ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/5506/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
О. О. Мамалуй - головуючий, О.Р. Кібенко, І. Д. Кондратова
за участю секретаря судового засідання - В.В. Шпорт,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт-МК"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020р.
у складі колегії суддів: І. А. Іоннікова - головуючий, К. В. Тарасенко, Т. І. Разіна
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Скай ЛПГ"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт-МК"
про стягнення 352 054, 79 грн.
за участю представників:
від позивача: не з`явилися,
від відповідача: О.І. Ципляк,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
ТОВ "Скай ЛПГ" звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ "Експерт-МК" про стягнення 352 054,79 грн. збитків.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язання з оплати вартості поставленого дизельного палива за договором №ДП-01_03/2020 від 24.03.2020.
2. Короткий зміст ухвали місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття
Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.08.2020 позовну заяву ТОВ "Скай ЛПГ" залишено без розгляду на підставі ч. 13 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем не усунуті недоліки позовної заяви у визначений судом строк.
Крім того судом зазначено, що до заяви про збільшення позовних вимог позивачем не було долучено доказів сплати судового збору, а тому вказана заява була залишена без розгляду.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 ухвалу господарського суду міста Києва від 28.08.2020 у справі №910/5506/20 скасовано. Матеріали справи №910/5506/20 передано на розгляд суду першої інстанції.
Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що оскільки на момент подання позовної заяви позивачем вказаний позов відповідав вимогам ст. ст. 162, 164, 172 ГПК України, а вже після відкриття судом першої інстанції провадження у справі №910/5506/20 та призначення справи до розгляду, вищезгадана позовна заява перестала відповідати вимогам Господарського процесуального кодексу України, застосування судом першої інстанції до вказаних правовідносин ч. 13 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України є необґрунтованим та безпідставним, оскільки про вищезгадані недоліки місцевий господарський суд знав ще при відкритті провадження в даній справі.
Також зазначив, що суд першої інстанції, встановивши невідповідність уточненої позовної заяви в частині сплати судового збору, мав залишити дану уточнену позовну заяву без руху із встановленням способу та строку усунення недоліків уточненої позовної заяви з урахуванням вимог ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, а не залишати її без розгляду.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
ТОВ "Експерт-МК", не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, зокрема ст. 176 ГПК України, просить постанову скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду залишити в силі.
Скаржник зазначає, що у Господарському процесуальному кодексі відсутня норма, яка зобов`язує залишати уточнену позовну заяву без руху. Також зазначає, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що недоліки позовної заяви не були усунуті, не звернув уваги на суттєвість порушень, допущених у позовній заяві.
4. Позиції інших учасників справи
Відзивів чи заперечень на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови
Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.04.2020 було відкрито провадження у справі №910/5506/20 за позовом ТОВ "Скай ЛПГ" до ТОВ "Експерт-МК" про стягнення 352 054,79 грн. збитків.
У підготовчому засіданні 11.08.2020 представником відповідача подано клопотання про залишення позовної заяви без руху, оскільки її подано без додержання вимог ст. 162 та ст. 172 ГПК України.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.08.2020 позовну заяву ТОВ "Скай ЛПГ" залишено без руху, зобов`язано позивача виправити встановлені судом недоліки шляхом надання господарському суду:
- відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви;
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;
- конкретизований розрахунок збитків у розмірі 352 054,79 грн.
Судами обох інстанцій зроблено висновки, що позивачем у встановлений судом строк недоліки позовної заяви не було усунено, у зв`язку з чим суд першої інстанції ухвалою від 28.08.2020 залишив позовну заяву без розгляду на підставі ч. 13 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційний господарський суд, скасовуючи ухвалу від 28.08.2020, виходив із того, що у даному випадку очевидним та передбачуваним наслідком прийняття судом першої інстанції рішення про відкриття провадження у справі №910/5506/20 мав бути розгляд такої справи, на що мав правомірне очікування позивач. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставне застосування судом першої інстанції ч. 11, ч. 13 ст. 176 ГПК України, оскільки про недоліки позовної заяви місцевий господарський суд знав ще при відкритті провадження в даній справі.
Відповідно до п. п. 8, 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.
Відповідно до ч. 11 ст. 176 ГПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Отже, з огляду на викладені норми, у суду першої інстанції є повноваження на залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі, якщо обставини недодержання вимог ст. ст. 162, 164, 172 ГПК України встановлено саме після відкриття провадження, а тому Верховний Суд вважає необґрунтованими висновки апеляційного господарського суду про помилкове застосування судом першої інстанції ч. 11 ст. 176 ГПК України при розгляді даної справи.
Разом з тим, відповідно до ч. 12 та ч. 13 ст. 176 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Верховний Суд звертає увагу на те, що ухвалою господарського суду міста Києва від 11.08.2020 позовну заяву ТОВ "Скай ЛПГ" залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків - протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.
З матеріалів справи вбачається, що вказану ухвалу від 11.08.2020 було надіслано позивачу 17.08.2020 та вручено 08.09.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 91). Отже останнім днем для усунення недоліків у позивача було 14.09.2020, тоді як ухвалу про залишення позову без розгляду з підстав неусунення цих недоліків судом ухвалено 28.08.2020, тобто передчасно.
Таким чином, Верховний Суд вважає, що господарський суд першої інстанції, залишивши позовну заяву без розгляду не чекаючи закінчення строку на усунення її недоліків, порушив ч. 13 ст. 176 ГПК України - проте з інших підстав, ніж зазначено апеляційним судом.
Із встановлених судами обставин також вбачається, що 25.08.2020 до господарського суду міста Києва надійшла уточнена позовна заява від ТОВ "Скай ЛПГ", в якій позивач просив суд стягнути з відповідача 364 246,57 грн. заборгованості за договором постачання № ДП-01_03/2020.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Частиною 3 ст. 163 ГПК України встановлено, що у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд із відповідною заявою.
Аналогічні вимоги закріплені в абз. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", яка передбачає, що у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред`явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду.
До уточненої позовної заяви, яка фактично є заявою про збільшення позовних вимог, позивачем не було долучено доказів сплати судового збору.
Правові наслідки неподання відповідних доказів закріплені в ч. 10 ст. 174 ГПК України, яка передбачає, що заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.
Верховний Суд зауважує, що положення ч. 10 ст. 174 ГПК України застосовуються не лише у випадку, коли суд перед прийняттям до розгляду заяви встановить, що відповідно до поданого платіжного доручення (квитанції, чека тощо) сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету (ч. 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір"), а також у випадку, коли до заяви взагалі не додані документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі у зв`язку із збільшенням розміру позовних вимог.
Отже, наслідки подання заяви про збільшення розміру позовних вимог без виконання вимог щодо сплати судового збору визначені ч. 10 ст. 174 ГПК України.
Апеляційний господарський суд хоч і помилково послався на ч. 2 ст. 174 замість ч. 10 ст. 174 ГПК України, проте зробив правильний висновок про те, що суд першої інстанції, встановивши невідповідність уточненої позовної заяви (заяви про збільшення позовних вимог) в частині сплати судового збору, мав залишити дану заяву без руху зі встановленням способу та строку усунення недоліків, а не залишати її без розгляду.
Суд вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, отримали часткове підтвердження під час касаційного провадження.
Проте оскільки встановлена під час касаційного провадження часткова невідповідність висновків суду апеляційної інстанції не призвела до прийняття неправильного по суті рішення, Верховний Суд, користуючись наданими процесуальним законом повноваженнями, вважає за необхідне змінити мотивувальну частину постанови суду апеляційної інстанції шляхом викладення її в редакції цієї постанови.