Постанова
Іменем України
19 травня 2021 року
м. Київ
справа № 619/77/15-ц
провадження № 61-3173св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - прокурор Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах Державного агентства лісових ресурсів України, Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція",
відповідачі: ОСОБА_1, Малоданилівська селищна рада Дергачівського району Харківської області,
треті особи: відділ Держгеокадастру у Дергачівському районі Харківської області, сектор містобудування та архітектури Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційні скарги заступника прокурора Харківської області та державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція" на постанову Харківського апеляційного суду від 14 січня 2020 року у складі колегії суддів:
Бурлака І. В., Бровченка І. О., Колтунової А. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2015 року прокурор Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах Державного агентства лісових ресурсів України, Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція" звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області про визнання недійсним рішення, державного акту на право власності на земельну ділянку, запису про його реєстрацію, витребування земельної ділянки у добросовісного набувача.
Позовну заяву мотивовано тим, що рішенням Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 02 березня 2010 року ОСОБА_2 передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,1517 га у с. Лужок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 6322055903:00:000:0113. На підставі цього рішення ОСОБА_2 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 101842. Прокурорською перевіркою встановлено, що вказана земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення та розташована на території земель, які перебувають у користуванні Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція". Погодження на зміну цільового призначення чи вилучення вказаної земельної ділянки посадовими особами державного підприємства не надавалося. Зазначав, що Малоданилівська селищна рада взагалі не була уповноважена на прийняття рішень щодо розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані у постійне користування державному лісгоспу. Повноваження щодо розпорядження такими землями відносилося до виключної компетенції обласних державних адміністрацій та Кабінету Міністрів України. З огляду на відсутність прийнятого у встановленому законом порядку рішення компетентного органу про передачу земельної ділянки у власність відповідне право ОСОБА_2 набуте протиправно. При цьому ОСОБА_2 відчужила вказану земельну ділянку за договором купівлі-продажу від 11 квітня 2014 року
ОСОБА_1 .
Посилаючись на вищевикладене, прокурор просив визнати недійсним рішення Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 02 березня 2010 року "Про передачу у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на
АДРЕСА_1", визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1517 га (кадастровий номер 6322055903:00:000:0113) серії ЯЛ № 101843, виданого на ім`я ОСОБА_2, скасування реєстрації права власності ОСОБА_1 на цю земельну ділянку та витребування земельної ділянки з володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 08 лютого 2017 року позовні вимоги прокурора Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах державного агентства лісових ресурсів України, ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція" задоволено.
Визнано недійсним рішення Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 02 березня 2010 року "Про передачу у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1"; визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 6322055903:00:000:0113) площею 0,1517 га серії ЯЛ № 101843, зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011069300412 та виданий на ім`я ОСОБА_2 ; скасовано реєстрацію права власності ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на цю земельну ділянку та витребувано її з володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція".
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до листа відділу Держземагенства у Дергачівському районі Харківської області
від 25 серпня 2016 року № 10-20.18-0.3-3100/2-16 спірна земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області в проектних межах с. Лужок. Безоплатна передача земельної ділянки призвела до фактичного вилучення з постійного користування ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція" земель лісогосподарського призначення. Зміна цільового призначення земель категорії земель лісогосподарського призначення на землі житлової і громадської забудови не проводилася. Органу прокуратури, Державному агентству лісових ресурсів України та ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція" про зазначені порушення стало відомо у 2014 році під час проведення перевірки, тому позовна давність позивачем не пропущена.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 14 січня 2020 року рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 08 лютого 2017 року скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів того, що спірна земельна ділянка відноситься до земель лісового фонду і Державне підприємство "Харківська лісова науково-дослідна станція" має право користуватися нею. Таким чином, підстав вважати, що спірна земельна ділянка відноситься до земель лісового фонду немає, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційних скаргах заступник прокурора Харківської області та державне підприємство "Харківська лісова науково-дослідна станція" просять скасувати постанову апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційні скарги мотивовані тим, що спірна земельна ділянка перебуває у кварталі № 33 Дергачівського лісництва, відноситься до земель лісового фонду, переданих у постійне користування позивача, що підтверджувалося матеріалами лісовпорядкування, які згідно з пунктом 5 Прикінцевих положень ЛК України є документами, що підтверджують право на землі, раніше надані за правилами відповідного законодавства України.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою від 05 квітня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Розпорядженням Харківської обласної адміністрації від 06 листопада
2009 року № 634 надано Данилівському дослідному державному лісгоспу у постійне користування за рахунок земель лісогосподарського призначення за межами населених пунктів Дергачівської міської ради на території Дергачівського району земельну ділянку № НОМЕР_1 в урочищі "Бор Чернея".
Згідно з кадастровим планом земельній ділянці № НОМЕР_1 в урочищі "Бор Чернея" надано кадастровий № 6322010100:27:000:004.
Рішенням Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 02 липня 2009 року ОСОБА_2 наданий дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі меж земельної ділянки площею 0,1517 га в с. Лужок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Рішенням Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 02 березня 2010 року ОСОБА_2 передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,1517 га в с. Лужок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер 6322055903:00:000:0113).
На підставі вказаних рішень і технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ОСОБА_2 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку.
Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 03 вересня 2013 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дергачівського районного управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
11 квітня 2014 року ОСОБА_3, який діяв від імені ОСОБА_2 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Коробець О. М. 06 листопада 2010 року за реєстровим номером № 4853, уклав договір купівлі-продажу № 1067, на підставі якого належна ОСОБА_2 земельна ділянка відчужена на користь ОСОБА_1 .
На підставі зазначеного договору купівлі-продажу від 11 квітня 2014 року приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О. М. прийнято рішення про державну реєстрацію прав від 11 квітня 2014 року № 5321727, на підставі якого в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності на спірну земельну ділянку, площею 0,1517 га, кадастровий номер 6322055903:00:000:0113 на АДРЕСА_1 .
Відповідно до листа Харківського державного проектного інституту агромеліорації і лісового господарства "ХАРКІВДІПРОАГРОЛІС" від 25 липня 2014 року № А-10-145 за результатами суміщення земельних ділянок № № 6322055903:00:000:0104, 6322055903:00:000:0105, 6322055903:00:000:0106, 6322055903:00:000:0108, 6322055903:00:000:0109, 6322055903:00:000:0110, 6322055903:00:000:0111, 6322055903:00:000:0112, 6322055903:00:000:0113, 6322055903:00:000:0114, 6322055903:00:000:0115, вони знаходяться в межах ділянки лісогосподарського призначення, кадастровий
№ 6322010100:27:000:004, що підтверджено планом суміщення земельних ділянок.
Згідно з листом начальника відділу Держгеокадастру у Дергачівському районі Харківської області від 25 серпня 2016 року № 10-20.18.3-3100/2-16 відповідно до проекту встановлення меж сільських населених пунктів Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, розробленого ХФ "УкрНИИЗемпроект" у 1992 році, земельні ділянки з кадастровими номерами 6322055903:00:000:0104, 6322055903:00:000:0105, 6322055903:00:000:0106, 6322055903:00:000:0107, 6322055903:00:000:0110, 6322055903:00:000:0111, 6322055903:00:000:0112, 6322055903:00:000:0113, 6322055903:00:000:0114, 6322055903:00:000:0115, 6322055903:00:000:0116 розташовані за межами населених пунктів (у проектних межах с. Лужок).
Позиція Верховного Суду
Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 14 Конституції Україниземля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Земельні відносини, що виникають при використанні лісів, як зазначено в частині другій статті 3 ЗК України, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.
Частиною другою статті 20 ЗК Українивизначено, що зміна цільового призначення земель проводиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
Згідно з частиною четвертою статті 20 ЗК Українизміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.
Відповідно до підпунктів "а", "в" частини першої статті 21 ЗК Українипорушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам та відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.
Відповідно до статті 83 ЗК Україниземлі під об`єктами природно-заповідного фонду, лісогосподарського призначення та водного фонду не підлягають передачі у приватну власність.
Згідно зі статтею 57 ЛК Українизміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування. Зміна цільового призначення лісових ділянок здійснюється за погодженням з територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища.
З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 06 листопада 2009 року № 634 Данилівському дослідному державному лісгоспу за рахунок земель лісогосподарського призначення для ведення лісового господарства та проведення науково-дослідних робіт надано у постійне користування земельну ділянку площею 3,3047 га, за межами населених пунктів Дергачівської міської ради Харківської області.
