ПОСТАНОВА
Іменем України
27 травня 2021 року
Київ
справа №820/6482/16
адміністративне провадження №К/9901/36691/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року (суддя Нуруллаєв І.С.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року (головуючий суддя Чалий І.С., судді: Зеленський В.В., П`янова Я.В.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК" до Харківської митниці ДФС про визнання дій незаконними,
В С Т А Н О В И В:
В листопаді 2016 року Публічне акціонерне товариство "ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом (з врахуванням уточнень) до Харківської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач) про визнання дій посадових осіб митного поста "Харків-Центральний" Митниці щодо організації митного контролю при оформленні митної декларації типу "ЕК10АА" №807100000/2016/046131 від 18 листопада 2016 року, а саме: взяття проб (зразків) товарів діагностичних реактивів БІОЛІК Туберкулін ППД-Л розчин для ін`єкцій, виробництва Товариства (серії №14/300075) у кількості 20 ампул по 1 мл на підставі акту про взяття проб (зразків) товарів №198 від 21 листопада 2016 року незаконними.
Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство вказувало, що проведений посадовими особами Митниці процес взяття проб (зразків) товарів, результати якого оформлені актом №198 від 21 листопада 2016 року, виконаний без дотримання встановленої процедури, а саме на підставі листа Управління СБУ в Харківській області й без оформлення письмового вмотивованого рішення керівника митного органу, що є порушенням положень частини 1 статті 320 та частини 2 статті 356 Митного кодексу України (далі - МК України).
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи такі рішення, суди прийшли до висновку про недопущення відповідачем під час організації митного контролю при оформленні митної декларації типу "ЕК10АА" №807100000/2016/046131 від 18 листопада 2016 року порушень, а отже й про правомірність дій посадових осіб останнього, враховуючи, що взяття проб (зразків) товарів здійснювалось саме в рамках процедур митного контролю та митного оформлення у зв`язку із необхідністю проведення досліджень для встановлення характеристик і класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД й, при цьому, на підставі доповідної записки головного державного інспектора митного посту "Харків-Центральний" за резолюцією т.в.о. начальника цього посту Білюка В.В., який у розумінні частини 1 статті 547 МК України є керівником органу доходів і зборів.
Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на ті ж обставини, що вже наводились ним в позовній заяві (зокрема, щодо порушення процедури призначення відібрання проб (зразків) товарів), просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Відповідач в письмових запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає наступне.
Судами встановлено, що 18 листопада 2016 року Товариство подало до митного посту "Харків-Центральний" Митниці митну декларацію №807100000/2016/046131 щодо експортного оформлення на користь одержувача - ТОВ "Фармстандарт-УфаВИТА" за зовнішньоекономічним контрактом від 02 лютого 2016 року №01/7-01/16 товару - діагностичних реактивів БІОЛІК Туберкулін ППД-Л, розчин для внутрішньошкірного введення, 2 ТО/доза по 1 мл (10 доз) в ампулах №30, "in bulk", упаковка картонна (серія №14/300075 - 100 800 ампул).
При експортному оформленні митної декларації №807100000/2016/046131 від 18 листопада 2016 року на території "Східний вантажний митний комплекс" (м.Харків, вул.Клочківська, 370) вказаний товар було затримано й за результатами застосування системи управління ризиками, використання якої передбачено статтями 320, 337, 361-363 МК України, серед іншого визначено митну формальність у виді взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД.
Так, на підставі доповідної записки головного державного інспектора митного посту "Харків-Центральний" Митниці Соломки Н.Г. від 21 листопада 2016 року №3287/20-70-61/61 щодо отримання дозволу на проведення відбору проб (зразків) товару Товариства, заявленого до митного оформлення за МД №807100000/2015/046131 від 18 листопада 2016 року та за накладеною резолюцією т.в.о. начальника митного посту "Харків-Центральний" Білюка В.В. посадовими особами митного органу 21 листопада 2016 року здійснено відбір проб (зразків) товару по факту його пред`явлення декларантом у присутності уповноваженої особи Товариства.
За результатами взяття посадовими особами Митниці проб (зразків) товару складено акт №198 про взяття проб (зразків) товарів від 21 листопада 2016 року.
Водночас суди з`ясували, що 21 листопада 2016 року до Митниці надійшов лист Управління Служби безпеки України в Харківській області від 18 листопада 2016 року №70/6-3936, яким повідомлено про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №22016220000000197 від 14 вересня 2016 року з попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за частиною 2 статті 305 КК України та запитано з метою отримання відомостей про факти та обставини, що мають значення для кримінального провадження і підлягають доказуванню, а також недопущення незаконного переміщення через митний кордон України фальсифікованих лікарських засобів здійснити відбір зразків товару для проведення відповідного експертного дослідження у Харківському управлінні з питань експертизи та дослідження на предмет встановлення його походження, фактичного найменування, коду товару.
Вважаючи дії посадових осіб Митниці щодо організації митного контролю при оформленні митної декларації типу "ЕК10АА" №807100000/2016/046131 від 18 листопада 2016 року, а саме взятті проб (зразків) товарів незаконними, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із пунктами 23, 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
За змістом частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина 1 статті 248 МК України).
Частиною 1 статті 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Відповідно до частини 1 статті 320 МК України форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Не допускаються визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю.
Згідно з пунктами 1 та 2 частини 1 статті 336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом: перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України; митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян).
Перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом (частина 1 статті 337 МК України).
Статтею 361 МК України визначено, що управління ризиками - це робота органів доходів і зборів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Під ризиком розуміється ймовірність недотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи. Органи доходів і зборів застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю. Цілями застосування системи управління ризиками є: 1) запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи; 2) забезпечення більш ефективного використання наявних у органів доходів і зборів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об`єктах аналізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику); 3) забезпечення в межах повноважень органів доходів і зборів заходів із захисту національної безпеки, життя і здоров`я людей, тварин, рослин, довкілля, інтересів споживачів; 4) прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.
Аналіз ризику - це систематичне використання органами доходів і зборів наявної у них інформації для визначення обставин та умов виникнення ризиків, їх ідентифікації і оцінки ймовірних наслідків недотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи. До об`єктів аналізу ризику належать: 1) характеристики товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України; 2) характер зовнішньоекономічної операції; 3) характеристика суб`єктів, що беруть участь у зовнішньоекономічній операції (стаття 362 МК України).
Отже, як зазначили суди, необхідність перевірки документів та відомостей, які подані декларантом під час митного оформлення товарів, а також право на проведення огляду (переогляду) товарів виникає у тому числі за результатами застосування митним органом системи управління ризиками.
При цьому, суди встановили, що за результатом проведення контролю із застосуванням СУР посадовими особами митного поста було здійснено оцінку ризиків по МД №807100000/2015/046131 від 18 листопада 2016 року.
Зокрема за результатом застосування переліку індикаторів ризику, як одного із інструментів СУР, відповідно до переліків індикаторів ризику (індикатори п.3.1.1 та п.3.5.5) було сформовано митну формальність за кодом " 905-3": "Взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД".
Таким чином, суди з`ясували, що лист Управління Служби безпеки України в Харківській області від 18 листопада 2016 року №70/6-3936 не слугував підставою для здійснення митних формальностей, а відібрання зразків (проб) здійснювалось у зв`язку з необхідністю проведення досліджень та з метою встановлення характеристик для класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД.
Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 356 МК України взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами органу доходів і зборів в рамках процедур митного контролю та митного оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для: 1) класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД; 2) перевірки задекларованої митної вартості товарів; 3) встановлення країни походження товарів; 4) встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин; 5) встановлення належності товарів до предметів, що мають художню, історичну чи археологічну цінність; 6) встановлення належності товарів до таких, що виготовлені з використанням об`єктів права інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону.
Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами органу доходів і зборів на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов`язки.
В той же час, виходячи за змісту статті 24 МК України, рішення - окремі акти, якими органи доходів і зборів або їх посадові особи приймають рішення з питань, передбачених законодавством України з питань державної митної справи, а також задовольняють скарги, заяви, клопотання конкретних фізичних чи юридичних осіб або відмовляють у їх задоволенні.
Як встановили суди та вже вказувалось в цій постанові, підставою для взяття проб товару, пред`явленого позивачем до митного оформлення, була доповідна записка головного державного інспектора митного посту "Харків-Центральний" Соломки Н.Г. з резолюцією т.в.о. начальника митного посту "Харків-Центральний" Білюка В.В. "До роботи".
Отже, митним органом не дотримано встановлених частиною 2 статті 356 МК України вимог, оскільки не прийнято вмотивованого письмового рішення керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов`язки, про взяття проб (зразків) товарів.
Вищевказана ж доповідна записка та проставлена на ній резолюція ("До роботи"), з огляду на наведені законодавчі приписи, не можуть бути розцінені як вмотивоване письмове рішення керівника.
Подібна правова позиція (щодо форми рішення про відібрання проб (зразків) товарів) висловлена і в постановах Верховного Суду, зокрема, від 28 травня 2020 року у справі №818/1205/16 (адміністративне провадження №К/9901/32111/18), від 12 листопада 2020 року у справі №808/1697/15 (адміністративне провадження №К/9901/8006/18), від 25 лютого 2021 року у справі №815/1557/17 (адміністративне провадження №К/9901/4200/18).
Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про допущення Митницею порушень законодавства під час організації митного контролю при оформленні митної декларації типу "ЕК10АА" №807100000/2016/046131 від 18 листопада 2016 року, а саме - при взятті проб (зразків) товарів без належним чином оформленого вмотивованого письмового рішення керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов`язки.
За змістом частин 1 та 3 статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували (тлумачили) норми матеріального права щодо розглядуваних правовідносин, постановлені у справі рішення підлягають скасуванню, з прийняттям нового - про задоволення позову.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 359 КАС, Суд