Постанова суду № 175/891/19 від 26.05.2021 про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем, визнання права власності в порядку спадкування, визнання...

Постанова

Іменем України

26 травня 2021 року

м. Київ

справа № 175/891/19

провадження № 61-7081св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

треті особи: Новоолександрівська сільська рада Дніпровського району Дніпропетровської області, акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Сисоєнко Ірина Вікторівна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко Світлана Олександрівна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко Сергій В?ячеславович, Київський державний нотаріальний архів,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2019 року у складі судді Озерянської Ж. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 березня 2020 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року ОСОБА_7 звернулася з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем, визнання права власності в порядку спадкування, визнання недійсними договорів дарування та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_8 . 05 вересня 2007 року ОСОБА_8 придбав домоволодіння загальною площею 577,5 кв. м. та земельну ділянку площею 0,15 га, передану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 1221486200:05:010:0053, які розташовані по АДРЕСА_1 .

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2015 року, яке ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2017 року залишено без змін, за ОСОБА_2 визнано право власності на земельну ділянку, площею 0,15 га, що розташована по АДРЕСА_1, передану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 1221486200:05:010:0053 та домоволодіння АДРЕСА_1, загальною площею 577,5 кв. м., житловою площею 256,8 кв. м. Після ухвалення вищевказаного рішення першої інстанції, ОСОБА_8 виселено з домоволодіння АДРЕСА_1 та знято з реєстраційного обліку за вищевказаною адресою, внаслідок чого ОСОБА_8 почав проживати разом зі своєю донькою ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 .

25 липня 2017 року ОСОБА_2 продала спірні домоволодіння та земельну ділянку ОСОБА_5 на підставі договорів купівлі-продажу від 25 липня 2017 року. В свою чергу ОСОБА_5, 04 серпня 2017 року продав спірні домоволодіння та земельну ділянку ОСОБА_4 на підставі договорів купівлі-продажу від 04 серпня 2017 року.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області 23 січня 2018 року вищевказані договори купівлі-продажу домоволодіння та земельної ділянки були визнані недійсними.

23 травня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були укладені договір дарування домоволодіння АДРЕСА_1, передану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 1221486200:05:010:0053.

Постановою Верховного Суду від 28 листопада 2018 року, рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2017 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання права власності - відмовлено.

11 липня 2019 року позивач, яка вважала, що прийняла спадщину після батька спільним з ним проживанням, а тому протягом шести місяців у неї не було необхідності подавати заяву про прийняття спадщини, звернулася до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Сисоєнко І. В. з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_8 . У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом відмовлено, оскільки не є можливим встановлення факту, її, ОСОБА_7 сумісного проживання з померлим батьком на день його смерті та пропуском ОСОБА_7 строку для прийняття спадщини.

З огляду на вищевикладені обставини, ОСОБА_7 просила:

встановити факт постійного проживання ОСОБА_7, разом зі спадкодавцем, ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на час відкриття спадщини;

визнати недійсним договір дарування домоволодіння АДРЕСА_1, загальною площею 577,5 кв.м., житловою площею 256,8 кв.м., укладений 23 травня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко С.О. та зареєстрований в реєстрі за № 626;

визнати недійсним договір дарування земельної ділянки, площею 0,15 га, що розташована по АДРЕСА_1, передану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 1221486200:05:010:0053, укладений 23 травня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко С.О. та зареєстрований в реєстрі за № 629;

визнати за нею, право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, на домоволодіння АДРЕСА_1, та на земельну ділянку, що розташована по АДРЕСА_1, кадастровий номер 1221486200:05:010:0053;

витребувати від ОСОБА_3 на її, ОСОБА_7 користь нерухоме майно: домоволодіння та земельну ділянку, що розташовані по АДРЕСА_1 ;

скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію прав власності № 26311426 на земельну ділянку, що розташована по АДРЕСА_1, кадастровий номер 1221486200:05:010:0053;

скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію прав власності № 26311021 на домоволодіння АДРЕСА_1, загальною площею 577,5 кв. м., житловою площею 256,8 кв. м.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2019 року яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 березня 2020 року позовні вимоги задоволено.

Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_7 разом зі спадкодавцем ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на час відкриття спадщини.

Визнано недійсним договір дарування домоволодіння АДРЕСА_1, загальною площею 577,5 кв. м., житловою площею 256,8 кв. м., укладений 23 травня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко С. О. та зареєстрований в реєстрі за № 626.

Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки, площею 0,15 га, що розташована по АДРЕСА_1, передану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 1221486200:05:010:0053, укладений 23 травня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко С. О. та зареєстрований в реєстрі за № 629.

Визнано за ОСОБА_7 право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, на домоволодіння АДРЕСА_1, загальною площею 577,5 кв. м., житловою площею 256,8 кв. м. та земельну ділянку, площею 0,15 га, що розташована по АДРЕСА_1, передану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 1221486200:05:010:0053.

Витребувано від ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 нерухоме майно: домоволодіння АДРЕСА_1, загальною площею 577,5 кв. м., житловою площею 256,8 кв. м. та земельну ділянку, площею 0,15 га, що розташована по АДРЕСА_1, передану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 1221486200:05:010:0053.

Скасовано державну реєстрацію прав та їх обтяжень (запис) індексний номер 41272580 від 24 травня 2018 року, номер запису про право власності № 26311426, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1053712112214 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку, площею 0,15 га, що розташована по АДРЕСА_1, передану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 1221486200:05:010:0053, власник нерухомого майна ОСОБА_3, яка проведена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко С. О.

Скасовано державну реєстрацію прав та їх обтяжень (запис) індексний номер 41272580 від 24 травня 2018 року, номер запису про право власності № 26311021, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1053705212214 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на домоволодіння АДРЕСА_1, загальною площею 577,5 кв. м., житловою площею 256,8 кв. м., власник нерухомого майна ОСОБА_3, яка проведена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко С. О.

Вирішено питання стосовно судових витрат.

Рішення суду першої та апеляційної інстанції мотивовані тим, що спірне майно вибуло з володіння спадкодавця ОСОБА_8 не з його волі, суд вважає, що позивач, як єдиний спадкоємець ОСОБА_8, має право на захист свого спадкового права та витребування з незаконного володіння ОСОБА_3 спірного домоволодіння та земельної ділянки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2020 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 березня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судові рішення ухвалені без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених: у постановах Верховного Суду: від 13 лютого 2020 року у справі № 484/2941/18; від 19 вересня 2019 року у справі № 619/2094/16; від 02 жовтня 2019 року у справі № 175/5018/16; від 20 березня 2020 року у справі № 320/8118/17 щодо застосування частини третьої статті 1268 ЦК України, за наявності у матеріалах справи доказів, які вказують на безспірне постійне проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Крім того, на час подання позову, позивач не була власником спірного майна, їй взагалі це майно ніколи не належало, а отже необхідна ознака для пред`явлення позову про витребування майна відсутня. Також наявність в діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

Аргументи учасників справи

У серпні 2020 року ОСОБА_7 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 березня 2020 року залишити без змін.

Відзив мотивований тим, що сама по собі наявність у ОСОБА_8 дозволу на постійне проживання у Німеччині не може бути перешкодою для встановлення судом факту його постійного проживання разом з його донькою, якщо він реально фактично постійно з нею проживав, що підтверджено матеріалами справи. Крім того, перебування особи на відпочинку чи лікуванні не вважається зміною її місця проживання. Саме тому у випадку смерті особи під час її перебування на лікуванні чи відпочинку місце відкриття спадщини є останнє місце реєстрації цієї особи або останнє місце її постійного проживання, якщо у неї відсутня реєстрація.

У серпні 2020 року АТ КБ "ПриватБанк" подало письмові пояснення на касаційну скаргу, в яких просять скасувати рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 березня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовної заяви відмовити. Зазначили, що суди не звернули увагу на ту обставину, що згідно відмітки у паспорті ОСОБА_8 для виїзду за кордон, останній виїжджав на постійне місце проживання до Німеччини та був прийнятий на консульський облік в посольстві України у місті Бонн (Німеччина). Суди не витребували інформацію щодо ОСОБА_8 в електронному реєстрі громадян України, які постійно проживають або тимчасово перебувають за кордоном, а обмежились лише перевіркою даних Державної прикордонної служби.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції. У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про зупинення дії рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2019 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 24 березня 2020 року відмовлено.

У вересні 2020 року матеріали цивільної справи № 175/981/19 надійшли до Верховного Суду та 18 вересня 2020 року передані судді-доповідачу Дундар І. О.

Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2021 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 30 квітня 2020 року вказано, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження, оскільки суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 13 лютого 2020 року у справі № 484/2941/18; від 19 вересня 2019 року у справі № 619/2094/16; від 02 жовтня 2019 року у справі № 175/5018/16; від 20 березня 2020 року у справі № 320/8118/17; від 13 лютого 2020 року у справі № 483/2941/18.

Фактичні обставини

Суди встановили, що 05 вересня 2007 року ОСОБА_8 придбав домоволодіння загальною площею 577,5 кв. м. та земельну ділянку площею 0,15 га, передану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 1221486200:05:010:0053, які розташовані по АДРЕСА_1 .

Заочним рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2013 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 05 вересня 2007 року звернуто стягнення на предмет іпотеки, що належить ОСОБА_8, шляхом надання ПАТ КБ "Приватбанк" права на його продаж в порядку статті 38 Закону України "Про іпотеку" за початковою ціною 3 979 400,00 грн, з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, його переплануванням та перебудовою, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, необхідних для продажу предмету іпотеки, та виселено ОСОБА_8 з житлового будинку по АДРЕСА_1 зі зняттям його з реєстраційного обліку за вказаною адресою.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2015 року, яке ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2017 року залишено без змін, за ОСОБА_2 визнано право власності на земельну ділянку, площею 0,15 га, що розташована по АДРЕСА_1, передану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 1221486200:05:010:0053 та домоволодіння АДРЕСА_1, загальною площею 577,5 кв. м., житловою площею 256,8 кв. м. Після ухвалення вищевказаного рішення першої інстанції, ОСОБА_8 виселено з домоволодіння АДРЕСА_1, та знято з реєстраційного обліку за вищевказаною адресою, внаслідок чого ОСОБА_8 почав проживати разом зі своєю донькою ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 .

25 липня 2017 року ОСОБА_2 продала спірні домоволодіння та земельну ділянку ОСОБА_5 на підставі договорів купівлі-продажу від 25 липня 2017 року, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нотари О. І.

04 серпня 2017 року ОСОБА_5 продав спірні домоволодіння та земельну ділянку ОСОБА_4 на підставі договорів купівлі-продажу від 04 серпня 2017 року, посвідчених приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко С. В.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 помер.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області 23 січня 2018 року договір купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_1, договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,15 га, що розташована по АДРЕСА_1, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нотари О. І. та договори купівлі-продажу спірних житлового будинку та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, посвідчені приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко С. В. визнані недійсними.

23 травня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладені договори дарування домоволодіння та земельної, що розташовані по АДРЕСА_1 .

На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (запис) індексний номер 41272580 від 24 травня 2018 року, проведено державну реєстрацію права власності №26311426 на земельну ділянку, площею 0,15 га, що розташована по АДРЕСА_1, за ОСОБА_3 . Того ж дня, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (запис) індексний номер 41272580 від 24 травня 2018 року, проведено державну реєстрацію права власності №26311021 на домоволодіння АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 .

11 липня 2019 року позивач, яка вважала, що прийняла спадщину після батька спільним з ним проживанням, а тому протягом шести місяців у неї не було необхідності подавати заяву про прийняття спадщини, після спливу шестимісячного строку звернулася до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Сисоєнко І. В. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Приватним нотаріусом відкрито спадкову справу № 13/2019 за останнім відомим місцем проживання спадкодавця у його доньки.

Оскільки право власності ОСОБА_2 скасовано, спірне майно фактично повернулося у власність ОСОБА_8, тому після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина на майно: домоволодіння АДРЕСА_1, загальною площею 577,5 кв. м., житловою площею 256,8 кв. м. та земельну ділянку, площею 0,15 га, що розташована по АДРЕСА_1 .

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22 серпня 2019 року у вчиненні нотаріальних дій - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7 відмовлено, оскільки не є можливим встановлення факту, сумісного проживання ОСОБА_7 з померлим батьком ОСОБА_8 на день його смерті та пропуском ОСОБА_7 строку для прийняття спадщини.

................

Перейти до повного тексту