ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2021 року
м. Київ
Справа №922/590/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. - головуючий, Кондратова І.Д., Мамалуй О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В. М.,
представників учасників справи:
позивача - Лисенка В.С.,
відповідача - Квіцінської А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 (головуючий суддя - Геза Т.Д., судді: Мартюхіна Н.О., Плахов О.В.) та рішення Господарського суду Харківської області від 01.10.2020 (суддя Погорелова О.В.)
у справі №922/590/20
за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал"
до Акціонерного товариства "Харківобленерго"
про зобов`язання дотримуватись меж застосування права,
ВСТАНОВИВ:
Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 12.05.2021 №29.3-02/1194 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", у зв`язку з перебуванням судді Кролевець О.А. у відпустці, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №922/590/20, за результатами якого визначено наступний склад колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Губенко Н.М., Мамалуй О.О.
Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 13.05.2021 №29.3-02/1229 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", у зв`язку з запланованою відпусткою судді Губенко Н.М., проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №922/590/20, за результатами якого визначено наступний склад колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Кондратова І.Д., Мамалуй О.О.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1 Комунальне підприємство "Харківводоканал" (далі - КП "Харківводоканал") звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Акціонерної компанії "Харківобленерго" (далі - АК "Харківобленерго"), в якій просило зобов`язати АК "Харківобленерго" дотримуватись меж застосування права з припинення розподілу електричної енергії об`єктам єдиної технологічної системи КП "Харківводоканал".
1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що 12.02.2020 на адресу КП "Харківводоканал" надійшло повідомлення №75 від АТ "Харківобленерго" про припинення розподілу електроенергії, починаючи з 08-00 год. 20.02.2020; підставою для припинення розподілу електроенергії зазначено наявність заборгованості станом на 12.02.2020, яка не оскаржується в суді та складає 122040313,53 грн.
1.3. На думку позивача повідомлення №75 містить у собі недостовірну інформацію щодо підстав припинення розподілу, оскільки у Господарському суді Харківської області перебувають справи №922/3633/19, №922/3709/19, в яких розглядаються вимоги відповідача до позивача про стягнення заборгованості за послуги розподілу електроенергії. Розгляд зазначених справ зупинено до перегляду Верховним Судом іншої господарської справи №922/643/19, предметом позову у якій є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок вартості наданих послуг з розподілу електричної енергії. Тобто заборгованість, зазначена у повідомлені №75, не є безспірною.
1.4. Позивач, посилаючись на статутні функції КП "Харківводоканал", наголошував, що дії відповідача щодо повного припинення розподілу електроенергії характеризуються формальною правомірністю та є зловживанням правом, оскільки можуть завдати шкоди іншим особам та довкіллю та створити загрозу заподіяння шкоди довкіллю, суспільним та особистим правам та інтересам третіх осіб.
1.5. Нормативно позов обґрунтований посиланням на статтю 13 Цивільного кодексу України, статтю 60 Закону України "Про ринок електричної енергії", статтю 6 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", статтю 75 Господарського процесуального кодексу України, пункт 7.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
2.1. З 01.01.2019 в Україні почав діяти новий ринок електричної енергії у зв`язку з набранням чинності Законом України від 13.04.2017 №2019-VIII "Про ринок електричної енергії".
2.2. На виконання вказаного закону Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розроблені та затверджені Правила та Кодекси, які визначають основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносини між ними.
2.3. Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312, встановлено Типовий Договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.
2.4. Відповідно до пункту 7 частини третьої статті 6 Закону України "Про ринок електричної енергії" до повноважень Регулятора (НКРЕКП) на ринку електричної енергії належать встановлення тарифів на послуги з передачі електричної енергії та тарифів на послуги з розподілу електричної енергії.
2.5. З 01.01.2019 АТ "Харківобленерго", як Оператор, надає послуги з розподілу електричної енергії за попередньо встановленими тарифами, встановленими Регулятором для споживачів 1 та 2 класів напруги.
2.6. Між позивачем та відповідачем досягнуто домовленості щодо укладання на 2019 рік договорів про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 №4 та від 01.01.2019 №1.01, на умовах договорів про постачання електричної енергії №4 від 07.05.2004 та №1.01 від 03.01.2008 відповідно.
2.7. Відповідно до пункту 2.1 договорів №1.01 та №4, пункту 2 частини першої статті 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" Оператор системи надає Споживачу послуги з розподілу електричної енергії з дотриманням встановлених показників якості надання послуг.
