ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2021 року
м. Київ
справа №826/17591/18
адміністративне провадження №К/9901/28960/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року (судді: Степанюк А.Г., Епель О.В., Кобаль М.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністра закордонних справ України Клімкіна Павла Анатолійовича, треті особи: Міністерство закордонних справ України, Держана казначейська служба України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністра закордонних справ України Клімкіна Павла Анатолійовича (далі - відповідач, Міністр закордонних справ) про:
- визнання протиправною бездіяльності Міністра закордонних справ щодо не здійснення особистого прийому з ОСОБА_1 у дні, визначені графіком прийому громадян МЗС України;
- зобов`язання Міністра закордонних справ провести особистий прийом з ОСОБА_1 у зручний для обох сторін час та день;
- компенсацію з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди на суму 963,50 грн за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства закордонних справ України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 березгя 2019 року залучено до участі у справі Міністерство закордонних справ України (далі - третя особа-1, МЗС України) та Державну казначейську службу України (далі - третя особа-2, ДКС України) в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2019 року позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Міністра закордонних справ щодо не здійснення особистого прийому ОСОБА_1 24 квітня 2018 року;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань МЗС України на користь ОСОБА_1 понесену ним матеріальну шкоду в розмірі 956,20 грн.
У задоволенні іншої частини позовних відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року апеляційну скаргу Міністра закордонних справ задоволено повністю, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково - рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2019 року скасовано в частині задоволених позовних вимог та прийнято в указаній частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2019 року залишено без змін.
На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду 17 березня 2020 року надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій останній просив:
" 1. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року скасувати.
2. Подану апеляційну скаргу відповідача залишити без розгляду.
3. Рішення Окружного адміністративного суду імені Клімкіна від 08 липня 2019 року змінити, яким
3/1. Зобов`язати Міністра закордонних справ України провести особистий прийом з ОСОБА_1 у зручний для обох сторін час та день.
3/2. Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ідентифікаційний код № НОМЕР_1 (Відповідано до стандарту №13616 Міжнародної організації зі стандартизації ISO і Європейського комітету з банківських стандартів ECBS мої банківські реквізити є наступні Одержувач ОСОБА_1 Рахунок № НОМЕР_2 IBAN НОМЕР_3 понесені витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства закордонних справ України.".
Перевіривши матеріали заяви, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19 березня 2020 року залишив її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам статті 364 КАС України. При цьому невідповідність наведеним положенням КАС України виявилася в тому, що у заяві не зазначено обставини, які у розумінні частини другої статті 361 КАС України є нововиявленими, у ній не наведені ім`я (найменування) інших учасників справи, до заяви не додано документ про сплату судового збору, а також копії заяви відповідно до кількості учасників справи.
Апелянту надано строк для усунення недоліків - п`ять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали, яку отримано останнім 17 квітня 2020 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
На виконання вимог цієї ухвали ОСОБА_1 22 квітня 2020 року направлено на адресу суду клопотання "Щодо виконання ухвали від 19 березня 2020 року", до якої додано чотири примірники копії заяви нового змісту та квитанцію про сплату "судових поборів".
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2020 року клопотання ОСОБА_1 "Щодо виконання ухвали від 19 березня 2020 року" та додані до нього документи повернуто без розгляду, оскільки у поданих документах допущені висловлювання, що дискредитують судові органи України та їх посадових осіб. Копію цієї ухвали отримано ОСОБА_1 16 травня 2020 року.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що станом на 10 вересня 2020 року недоліки заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, на які вказано в ухвалі від 19 березня 2020 року усунуті не були. Тому дійшов висновку повернути заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністра закордонних справ України Клімкіна Павла Анатолійовича, треті особи - Міністерство закордонних справ України, Держана казначейська служба України, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.
Провадження в суді касаційної інстанції.
Позивач, уважаючи рішення суду апеляційної інстанції ухваленим з порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу.
У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції про повернення заяви позивача є передчасними, тому що позивачем у повній мірі виконано вимоги ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2020 року про залишення заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністра закордонних справ України Клімкіна Павла Анатолійовича, треті особи - Міністерство закордонних справ України, Держана казначейська служба України, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії без руху.
Позиція інших учасників справи.
Від відповідача до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, в якому він просить відмовити у задоволенні касаційної скарги позивача та залишити рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Рух касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 27 травня 2021 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Частинами четвертою, п`ятою статті 368 КАС України визначено, що за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду про неї дані. Тобто, перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
- на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Аналіз наведених норм процесуального права свідчить, що судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуто на підставі істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Істотне значення для справи мають обставини, які пов`язані з матеріалами справи, що розглянута судом, впливають на оцінку вже досліджених ним доказів і мають, відповідно, значення для об`єктивного розгляду спору. Під такими обставинами розуміють факти, а не нові докази. Зокрема, ними можуть бути скасування рішення або вироку суду, що мали преюдиційне значення під час прийняття рішення судом; факти, встановлені вироком суду, що набрав законної сили; завідомо неправдиві показання свідка в судовій справі; завідомо неправильний висновок експерта; фальшиві документи або речові докази тощо.
Водночас, нововиявлені обставини слід відрізняти від нових обставин, що виникли після вирішення справи та ще не існували на час її розгляду, а також обставини, що зазнали змін після прийняття судом рішення. Їх виявлення не може бути підставою для перегляду судового рішення. Не можуть визнаватися нововиявленими обставинами і обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону. Надання правової оцінки аналогічним правовідносинам в іншому судовому рішенні також не може вважатися нововиявленими обставинами.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року, позивачем у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не зазначено власне нововиявлених обставин, не вказано інших учасників справи, не додано документ про сплату судового збору та копій заяви відповідно до кількості учасників справи.
З огляду на невідповідність вимогам статті 364 КАС України зазначену заяву позивача ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2020 року залишено без руху та надано п`ятиденний строк для усунення недоліків.
При цьому, Шостим апеляційним адміністративним судом ухвалою від 19 вересня 2020 року повернуто без розгляду клопотання позивача "щодо виконання ухвали від 19 березня 2020 року", з огляду на наявність в цьому клопотанні висловлювань, що дискредитують судові органи України та їх посадових осіб.
Відповідно до матеріалів справи, на виконання вимог ухвали суду про залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без руху позивачем до суду апеляційної інстанції 22 квітня 2020 року направлено клопотання щодо виконання ухвали від 19 березня 2020 року, до якого додано, зокрема, квитанцію "про сплату судових поборів" від 22 квітня 2020 року №0.0.1684489907.1 у розмірі 1 057,20 грн. Разом з тим, у цільовому призначенні платежу позивачем зазначено: "Оплата за товари/послуги судові побори на утримування ледарів та неуків у мантії та гнилої судової корумпованої судової влади України". Крім того, у самому клопотанні "Щодо виконання ухвали від 19 березня 2020 року" позивачем допускалися образливі висловлювання щодо судового збору ("судові побори"), щодо Вищої ради правосуддя ("вища зрада правосуддя") та щодо суду в цілому як такого, що здійснює "самоправство самого суду, який задовольняє будь які примхи міністра МЗС".
Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Верховний Суд, розцінює застосування позивачем образливих висловлювань у тексті заяви позивача, які дискредитують судові органи України та їх посадових осіб, як зловживання процесуальними правами. З метою уникнення дискредитації суду та суддів учасники процесу повинні утримуватися від дій, які виражають неповагу до суду та судді.
Подання до суду документів, які містять образливі вислови та формулювання щодо очевидної неповаги особи до суду виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що, наприклад, у розумінні Європейського суду з прав людини констатується як зловживання правом на подання заяви. Так, цей Суд, застосовуючи підпункт "а" пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання.
Відповідно до частини третьої статті 366 КАС України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 КАС України, застосовуються правила статті 169 КАС України.
Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на те, що станом на 10 вересня 2020 року недоліки заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, на які вказано в ухвалі від 19 березня 2020 року усунуті не були та з урахуванням положень пункту 3 Прикінцевих положень КАС України та пункту 2 Прикінцевих і Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID - 19)", суд апеляційної інстанції заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у цій справі від 13 листопада 2019 року правомірно повернув позивачеві.
Також Верховний Суд вважає не обґрунтованими посилання позивача на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, тому що позивачем незазначено суті порушень або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
Верховний Суд дійшов висновку, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим, оскільки суди, не допустили порушень норм процесуального права.