1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 року

м. Київ

справа № 750/5613/17

адміністративне провадження № К/9901/2154/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Управління державного архітектурного-будівельного контролю Чернігівської міської ради на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 жовтня 2017 року (головуючи суддя Рахманкулова І.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року (колегія суддів: Бабенко К.А., Кузьменко В.В., Степанюк А.Г.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурного-будівельного контролю Чернігівської міської ради, Начальника управління державного архітектурного-будівельного контролю Чернігівської міської ради Шкуріної Людмили Григорівни, Заступника начальника управління державного архітектурного-будівельного контролю Чернігівської міської ради Ровенець Лариси Вікторівни, третя особа - Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Чернігівській області, про визнання протиправним та скасування припису і постанови, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просив визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 17 від 18.05.2017 та постанову № 3 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, винесену 26.05.2017.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що оскаржувані припис та постанова суперечать вимогам законодавства, оскільки при складанні акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 45 від 18.05.2017 та протоколу від 18.05.2017 про порушення у сфері містобудівної діяльності він надав письмове пояснення, що роботи по реконструкції надбудови на об`єкті будівництва виконувались ним, як громадянином, а не як фізичною особою-підприємцем, проте відповідачами ці обставини враховано не було та безпідставно винесено припис, а у подальшому і постанову про накладення штрафу.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 жовтня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з указаними судовими рішеннями, Управління державного архітектурного-будівельного контролю Чернігівської міської ради подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що судами не надано належної правової оцінки тому факту, що об`єкт будівництва перебував у ФОП ОСОБА_1 на відповідальному зберіганні, що і дозволило останньому здійснити будівництво на об`єкті.

Від інших учасників судового провадження відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

У зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в письмовому провадженні.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що представниками регіонального відділення фонду державного майна України по Чернігівській області 23.03.2017 проведено планову перевірку за місцезнаходження об`єкта будівництва, за результатами якої встановлено факт наявності новобудови.

В подальшому, відповідачем проведено позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті виробництва - Реконструкція сховища цивільного захисту з будівництва прибудови, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за результатом якої складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.05.2017.

За результатами перевірки встановлено виконання будівельних робіт з надбудови двоповерхової будівлі, яка знаходиться безпосередньо над входами в сховище, а саме захисної споруди цивільного захисту. Виконано роботи з монтажу фундаменту, стін, перекриття стелі та покрівлі.

Також за результатами перевірки встановлено факт виконання будівельних робіт фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 без реєстрації відповідної декларації в органах державного архітектурно-будівельного контролю про її початок, що є порушенням п. 1 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідачем щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18 травня 2017 року.

18 травня 2017 року відповідачем складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов`язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 подати декларацію про початок виконання будівельних робіт на зазначений об`єкт будівництва до органів державного архітектурно-будівельного контролю або привести його до попереднього стану до 18.08.2017.

На підставі акта перевірки, протоколу та припису, відповідачем 26 травня 2017 року прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №3, відповідно до якої фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 4 частини другої ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено на нього стягнення у виді штрафу в сумі 60624,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодилась колегія суддів апеляційного суду, дійшов висновку, що позивач, який є замовником будівництва зазначеного об`єкта здійснював будівництво як фізична особа, однак його притягнуто до відповідальності як фізичну особу-підприємця, а тому оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються законами України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI, "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 № 208/94-ВР, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).

За змістом частини першої та четвертої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.

Поняття замовника визначено у пункті 4 частини першої статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", де вказано, що це фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

За змістом частини восьмої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року № 553 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконую

................
Перейти до повного тексту