2.8. Згідно з підпунктом 4 пункту 7.1 договорів споживача про надання послуг з розподілу від 01.01.2019, укладених між позивачем та відповідачем, встановлено право відповідача обмежувати або припиняти постачання електричної енергії споживачу у випадках та в порядку, передбачених Правилами роздрібного ринку електричної енергії.
2.9. Судами встановлено, що 12.02.2020, у відповідності до підпункту 4 пункту 7.1. договорів споживача про надання послуг з розподілу від 01.01.2019, відповідач направив на адресу КП "Харківводоканал" повідомлення №75 про припинення розподілу електроенергії, починаючи з 08-00 год. 20.02.2020.
2.10. Відповідно до вищезазначеного повідомлення, підставою для припинення розподілу електричної енергії вказано про наявність заборгованості КП "Харківводоканал" перед АТ "Харківобленерго" 122040313,53 грн (02.2019 - 01.2020) за розподіл електричної енергії.
2.11. АТ "Харківобленерго" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовної заявою, в якій просило суд стягнути з КП "Харківводоканал" 67597552,44 грн вартості послуг за розподіл електричної енергії за період з січня по серпень 2019 року, з яких 56331293,70 грн - тарифна складова та 11266258,74 грн - ПДВ 20%. Позов обґрунтовано невиконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 №1.01 щодо повної оплати отриманих послуг з розподілу електричної енергії.
2.12. Господарський суд Харківської області ухвалою від 26.11.2019 у справі №922/3709/19 зазначену позовну заяву прийняв до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання на 23.12.2019. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.01.2020 у справі №922/3709/19 зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №922/643/19.
2.13. Крім того, 11.11.2019 АТ "Харківобленерго" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до КП "Харківводоканал", в якій просило суд стягнути з останнього вартість послуг з розподілу електричної енергії у розмірі 17486393,36 грн, з яких: тарифна складова в сумі - 14571994,45 грн та ПДВ 20% в сумі 2914398,91 грн.
2.14. Господарський суд Харківської області ухвалою від 14.11.2019 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі №922/3633/19. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.01.2020 у справі №922/3633/19 зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №922/643/19.
2.15. Зупинення провадження у справах №922/3709/19 та №922/3633/19 мотивовано тим, що Господарським судом Харківської області розглядається справа №922/643/19 за позовом КП "Харківводоканал" до АТ "Харківобленерго", де предметом позову є зобов`язання АТ "Харківобленерго" зробити перерахунок вартості наданих у січні 2019 року послуг з розподілу електричної енергії за договорами споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №4 і №1.01, укладеними 01.01.2019 на умовах договорів про постачання електричної енергії від 07.05.2004 №4 і від 03.01.2008 №1.01, шляхом застосування тарифів для 1 класу напруги споживача за всіма точками продажу незалежно від ступенів напруги, відобразити перерахунок у відповідних рахунках за січень 2019 року.
2.16. Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.06.2020 у справі №922/643/19, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.09.2020, позов задоволено.
2.17. На дату розгляду апеляційної скарги у цій справі №922/590/20 судом апеляційної інстанції встановлено, що 26.01.2021 Верховним Судом ухвалено постанову у справі №922/643/19, якою рішення Господарського суду Харківської області від 15.06.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 у справі №922/643/19 залишено без змін.
2.18. Таким чином, між позивачем та відповідачем наявні спори, предметом позовних вимог в яких є стягнення заборгованості за договорами про надання послуг з розподілу електричної енергії №4 від 01.01.2019 та №1.01 від 01.01.2019.
2.19. На дату направлення відповідачем повідомлення №75 від 12.02.2020 про припинення розподілу електроенергії рішення у справах №922/3709/19 та №922/3633/19 судом не ухвалювалося.
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1. Господарський суд Харківської області рішенням від 01.10.2020, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 у справі №922/590/20 позов задовольнив; зобов`язав АТ "Харківобленерго" дотримуватись меж застосування права з припинення розподілу електричної енергії об`єктам єдиної технологічної системи КП "Харківводоканал".
3.2. Мотивуючи рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що система централізованого водопостачання КП "Харківводоканал" являє собою єдиний технологічний виробничо-господарський комплекс водопровідних споруд з виробництва, транспортування, розподілу та реалізації питної води споживачам системи групового водопостачання м. Харкова і Харківської області.
3.3. Суди попередніх інстанцій зазначили, що законодавством України, яке регулює постачання електричної енергії, передбачено право енергопостачальної організації обмежити/припинити електропостачання споживача, не встановлюючи виключення для об`єктів питного водопостачання та водовідведення.
3.4. Разом з тим, суди дійшли висновку, що припинення енергопостачання КП "Харківводоканал" створить загрозу екологічній безпеці всього Харківського регіону, а відключення призведе до негативних наслідків всього навколишнього середовища.
