ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2021 року
м. Київ
справа № 440/1455/19
адміністративне провадження № К/9901/31010/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Тацій Л.В.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г., -
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (далі - Сільрада) на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.07.2019 (прийняте судом у складі судді Кукоби О.О.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019 (ухвалену судом у складі: головуючого судді Спаскіна О.А., суддів: Присяжнюк О.В., Любчич Л.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Сільради про визнання протиправним та скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення десятої сесії сьомого скликання Сільради від 13.09.18 "Про скасування рішення 52 сесії 6 скликання Щербанівської сільської ради від 15.10.2015 року".
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що орган місцевого самоврядування, яким є відповідач, не уповноважений на скасування своїх попередніх рішень, а тому спірне рішення, на її переконання є протиправним. Звертала увагу на те, що на підставі рішення Сільради від 15.10.15 вона мала законні очікування на отримання земельної ділянки у власність.
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 08.07.2019 позов задовольнив.
Визнав протиправним та скасував рішення десятої сесії сьомого скликання Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 13 вересня 2018 року "Про скасування рішення 52 сесії 6 скликання Щербанівської сільської ради від 15.10.2015 року".
Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 25.09.2019 рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що у ході розгляду справи відповідачем не доведено, що приймаючи спірне рішення він діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
ОСОБА_1 вживає всіх можливих заходів з метою виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Враховуючи викладене, на підставі рішення п`ятдесят другої сесії шостого скликання Щербанівської сільської ради від 15.10.15 між ОСОБА_1 та сільською радою виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією позивачем певних суб`єктивних та охоронюваних законом інтересів щодо набуття у власність земельної ділянки. При цьому, позивач згоди на зміну чи припинення таких правовідносин не надавала.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
11 листопада 2019 року Сільрада звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення, постановлені у цій справі, скасувати і ухвалите нове - про відмову у задоволенні позову.
У скарзі зазначає, що суди неправильно застосували норми матеріального права та допустили порушення норм процесуального права.
Посилається на те, що скасування позивачу оскаржуваним рішенням ради дозволу на розробку проекту землеустрою не може призвести до порушень норм Конституції та законів України, така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.12.2013 у справі № 21-358а13. Отже, не перешкоджає процесу відведення земельної ділянки ОСОБА_1 .
Зазначає, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відзиві за касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 листопада 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., скаргу передано судді-доповідачу.
Верховний Суд ухвалою від 13 листопада 2019 року залишив касаційну скаргу без руху.
У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Стрелець Т.Г. на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року № 2045/0/78-19 за допомогою автоматизованої системи здійснено заміну цього судді та визначено таку колегію суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Рибачук А.І., Стеценко С.Г.
Верховний Суд ухвалою від 05 грудня 2019 року відкрив касаційне провадження.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Сільради від 18.08.2006 передано ЗАТ "ДК плюс" в оренду земельну ділянку площею 0.6507 га, розташовану у АДРЕСА_1 на території Щербанівської сільської ради для комерційного використання (код 1.11), іншої комерційної діяльності (код 1.11.6).
18.04.2007 між Сільрадою та ЗАТ "ДК плюс" укладений договір оренди землі площею 0.6507 га, кадастровий №5324087705:05:002:0096.
Рішенням Сільради від 17.07.2008 продовжено ЗАТ "ДК плюс" термін дії договору оренди земельної ділянки до п`яти років.
22.06.2011 між ОСОБА_1 та ПрАТ "ДК плюс" укладений договір купівлі - продажу, за умовами якого ПрАТ "ДК плюс" передало у власність, а гр. ОСОБА_1 прийняла у власність матеріальний склад, що знаходиться в АДРЕСА_2 загальною площею 341,7 кв.м.
Залученою до матеріалів справи інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно підтверджено, що за ОСОБА_1 12.08.2011 року зареєстроване право приватної власності на матеріальний склад площею 341,7 кв.м.
