ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2021 року
м. Київ
справа № 810/264/18
адміністративне провадження № К/9901/69665/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Бившевої Л.І., Пасічник С.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2018 (колегія суддів: Шурко О.І., Василенко Я.М., Кузьменко В.В.) у справі №810/264/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" до Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Сільпо-Фуд" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 18.07.2017 №UA125220/2017/010041/2.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при митному оформленні товару, який ввозився на територію України, позивачем було визначено митну вартість за основним методом - за ціною договору (контракту). Цей показник було заявлено у митній декларації від 07.07.2017 № UА125220/2017/706271, до якої додавалися усі необхідні документи для підтвердження ціни. Однак, на думку позивача, митний орган безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товару, визначеною за ціною договору (контракту), та незаконно прийняв рішення про коригування митної вартості товару із застосуванням резервного методу визначення митної вартості товару.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2018 (суддя - Шавінський В.Р.) позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці Державної фіскальної служби про коригування заявленої митної вартості товару: №UA125220/2017/010041/2 від 18.07.2017, у зв`язку із безпідставністю його прийняття.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2018 рішення суду першої інстанції було скасовано, у задоволені позову відмовлено. Суд апеляційної інстанції визнав, що рішення яке було прийнято відповідачем є законним з огляду на те, що розмір страхової суми у страховому сертифікаті (791867,16 грн.) не підтверджений документально та не відповідає умовам п. 3.1 Генерального договору страхування, а саме - сума інвойсу (526 470,23 грн.) перевищує страхову суму та розмір транспортних витрат (265 396,93 грн.).
Не погоджуючись з судовими рішеннями суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати, позов задовольнити. Вказується на те, що відповідач в рішенні про коригування митної вартості не зазначав на не підтвердженні витрати на перевезення і витрати на страхування, а тому такі розбіжності не могли оцінюватись під час розгляду даної справи. Водночас зауважує про хибний підхід до розуміння судом апеляційної інстанції вартості послуг із страхування в порівнянні із розміром страхової суми, а також складових вартості перевезення товару.
Окремо, Товариство звертає увагу в касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, оскільки йому не надсилалась ухвала про відкриття апеляційного провадження разом з копією апеляційної скарги, а також не було повідомлено про дату час та місце судового засідання, чим позбавило реалізувати його право надати відзив на апеляційну скаргу і приймати участь в судовому засіданні.
В письмовому відзиві на вказану касаційну скаргу, який надійшов до Вищого адміністративного суду України відповідач просив її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 17.11.2016 між позивачем та AIMON GROUP LIMITED, Китай (постачальник), було укладено контракт купівлі-продажу товарів №1500 (далі - контракт № 1500).
7.07.2017 позивачем подано до митного оформлення електронну митну декларацію (далі-ЕМД) на товари, митна вартість якого визначена із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту).
До митної декларації 07.07.2017 №UA 125220/2017/706271 позивач подав такі документи: пакувальний лист (0271); інвойс (0380); коносамент (0705); міжнародна автомобільна накладна (CMR) (0730); декларація про походження товару (0861); висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи (1505); акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (1701); бухгалтерський документ, що підтверджує вартість транспортування (3007); висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (3016); некласифікований документ, що підтверджує заявлену митну вартість (прайс-лист) (3022); страховий поліс (3530); зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу товарів (4100); договір страхування (4200); договір про перевезення (4301); інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідєміологічцого,- кднтр товару (5501); інформацію про позитивні результати здійснення фіто санітарного контролю товару (5503); лист про помилку (9000); лист (9000); прайс лист (9000); комерційна пропозиція (9000); акт про взяття проб (зразків) товарів (9107).
07.07.2017 відповідач направив електронні повідомлення про необхідність подачі додаткових документів, а саме: оригінал зовнішньоекономічного договору (контракту) або документу, який його замінює та додатки (специфікації) до нього; якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями.
Відповідно до листа вих. № 952 позивач надав такі документи: прайс-лист б/н від 30.03.2017; комерційну пропозицію № 31/03/2017 від 31.03.2017; висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями № Ц-604 від 17.07.2017. оригінал контакту №1500 від 17.11.2016. інвойс №FZAMC 17022А від 31.03.2017.
Крім того, в даному листі, позивач зазначає, що інші документи на даний момент не має можливості надати.
Митний орган прийняв рішення №UА125220/2017/010041/2 від 18.07.2017 (поставка 1500_97-2) про коригування митної вартості товару, яким митна вартість товару була збільшена і відповідно збільшений розмір переплаченого мита та ПДВ на загальну суму 154977,17 грн.
Таким чином, митна вартість товарів була збільшена і відповідно збільшений розмір мита та ПДВ на загальну суму 154 977,17грн.
З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 263 МК України, позивач, з урахуванням коригувань, подав нову митну декларацію від 30.03.2017 №UA 125220/2017/702908.
Відповідач прийняв рішення про випуск товару під фінансову гарантію.
Після винесення оскаржуваного рішень позивач звернувся до Митного органу із заявами про скасування рішень про коригування митної вартості товару, до яких були додані додаткові документи, що підтверджують заявлену позивачем митну вартість товару: Заява від 04.10.2017 № УРБ 10/14-3982; Разом із Заявою від 04.10.2017 № УРБ 10/14-3982 подані додаткові документи: копія п/д №2125 від 21.08.2017 (оплата товару) копія інвойсу №FZAMC 17043 від (даний інвойс не стосується даної поставки, але вказаний в платіжному дорученні); копія п/д №3869287 від 10.05.2017 (оплата перевезення); копія акт виконаних робіт по договору перевезення № UAIM0286033 від 03.05.2017; копія рахунку морського перевізника № UAIM0286033 від 03.05.2017.
Відповідач прийняв рішення №8347/4/10-70-64-47 від 19.10.17 про відмову у скасуванні рішень про коригування митної вартості товару.
Не погоджуючись з рішеннями відповідача щодо коригування митної вартості від 18.07.2017 № UA125220/2017/010041/2, позивач звернувся до суду з даним позовом, у задоволенні якого судом апеляційної інстанції було відмовлено.
Разом з тим, Верховний Суд вважає зауважити, що у відповідності до приписів пункту 3 частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
Як вбачається з матеріалів апеляційного провадження, ухвалою суду апеляційної інстанції від 29.10.2018 було відкрито апеляційне провадження за скаргою митного органу на рішення суду першої інстанції (т.2, а.с.56-57); ухвалою від 2.11.2018 (т.2, а.с.58) справа була призначена до апеляційного розгляду на 27.11.2018, у зв`язку із чим були виготовлені повістки-повідомлення від 5.11.2018, що адресовані представнику позивача - Тузу Я.В. (т.2, а.с.59), а також Київській митниці ДФС України (т.2, а.с.60). Факт отримання такої повістки-повідомлення відповідачем підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення (т.2, а.с.61).
Водночас, доказів отримання відповідної повістки-повідомлення представником позивача чи документів, які б засвідчили факт надіслання такої повістки позивачу в матеріалах справи відсутні. Згідно із протоколом судового засідання суду апеляційної інстанції від 27.11.2018 представник позивача був відсутній.
Тобто, суд апеляційної інстанції розглянув дану справу без участі представника позивача не переконавшись чи він повідомлений належним чином про дату час і місце засідання, в якому винесено оскаржувану постанову.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини, Верховний Суд приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції допустив суттєве порушення норм процесуального права, яке в силу імперативного припису статті 353 КАС України є обов`язковою підставою для скасування рішення, з урахуванням того, що позивач вказує на цей факт в касаційній скарзі.
Окрім того, відповідно до статті 301 КАС України, Суд апеляційної інстанції надсилає копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів учасникам справи разом з ухвалою про відкриття апеляційного провадження у справі.
В матеріалах справи також відсутні докази направлення представнику позивача ухвали про відкриття апеляційного провадження.
З таких підстав, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2018 підлягає до обов`язковому скасуванню із направленням справи до цього ж суду на новий розгляд згідно пункту 3 частини третьої статті 353 КАС України.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353 Кодексу адміністративного судочинства України,