ʼ
Постанова
Іменем України
26 травня 2021 року
м. Київ
справа № 361/4992/16-ц
провадження № 61-62св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_2, на ухвалу Київського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року у складі судді Мазурик О. Ф.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до ОСОБА_1 з позовом про стягнення заборгованості.
Позов мотивований тим, що відповідач підписав заяву б/н від 28 травня 2013 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 25 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями.
Станом на 15 червня 2016 року відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором в розмірі 51 961,98 грн, яка складається із наступного: 35 716,98 грн - заборгованість за кредитом, 11 769,83 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 15 103,58 грн - заборгованість з пені та комісії за користування кредитом, 1 000,00 грн - пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн, і штрафи: 500,00 грн - фіксована частина та 2 450,57 грн - процентна складова, з них 14 578,98 грн внесено коштів на погашення заборгованості з 01 червня 2015 року.
З урахуванням уточнених позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 249 093,63 грн та судовий збір у розмірі 3 736,40 грн.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2016 року позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 28 травня 2013 року в розмірі 51 961, 98 грн.
Вирішено питання щодо судового збору.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 червня 2017 року заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2016 року задоволено.
Скасовано заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2016 року в справі № 361/4992/16-ц за позовом ПАТ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором і призначено справу до розгляду в загальному порядку на 15 вересня 2017 року.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 вересня 2019 року позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 28 травня 2013 року в розмірі 249 093, 63 грн.
Вирішено питання щодо судового збору.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року відмовлено ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 вересня 2019 року.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою після спливу одного року з дня складення повного тексту оскарженого рішення та не зазначив обставин непереборної сили, внаслідок яких не міг звернутися до суду з апеляційною скаргою до спливу одного року з дня складення повного судового рішення.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У грудні 2020 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_2, у якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року та передати справу до Київського апеляційного суду для розгляду апеляційної скарги.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_1 не був повідомлений про повторне слухання справи після скасування заочного рішення, про дату судового засідання, в якому було ухвалено оскаржуване рішення, копія рішення суду першої інстанції представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_3 не направлялася. На дату подання позову і розгляду справи (2016 - 2019 роки) відповідач не проживав за адресою, зазначеною у позові. Вказана адреса є місцем його реєстрації. Останні десять років ОСОБА_1 не має постійного місця проживання, фактично мешкає тимчасово у різних місцях, тому використовує у всіх своїх заявах адресу останнього місця його реєстрації - гуртожиток по АДРЕСА_1 . Повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення "за закінченням терміну зберігання" не є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи. Судом апеляційної інстанції порушено вимоги статті 128 ЦПК України.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 361/4992/16-ц, витребувано справу з суду першої інстанції.
У лютому 2021 року матеріали цивільної справи № 361/4992/16-ц надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
В ухвалі Верховного Суду від 22 січня 2021 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів частково приймає аргументи касаційної скарги з таких підстав.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області ухвалено 17 вересня 2019 року.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подана представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 27 жовтня 2020 року.
В апеляційній скарзі та доданому до неї клопотанні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 вересня 2019 року. Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_1 не був повідомлений про повторне слухання справи після скасування заочного рішення, про дату судового засідання, в якому було постановлено оскаржуване рішення, копія рішення суду першої інстанції представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 не направлялася. Про ухвалене судове рішення відповідач дізнався 12 жовтня 2020 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мазурик О. Ф. від 16 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Ухвала мотивована тим, що відповідачем не долучено доказів на підтвердження обставин неналежного повідомлення його про судове засідання, яке було призначено судом першої інстанції на 17 вересня 2019 року. Крім того скаржнику необхідно надати докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
23 листопада 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Київського апеляційного суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги. Заява мотивована тим, що про судове засідання, яке відбулося 17 вересня 2020 року відповідач не знав, про ухвалене рішення стало відомо лише 12 жовтня 2020 року. 13 жовтня 2020 року відповідач ознайомився з матеріалами цивільної справи № 361/4992/16-ц. Тобто фактично дата отримання ОСОБА_1 копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції 13 жовтня 2020 року. Приблизно з 2014 року відповідач не проживає у гуртожитку за адресою : АДРЕСА_1 і не отримує поштову кореспонденцію, яка приходить за цією адресою.
Ухвалою Київського апеляційного суду у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мазурик О. Ф. від 02 грудня 2020 року відмовлено ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 вересня 2019 року.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 лютого 2021 року у справі № 263/4637/18 (провадження № 14-126цс20) зазначено, що "ЦПК України, у редакції, що була чинною до 15 грудня 2017 року, передбачав вирішення питання про відкриття або відмову у відкритті апеляційного провадження у справі, залишення апеляційної скарги без руху або повернення скарги суддею-доповідачем одноособово, про що було чітко вказано у частині п`ятій статті 297 цього кодексу. ЦПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, регулює означене питання по-іншому:
Апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому статтею 33 цього кодексу. До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього кодексу, застосовуються положення його статті 185 (частини перша та друга статті 357 ЦПК України. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього кодексу (частини третя та четверта статті 357 ЦПК України)…Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України). Отже, з 15 грудня 2017 року ЦПК України не передбачає постановлення ухвал про відкриття або відмову у відкритті апеляційного провадження у справі чи повернення апеляційної скарги суддею-доповідачем одноособово.
За змістом частини шостої статті 357 ЦПК України на стадії відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач одноособово може вирішити лише питання залишення апеляційної скарги без руху. Питання щодо повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті та відкриття апеляційного провадження вирішує суд апеляційної інстанції. Його склад визначений у частині третій статті 34 ЦПК України, що міститься у Главі 3 розділу І "Загальні положення" ЦПК України. Згідно з приписом вказаної частини перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції здійснює колегія суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що, регламентуючи порядок вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі, закон невипадково розмежував процесуальні питання, які під час перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції вирішує суддя-доповідач, та ті, які вирішує суд апеляційної інстанції. Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху спрямована на усунення її недоліків щодо форми та змісту. Ця ухвала не перешкоджає доступу особі до суду, адже після виправлення у встановлений судом строк недоліків апеляційної скарги особа може розраховувати на те, що суд відкриє апеляційне провадження. Натомість, ухвали про повернення апеляційної скарги та про відмову у відкритті апеляційного провадження створюють таку перешкоду і зумовлюють необхідність докласти додаткові зусилля для оскарження судового рішення суду першої інстанції. Тому постановлення таких ухвал вимагає від суду апеляційної інстанції особливої ретельності, що досягається, зокрема, шляхом розгляду означених питань не одноособово суддею-доповідачем, а колегією апеляційного суду у складі трьох суддів. Особа, яка подала апеляційну скаргу, вправі розраховувати на те, що вказані питання розгляне колегіальний склад апеляційного суду, який передбачений частиною третьою статті 34 ЦПК України для перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції. А такий перегляд регламентований у Главі І "Апеляційне провадження" розділу V "Перегляд судових рішень" ЦПК України.
З урахуванням наведеного й обставин цієї справи, Велика Палата Верховного вважає, що слова "суд апеляційної інстанції", вжиті у частинах першій і другій статті 358 ЦПК України, треба розуміти як колегію суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів у світлі загальних положень ЦПК України щодо складу суду, який здійснює перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції (частина третя статті 34 ЦПК України)".
Таким чином, суд апеляційної інстанції помилково постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження одноособово.
Оскільки колегія суддів встановила, що суд апеляційної інстанції помилково постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження одноособово, поважність наведених представником відповідача підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження має оцінити суд апеляційної інстанції у складі колегії суддів у складі трьох суддів. Тому колегія суддів відповідні доводи касаційної скарги не оцінює.