15.12.2011 Сільрадою затверджені проекти землеустрою щодо створення чотирьох нових землекористувань на земельній ділянці загальною площею 0.6507 га: І-ше землекористування - площею 0,2006 га; ІІ-ге землекористування - площею 0.2343 га; ІІІ-тє землекористування - площею 0,0495 га; ІV-те землекористування - площею 0.1663 га. за рахунок земель, які перебували в оренді Приватного акціонерного товариства "ДК плюс" в межах с. Розсошенці на території Щербанівської сільської ради для комерційного використання (код згідно з КВ ЦПЗ 03.07). Пунктом 2 зазначеного рішення надано дозвіл власникам споруд, розташованих на цих земельних ділянках, на виготовлення технічної документації по встановленню меж земельних ділянок в натурі з подальшим посвідченням права користування земельними ділянками відповідно до законодавства.
Рішенням 52 сесії 6 скликання Сільради від 15.10.2015 ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,1663 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у АДРЕСА_2 на території Щербанівської сільської ради.
Рішенням 10 сесії 7 скликання Сільради від 13.10.2018 скасовано рішенням 52 сесії 6 скликання Сільради від 15.10.2015 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки", наданого ОСОБА_1 .
Не погодившись з цим рішенням органу місцевого самоврядування, позивач звернулася до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Згідно з пунктом "б" частини першої статті 80 ЗК суб`єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.
Відповідно до частин першої, другої статті 59 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР) рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень, які приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Положенням статті 59 Закону № 280/97-ВР стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни з будь-якого питання, що є компетенцією органу місцевого самоврядування, дано офіційне тлумачення в Рішенні Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009.
В абзаці 3 пункту 3 цього Рішення зазначено, що органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу й самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Згідно з абзацом 1 пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 органи місцевого самоврядування приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють дію норм права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.
Абзацами 5 та 6 пункту 5 цього Рішення визначено, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування та громадянами, що породжує у громадян упевненість у тому, що їхнє становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.
Як встановили суди, рішенням п`ятдесят другої сесії шостого скликання Щербанівської сільської ради від 15.10.2015 ОСОБА_1 наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації.
На підставі цього рішення позивач 21.10.2015 уклала договір з ТОВ "Регіон ЕкспертПроект" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У ході розробки землевпорядної документації виникла необхідність внесення змін до зонування території населеного пункту с. Розсошенці Полтавського району Полтавської області. Тому, Щербанівською сільською радою за клопотанням ОСОБА_1 05.07.2016 прийнято рішення про внесення змін до Плану зонування території населеного пункту.
На виконання даного рішення 28.11.2016 між Щербанівською сільською радою (замовник), комунальним підприємством "Планування забудова територій Полтавського району та здійснення архбудконтролю" Полтавської районної ради (підрядчик) та ОСОБА_1 (платник) укладено Договір №46 на виконання робіт з внесення змін до плану зонування території (зонінгу) південно-західної частини села Розсошенці Полтавського району Полтавської області.
Рішенням 18 сесії 7 скликання Щербанівської сільської ради від 10.03.2017 затверджено проект "Внесення змін до плану зонування території (зонінгу) південно-західної частини села Розсошенці Полтавського району Полтавської області".
Позивачем оплачено вартість робіт з розробки проекту землеустрою та плану зонування території населеного пункту.
Отже, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що на підставі рішення п`ятдесят другої сесії шостого скликання Щербанівської сільської ради від 15.10.2015 між ОСОБА_1 та Сільрадою виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією позивачем певних суб`єктивних та охоронюваних законом інтересів щодо набуття у власність земельної ділянки. При цьому, позивач згоди на зміну чи припинення таких правовідносин не надавала.
Аналогічна правова позиція неодноразово була викладена Верховним Судом у постановах, зокрема Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 у справі № 542/1197/15-а.
З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що, зважаючи на відсутність визначених законом підстав для скасування відповідачем свого рішення та беручи до уваги заперечення позивачем скасування дозволу Щербанівської сільської ради на розробку проекту землеустрою, суди дійшли правильного висновку про протиправність спірного рішення сільської ради.
В аспекті наведеного слід також зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції чинній до 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому, доводи касаційної скарги щодо помилковості висновків попередніх судів у цій справі фактично зводяться до правової оцінки обставин у справі, дослідження доказів, та не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій. Доводи касаційної скарги були предметом перевірки суду апеляційної інстанції та свого підтвердження не знайшли.
Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
З огляду на викладене, керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341- 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -