ПОСТАНОВА
Іменем України
28 травня 2021 року
Київ
справа №320/7233/19
адміністративне провадження №К/9901/31777/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 320/7233/19
за позовом Військової прокуратури Київського гарнізону, що діє в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України, Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року, ухвалене суддею Леонтовичем А.М.
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Сорочка Є.О., суддів Коротких А.Ю., Федотова І.В.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У грудні 2019 року до Київського окружного адміністративного суду звернулася Військова прокуратура Київського гарнізону, в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України (далі - позивач 1, МВС України), Національної академії Національної гвардії України (далі - позивач 2, Академія) з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 2 відшкодування фактичних видатків, пов`язаних з його утриманням у Академії в період з 01 серпня 2016 року по 14 березня 2018 року у розмірі 199 482,21 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач проходив навчання та військову службу у Академії з 01 серпня 2016 року по 14 березня 2018 року, але контракт був достроково розірваний та відповідача відраховано з навчального закладу відповідним наказом у зв`язку із небажанням останнього продовжувати навчання. У зв`язку з наведеним відповідно до норм чинного законодавства та умов контракту відповідач зобов`язаний відшкодувати витрати, пов`язані його з його фактичним утриманням у навчальному закладі.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року, адміністративний позов задоволено.
4. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що заявлена до стягнення сума відшкодування фактичних видатків, пов`язаних з утриманням відповідача в Академії у період з 01 серпня 2016 року по 14 березня 2018 року, підлягає сплаті відповідачем, оскільки контракт на проходження служби, рапорт відповідача про припинення навчання, наказ про відрахування з навчання, містять посилання на обов`язок відповідача здійснити відшкодування спірних витрат.
4.1. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що питання правомірності визначення суми заборгованості не охоплюється предметом цього позову, оскільки розрахунки фактичних видатків державного бюджету, які підлягають відшкодуванню курсантом, згідно з яким відповідні зобов`язання визначено, не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.
4.2. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції відхилив доводи відповідача про те, що його не було ознайомлено із розрахунком коштів, належних до відшкодування, оскільки відповідач був обізнаним про цей розрахунок з огляду на його участь у розгляді справи № 381/617/19, предметом якої було стягнення коштів за цим розрахунком.
4.3. Крім того, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій урахували, що дізнавшись про нездійснення відповідачем відшкодування вартості навчання з листа позивача 2, Військова прокуратура Київського гарнізону 15 лютого 2019 року, тобто протягом місяця, звернувся із відповідним позовом до Фастівським міськрайонним судом Київської області в порядку цивільного судочинства. Проте постановою Київського апеляційного суду від 21 листопада 2019 року закрито провадження у справі №381/617/19 за вказаним позовом. Враховуючи, що після закриття провадження у праві № 381/617/19 позивач із позовом до адміністративного суду звернувся у межах розумного строку, не допускаючи при цьому безпідставного зволікання, відсутні підстави для залишення позову без розгляду.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
5. 23 листопада 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, у якій скаржник просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року і залишити позовну заяву без розгляду.
6. В обґрунтування касаційної скарги скаржник звертає увагу, що судами попередніх інстанцій не враховано, що позивачами до матеріалів справи не додано доказів на підтвердження ознайомлення відповідача з розрахунком спірних витрат, або його відмови від ознайомлення з наданими до суду розрахунками. При цьому, скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції не надано оцінку його доводам стосовно заявлення до стягнення з нього суми витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, розрахованих без застосування пункту 6 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №964 (далі - Порядок № 964, у редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
6.1. Скаржник зазначає, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, встановлений частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Клопотання про поновлення строку звернення до суду не містить причин пропуску строку звернення до суду, які мали місце у період з 14 березня 2018 року по 25 січня 2019 року. Звертає увагу на те, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції не відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 30 вересня 2019 року у справі №340/685/19 та від 10 жовтня 2019 року у справі №140/721/19.
6.2. Крім того, скаржник звертає увагу на недоведення Військовою прокуратурою Київського гарнізону права звертатися з цим позовом на захист інтересів держави. Відтак скаржник уважає, що в оскаржуваних судових рішеннях судами попередніх інстанцій застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18.
7. 11 серпня 2020 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
8. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
9. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 27 травня 2021 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
10. 11 січня 2021 року від Військової прокуратури Київського гарнізону надійшли пояснення на касаційну скаргу, у яких проти доводів та вимог касаційної скарги заперечує і просить залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
10.1. Зокрема, наполягає, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року у цій справі задоволено клопотання Військової прокуратури Київського гарнізону про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, і відповідач цю ухвалу не оскаржував.
10.2. Крім того, вказує, що Військова прокуратура Київського гарнізону обґрунтувала у позовній заяві необхідність захисту інтересів держави. При цьому, посилаючись на правову позицію Верховного Суду від 16 квітня 2019 в справі №910/3486/18, зазначає, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган, а прокурор не зобов`язаний установлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
11. Від позивачів відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Установлені судами фактичні обставини справи
12. 01 серпня 2016 року між МВС України та ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) курсантами факультету №2 - підготовки фахівців для Національної академії Національної гвардії України Навчально-наукового інституту №3 Національної академії внутрішніх справ.