Земельній ділянці лісового фонду Данилівського дослідного державного лісгоспу Дергачівського лісництва № НОМЕР_1 (урочище "Бор Чернея") присвоєно кадастровий номер 6322010100:27:000:0004, (довідка Дергачівського районного відділу земельних ресурсів Харківської області від 31 січня 2006 року).
Згідно з листом Харківського державного проектно-вишукувального інституту агромеліорації і лісового господарства "Харківдіпроагроліс" від 25 липня 2014 року встановлено, що координати поворотних точок земельних ділянок з кадастровими номерами: 6322055903:00:000:0112, 6322055903:00:000:0115, 6322055903:00:000:0114, 6322055903:00:000:0113, 6322055903:00:000:0110, 6322055903:00:000:0106, 6322055903:00:000:0104, 6322055903:00:000:0109, 6322055903:00:000:0108, 6322055903:00:000:0105, 6322055903:00:000:0111, 6322055903:00:000:0116, перебувають у межах земельної ділянки площею 3,3047 га з кадастровим номером 6322010100:27:000:0004 Данилівського дослідного держлісгоспу (а. с. 6, т. 1).
Згідно з публічною кадастровою картою земельній ділянці з кадастровим номером 6322010100:27:000:0004 відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі, затвердженого листом Держкомзему України від 24 квітня 1998 року № 14-1-7/1205, визначене цільове використання - 5.1. - для ведення лісового господарства.
Проте згідно з Державним класифікатором об`єктів адміністративно-територіального устрою України та розпорядженням голови Харківської обласної державної адміністрації земельна ділянка з кадастровим номером 6322010100:27:000:0004 відноситься до земель Дергачівської міської ради, в той час як земельні ділянки з кадастровими номерами: 6322055903:00:000:0112, 6322055903:00:000:0115, 6322055903:00:000:0114, 6322055903:00:000:0113, 6322055903:00:000:0110, 6322055903:00:000:0106, 6322055903:00:000:0104, 6322055903:00:000:0109, 6322055903:00:000:0108, 6322055903:00:000:0105, 6322055903:00:000:0111, 6322055903:00:000:0116, накладаються на земельну ділянку з кадастровим номером 6322010100:27:000:0004 та розташовані на території Малоданилівської селищної ради, поблизу с. Лужок, а тому Верховний Суд не може погодитися з висновками суду апеляційної інстанцій про безпідставність позовних вимог прокурора.
Схожі висновки викладені у подібних справа Верховним Судом у постановах від 18 липня 2018 року у справі № 619/76/15-ц (провадження
№ 61-13619св18), від 03 липня 2019 року у справі № 619/79/15-ц (провадження № 61-4944св18), зокрема щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 6322055903:00:000:0114, 6322055903:00:000:0106, 6322055903:00:000:0104, 6322055903:00:000:0109.
Відповідно до вимог статті 2 ЦПК України Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Згідно з частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів;
3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).
Статтею 89 ЦПК України установлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 400 ЦПК Українивизначено, що суд касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
З урахуванням того, що суд апеляційної інстанції, розглядаючи позовні вимоги прокурора Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах Державного агентства лісових ресурсів України, ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція" про визнання недійсними рішення органу місцевого самоврядування, державного акта на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки, не встановив фактичних обставин справи, судове рішення не може вважатись законними і обґрунтованими, а тому в силу статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Оскільки недоліки, допущені судом апеляційної інстанцій, не можуть бути усунуті при касаційному розгляді справи, судове рішення підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Під час нового розгляду справи судам належить урахувати викладене, дослідити та оцінити надані учасниками справи докази, у тому числі докази щодо накладення земельної ділянки з кадастровим номером 6322055903:00:000:0113 на земельну ділянку з кадастровим номером 6322010100:27:000:0004, та ухвалити судове рішення відповідно до встановлених фактичних обставин справи і вимог закону.
У разі, якщо суд дійде висновку про витребування земельної ділянки, то у цьому випадку слід оцінити наявність підстав для втручання у право на мирне володіння майном, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги заступника прокурора Харківської області та державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція" задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного суду від 14 січня 2020 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.