ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2021 року
м. Київ
справа № 140/2026/18
адміністративне провадження № К/9901/15027/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 140/2026/18
за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ) до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.12.2018, ухвалене судом у складі головуючого судді Дмитрука В.В.
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Макарика В.Я., суддів Глушка І.В., Гуляка В.В.,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 08.10.2018 ДАБІ (далі -позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просила зобов`язати відповідача знести за власний рахунок самовільно збудований індивідуальний житловий будинок, розташований на АДРЕСА_1 .
2. Позов обґрунтовано тим, що на земельній ділянці з кадастровим номером 0725082201:01:002:0207 з цільовим призначенням за класифікацією видів цільового призначення земель "для ведення особистого селянського господарства", яка належить на праві власності відповідачу та яка розташована в селі Кримне Старовижівського району Волинської області в межах стометрової прибережної захисної смуги озера Пісочне в межах Кримненської та Любохинівської сільських рад, ОСОБА_1 здійснено будівництво будинку з навісом розмірами 16,6 м х 13,4 м, без документів, що дають право на виконання будівельних робіт, без розробленої та належно затвердженої проектної документації, що є порушенням статей 34, 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) та свідчить про те, що будівельні роботи, виконані ОСОБА_1 є самочинним будівництвом.
3. Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 10.12.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019, задовольнив позовні вимоги.
Зобов`язав ОСОБА_1 знести за власний рахунок самовільно збудований індивідуальний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 0725082201:01:002:0207.
4. 21.05.2019 відповідачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, з урахуванням доповнення до неї та уточнень, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019, а справу № 140/2026/18 направити на новий розгляд до суду загальної юрисдикції.
5. Верховний Суд ухвалою від 08.07.2019 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
6. Ухвалою Верховного Суду від 19.09.2019 на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справу № 140/2026/18 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
7. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 23.12.2019 повернула дану справу на розгляд відповідній колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, оскільки на момент розгляду цієї справи Великою Палатою Верховного Суду стаття 346 КАС України діє в редакції Закону від 02.10.2019 №142-ІХ, яка виключає передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав оскарження порушення правил предметної юрисдикції за наявності вже викладеного Великою Патлатою Верховного Суду у своїй постанові висновку щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 0725082201:01:002:0207, площею 0,3009 га за адресою: Волинська область, Старовижівський район, село Кримне, цільове призначення А 01.03 (для ведення особистого селянського господарства).
Державною екологічною інспекцією у Волинській області на підставі наказу від 15.06.2017 №138 проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства при використанні ОСОБА_1 земельної ділянки (кадастровий номер 0725082201:01:002:0207), розташованої за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої складено акт від 03.07.2017.
Перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 користується належною їй на праві власності земельною ділянкою (кадастровий номер 0725082201:01:002:0207), розташованою за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана земельна ділянка розташована в прибережній смузі на узбережжі озера Пісочне Кримненської сільської ради. В західній частині озера Пісочне, на земельній ділянці для особистого селянського господарства в прибережній захисній смузі ОСОБА_1 провела будівництво дерев`яного будинку та піднавісу розміром 16.50 м на 13.40 м, що є порушенням пункту "г" частини першої та частини другої статті 61 Земельного кодексу України та пункту четвертого частини другої статті 89 Водного кодексу України.
21.06.2017 Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт на об`єкті: індивідуальний житловий будинок на АДРЕСА_1, за результатами якої складено акт №364, яким встановлено, що ОСОБА_1 на земельній ділянці на АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 0,3009 га, здійснила будівництво індивідуального житлового будинку без права на виконання будівельних робіт та повідомлення про початок виконання будівельних робіт, чим порушила вимоги статей 34, 36 Закону № 3038-VI та протокол про адміністративне правопорушення від 21.06.2017, на підставі якого винесено постанову від 06.07.2017 №322 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі частини четвертої статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 4 250,00 грн.
За фактом вчинення правопорушення, позивачем винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21.06.2017, яким зобов`язано ОСОБА_1 знести самочинно збудований індивідуальний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та повідомити про виконання припису Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області до 21.08.2017.
З метою перевірки виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, виданого 21.06.2017, Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області проведено позапланову перевірку, за результатами якої складено акт від 31.08.2017 №2799/310817/475, в якому зазначено, що під час проведення позапланової перевірки виконання законних вимог припису посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю від 21.06.2017 щодо знесення індивідуального житлового будинку встановлено, що ОСОБА_1 вимог припису не виконала, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що складено протокол про адміністративне правопорушення від 31.08.2017.
Постановою у справі про адміністративне правопорушення від 14.09.2017 №382 ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 5 100,00 грн.
Зважаючи на те, що відповідач у встановлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю на підставі статті 38 Закону № 3038-VI звернувся з цим позовом до суду.
ІІІ. ВИСНОВКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА ДРУГОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що ОСОБА_1 без розроблення проектної документації та відповідних дозвільних документів з істотними порушеннями будівельних норм і правил провела будівництво будинку на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети та має інше цільове призначення, а також не виконала у встановлений строк вимоги припису ДАБІ про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, які не відповідають вимогам законодавства, що є підставою для знесення самочинного будівництва.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. Касаційна скарга, з урахуванням уточнень до неї, обґрунтована, зокрема тим, що позивачем не надано доказів щодо наявності підстав, визначених статтею 38 Закону № 3038-VI для звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта нерухомості, який до того ж є господарською спорудою, а не житловим будинком. При цьому, відповідач вказує на те, що сам по собі факт здійснення нею будівництва господарської споруди на власній земельній ділянці, яка має інше цільове призначення (для введення особистого селянського господарства), без відповідних дозвільних документі на таке будівництво не є підставою для його знесення. Крім того, позивач посилається на те, що цю справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки спір, що виник між позивачем та відповідачем стосується порушення та обмеження позивачем права власності відповідача, а тому такий спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
11. Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу відповідача, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін, з посиланням на її необґрунтованість, оскільки ОСОБА_1 не зазначено в чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Крім того, позивач не погоджуючись з доводами касаційної скарги відповідача вказує на те, що індивідуальний житловий будинок побудований відповідачем самочинно без дозвільних документів на будівництво, на земельній ділянці, яка розміщена в межах стометрової прибережної захисної смуги озера Пісочне, будівництво в якій в силу положень законодавства заборонено, що виключає можливість здійснення перебудови такого об`єкту та свідчить про наявність правових підстав для його знесення.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, у відповідності до частини першої статті 341 КАС України, виходить з наступного.
13. Звернення відповідача до Верховного Суду з касаційною скаргою, серед іншого, обумовлено порушенням судами попередніх інстанцій при розгляді цієї справи правил предметної юрисдикції.
14. Правова позиція у подібних правовідносинах щодо юрисдикції спорів у сфері державного архітектурно-будівельного контролю неодноразово була висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постанові від 11.04.2019 у справі № 161/14920/16-а сформовано правовий висновок у контексті спірних правовідносин подібних до спірних у цій справі, згідно з яким спір за зверненням органу державного архітектурно-будівельного контролю про знесення самочинного будівництва, не пов`язаний з вирішенням питання щодо речового права, а є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення факту самочинного будівництва та усунення порушень шляхом знесення самочинно збудованих об`єктів містобудування. Справа за позовом такого суб`єкта належить до компетенції адміністративних судів.
Отже, спір, що розглядається, є публічно-правовим, а справа належить до юрисдикції адміністративних судів. Саме в такому порядку її розглянуто, тому в цій частині немає порушень норм процесуального права.
Враховуючи наведене, Суд вважає за необхідне здійснити перегляд рішень судів першої та апеляційної інстанції по суті.
15. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16. Повноваження Державної архітектурно-будівельної інспекції України у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, Законом № 3038-VI та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок № 553).
17. За змістом частин першої та третьої статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
18. Згідно з частиною четвертою статті 41 Закону №3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.
19. Відповідно до пункту 2 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням, зокрема, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.
20. Згідно з пунктом 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
21. Відповідно до пункту 7 Порядку № 553 підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
22. Згідно з пунктами 8, 16, 17 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
23. Відповідно до частини першої статті 34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, подання ним повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
24. Згідно з частиною першою статті 37 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
25. Відповідно до частини першої статті 38 Закону № 3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.
26. Отже, положення частини першої статті 38 Закону № 3038-VI встановлює перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта. Зокрема, пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії:
1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;
2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою;
3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.
27. Перевіркою дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт на земельній ділянці на АДРЕСА_1, встановлено, що ОСОБА_1 на земельній ділянці з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, здійснила самочинне будівництво об`єкта без права на виконання будівельних робіт та повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що не заперечується відповідачем.
28. При цьому, ОСОБА_1 у касаційній скарзі, серед іншого, посилається на те, що ДАБІ при зверненні до суду з цим позовом не довела неможливість усунення порушення при здійсненні будівництва шляхом перебудови такого об`єкта, що в силу положень законодавства, є передумовою для звернення до суду з позовом про знесення збудованого об`єкту.
29. Відповідно до частин першої, четвертої та сьомої статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
30. Правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майно залежить від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва.
31. За змістом частини сьомої статті 376 Цивільного кодексу України зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову можливе лише у разі: (1) істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, (2) істотного порушення будівельних норм і правил.
У цих випадках з позовом про зобов`язання особи провести перебудову може звернутися відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування. Таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самочинного будівництва, якщо за наслідками розгляду справи дійде висновку, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено і відповідач згоден виконати перебудову. У разі невиконання особою судового рішення про здійснення перебудови, суд може постановити рішення про знесення самочинного будівництва.
32. У випадках, коли до суду з позовом про знесення самочинного будівництва звертається орган державного архітектурно-будівельного контролю, належить керуватися частиною першою статті 38 Закону № 3038-VI, за якою у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.
Можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.
33. В інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (1) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (2) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (3) належно затвердженого проекту, стаття 376 Цивільного кодексу України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.
В цьому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову, оскільки такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови.
34. Підставою для звернення позивача до суду з цим позовом слугувало встановлення суб`єктом владних повноважень при здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого є неможливою, оскільки такий збудований на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи та належно затвердженого проекту, з істотними порушеннями будівельних норм і правил, без врахування держаних та громадських інтересів, законних інтересів власників (користувачів) сусідніх земельних ділянок.
Крім того, будівництво спірного об`єкта здійснено в межах прибережної захисної слуги на узбережжі озера Пісочне Кримненської сільської ради, яка є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності, на якій будівництво будь-яких споруд заборонено.
Вказане свідчить, що у спірних правовідносинах має місце той вид самочинного будівництва, для якого Цивільний кодекс України не встановлює правила, що знесенню передує рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову.
Натомість, для висновку про задоволення позову у цьому випадку визначальним та достатнім є той факт, що відповідач здійснила самочинне будівництво об`єкта, перебудова якого є неможливою з підстав наведених вище та невиконання нею припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, протягом встановленого органом державного архітектурно-будівельного контролю строку.
35. За вказаних обставин Верховний Суд погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем здійснено будівництво без направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт, без належно затвердженого проекту на будівництво, з використанням земельної ділянки не за її цільовим призначенням, що є підтвердженням факту самочинного будівництва, відповідачем не було виконано вимоги припису, що є підставою для задоволення позову про знесення самочинно збудованої позивачем споруди.
36. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
37. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд -