ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2021 року
м. Київ
справа №813/5148/15
адміністративне провадження №К/9901/25331/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Державного підприємства "Львіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахтоспецмонтажно-налагоджувальне управління" Державного підприємства "Львіввугілля" до Сокальської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Червоногвардійської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.11.2015, прийняту у складі головуючого судді Карп`як О.О., та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2016, постановлену у складі колегії суддів: Глушка І.В. (головуючий), Большакової О.О., Макарика В.Я.
І. Суть спору
1. У серпні 2015 року Державне підприємство (далі - ДП) "Львіввугілля" звернулося до суду з позовом до Сокальської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - Сокальської ОДПІ), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.05.2015 №0004181720.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ДП "Львіввугілля" зазначило, що згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 25.05.2015 за платежем податок на доходи фізичних осіб збільшено суму основного платежу у розмірі 342025,18 грн, однак таке збільшення є неправомірним, так як ця сума вже нарахована в обліку платника, але не сплачена, тому повторному нарахуванню підлягати не може.
3. Позивач зазначає, що ВП ""ШСМНУ" ДП "Львіввугілля" не є юридичною особою та не є платником податку на доходи фізичних осіб із доходів у формі заробітної плати працівників. Крім того, позивач вказує, що згідно статті 127 ПК України за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання нараховується пеня, а не штрафні санкції.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Судами попередніх інстанцій установлено, що ДП "Львіввугілля", адреса: м. Сокаль, вул.Б.Хмельницького, 26, має в своєму складі, крім іншого, відокремлений підрозділ Управління Шахтоспецмонтажно-налагоджувальне управління (без права юридичної особи).
5. Контролюючим органом проведено планову виїзну перевірку ВП ""ШСМНУ" ДП "Львіввугілля" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 30.09.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 30.09.2014, за наслідками якої складено Акт від 13.05.2015 №287/2200/34987316 (далі - акт перевірки).
6. У ході проведеної перевірки встановлено порушення позивачем: підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 54.2 статті 54, пункту 87.9 статті 87, статті 167, підпунктів 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, підпункту "а" пункту 176.2 статті 176 ПК України в частині несплати податку на доходи фізичних осіб в сумі 342 024,89 грн та несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб в сумі 4 697 336,32 грн.
7. За наслідками проведеної перевірки Сокальська ОДПІ 25.05.2015 прийняла податкове повідомлення-рішення форми Р № 0004181720, яким визначила ВП ""ШСМНУ" ДП "Львіввугілля" грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 3 455 452,87 грн, в тому числі основне зобов`язання 342 025,18 грн, штрафні (фінансові) санкції 3 113 427, 69 грн.
8. Не погоджуючись із цим податковим повідомленням-рішенням, ВП ""ШСМНУ" ДП "Львіввугілля" оскаржило його в судовому порядку.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
9. Львівський окружний адміністративний суд постановою від 19.11.2015 у задоволенні позову відмовив.
10. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції погодився з висновками контролюючого органу про порушення ВП "Шахтоспецмонтажно- налагоджувальне управління" ДП "Львіввугілля" підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 54.2 статті 54, пункту 87.9 статті 87, статті 167, підпунктів 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, підпункту "а" пункту 176.2 статті 176 ПК України в частині несплати податку на доходи фізичних осіб в сумі 342 024, 89 грн та несвоєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб в сумі 4 697 336, 32 грн, оскільки такі підтверджені матеріалами справи.
11. Суд першої інстанції виходив з того, що під час визначення суми грошових зобов`язань податковий орган урахував вимоги пункту 102.1 статті 102 ПК України щодо строку 1095 днів. Оскільки факт несвоєчасної сплати (несплати) ПДФО (з урахуванням місячного податкового періоду) мав місце два і більше рази, тому податковий орган обґрунтовано застосував до позивача штраф на підставі статті 127 ПК України.
12. Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 19.05.2016 рішення суду першої інстанцівї скасував. Адміністративний позов ДП "Львіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахтоспецмонтажно-налагоджувальне управління" ДП "Львіввугілля" задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Сокальської ОДПІ № 0004181720 від 25.05.2015 в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3113427,69 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
IV. Касаційне оскарження
13. У касаційні скарзі Червоногвардійська ОДПІ, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їх скасувати його рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
14. Позивач своїм правом на подання заперечень на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає перегляду судового рішення.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
15. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16. Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
17. Пунктами 18.1, 18.2 статті 18 ПК України встановлено, що податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.
18. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов`язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.
19. Згідно з пунктом 54.2 статті 54 ПК України грошове зобов`язання щодо суми податкових зобов`язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов`язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.
20. Податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом (Абзац 2 пункту 57.1 статті 57 ПК України).
21. У відповідності до вимог пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
22. Таким чином, положення статті 126 ПК України щодо застосування штрафної санкції застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.
23. Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, Суд виходить із того, що у разі, коли платник податків не сплачує суми самостійно узгодженого грошового зобов`язання протягом строків, передбачених ПК України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до статті 126 ПК України.
24. Натомість згідно з пунктом 127.1 статті 127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
25. Відповідальність за погашення суми податкового зобов`язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов`язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов`язків погашення такої суми податкових зобов`язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.
26. Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого пунктом 169.4 статті 169 цього Кодексу, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами цього Кодексу.