явлення заяви про перегляд судового рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2017 року за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Менжинської сільської ради Нікопольського району про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом, задоволено.
Поновлено строк пред`явлення заяви про перегляд судового рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2017 року за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Менжинської сільської ради Нікопольського району про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом.
Скасовано рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Менжинської сільської ради Нікопольського району про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом за нововиявленими обставинами.
Справу призначено до судового розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області 03 жовтня 2017 року ухвалено заочне рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Менжинської сільської ради Нікопольського району про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом. Постановляючи вищевказане рішення, суд виходив з того, що позивач доводиться рідним братом померлому ОСОБА_3, інших спадкоємців немає, у встановлений законом строк позивач звернувся до Першої Нікопольської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . Однак, як вбачається з матеріалів справи, рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 березня 2016 року ОСОБА_2 визначено додатковий строк для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті його доньки ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, яка доводилась дружиною ОСОБА_3, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вищевказані особи до дня своєї смерті мешкали за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2017 року право власності на вищевказаний житловий будинок визнано лише за ОСОБА_1, оскільки про дані обставини суду не було відомо.
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2018 року ОСОБА_1 подав до суду уточнений позов до ОСОБА_2, Приміській сільській раді Нікопольського району, в якому просив крім домоволодіння, визнати за ним право власності в порядку спадкування на 3/4 частини автомобіля ВАЗ 21093,1996 року випуску, зареєстрованого за померлим ОСОБА_3 .
У січні 2018 року ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1, Приміської сільської ради Нікопольського району про визнання права власності в порядку спадкування.
Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його дочка ОСОБА_4, яка проживала у будинку АДРЕСА_1 .
На час її смерті проживала разом із чоловіком ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Смерть доньки була для нього потрясінням, він важко переживав її втрату, тим більше, що після смерті дружини залишився на самоті. Через п`ять місяців після смерті доньки помер і зять ОСОБА_3 .
Він є спадкоємцем першої черги за законом після смерті дочки, прийняв спадщину шляхом подачі заяви до державної нотаріальної контори. Однак, йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, так як він не надав оригіналу документа, що підтверджує право власності спадкодавця на житловий будинок.
З урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
встановити для нього додатковий строк у три місяці для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті доньки ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
визнати за ним право власності на 1/4 частку домоволодіння АДРЕСА_1, яке зареєстроване за ОСОБА_3,
визнати за ним право власності на 1/4 частку автомобіля марки ВАЗ 21093, 1996 року випуску, державний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, зареєстрований за померлим ОСОБА_3 .
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приміської сільської ради про визнання права власності на домоволодіння і за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Приміської сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом на частину спадкового майна - закрито в частині позовних вимог про визнання права власності на 3/4 частини спадкового автомобіля.
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 3/4 частини домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (та складається з: житлового будинку А, загальною площею 83.1 кв.м., житловою площею 63,1 кв.м.; сараю В, літньої кухні Б, підвалу Дпд, гаражу Ж, теплиці Т, вбиральні З, душу И, споруджень № 1-6), в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В іншій частині відмовлено.
Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (яке складається з: житлового будинку А, загальною площею 83,1 кв.м., житловою площею 63,1 кв.м.; сараю В, літньої кухні Б, підвалу Дпд, гаражу Ж, теплиці Т, вбиральні 3, душу И, спорудження № 1-6), в порядку спадкування за законом після смерті доньки ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину автомобіля марки ВАЗ 21093, 1996 року випуску, державний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, зареєстрованого за померлим ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 22 квітня 2008 року, у порядку спадкування за законом після смерті доньки ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Задовольняючи частково первісні та зустрічні позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сторони не пропустили строк звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, розподілив спадкову масу з урахуванням поданої позивачем ОСОБА_1 заяви про залишення частини позовних вимог щодо розподілу автотранспортного засобу без розгляду.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що і ОСОБА_1, і ОСОБА_2 звернулись до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Однак, і позивачу по справі, і відповідачу нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтв про спадщину з формулюванням: "спадкоємець не надав документ, що підтверджує право власності спадкодавця на житловий будинок". Нотаріусом не було зазначено в жодній з постанов (ні позивачу, ні відповідачу) про те, що хтось із сторін по справі пропустив 6-місячний термін, визначений законом. Тому суд вважає, що право на спадщину мають і ОСОБА_2 - після смерті доньки ОСОБА_4 (на 1/4 частину спірного будинку та 1/4 частину автомобіля), і ОСОБА_1 - після смерті брата ОСОБА_3 (на 3/4 частини спірного будинку). З огляду на ту обставину, що позивач відмовився від визнання за собою права власності на автомобіль і просив залишити його позовні вимоги в цій частині без розгляду, суд вважає, що задоволенню в частині прав власності на автомобіль підлягають лише вимоги позивача за зустрічним позовом.