12.1. За умовами укладеного контракту курсант ( ОСОБА_1 ) зобов`язався відшкодувати МВС України витрати, пов`язані з утриманням в Академії, в якій проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого військового навчального закладу.
13. 01 серпня 2016 року позивача зараховано у списки особового складу факультету та на всі види забезпечення, що підтверджується витягом з наказу начальника факультету №2 - підготовки фахівців для Національної академії Національної гвардії України Навчально-наукового інституту №3 Національної академії внутрішніх справ №129.
14. Відповідачем 27 лютого 2018 року подано рапорт про відрахування з навчального закладу через небажання продовжувати навчання.
14.1. Зі змісту рапорту слідує, що у ньому вказувалося на обов`язок відповідача відшкодувати, відповідно до вимог Постанови №964, фактичні витрати за навчання у навчальному закладі.
15. Відповідно до наказу начальника Академії від 14 березня 2018 року №56-КС із відповідачем розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) через небажання продовжувати навчання, відраховано з навчання та виключено зі списків перемінного складу курсантів академії.
16. Згідно з розрахунками фактичних видатків державного бюджету за період навчання з 26 серпня 2016 року по 01 березня 2018 року фактичні витрати пов`язані з утриманням відповідача у академії складають 199 482, 21 грн.
17. У зв`язку із нездійсненням відповідачем відшкодування зазначених витрат, Військова прокуратура Київського гарнізону звернулася до суду з цим позовом.
Нормативне регулювання
18. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Частина перша статті 2 КАС України визначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
20. За правилами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
21. Відповідно до абзацу другого частини другої, частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
21.1. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
22. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII, у редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
23. Згідно з частинами третьою, четвертою статті 2 Закону № 2232-XII громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
24. Частиною шостою статті 2 Закону № 2232-XII визначено, що до видів військової служби належить, зокрема, військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів).
25. Відповідно до частини першої статті 25 Закону № 2232-XII підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад`юнктів і докторантів.
Підготовка громадян України, прийнятих на військову службу за контрактом, може здійснюватися у вищих військових навчальних закладах, навчальних частинах (центрах), військових частинах шляхом навчання на спеціальних курсах підготовки. Порядок та умови направлення, проходження військової служби громадянами України під час такої підготовки визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України.
26. Згідно з частиною п`ятою статті 25 Закону № 2232-XII з громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами третім і п`ятим частини другої статті 23 цього Закону.
27. Частиною десятою статті 25 Закону № 2232-XII передбачено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "і", "и" частини шостої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
28. Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти (далі - заклади вищої освіти) відповідно до підпунктів "д","е","є", "з","и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладі вищої освіти, визначає Порядок № 964.
29. Згідно з пунктами 3, 5, 6 Порядку № 964, відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних, з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.
Витрати відшкодовуються у повному розмірі, зокрема: курсантами, які вислужили встановлений законодавством строк строкової військової служби до вступу у вищий навчальний заклад, курсантами жіночої статі - за весь період навчання; курсантами, які навчалися понад встановлений законодавством строк строкової військової служби, - за період навчання, що перевищує цей строк.
Витрати відшкодовуються у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю, зокрема, курсантами, які навчалися менше встановлених законодавством строків строкової військової служби, - за весь період навчання.
30. У разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку (пункт 7 Порядку № 964).
31. На виконання вимог пункту 3 Порядку № 964 наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 року №419/831/240/605/537/219/534 затверджено Порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (далі - Порядок №419/831/240/605/537/219/534).
32. За змістом пункту 2.1. Порядку №419/831/240/605/537/219/534 відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі (далі - ВНЗ), а саме витрат на: грошове забезпечення; продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв. Витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання. Щомісячне грошове забезпечення визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування. Витратами на речове забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта речовим майном згідно з нормами забезпечення та лазне-пральними послугами. Витратами на медичне забезпечення є витрати, пов`язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях. Витрати на перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад визначаються виходячи з фактичних витрат, пов`язаних з оплатою транспортних послуг (вартість квитків, зборів та платежів, постільної білизни тощо). До спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія. Розрахунок здійснюється виходячи з середнього обсягу споживання на одного курсанта за добу: тепла та гарячої води - 0,0134 ГКал.; води та водовідведення - 0,2074 куб.м; електроенергії - 2,56 кВт/г. При проведенні розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для бюджетних установ і діють у місцевості, в якій розташований ВНЗ, у відповідному навчальному році.
32.1. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що Порядок нарахування витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах залежить від того підпадає курсант під дію пункту 5 чи пункту 6 Порядку № 964.
33. Відповідно до пункту 2.3 цього Порядку №419/831/240/605/537/219/534 у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ. Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу ВНЗ. У наказі про звільнення курсанта сума відшкодування відображається узагальнено та вноситься до книги обліку нестач ВНЗ.