ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2021 року
м. Київ
справа № 1340/5060/18
адміністративне провадження № К/9901/17781/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ :
В листопаді 2018 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення від 10 жовтня 2018 року № 19861/03.29-16 про відмову в призначенні пенсії та зобов`язаня призначити пенсію за вислугою років з 28 серпня 2018 року.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року позов задоволено повністю.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2019 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року у справі № 1340/5060/18 скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2019 року, Позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, якими регулюються питання обрахування стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугою років та неоднакове застосування судами попередніх інстанцій при вирішенні подібних спорів норм матеріального права.
Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження.
24 вересня 2019 року від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції правильно обраховано стаж, який дає право на призначення пенсії за вислугою років, та просить в задоволенні касаційної карги відмовити, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2019 року зашити без змін.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що Позивач з 31.09.1991 року по 27.08.2018 року проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України на посадах середнього та старшого начальницького складу.
Наказом Державної установи "Сокальська виправна колонія (№ 47)" від 23.08.2018 року № 49/ОС-18 Позивача звільнено з органів кримінально-виконавчої системи за ст.77 п.1 пп.4 Закону України "Про Національну поліцію" у зв`язку із скороченням штатів або проведення організаційних заходів з 27.08.2018 року. Вислуга років на день звільнення становить в календарному обчисленні 20 років 05 місяців 10 днів, у пільговому обчисленні 27 років 04 місяців 21 день. (а.с. 10)
Позивачем подано до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України заяву та всі необхідні документи для подальшого направлення їх до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для призначення пенсії з 28.08.2018 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Листом за № 19861/03.29-16 від 10.10.2018 року Пенсійний фонд відмовив позивачу у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п. "а" ст.12 та ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII). Зазначив, що згідно п. "а" ст.12 Закону України Закону № 2292-ХІІ, пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема з 01 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і 6 місяців і більше. Відповідно до розрахунку вислуги років на пенсію ОСОБА_1 вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні становить 20 років 05 місяців 10 днів, а відтак підстав для призначення пенсії немає. (а.с. 11)
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на призначення пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", оскільки станом на день звільнення вислуга років у пільговому обчисленні складала 27 років 04 місяців 21 дні, що є достатнім для призначення пенсії.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції зазначив, що для отримання права на призначення пенсії обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному Законом розмірі, а до цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні Законом не передбачено.
Пунктом "а" частини першої статті 12 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 01 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 06 місяців і більше.
Частиною другою статті 17 Закону № 2262-XII визначено, що до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Згідно зі статтею 17-1 Закону № 2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пп. "г" п. 3 Постанови № 393 час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби враховується до вислуги років, як один місяць служби за сорок днів.
У справі, що розглядається, позивач не має календарної вислуги років для призначення пенсії, проте, в нього наявний відповідний пільговий стаж, відповідно до приписів пункту 2 Постанови №393.
Статтею 17 Закону № 2262-XII визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону
№ 2262-XII встановлено саме порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.
Отже, Законом № 2262-XII передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.
Постановою № 393 визначено, зокрема, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років, зокрема, особами рядового і начальницького складу, які працювали в Державної кримінально-виконавчої служби. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що до актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а.
У свою чергу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії за вислугу років із зарахуванням на пільгових умовах часу проходження служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України.
Згідно зі статтею 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
З огляду на те, що суд апеляційної інстанції помилково скасував законне рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2019 року, залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України