ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2021 року
м. Київ
справа № 826/5713/17
адміністративне провадження № К/9901/6843/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року (колегія суддів: Кучма А.Ю., Безименна Н.В., Бєлова Л.В.) у справі № 826/5713/17 за позовом ОСОБА_1 до Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа: Київський університет туризму, економіки і права про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
В квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа: Київський університет туризму, економіки і права про визнання протиправною дії державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації Лободи Володимира Олександровича № 10671070043000111 від 08.09.2015 щодо внесення змін до відомостей про керівника та змін відомостей про підписантів; зобов`язання державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації скасувати реєстраційну дію № 10671070043000111 від 08.09.2015 щодо юридичної особи - Київського університету туризму, економіки і права.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.09.2018 вищевказаний адміністративний позов задоволено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2019 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.09.2018 скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою апеляційного суду, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Касаційну скаргу обгрунтовано тим, що в порушення п. 6 частини другої ст. 25, п. 1 частини першої ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі звернення не уповноваженої особи державним реєстратором відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації Лободою В.О. було протиправно вчинено реєстраційну дію № 10671070043000111 від 08.09.2015: Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; зміна відомостей про керівника юридичної особи, зміна відомостей про підписантів. Судом апеляційної інстанції не враховано, що згідно статуту навчального закладу повноваження ректора є ширшими у порівнянні з повноваженнями директора університету, змінювати чи обмежувати які мають право лише збори засновників.
Ухвалою Верховного Суду від 18.03.2019 відкрито касаційне провадження.
Від третьої особи Київського університету туризму, економіки і права надійшов відзив, в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що Зборами засновників (власників) приватного вищого навчального закладу "Університет туризму, економіки і права "КУТЕП", згідно з Протоколом № 1 від 24.01.2006 Приватний вищий навчальний заклад "Університет туризму, економіки і права "КУТЕП" перейменовано на Київський університет туризму, економіки і права; на посаду ректора на громадських засадах призначено ОСОБА_1, на посаду директора ОСОБА_2 з правом першого підпису.
Статут Київського університету туризму, економіки і права затверджено протоколом № 1 від 24.01.2006 та зареєстровано Дніпровською у місті Києві районною державною адміністрацією 31.01.2006.
Згідно з пунктом 1.2. Статуту, засновниками Університету є ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 .
З метою внесення змін до відомостей про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців в частині змін до відомостей про керівника та змін відомостей про підписантів, ОСОБА_2, діючи від імені Університету, через представника - ОСОБА_4, надала державному реєстратору реєстраційну картку від 07.09.2015, наказ № 10 від 16.01.2003 та наказ № 12 від 03.09.2015 за своїм підписом.
На підставі поданих ОСОБА_4 документів, державний реєстратор відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації Лобода Володимир Олександрович 08.09.2015, вчинив реєстраційну дію № 10671070043000111 щодо внесення змін до відомостей про керівника та змін відомостей про підписантів.
На підставі вчиненої реєстраційної дії до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців була внесена інформація: " ОСОБА_1, право підпису документів про освіту згідно статуту без права підпису на банківських, грошових і інших документах".
Позивач, дізнавшись про внесення без його згоди змін та вважаючи протиправним рішення державного реєстратора звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що з аналізу положень Статуту вбачається, що повноваження ректора є значно ширшими у порівнянні з повноваженнями директора (першого проректора) університету. Змінювати або обмежувати повноваження ректора, які визначені Статутом, мають право лише Збори засновників Університету. Директор (перший проректор) такими повноваженням не наділений. Відповідно, ОСОБА_5, діючи як директор (перший проректор) Університету, не мала повноважень звертатися до державного реєстратора з реєстраційною карткою стосовно внесення змін до відомостей про керівника та змін відомостей про підписантів, якими обмежуються повноваження ректора, як керівника університету, а державний реєстратор, в свою чергу, не мав права вносити відповідні зміни до Єдиного державного реєстру.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що відповідно до п. 6.5 Статуту, саме директор користується правом першого підпису на банківських, грошових та інших документах, та у межах своїх повноважень видає накази і розпорядження, обов`язкові для виконання всіма підрозділами закладу. Відтак державний реєстратор вірно проаналізував повноваження директора (першого проректора), визначених статутом університету, та правомірно вчинив реєстраційну дію № 10671070043000111 від 08.09.2015, якою вніс зміни до відомостей про керівника та зміни відомостей про підписантів стосовно третьої особи - Київського університету туризму, економіки і права.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає таке.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Вирішуючи цей спір, суди виходили з того, що такий є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Разом з тим, стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у редакції, чинній на час звернення позивача до суду, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Пунктом 1 частини першої статті 3 КАС України у названій вище редакції, передбачено, що справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
В свою чергу, частиною другою статті 4 КАС України у тій же редакції встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
За приписами частини першої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`є