3.5. Зазначаючи про те, що відключення від енергопостачання відносно об`єктів єдиної технологічної системи КП "Харківводоканал" може порушити права інших осіб та завдавати шкоди довкіллю, суди попередніх інстанцій, з посиланням на статтю 6 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування
4.1. Не погоджуючись з постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 та рішенням Господарського суду Харківської області від 01.10.2020 у справі №922/590/20, АТ "Харківобленерго" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
4.2. У якості підстави касаційного оскарження АТ "Харківобленерго" вказало пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, пославшись на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 13 Цивільного кодексу України, статті 50 Закону України "По охорону навколишнього природного середовища", статті 6 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення ", підпункту 6 пункту 5.1.1 та підпункту 3 пункту 7.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, пункту 11.5.2 Кодексу систем розподілу у подібних правовідносинах.
4.3. Скаржник наголошує, що факт направлення позивачу повідомлення про припинення розподілу електричної енергії №75 не може вважатися діями відповідача, які порушують права інших осіб, на недопустимість яких вказує стаття 13 Цивільного кодексу України, оскільки направлення такого повідомлення є правом відповідача в силу положень Правил роздрібного ринку електричної енергії та Кодексу систем розподілу.
4.4. Посилання ж судів попередніх інстанцій на статтю 6 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" скаржник вважає безпідставним, оскільки вказана норма є декларативною та містить перелік принципів формування державної політики в сфері водопостачання, на виконання яких повинні прийматись норми, що встановлюють порядок та підстави заборони відключення.
4.5. На переконання скаржника, припис зазначеної вище статті не зобов`язує відповідача утриматися від дій (надсилання повідомлення), які прямо визначені вимогами чинного законодавства у сфері енергетики та умовами укладеного з позивачем договору.
5. Доводи інших учасників справи
5.1. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
5.2. КП "Харківводоканал", зокрема, зазначає, що у повідомленні №75 відповідачем було зазначено саме про "припинення розподілу електричної енергії", а не про її обмеження, а інших дій, направлених на припинення розподілу електроенергії, що мають бути здійснені оператором системи розподілу до самого факту припинення, чинним законодавством не передбачено.
5.3. Таким чином доводи скаржника про те, що надсилання повідомлення про припинення розподілу електричної енергії свідчить лише про намір обмежити розподіл електричної енергії, а не припиняти її в цілому, не є такими, що доведені матеріалами справи.
6. Позиція Верховного Суду
6.1. Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд виходить з такого.
6.2. Правовідносини сторін під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником, оператором системи розподілу електричної енергії та споживачем регулюються як спеціальним законодавством у сфері електроенергетики, зокрема Законом України "Про ринок електричної енергії", Кодексом системи розподілу та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, так і іншими нормативними актами, що унормовують дані правовідносини з урахуванням специфічного характеру діяльності окремих категорій споживачів.
6.3. Пунктами 1, 3 частини третьої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено обов`язок споживача сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.
6.4. Відповідно до частини третьої статті 60 Закону України "Про ринок електричної енергії" відключення споживачів здійснюється виключно у порядку, визначеному цим Законом та правилами роздрібного ринку.
6.5. Відповідно до підпункту 6 пункту 5.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії оператор системи має право тимчасово припиняти розподіл (передачу) електричної енергії, обмежувати обсяг розподілу (передачі) електричної енергії або відключати споживача від мережі без його згоди у випадках та порядку, передбачених цими Правилами та Кодексом систем розподілу, зокрема у зв`язку із заборгованістю споживача за договором про користування електричною енергією та/або договором про постачання електричної енергії, які продовжують свою дію в частині регулювання відносин сторін щодо заборгованості (переплати) за цими договорами, нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.
6.6. Такі ж самі норми визначені і пунктом 11.5.2 Кодексу системи розподілу, яким встановлені випадки припинення розподілу електричної енергії за ініціативою оператора системи розподілу (ОСР) в разі несплати та/або неповної оплати послуг згідно з умовами договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та у разі несплати споживачем заборгованості за договором про постачання електричної енергії або договором про користування електричною енергією, правонаступником за якими є ОСР.
6.7. Отже, законодавство України, що регулює постачання електричної енергії, передбачає право енергопостачальної організації обмежити/припинити електропостачання споживача, не встановлюючи виключення для об`єктів питного водопостачання та водовідведення.
