ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2021 року
м. Київ
справа № 823/173/17
адміністративне провадження № К/9901/32018/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу
Офісу великих платників податків ДФС
на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14.03.2017 (суддя Тимошенко В.П.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2017 (Головуючий суддя Шурко О.І., судді: Василенко Я.М., Степанюк А.Г.)
у справі № 823/173/17
за позовом Публічного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно"
до Офісу великих платників податків ДФС
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -
У С Т А Н О В И В:
У січні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Черкаське хімволокно" (далі - позивач, ПАТ "Черкаське хімволокно") звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі - відповідач, Офіс ВПП ДФС), в якому просив суд визнати невчинення Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби дій визначених статтею 43 Податкового кодексу України та Порядками щодо підготування висновку про повернення ПАТ "Черкаське хімволокно" надмірно сплачених сум податку на прибуток та подачі такого висновку до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві для перерахування останнім таких коштів на розрахунковий рахунок ПАТ "Черкаське хімволокно"; зобов`язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби надати органу казначейства висновок щодо повернення ПАТ "Черкаське хімволокно" 9 995 845,39 грн надмірно сплачених сум податку на прибуток.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 14.03.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2017, адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14.03.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2017 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що зарахування платежів з бюджету (крім надміру сплаченого ПДВ) не включено до переліку визначених пунктом 200-1.4 статті 200-1 Податкового кодексу України джерел поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Керуючись виключно економічними інтересами держави податковий орган просив ПАТ "Черкаське хімволокно" розглянути питання щодо залишення надміру сплачених коштів по податку на прибуток в рахунок майбутніх платежів.
Позивач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався. що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у 2014-2015 роках позивачем було сплачено до бюджету авансові внески з податку на прибуток на загальну суму 9 995 845,39 грн (8 548 837,12 грн - 2014 рік, 1 441 748,00 грн - 2015 рік), що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с.9-26).
Згідно з даними зворотнього боку облікової картки позивача з податку на прибуток станом на 10.03.2016 за позивачем рахується переплата з податку на прибуток у сумі 9 995 845,39 грн.
Листами від 09.11.2015 №773, від 27.01.2016 № 49, від 12.04.2016 №256, від 17.10.2016 №617 позивач звертався до відповідача з проханням зарахувати переплату з податку на прибуток в сумі 9 995 845,39 грн на розрахунковий рахунок позивача № НОМЕР_1 в ПАТ "Альфа-Банк".
У відповідь на вказані заяви позивача листами від 24.11.2015 №26004/10/28-10/20-3-20, від 16.02.2016 №3290/10/28-10-20-3-20, від 22.02.2016 №3794/10/28-10-20-3-15, від 11.11.2016 №7732/10/28-10-41-5-15 відповідач фактично відмовив позивачу у поверненні вищевказаних коштів та пропонував зарахувати існуючу переплату в рахунок погашення інших податкових зобов`язань або ж в рахунок майбутніх платежів з податку на прибуток.
Згідно з підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла у спірний період) надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань визначає стаття 43 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 43.1 цієї статті передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (пункт 43.2. статті 43 Податкового кодексу України).
Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (пункт 43.3. статті 43 Податкового кодексу України).
За правилами пункту 43.4 статті 43 Податкового кодексу України (із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015) платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Відповідно до пункту 43.5. статті 43 Податкового кодексу України, контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
З нормами статті 43 Податкового кодексу України узгоджуються положення Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1146 від 15 грудня 2015 року, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за № 1679/28124 (чинного на час виникнення спірних правовідносин).
Отже за відсутності між сторонами спору щодо наявності у позивача переплати з податку на прибуток та всіх необхідних умов для отримання переплати (звернення з відповідною заявою в межах встановленого строку, відсутність податкового боргу), вірними є висновки судів попередніх інстанцій, що податковим органом не вчинено дій, визначених нормами Податкового кодексу України, щодо повернення позивачу суми переплати з податку на прибуток, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що судами першої та апеляційної інстанції були порушені норми матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій.
Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд