ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2021 року
м. Київ
справа № 320/1778/20
адміністративне провадження № К/9901/29264/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 320/1778/20
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року, прийняту у складі судді Харченко С.В. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року, постановлену колегією суддів у складі: головуючого судді Бужак Н. П., суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача, що виявились у відмові здійснити позивачу нарахування та виплату пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII;
- зобов`язати Кагарлицьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести позивачу перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, починаючи з 01 листопада 2014 року;
- зобов`язати Кагарлицьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області проводити позивачу щомісячну виплату державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 50, частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року, позовну заяву повернуто позивачу.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями позивач оскаржив їх в касаційному порядку. У касаційній скарзі просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та направити справу до належного суду для продовження розгляду.
На думку позивача, суди дійшли помилкового висновку про наявність підстав для повернення позову.
Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення скарги без задоволення, а судових рішень - без змін, оскільки відсутні підстави для їх скасування.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року позовну заяву залишено без руху для подання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку; позовної заяви, яка оформлена у відповідності до вимог пункту 4 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (у тому числі шляхом уточнення позовних вимог) з урахуванням наведених в цій ухвалі висновків суду; копії позовної заяви, недоліки щодо форми (змісту) якої усунуто, для її направлення відповідачу.
23 квітня 2020 року до Київського окружного адміністративного суду надійшла заява позивачки про усунення недоліків позовної заяви разом з доданими до неї матеріалами.
Під час розгляду поданих позивачкою документів судом встановлено, що вимоги ухвали Київського окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року виконано позивачем таким чином, що суд позбавлений можливості визначити спірний період (початкову та кінцеву дати), за який відповідач, на думку позивача, повинен здійснити перерахунок та виплату пенсії.
У зв`язку з цим ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року позивачу продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви на п`ять календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали та зазначено спосіб їх усунення шляхом подання до суду позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог пункту 4 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (у тому числі шляхом уточнення позовних вимог в частині періодів, за які позивач бажає отримати перерахунок та виплату пенсійних виплат, а у разі пропуску строку звернення до суду - доказів поважності причин пропуску такого строку, не зазначених ним в уточненій позовній заяві), та копії позовної заяви, недоліки щодо форми (змісту) якої усунуто, для її направлення відповідачу.
21 травня 2020 року до Київського окружного адміністративного суду на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року від ОСОБА_1 надійшла позовна заява у новій редакції, в якій позовні вимоги викладені таким чином:
- визнати протиправними дії відповідача, що виявились у відмові здійснити позивачу нарахування та виплату пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII;
- зобов`язати відповідача провести позивачу перерахунок державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, визначити їх розмір та виплатити заборгованість за період з 02 серпня 2014 року по 01 листопада 2014 року, а також проводити щомісячну виплату державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 50, частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII.
Також, позивачкою подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим адміністративним позовом.
Приймаючи рішення про повернення позовної заяви, суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний суд, виходив з того, оскільки позивачкою не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що об`єктивно перешкоджали їй звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а судом з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, така позовна заява підлягає поверненню на підставі частини 2 ст. 123 КАС України.
Як убачається з позовної заяви, ОСОБА_1 звернулась до суду щодо проведення перерахунку державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, визначити їх розмір та виплатити заборгованість за період з 02 серпня 2014 року по 01 листопада 2014 року та зазначила, що про порушення своїх прав та інтересів вона дізналась лише у січні 2020 року, отримавши лист Кагарлицького відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 20 січня 2020 року № 89/П-05, яким їй відмовлено у перерахунку пенсії за наведений вище період.
Суди обґрунтовано не погодились із доводами позивачки з огляду на таке.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частинами 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Частиною 4 ст. 123 КАС України передбачено, що якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року № 340/1019/19).
Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду (постанова від 31 березня 2021 року, справа № 240/12017/19, адміністративне провадження № К/9901/15971/20).
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі частини 1 статті 123 КАС України.
За змістом частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що судами не допущено порушень норм процесуального права, у зв`язку з чим касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 345, 350, 356 КАС України суд, -