ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2021 року
м. Київ
справа № 140/1916/16-а
адміністративне провадження № К/9901/42695/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 140/1916/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області на постанову Немирівського районного суду Вінницької області від 25 квітня 2017 року, прийняту у складі головуючого судді Слободяник Т.В. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого Білоуса О.В., суддів: Курка О.П. Совгири Д.І.,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом щодо визнання протиправною та скасування постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області по справі про адміністративне правопорушення № 39 від 17.02.2016 року про притягнення її до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Постановою Немирівського районного суду Вінницької області від 25 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності з 2001 року належить земельна ділянка площею 0,0895 га для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 згідно з Державним актом на право приватної власності на землю ІІІ-ВН № 043223.
Постановою № 39 від 17.02.2016 року по справі про адміністративне правопорушення, винесеною головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області Костенко В.О. на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 11.02.2016 року, було притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 4250 грн. у відповідності до положень ч. 5 ст. 96 КУпАП за порушення вимог ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" та пп. 1 п. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", яке полягає у тому, що ОСОБА_1 здійснила будівництво господарської будівлі (літньої кухні) по АДРЕСА_1 без розробленої та погодженої в установленому порядку проектної документації та зареєстрованого належним чином повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що постанова у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 від 17.02.2016 року, винесена з порушенням Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та КУпАП, оскільки інспектором Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області Костенко В.О. не було встановлено період, в який розпочато будівництво господарської будівлі, та того факту, що забудовник цієї споруди ОСОБА_1 є власником земельної ділянки по АДРЕСА_1, з 2001 року, внаслідок чого Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 року застосовано у зворотньому порядку. Крім того, визнаючи протиправною та скасовуючи постанову по справі про адміністративне правопорушення № 39 від 17.02.2016 року, суд першої інстанції зазначив, що останній приймався на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, який був складений за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та за відсутності доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо неї.
Апеляційний суд, залишаючи в силі рішення суду першої інстанції, зазначив, про відсутність дотримання відповідачем процедури Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 06 квітня 1995 року, зокрема в частині виконання обов`язків щодо ознайомлення позивача з протоколом про адміністративне правопорушення (відсутність доказів його отримання позивачем за допомогою засобів поштового зв`язку), роз`яснення прав та обов`язків, не надано доказів завчасного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Вищевикладене у своїй сукупності свідчить про протиправність дій відповідача при притягненні позивача до відповідальності за адміністративне правопорушення, який діяв не у спосіб, передбачений Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
У поданій касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій у справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.
Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, враховуючи межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За приписами п.п. 1 п. 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.
Вищенаведеним Порядком передбачено, зокрема, і належну процедуру проведення позапланових перевірок органами державного архітектурно-будівельного контролю з гарантуванням прав суб`єктів містобудування.
Так, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва (п. 9 Порядку).
У п. 13 Порядку визначено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль (п. 18 Порядку).
Пунктами 16, 18, 19 Порядку № 553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Відповідно до пункту 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.
Про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (п. 9 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 року № 244).
Згідно п. 13 Порядку № 244, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб`єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності). У разі відмови суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому. Суб`єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід`ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Відповідно до п. 14 Порядку № 244, під час складання протоколу уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, роз`яснює суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, його права та обов`язки, передбачені Законом та цим Порядком. До протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності можуть додаватися оригінали або копії документів, фотоматеріали, які підтверджують факт вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винність суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Зі змісту акту № 179-ПП від 11.02.2016 року перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, та протоколу про адміністративне правопорушення, складеного 11.02.2016 року стосовно ОСОБА_1, судом апеляційної інстанції встановлено, що остання була присутня під час проведення перевірки, яка проводилась відповідачем, однак від підпису та отримання копій як протоколу, так і акту відмовилась. Примірники останніх були надіслані позивачу за допомогою засобів поштового зв`язку.
Разом з тим, належних та допустимих доказів отримання позивачем за допомогою засобів поштового зв`язку надісланих на її адресу акту перевірки № 179-ПП від 11.02.2016 року та протоколу про адміністративне правопорушення матеріали справи не містять, оскільки надана поштова квитанція свідчить лише про факт їх направлення на адресу позивача, в той час як поштове повідомлення про отримання ОСОБА_1 направленої кореспонденції відсутнє.
Викладені обставини дають колегії суддів підстави погодитись із висновком суду апеляційної інстанції про неналежне повідомлення ОСОБА_1 про розгляд щодо неї справи про адміністративне правопорушення який, у відповідності до інформації зазначеної в протоколі про адміністративне правопорушення від 11.02.2016 року, повинен був відбутись 17.02.2016 року у приміщенні Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області, що у своїй сукупності позбавило її можливості реалізувати надані їй законодавством права, передбачені п. 13 Порядку, та відповідно бути присутньою під час розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно неї.
Отже, у цій справі встановлено відсутність дотримання відповідачем процедури Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 06 квітня 1995 року, зокрема в частині виконання обов`язків щодо ознайомлення позивача з протоколом про адміністративне правопорушення (відсутність доказів його отримання позивачем за допомогою засобів поштового зв`язку), роз`яснення прав та обов`язків, не надано доказів завчасного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Вищевикладене у своїй сукупності, свідчить про протиправність дій відповідача при притягненні позивача до відповідальності за адміністративне правопорушення, який діяв не у спосіб, передбачений Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, внаслідок чого прийнята постанова про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 є протиправною.
Враховуючи наведене, касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення судів - без змін.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд