1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/10002/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н. Г. - головуючого, Пєскова В. Г., Огородніка К. М.,

за участю секретаря судового засідання Громак В. О.

за участю представників: Скай Лайт Кепітал Інк - адвоката Капітана В.В., ТОВ "ВС"- адвоката Доброчинської А. С.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2021

у справі № 910/10002/18

за заявою Investments OU

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус Плюс"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 відкрито провадження у справі № 910/10002/18 за заявою Tagus Investments OU про банкрутство ТОВ "Глобус Плюс".

Постановою Господарського суду міста Києва від 13.03.2019 у справі № 910/10002/18 ТОВ "Глобус Плюс" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.01.2020 у справі № 910/10002/18 (суддя Омельченко Л. В.), зокрема, зобов`язано ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Бандолу О. О. привести реєстр вимог кредиторів боржника - ТОВ "Глобус Плюс" у відповідність до положень ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства (п. 3 резолютивної частини ухвали).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2020 у справі №910/10002/18 відповідно до ст. 243 ГПК України (суддя Омельченко Л. В.), виправлено описки в ухвалі Господарського суду міста Києва від 29.01.2020, а саме : 1. зазначено перелік осіб, які беруть участь у справі у наступній редакції: "Особи, які беруть участь у справі: ліквідатор банкрута - арбітражний керуючий Бандола О.О.; від Tagus Investments OU - не з`явився; від Міжнародної комерційної компанії - Скай Лайт Кепітал Інк. (Sky Light Capital Inc.) Капітан В.В. - адвокат (свідоцтво № 3223/10) за довір. від 19.12.2018;

2. абз. 28 описової частини Ухвали Господарського суду міста Києва від 29.01.2020, викладено в наступній редакції: "При цьому, присутній в судовому засіданні представник кредитора - Міжнародної комерційної компанії Скай Лайт Кепітал Інк. (Sky Light Capital Inc.) просив відкласти розгляд справи, зважаючи на те, що не був ознайомлений із зазначеними вище заявами, оскільки не отримував їх";

3. абз. 31 описової частини Ухвали Господарського суду міста Києва від 29.01.2020, викладено в наступній редакції: "Представник кредитора - Міжнародної комерційної компанії Скай Лайт Кепітал Інк. (Sky Light Capital Inc.) в судовому засіданні заявив усне клопотання про перегляд черговості кредиторів у справі, а саме: Міжнародної комерційної компанії Скай Лайт Кепітал Інк. (Sky Light Capital Inc.), просив зобов`язати ліквідатора банкрута привести реєстр вимог кредиторів у відповідність до положень Кодексу України з процедур банкрутства. Ліквідатор банкрута просив призначити для розгляду цього клопотання окреме судове засідання";

4.абз. 39 описової частини Ухвали Господарського суду міста Києва від 29.01.2020, викладено в наступній редакції: "Отже, грошові вимоги Міжнародної комерційної компанії Скай Лайт Кепітал Інк. (Sky.), які заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої пунктом 4 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме - у четверту чергу";

5. абз. 44 описової частини Ухвали Господарського суду міста Києва від 29.01.2020, викладено в наступній редакції: "Враховуючи викладене вище, суд протокольно задовольнив клопотання кредитора банкрута - Міжнародної комерційної компанії Скай Лайт Кепітал Інк. (Sky Light Capital Inc.) щодо зміни черговості реєстру вимог кредиторів у відповідності до ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства та подання доказів з цього приводу до суду."

Крім того, судом першої інстанції зазначено, що ухвала про виправлення описок є невід`ємною частиною ухвали Господарського суду міста Києва від 29.01.2020 у справі №910/10002/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус Плюс" (ідентифікаційний код : 32113672), набирає законної сили 11.02.2020 та може бути оскаржена у відповідності до ст.256 ГПК України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ "ВС" про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 11.02.2020 у справі №910/10002/18 та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною ТОВ "ВС" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.02.2020 у справі № 910/10002/18, апеляційна скарга з доданими до неї документами повернена скаржнику.