6.8. Звертаючись з позовом у цій справі позивач вважав, що направлення відповідачем повідомлення №75 від 12.02.2020 з підстав наявності суми заборгованості, зазначеної у повідомленні про припинення позивачу розподілу електроенергії, починаючи з 08-00 год. 20.02.2020, є порушенням вимог статті 13 Цивільного кодексу України та статті 6 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", оскільки зазначеним законом встановлено заборону відключення об`єктів питного водопостачання та централізованого водовідведення від системи енергозабезпечення.
6.9. Верховний Суд зазначає, що з огляду на положення статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права, захист свого інтересу у разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
6.10. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.
6.11. Положеннями статті 13 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
6.12. Зловживанням правом є особливим цивільним правопорушенням, яке здійснюється управомоченою особою в ході реалізації належного їй суб`єктивного права і полягає у використанні конкретної форми його реалізації, що суперечить соціальному призначенню права та спрямоване на спричинення шкоди іншій особі.
6.13. Закон України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" є спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямований на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров`я людини питною водою.
6.14. За змістом положень статті 6 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" державна політика у сфері питної води та питного водопостачання будується на принципах гарантованого першочергового забезпечення питною водою населення для забезпечення питних, фізіологічних, санітарно-гігієнічних та побутових потреб а також заборони відключення об`єктів питного водопостачання та водовідведення від системи енерго-, газо-, теплопостачання як об`єктів життєзабезпечення і стратегічного значення.
6.15. Отже, одним із принципів державної політики у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення є заборона відключення об`єктів питного водопостачання та централізованого водовідведення від системи енерго-, газо-, теплопостачання як об`єктів життєзабезпечення і стратегічного значення.
6.16. Судами встановлено, що відповідно до статуту КП "Харківводоканал" метою діяльності підприємства є здійснення виробничої, науково-дослідної та комерційної діяльності для повного та якісного задоволення потреб населення, суб`єктів господарювання в комунальних послугах, забезпечення групового, індивідуального водопостачання, водовідведення м. Харкова та населених пунктів Харківської області, здійснення заходів для поліпшення екологічної обстановки України, підвищення рівня доходів працівників підприємства, посилення зацікавленості та відповідальності за кінцеві результати діяльності з метою отримання відповідного прибутку. Предметом діяльності підприємства є видобування, виробництво, забір, очищення, подача, постачання, транспортування, розподіл питної води; приймання, збирання, відведення, транспортування та повне біологічне очищення стічних вод, знезараження та скид біологічно очищеної стічної води у водні об`єкти.
6.17. Система централізованого водопостачання КП "Харківводоканал" являє собою єдиний технологічний виробничо-господарський комплекс водопровідних споруд з виробництва, транспортування, розподілу та реалізації питної води споживачам системи групового водопостачання м. Харкова і Харківської області.
6.18. При цьому судами також встановлено, що єдина технологічна система КП "Харківводоканал", про яку йдеться, забезпечує питною водою місто Харків та 52 населених пункти Харківської області, та належить територіальній громаді міста Харкова.
6.19. Зазначений у статті 6 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" принцип застосовується з метою попередження екологічної та епідеміологічної кризи, яка може виникнути у разі тривалого відключення об`єктів питного водопостачання та водовідведення від системи енергопостачання.
6.20. Вимоги статті 6 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" є переважними над іншими актами законодавства, адже принцип державної політики, встановлений зазначеною нормою, підлягає обов`язковому застосуванню для підприємств, що забезпечують питною водою певний населений регіон, з метою гарантованого, першочергового забезпечення питною водою населення для забезпечення питних, фізіологічних, санітарно-гігієнічних та побутових потреб.
6.21. Відтак, заборону відключення електроенергії об`єктів питного водопостачання та водовідведення, до яких відноситься і позивач, прямо передбачено законодавством.
6.22. Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 11.10.2019 у справі №913/337/18, який є релевантним у спірних правовідносинах. Приймаючи постанову від 11.10.2019 у справі №913/337/18 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в раніше ухваленому судовому рішенні Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 913/257/18, за яким у відповідача наявне право, передбачене договором, на обмеження або припинення енергопостачання позивачеві у разі несплати ним своєчасно за спожиту електроенергію, без урахування вимог статті 6 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення".
6.23. У касаційній скарзі відповідач зазначає, що виходячи з норм законодавства в сфері енергетики, законодавець не встановлює окремі умови для обмеження/припинення підприємств водопостачання та водовідведення, не виділяє їх в окрему групу споживачів. При цьому, відповідно до "Порядку забезпечення постачання електричної енергії захищеним споживачам", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 №1209 КП "Харківводоканал" не входить до вказаних об`єктів, по відношенню до яких є пряма встановлена законодавством в сфері електроенергетики заборона щодо обмеження, відключення електропостачання, а тому на час складання повідомлення про припинення розподілу електричної енергії заборона щодо відключення об`єктів позивача відсутня.