Короткий зміст оскарженої постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково.
Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2019 скасовано та ухвалено нове рішення.
Відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2, Приміської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_5, Приміської сільської ради Нікопольського району про визнання права власності в порядку спадкування, задоволено частково.
Встановлено ОСОБА_2 додатковий строк у три місяці для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті доньки ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що спір між сторонами виник з приводу розподілу між спадкоємцями спадкового майна та поважності підстав пропуску ОСОБА_2 строку для прийняття спадщини після смерті доньки ОСОБА_4 .
В постанові зазначено, що висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 не пропустив шестимісячний строк звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, не відповідає матеріалам справи. Однак, наявні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в частині встановлення йому додаткового строку у три місяці для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті доньки. З огляду на те, що ОСОБА_2 є особою похилого віку, на час смерті доньки йому виповнилось 77 років. До нотаріуса необхідно їхати до м. Нікополь, проте ОСОБА_2 проживає в с. Олексіївка. З урахуванням того, що строк звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини пропущений менше ніж на місяць, з урахуванням сукупності обставин, які склалися в нього впродовж п`яти місяців - він поховав і доньку ОСОБА_4, і зятя ОСОБА_3 . Відповідач ОСОБА_2 здійснював їхнє поховання, тяжко пережив їхню втрату з огляду на те, що залишився на самоті, колегія суддів зробила висновок, що є достатні підстави вважати, що визначений законом строк для прийняття спадщини ОСОБА_2 пропустив менше ніж на місяць з поважних причин.
Водночас,вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини спадкоємцем. Суд апеляційної інстанції зробив висновок, що рішення суду першої інстанції в частині розподілу спадкового майна між спадкоємцями ухвалено передчасно, із порушенням норм матеріального та процесуального законодавства, оскільки не вирішено питання про прийняття спадщини ОСОБА_2 від вчинення та (або) не вчинення дій якого залежить обсяг спадкового майна ОСОБА_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2020 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Нікопольського міськрайонного суду від 30 вересня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 січня 2020 року, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції повинен був застосувати правову позицію, викладену Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17. Відсутні будь-які докази поважної причини пропуску строку ОСОБА_2 . Доказів, які б підтверджували хворобливий стан ОСОБА_2 суду не надав. Не доведено та не підтверджено доказами той факт, що ОСОБА_2 мав об`єктивні, непереборні, істотні труднощі для вчинення дій, спрямованих на прийняття спадщини. Постанова суду апеляційної інстанції ґрунтується на припущеннях. Суди першої та апеляційної інстанцій, допустивши ОСОБА_6 до участі у справі в якості представника ОСОБА_2 на підставі довіреності, посвідченої секретарем сільської ради, грубо порушили вимоги частини першої статті 60 ЦПК України, відповідно до якої представником у суду може бути адвокат або законний представник. Нікопольський міськрайонний суд, скасувавши заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2017 року у зв`язку з нововиявленими обставинами, грубо порушив вимоги, визначені статтею 423 ЦПК України, які містять вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Жодних підстав для скасування заочного рішення за нововиявленими обставинами у суду першої інстанції не було.