Зазначена ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ТОВ "ВС" не усунуто недоліки поданої ним апеляційної скарги, які були зазначено в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 про залишення апеляційної скарги без руху, та причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 11.02.2020, що були зазначені скаржником у відповідному клопотанні, визнані судом неповажними.

ТОВ "ВС" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 287 ГПК України, у якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 у справі №910/10002/18 та передати справу до Північного апеляційного господарського суду для відкриття провадження та продовження розгляду по суті, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, оскільки визнавши неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та відмовивши у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд, цим самим, звузив право ТОВ "ВС" на справедливий суд.

При цьому заявник касаційної скарги вважає, що Північним апеляційним господарським судом не було враховано положень ст. 242 ГПК України та відповідних висновків Верховного Суду, що викладені у постанові від 24.09.2020 у справі №909/548/19. Так, за доводами скаржника, ГПК України пов`язує момент початку відліку строку на оскарження судового рішення саме з врученням цього рішення стороні у справі, а не, як зазначено в оскаржуваній ухвалі, з моменту фактичної можливості у особи ознайомитись із судовим рішенням.

Крім того, на думку ТОВ "ВС", у випадку ухвалення судового рішення поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи суд не може відраховувати строк на апеляційне оскарження такого судового рішення з моменту ознайомлення із матеріалами справи чи з моменту його внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень, а має відраховувати зазначений строк з моменту вручення копії цього судового рішення учаснику справи, як передбачено ч. 5 ст. 242 ГПК України.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н. Г., пояснення представників учасників справи, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 відкрито провадження у справі № 910/10002/18 про банкрутство ТОВ "Глобус Плюс"; визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора TAGUS INVESTMENTS OU до боржника в сумі 11 612 230,45 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2019 у справі № 910/10002/18 за результатами попереднього засідання, зокрема, TAGUS INVESTMENTS OU визнано кредитором ТОВ "Глобус Плюс" на загальну суму 11 629 850,45 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.01.2020 у справі № 910/10002/18, зокрема, зобов`язано ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Бандолу О. О. привести реєстр вимог кредиторів боржника - ТОВ "Глобус Плюс" у відповідність до положень ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства (п. 3 резолютивної частини ухвали).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2020 у справі № 910/10002/18 виправлено описки, допущені судом в ухвалі Господарського суду міста Києва від 29.01.2020 у даній справі.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2020 задоволено заяву ТОВ "ВС" про заміну кредитора його правонаступником; замінено кредитора - TAGUS INVESTMENTS OU у справі №910/10002/18 про банкрутство ТОВ "Глобус Плюс" на його правонаступника - ТОВ "ВС" у частині кредиторських вимог у розмірі 11 629 850,45 грн.

Як також вбачається із матеріалів справи, у грудні 2020 ТОВ "ВС" звернулось до апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.02.2020 у справі №910/10002/18, строк на апеляційне оскарження якої закінчився 21.02.2020. Крім того, в тексті апеляційної скарги ТОВ "ВС" було викладено клопотання про поновлення строку на оскарження ухвали суду першої інстанції, в обґрунтування якого зазначено, що оскаржувана ухвала ТОВ "ВС" не надсилалась та не була вручена і на момент подання цієї апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 апеляційну скаргу ТОВ "ВС" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.02.2020 у справі №910/10002/18 залишено без руху, оскільки до клопотання не було додано жодного доказу на підтвердження доводів щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та надано ТОВ "ВС" строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, а саме для подання до апеляційного суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з доказами на підтвердження доводів, щодо підстав для поновлення цього строку.

На виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 у даній справі, ТОВ "ВС" 28.01.2021 подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги з клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 11.02.2020, в якому заявник апеляційної скарги зазначив, що 21.12.2020 та повторно 28.12.2020 ним було подано до суду першої інстанції заяву про видачу копії ухвали Господарського суду міста Києва від 11.02.2020, проте в матеріалах справи відсутнє підтвердження того, що вказана ухвала надсилалась, чи іншим чином була вручена ТОВ "ВС" або його представнику не дивлячись на неодноразові звернення про видачу зазначеної ухвали, а також не було надано вмотивованої відмови у її видачі і станом на 29.12.2020 копію оскаржуваної ухвали ТОВ "ВС" так і не отримало.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 11.02.2020 ТОВ "ВС" посилається на те, що закон чітко визначає початок перебігу строку на апеляційне оскарження особою, якій не була вручена ухвала суду - з моменту вручення копії ухвали, а не з моменту ознайомлення з матеріалами справи, не з моменту, коли особа дізналася або могла дізнатися про наявність судового рішення суду, не з публічних джерел, на сторону процесу законодавством не покладено обов`язок здійснювати моніторинг щодо існування судових проваджень, у яких він виступає учасником. Крім того ТОВ "ВС" посилається на те, що, навіть факт ознайомлення із текстом рішення через публічні джерела не є моментом вручення копії такого рішення і не скасовує обов`язок суду його вручити, а наявність оскаржуваної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень жодним чином не може вважатися врученням ухвали. Відтак, скаржник вважає, що порушення судом строків надання (направлення) судового рішення учаснику справи є підставою для поновлення строку на оскарження цього судового рішення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 у справі №910/10002/18 відмовлено ТОВ "ВС" у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 11.02.2020 у справі №910/10002/18, відмовлено у відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ВС" на зазначене судове рішення, апеляційну скаргу з доданими до неї документами повернуто скаржнику.

Відмовляючи ТОВ "ВС" у поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 11.02.2020, апеляційний суд виходив з того, що у даній справі скаржник є процесуальним правонаступником кредитора - Tagus Investments OU щодо вимог до боржника на суму 11 629 850,45 грн, а відтак з 01.04.2020 до скаржника перейшли відповідні процесуальні права та обов`язки даного кредитора, тому усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив, в тому числі і право на апеляційне оскарження та обов`язок дотримання певних строків на таке оскарження.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказані скаржником у клопотанні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними, заявник апеляційної скарги не усунув недоліки апеляційної скарги у встановлений судом строк, а відтак відсутні підстави для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

При цьому Північним апеляційним господарським судом було враховано, що на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 25.01.2021 про залишення апеляційної скарги без руху, ТОВ "ВС" не було наведено нових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, не надано суду доказів на підтвердження доводів щодо наявності підстав для поновлення цього строку, у зв`язку з чим апеляційний суд відмовив в задоволенні клопотання ТОВ "ВС" про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 11.02.2020 у справі №910/10002/18 та відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною ТОВ "ВС" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.02.2020 у справі №910/10002/18.

Згідно з ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

За змістом ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 261 цього Кодексу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що останнім днем строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 11.02.2020 у справі №910/10002/18 було 21.02.2020, однак апеляційну скаргу ТОВ "ВС" подано із значним пропуском строку, встановленого на апеляційне оскарження - більш ніж 10 місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з ч. 4 ст. 260 ГПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо, зокрема, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Тобто, вирішуючи таке питання, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, заявник апеляційної скарги зазначав, що оскаржувана ухвала заявнику апеляційної скарги у встановленому ГПК України порядку не надсилалась та не була вручена і на момент подання відповідної апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Єдиного державного реєстру судових рішень, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень оскаржувана ТОВ "ВС" ухвала Господарського суду міста Києва від 11.02.2020 у справі №910/10002/18 оприлюднена 13.02.2020.

Тобто із вказаної дати будь-яка особа, в тому числі і ТОВ "ВС", мала можливість ознайомитись з текстом даного судового рішення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що набувши 01.04.2020 статусу кредитора у справі про банкрутство ТОВ "Глобус Плюс" як правонаступник кредитора TAGUS INVESTMENTS OU, з 01.04.2020 ТОВ "ВС" мало об`єктивну можливість ознайомитись із ухваленими у справі №910/10002/18 судовими рішення, в тому числі і вказаною вище ухвалою господарського суду першої інстанції.

Крім того, як встановлено апеляційним господарським судом та неспростовано ТОВ "ВС", що з 27.04.2020 скаржнику було відомо про наявність ухвали Господарського суду міста Києва від 11.02.2020 у справі №910/10002/18 ( а.с.2 т.9) і ТОВ "ВС" починаючи з 27.04.2020 до 29.12.2020 не вчиняло дій щодо оскарження в апеляційному порядку зазначеної ухвали суду.

Європейського суду з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" вказав, що сторони у розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення).

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Німеччини" (Тeuschler v. Germany)).

Щодо тверджень ТОВ "ВС" про невручення йому згідно з вимогами ст. 242 ГПК України ухвали Господарського суду міста Києва від 11.02.2020 у справі №910/10002/18 та не врахування апеляційним судом того, що ГПК України пов`язує момент початку відліку строку на оскарження судового рішення саме з врученням цього рішення стороні у справі, а не, як зазначено в оскаржуваній ухвалі, з моменту фактичної можливості у особи ознайомитись із судовим рішенням колегія суддів виходить з наступного.

За змістом частин 5, 6 ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч. 9 ст. 242 ГПК України копії судових рішень можуть бути видані повторно за заявою особи у порядку, встановленому законодавством.

При цьому Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду враховує, що на момент прийняття судом першої інстанції ухвали від 11.02.2020 учасником у справі №910/10002/18 був кредитор TAGUS INVESTMENTS OU, якого 01.04.2020 було замінено на ТОВ "ВС" як правонаступника, а відтак, надіславши кредитору TAGUS INVESTMENTS OU копію ухвали від 11.02.2020 у цій справі, суд першої інстанції виконав вимоги ст. 242 ГПК України ( а.с.241зв.-242 т.8).

Крім того, кредитор TAGUS INVESTMENTS OU, не був позбавлений можливості оскаржити ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.02.2020 у справі № 910/10002/18, однак таким процесуальним правом не скористався.

Частиною другою ст. 13 ГПК України визначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 52 ГПК України усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

З урахуванням наведеного, строк на апеляційне оскарження судових рішень після здійснення заміни сторони правонаступником для такого правонаступника в силу приписів процесуального закону не змінюється, у зв`язку з чим обґрунтованими є висновки апеляційного суду, що усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив, в тому числі право на апеляційне оскарження та обов`язок дотримання строків на таке оскарження.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Водночас, як наголошує Європейський суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 37 - 38 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України").

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (пункт 52 рішення ЄСПЛ у справі "Рябих проти Росії", №52854/39, пункт 46 рішення ЄСПЛ у справі "Устименко проти України" № 32053/13).

Отже, забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.

Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє доводи ТОВ "ВС" щодо обмеження його права на доступ до суду, оскільки здійснення перегляду судового рішення, яке набрало законної сили і є чинним, призведе до порушення принципу правової певності як однієї з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд, тому таке рішення не може бути поставлено під сумнів, а здійснення перегляду цього рішення не є виправданим та обґрунтованим, оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов`язки протягом усього часу чинності цього рішення.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції керується висновками, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

Вказані вимоги судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали були дотримані.

Враховуючи викладене, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що ухвала Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 про відмову у задоволенні клопотання ТОВ "ВС" про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 11.02.2020, про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ВС" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.02.2020 у справі № 910/10002/18 та повернення апеляційної скарги скаржнику, прийнята судом з дотриманням норм процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, які викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається, судові витрати відповідно д ост. 129 ГПК України покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, суд,-


................
Перейти до повного тексту