6.24. Верховний суд відхиляє як необґрунтовані посилання скаржника на недотримання позивачем приписів вказаного вище Порядку, яким визначено процедуру визначення переліку захищених споживачів електричної енергії, обмеження, відключення постачання електричної енергії захищеним споживачам, механізм забезпечення повної поточної оплати захищеними споживачами.
6.25. Дійсно, матеріали справи не містять доказів на підтвердження дотримання позивачем приписів зазначеного Порядку та належності КП "Харківводоканал" до категорії захищених споживачів.
6.26. Водночас колегія суддів наголошує, що пряма, законодавчо встановлена статтею 6 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" заборона відключення об`єктів питного водопостачання та централізованого водовідведення від системи енергопостачання як об`єктів життєзабезпечення і стратегічного значення сама по собі виключає можливість відключення КП "Харківводоканал" від електропостачання, незалежно від наявності у нього статусу захищеного споживача.
6.27. Окрім цього суди попередніх інстанцій обґрунтовано врахували те, що спеціальне законодавство України у сфері охорони навколишнього природного середовища, також вказує на необхідність припинення діяльності, що завдає шкоди довкіллю.
6.28. Так, статтею 4 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" передбачено право громадян на безпечні для здоров`я і життя харчові продукти, питну воду, умови праці, навчання, виховання, побуту, відпочинку та навколишнє природне середовище.
6.29. Як зазначено у статті 3 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", основними принципами охорони навколишнього природного середовища є пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов`язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності; гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров`я людей; запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища.
6.30. Так, забезпечення екологічної безпеки визначено як завдання законодавства про охорону навколишнього природного середовища (статті 1 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").
6.31. Основними принципами охорони навколишнього природного середовища, серед іншого, є пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов`язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності (статті 3 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").
6.32. Згідно зі статтею 4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" громадяни України мають право користуватися природними ресурсами України відповідно до цього та інших законів.
6.33. Відповідно до статті 50 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" екологічна безпека - це такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров`я людей. Екологічна безпека гарантується громадянам України здійсненням широкого комплексу взаємопов`язаних політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів. Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди навколишньому природному середовищу, може бути припинена за рішенням суду.
6.34. Частина друга статті 10 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" також передбачає, що діяльність, яка перешкоджає здійсненню права громадян на безпечне навколишнє природне середовище та інших їх екологічних прав, підлягає припиненню в порядку, встановленому цим Законом та іншим законодавством України.
6.35. Доводи скаржника про відсутність в матеріалах справи доказів здійснення відповідачем реальних дій, спрямованих на припинення розподілу електричної енергії позивачу, тобто наявність порушеного права, визнаються Судом необґрунтованими, оскільки у повідомленні №75 відповідачем зазначено саме про "припинення розподілу електричної енергії" у визначений у повідомленні строк, а не про її обмеження.
6.36. При цьому як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, після отримання позивачем повідомлення №75 від 12.02.2020 про припинення розподілу електроенергії, КП "Харківводоканал" звернулося до місцевого господарського суду з заявою про забезпечення позову до пред`явлення позову у справі №922/590/20. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.02.2020 у справі №296з-20 вжито заходів забезпечення позову шляхом зобов`язання АТ "Харківобленерго" утриматись від вчинення дій щодо повного припинення розподілу електричної енергії КП "Харківводоканал" до вирішення справи по суті.
6.37. Станом на 20.02.2020, тобто на дату, зазначену у повідомленні №75 від 12.02.2020, припинення відповідачем розподілу електроенергії КП "Харківводоканал" не відбулось саме у зв`язку з вжиттям судом першої інстанції відповідних заходів забезпечення позову.
6.38. З урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що припинення розподілу електроенергії й, як наслідок, припинення енергопостачання об`єктам позивача, створює загрозу екологічній безпеці всього Харківського регіону. Вказана загроза носить характер триваючого стану і існуватиме завжди при здійсненні відключення чи обмеження енергопостачання об`єктам єдиної технологічної системи КП "Харківводоканал".
6.39. Верховний Суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту права є ефективним та доцільним, як у випадку наявного факту порушення прав інших осіб чи завдання шкоди довкіллю (дії, що здійснилася), так і у випадку можливого порушення прав інших осіб та завдання шкоди довкіллю, що характеризується реальністю та очевидністю такої загрози.
6.40. За таких обставин, суди попередніх інстанцій правомірно задовольнили позовні вимоги в повному обсязі.