Постанова
Іменем України
26 травня 2021 року
м. Київ
справа № 463/5828/15-ц
провадження № 61-8596св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Русинчука М. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - житлово-будівельний кооператив "Бузковий 2018" (раніше - житлово-будівельний кооператив "Винники-1"),
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 06 лютого 2018 року у складі судді: Гирич С. В., та постанову Львівського апеляційного суду від 18 березня 2019 року в складі колегії суддів: Цяцяка Р. П, Крайник Н. П., Шеремети Н. О.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до ЖБК "Бузковий 2018" (раніше ЖБК - "Винники-1) про визнання права власності.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 25 червня 2014 року між сторонами укладено договір суперфіцію, посвідчений приватним нотаріусом Маслей І. Г.
Згідно умов вказаного договору суперфіціар надає, а суперфіціарій приймає в строкове користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,8960 га, кадастровий номер 4610160300:01:002:0026, цільове призначення: для будівництва та обслуговування зблокованої котеджної забудови. Відповідно до внесених до договору змін, суперфіціар отримує у власність 10 % від загальної збудованої площі всіх приміщень, а саме в секціях № 4, 5, 6, 7. Право власності на зазначену нерухомість оформляється за суперфіціаром безпосередньо після проведення первинної технічної інвентаризації та введення в експлуатацію та реєстрації декларації про готовність будівництва до експлуатації. Секція № 4 введена в експлуатацію, зареєстровано декларацію про готовність будівництва до експлуатації, проведена первинна технічна інвентаризація.
Позивач звертався до відповідача щодо виконання умов договору, однак такі не виконані. Відповідно до пункту 8.1.2 договору позивач, як суперфіціар, має право на розрахунки, передбачені розділом 4 договору. Майном є також майнові права, які є неспоживною річчю та визначаються речовими правами. Майнові права на нерухомість, що є об`єктом будівництва, не вважається речовими правами на чуже майно тому, що об`єктом цих прав є не чуже майно. Майнове право є складовою частиною майна, як об`єкта цивільних прав, та обумовлено договором з відповідачем, яким передбачено право набуття в майбутньому права власності на нерухоме майно. Вважав, що його права порушені, а тому звернувся із позов про захист майнових прав.
ОСОБА_1, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:
визнати за ним майнові права на квартири АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 21 березня 2016 року в складі судді: Головатого Р. Я., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 01 серпня 2016 року у складі колегії суддів: Левика Я. А., Бакуса В. Я., Гірник Т. А., позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартири АДРЕСА_1 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до умов договору суперфіцію, укладеного між сторонами 25 червня 2014 року, з урахуванням змін, внесених 03 жовтня 2014 року та 23 квітня 2015 року, як плати за надання відповідачу для забудови земельної ділянки, яка знаходиться за вищевказаною адресою, позивач отримує у власність квартири АДРЕСА_1, безпосередньо після проведення первинної технічної інвентаризації, введення в експлуатацію та реєстрації декларації про готовність будівництва до експлуатації. Оскільки декларація про готовність об`єкта до експлуатації зареєстрована, проте відповідачем на виконання умов договору не вчинено жодних дій для реєстрації за позивачем права власності на визначені договором об`єкти нерухомого майна, при цьому заперечується право останнього на вказане майно, то наявні підстави для задоволення позову.
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 березня 2017 року касаційну скаргу ЖБК "Винники-1" задоволено частково.
Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 21 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 01 серпня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України. Суди не встановили з яких саме передбачених законом підстав та у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту, при цьому, неправильно застосувавши норми права, зробили помилковий висновок про задоволення позовних вимог.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 06 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 18 березня 2019 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, тому суд повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України. Згідно заяви позивача про зміну предмету позову, а саме: про визнання за позивачем "майнових прав на квартири …", позивач визнав, що право власності на спірні квартири у нього не виникнуло. Вимог про застосування правових наслідків, передбачених статтею 611 ЦК України за порушення зобов`язання (в даному випадку - передбаченого договором суперфіції, укладеного між сторонами спору 25 червня 2014 року), позивач не заявляв. Тому у задоволенні позову необхідно відмовити за безпідставністю позовних вимог. Вимоги позивача є безпідставним, право власності на спірні приміщення - квартири АДРЕСА_1 не виникло, окрім того воно належить 3-й особі, а відповідно і майнові права на вказане майно, як складова частина права власності.
Аргументи учасників справи
У квітні 2019 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржені рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. При цьому посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що захист майнових прав на новостворене майно, прийняте до експлуатації та оформлене (зареєстроване) на іншу особу, у разі невизнання цією особою прав позивача на спірне майно здійснюється в порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, то захист майнового права здійснюється на загальних засадах цивільною законодавства, зокрема на підставі статті 392 ЦК України При цьому рішення суту про захист порушеного права та визнання за позивачем прав на спірне майно є підставою для реєстрації такого права. Відповідно до частини другої статті 331 ЦК України право власності па новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Новостворене нерухоме майно стає об`єктом цивільних правовідносин з моменту завершення будівництва, прийняття до експлуатації або державної реєстрації без врахування того, яким суб`єктом правовідносин здійснено такі дії та на якого суб`єкта цивільних правовідносин або сторону договору зареєстроване новостворене майно. Захист майнових прав на новостворене майно, прийняте до експлуатації та оформлене (зареєстроване) на іншу особу. У разі невизнання цією особою прав позивача на спірне майно здійснюється в порядку визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, то захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства, зокрема на підставі статті 392 ЦК України. При цьому рішення суду про захист порушеного права та визнання за позивачем прав на спірне манію є підставою для реєстрації такого права. Майнові права ОСОБА_1 обумовлені договором суперфіцію від 25 червня 2014 року, який передбачав право набуття в майбутньому права власності па нерухоме майно, яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі умови, достатні для набуття речового права.
У грудні 2019 року ЖБК "Бузковий 2018" (раніше ЖБК - "Винники-1) через представника Сенькова А. І. надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, оскаржені рішення залишити без змін.
Відзив мотивований тим, що вимога позивача про застосування речово-правового способу захисту права не відповідає змісту спірних правовідносин, які є цивільно- правовим зобов`язанням, в якому позивач виступає кредитором. Порушення цивільно-правового зобов`язання має ті правові наслідки, які передбачені статтею 611 ЦК України. Вказана норма не передбачає виникнення у позивача (кредитора в зобов`язанні) речових прав та не дає можливості визнання такого права в судовому порядку. У задоволенні позову про визнання за позивачем майнових прав слід відмовити з огляду на висновки Верховного Суду України, викладені в постановах № 6-1732цс15 від 02 грудня 2015 року, № 6-1502цс15 від 02 грудня 2015 року, № 6-3129цс15 від 30 березня 2016 року, № 6-289цс16 від 23 березня 2016 року, у зв`язку з тим, що в позивача не виникло право власності щодо спірних квартир.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
У пункті 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2021 року: клопотання ЖБК "Бузковий 2018" (раніше ЖБК - "Винники-1), яке підписане представником Сеньковим А. І., про продовження строку на подання відзиву на касаційну скаргу задоволено; продовжено ЖБК "Бузковий 2018" (раніше ЖБК - "Винники-1) строк на подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 ; справу призначено до судового розгляду.